ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 рокуСправа № 912/594/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №912/594/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільне Українсько-Нідерландське підприємство з іноземними інвестиціями "Безпека меду", 25006, м.Кропивницький, вул. Пашутінська, 22, кв.21

до відповідача Фізичної особи-підприємця Дворовенка Віктора Павловича, АДРЕСА_1

про стягнення 450 000,00 грн

за участю представників:

від позивача - Іванченко В.В., Ордер № 1012850 від 23.03.21;

від відповідача - участі не брали.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю спільне Українсько-Нідерландське підприємство з іноземними інвестиціями "Безпека меду" до Фізичної особи-підприємця Дворовенка Віктора Павловича про стягнення 450 000,00 грн, з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору комісії №12/06-20 від 12.06.2020 в частині передання Товару та не повернення суми попередньої оплати на його закупівлю.

Ухвалою від 26.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/594/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.03.2021 на 16:00. встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 23.03.2021 відкладено підготовче засідання у справі №912/594/21 на 13.04.2021 о 14:30 год.

Ухвалою від 13.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження у справі №912/594/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.05.2021 на 14:30 год.

Відповідач участь повноваженого представника у судовому засіданні 18.05.2021 не забезпечив.

Поштовий конверт з ухвалою суду від 13.04.2021, направлений на адресу Фізичної особи-підприємця Дворовенка Віктора Павловича, повернуто до канцелярії суду з відміткою відділення поштового зв`язку "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Господарський суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

За приписами ч. 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з частиною 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Водночас, місцезнаходження відповідача суду відоме, і на таку адресу направлено ухвали суду від 26.02.2021, 23.03.2021та 13.04.2021.

Верховний Суд у своїй постанові від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 наголошує, що відповідно до частин 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Таким чином, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення засідання суду.

Стаття 202 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в т. ч. заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

В судовому засіданні 18.05.2021 господарським судом досліджено докази у справі.

Розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні подані позивачем докази, господарський суд встановив наступний перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

12.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю спільне Українсько-Нідерландське підприємство з іноземними інвестиціями "Безпека меду" та Фізичною особою-підприємцем Дворовенко Віктором Павловичем укладено Договір комісії № 12/06-20 (далі - Договір, а. с. 8 - 11) за п. 1.1 якого визначено, що комісіонер зобов`язується за дорученням, в інтересах і за рахунок комітента укласти із третіми особами договори із придбання продукції сільського господарства, а саме, меду бджолиного натурального урожаю 2019-2020 р., який відповідає ДСТУ - 4497:2005 (далі - Товар), за ціною 28,00 грн за 1 кг, в кількості не менше 20 000 кг у строки, передбачені цим договором, а комітент - виплатити винагороду, визначену в порядку та на умовах, установлених цим договором. У відносинах із третіми особами комісіонер діє від свого імені.

Відповідно до п. 1.2 Договору товар, придбаний комісіонером за рахунок комітента є власністю останнього. Якщо сторони не погодять інший строк, у такому разі комісіонер зобов`язується не пізніше 7 календарних днів із моменту отримання коштів на закупівлю товару передати його комітенту за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, с. Грузьке, вул. Сабліна, 73 (склад комітента). Передача товару від комісіонера комітенту оформлюється актом прийому - передачі ТМЦ.

За п. 2.1, 2.2 Договору, комітент зобов`язується виплатити комісіонеру комісійну винагороду у розмірі 2,00 грн за 1 кг. При цьому розмір винагороди покриває витрати, які несе комісіонер у зв`язку з виконанням цього договору комісії.

Виплата комісійної винагороди здійснюється комітентом як попередня оплата шляхом перерахування коштів на поточний рахунок комісіонера разом з перерахуванням коштів на закупівлю товару протягом 2-х банківських днів із моменту підписання сторонами договору.

Умовами п. 3.1, 3.2 Договору визначено, що комісіонер зобов`язаний повідомляти комітенту на його вимогу всі відомості про хід виконання цього договору. Комісіонер зобов`язаний надавати звіт комітенту не пізніше двох днів після виконання умов договору.

Згідно з п. 3.6.1 Договору комітент зобов`язаний забезпечити комісіонера грошовими коштами, необхідними для придбання товару, у розмірі 560 000,00 грн протягом 10-календарних днів із дня підписання цього договору.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року і до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

12.06.2020 сторонами затверджено форму Звіту комісіонера до Договору комісії №12/06-20 від 12.06.2020. (а.с. 12)

12.06.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю спільне Українсько-Нідерландське підприємство з іноземними інвестиціями "Безпека меду" перераховано фізичній особі-підприємцю Дворовенко Віктору Павловичу грошові кошти у розмірі 420 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 98 із зазначенням призначення платежу: "Кошти на закупку меду бджолиного натурального у населення (15000,00*28,00) зг. дог. комісії №12/06-20 від 12.06.2020" та перераховано грошові кошти у сумі 30 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 99 із зазначенням призначення платежу: "Комісійна винагорода за закупку меду бджолиного натурального у населення (15000,00*28,00) зг. дог. комісії № 12/06-20 від 12.06.2020". (а.с. 13)

21.01.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю спільне Українсько-Нідерландське підприємство з іноземними інвестиціями "Безпека меду" надіслано фізичній особі-підприємцю Дворовенко Віктору Павловичу претензію у якій повідомлено про припинення дії договору комісії № 12/06-20 від 12.06.2020 та зобов`язання у строк визначений п. 3.4 Договору повернути 450 000,00 грн. Докази направлення та повернення засобами поштового зв`язку претензії наявні у матеріалах справи. (а.с. 20 - 21)

Враховуючи, що відповідач зобов`язання у встановлений договором строк не виконав, отримані від позивача грошові кошти не повернув, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 194 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 1011 Цивільного кодексу України визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Як випливає з наведеного визначення, сутність договору комісії полягає в тому, що одна сторона (комітент) уповноважує іншу сторону (комісіонера) вчинити один або кілька правочинів від імені останнього і за власний рахунок.

Згідно зі ст. 1012 Цивільного кодексу України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов`язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Згідно з частиною 1 ст. 1014 Цивільного кодексу України, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Цивільний кодекс України передбачає, що майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018).

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (ч. 1 ст. 1022 Цивільного кодексу України).

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (ч. 1 ст. 1013 Цивільного кодексу України).

Товариством з обмеженою відповідальністю спільне Українсько-Нідерландське підприємство з іноземними інвестиціями "Безпека меду" на виконання умов п. 2.2. Договору комісії № 12/06-20 від 12.06.2020 було перераховано грошові кошти у загальній сумі 450 000,00 грн з яких 420 000,00 грн кошти призначені для здійснення закупівлі товару та 30 000,00 грн комісійної винагороди. Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями від 12.06.2020 № 98 та № 99.

Відповідач повинен був виконати зобов`язання у строк визначений у п. 1.2. Договору, а саме не пізніше 7 календарних днів із моменту отримання коштів на закупівлю товару передати його на склад позивача.

Однак, відповідач у встановлений Договором комісії № 12/06-20 від 12.06.2020 строк зобов`язання не виконав, грошові кошти отримані від позивача на виконання умов договору не повернув.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов та не висловив протилежні доводи щодо тверджень позивача, докази надані позивачем до суду не спростував.

Обов`язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, господарський суд встановив доведеними обставини щодо наявності боргу у відповідача перед позивачем.

Щодо направлення Товариством з обмеженою відповідальністю спільне Українсько-Нідерландське підприємство з іноземними інвестиціями "Безпека меду" претензії із вимогою припинити дію Договору комісії № 12/06-20 від 12.06.2020 та повернути у порядку визначеному п. 3.4 Договору отриманих відповідачем грошових коштів, господарський суд враховує таке.

За загальним правилом наведеним у статті 526 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частинами першою і другою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Отже, зазначеною нормою встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однією зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

У відповідності до приписів статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Згідно положень ч. 1, 3 ст. 1025 Цивільного кодексу України комітент має право відмовитися від договору комісії.

У разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, - негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. У разі невиконання комітентом цього обов`язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.

Пунктом 5.3. Договору сторони передбачили, що комітент має право відмовитися від цього договору. Про відмову від договору комітент зобов`язується повідомити комісіонера не пізніше ніж за 5 днів.

Тобто, умови договору комісії надають право комітенту односторонньої відмови від договору, при цьому, таке право не пов`язане з виконанням чи невиконанням умов договору.

Із наявних у матеріалах справи доказів направлення претензії, а саме опису вкладення та поштової накладної від 21.01.2021 трекінг - номер 2500671693922 направленої на адресу відповідача вбачається відправлення позивачем саме претензії щодо Договору комісії № 12/06-20 від 12.06.2020.

Із роздруківки відстеження поштового відправлення за трекінг-номером 2500671693922 на сайті "Укропошти" доданої позивачем вбачається, що вказане поштове відправлення 02.02.2021 не вручене під час доставки через інші причини.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження так як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. (ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України).

Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання, тобто зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.

Умовами п. 3.4. Договору сторони визначили, що при розірванні цього договору протягом 3-х банківських днів комісіонер зобов`язаний повернути комітенту грошові кошти, отримані для виконання цього договору.

Доказів повернення грошових коштів відповідачем на виконання вимог п. 3.4. Договору у розмірі 450 000,00 грн, з яких 420 000,00 грн було надано відповідачу на виконання умов договору комісії та 30 000,00 грн як комісійна винагорода, суду не подано.

Розпоряджаючись своїм майном - грошовими коштами в сумі 450 000,00 грн, у порядку визначеному ч. 3 ст. 1025 Цивільного кодексу України, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про стягнення вказаних грошових коштів з відповідача, як суми основного боргу за договором.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 1025 Цивільного кодексу України відповідач має грошовий обов`язок перед позивачем у вигляді невикористаних грошових коштів на закупівлю товару до припинення позивачем дії договору. Відповідач зобов`язаний повернути позивачеві його майно - грошові кошти, у зв`язку з чим позов в частині заявленого до стягнення боргу 450 000,00 грн, включаючи і суму комісійної винагороди, оскільки відповідач за договором не виконав зобов`язання, слід задовольнити повністю.

За положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

Згідно положень ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з позовної заяви, позивач також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати, пов`язані з розглядом справи.

Позивачем у судовому засіданні 18.05.2021 заявлено про подачу доказів на підтвердження розміру судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити позивачу строк для подачі суду доказів щодо розміру, понесених ним судових витрат.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Дворовенка Віктора Павловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спільне Українсько-Нідерландське підприємство з іноземними інвестиціями "Безпека меду" (25006, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 22, кв.21, ідентифікаційний код 36904996) заборгованість у розмірі 450 000,00 грн, а також 6 750,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 01.06.2021 о 11:30 год.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, в залі суд. засідань №102.

Встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених витрат - до 24.05.2021р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю спільне Українсько-Нідерландське підприємство з іноземними інвестиціями "Безпека меду" (25006, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 22, кв. 21 та електронною поштою: zlatomed.office@gmail.com), Фізичній особі-підприємцю Дворовенко Віктору Павловичу ( АДРЕСА_1 та електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Повне рішення складено 27.05.2021.

Суддя Г.Б. Поліщук