ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.05.2021 Справа № 905/31/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Кліменко Д.І., розглянувши матеріали

за позовомАкціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Є.Гедройця, б.5-А, Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815)

в особіРегіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул.Привокзальна, 22, м. Лиман, Краснолиманський район, Донецька область, 84404, код ЄДРПОУ 40150216)

доУправління соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області (85200, Донецька обл., місто Торецьк, вул. Євгена Седнєва, б. 1, код ЄДРПОУ 26000411)

простягнення коштів у розмірі 22337,87 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Комісарова А.В. - довіреність №5798 від 27.11.2020;

від відповідача: Галдіна-Маслова В.В. - довіреність від 04.01.2021; Черниш Ю.О. - довіреність від 13.04.2021.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Предмет та підстави спору

На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Військово-цівільної адміністрації міста Торецьк про стягнення коштів у розмірі 22337,87 грн.

03.02.2021, на електронну пошту суду, від позивача надійшло клопотання №-226 від 02.02.2021 (вх.. №2171/21) про заміну відповідача, яке обґрунтовано тим, що позивачем при складанні позовної заяви помилково вказано відповідачем Військово-цивільну адміністрацію міста Торецьк. Належним відповідачем у цій справі має бути Управління соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області.

Ухвалою суду від 16.03.2021 постановлено замінити первісного відповідача Військово-цивільну адміністрацію міста Торецьк належним відповідачем Управлінням соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області (85200, Донецька обл., місто Торецьк, вул. Євгена Седнєва, б. 1, код ЄДРПОУ 26000411).

Позов обґрунтований тим, що відповідачем не виконано умови договору №Дон/НРП-18069/НЮ-і від 07.05.2018 та не сплачено збитки за пільгове перевезення громадян залізничним транспортом за 12 місяців 2018 року.

В подальшому, 30.03.2021, на електронну пошту суду від позивача надійшли письмові пояснення №718 від 26.03.2021 (вх.. №04-18/2535), у яких останній пояснив суду, заявлений розмір збитків обліковується за червень, вересень, листопад та грудень 2018 року.

Заперечення учасників процесу

Відзив

11.03.2021, на електронну пошту суду, від Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк надійшов відзив №675/02-1.15 від 10.03.2021 (вх. №04-18/1961). Також, вказаний відзив надійшов на адресу суду 12.03.2021 (вх. №4935/21) у паперовій формі.

Судом не прийнято такий відзив до розгляду у зв`язку із тим, що його підписано не уповноваженою особою, про що Військово-цивільній адміністрації міста Торецьк надано роз`яснення в ухвалі від 16.03.2021.

12.04.2021, через канцелярію суду, від Управління соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області надійшов відзив №03/3-00899 від 06.04.2021 (вх.. №7491/21).

Відповідач пояснив, що для здійснення видатків на компенсаційні виплати у 2018 році розпорядженням керівника військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області № 40 від 23.01.2018 затверджено Порядок розрахунку компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського сполучення окремих категорій громадян - мешканців міста Торецьк.

23.02.2018 між позивачем та Управлінням було укладено договір №91 від 23.02.2018 про виплату компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського сполучення окремих категорій громадян-мешканців м. Торецьк, відповідно до якого здійснювалось відшкодування компенсаційних виплат за перевезення пільгових категорій громадян-мешканців міста Торецьк, яким таке право надано законом.

Разом з тим, статтею 48 Бюджетного Кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на відповідний рік.

У 2018 році підприємством ПАТ «Українська залізниця» щомісяця надавались розрахунки за пільгові перевезення за формою № 2 - пільга. В результаті проведеного електронного звіряння між отриманими від підприємства даними та Єдиним державним автоматизованим реєстром пільговиків, Управлінням прийнято до обліку та сплачено 156200,00 грн.

За таких обставин, заявлені позивачем кошти у розмірі 22337,87 грн, є такими, що виходять за межі бюджетних асигнувань, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підтвердження заявлених обставин, відповідачем подано до суду копію кошторису на 2018 рік; копію плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2018 рік; акти звіряння заборгованості за 12 місяців 2018 року між позивачем та відповідачем.

Відповідь на відзив

29.03.2021, на електронну пошту суду, від позивача надійшла відповідь на відзив №569 від 24.03.2021 (вх.. №04-18/2463), яка обґрунтована тим, що залізниця є суб`єктом господарської діяльності, яка займається перевезенням та обслуговуванням пасажирів та повинна забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно з законодавством, а відповідно до статті 9 Закону України від 4 липня 1996 року № 273/96-ВР «Про залізничний транспорт» збитки залізничного транспорту загального користування від використання пільгових тарифів відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Позивач зазначав, що механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також субвенцій з державного або місцевого бюджетів. Відсутність фінансової можливості відповідача здійснити таке відшкодування у зв`язку з неналежним фінансуванням не спростовує того факту, що законом передбачений обов`язок на таке відшкодування.

Позивач наголосив на тому, що перевезення пасажирів на пільгових умовах залізницею здійснено не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач, у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені витрати позивачеві.

Письмові пояснення

07.05.2021, через підсистему «Електронний суд», від відповідача надійшли письмові пояснення б/н від 07.05.2021 (вх.. №07-10/701), які за своєю суттю дублюють відзив на позовну заяву. Аналогічні за змістом пояснення надійшли 11.05.2021 (вх.. №9857/21) через канцелярію суду.

14.05.2021, на електронну пошту суду, під представниці позивача надійшли додаткові пояснення №958 від 13.05.2021 (вх.. №04-18/3773), у яких остання пояснила, що при оформлені пільгового проїзного документу інформація по кожному квитку автоматично з РРО відображається у системі АС ОППЗТ УЗ (автоматизована система обслуговування пасажирів приміського залізничного транспорту). Відповідно до бази АС ОППЗТ УЗ щомісячно по станції Фенольні формується загальна зведена відомість по типах пільг та квитків приміського сполучення.

На підставі щомісячної звітності станції Фенольна формується «Облікова форма про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевих бюджетів» відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1359 від 16.12.2009 Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян з подальшим направленням до УСЗН ВЦА м. Торецьк та отримання компенсації.

17.05.2021, через підсистему «Електронний суд», від відповідача надійшли додаткові пояснення б/н від 14.05.2021 (вх.. №07-10/674), у яких відповідач пояснив, що відповідно до Положення відшкодування підприємству-перевізнику компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського сполучення окремих категорій громадян, -мешканців міста Торецьк, звірялись з даними Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків м. Торецьк для встановлення факту щодо проживання у місті зазначених осіб. Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин та працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей.

В результаті того, що відшкодування за надані пільги проводиться за пільговиків в межах адміністративно-територіальної одиниці, а також у зв`язку з невідповідністю даних в отриманих списках з даними Реєстру (відсутність пільговиків в Реєстрі, не відповідність прізвища, ім`я, по батькові або номеру та серії посвідчення пільговика), Управлінням у 2018 році не прийнято до обліку компенсаційні виплати за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського сполучення, по яких є розбіжності, на суму 22 337,87 грн.

Також, разом із заявленими поясненнями відповідачем подано до суду облікові картки «Пільга «ІВЗУ» у формі таблиць про придбання проїзних документів пільговиками регіону, які надавались залізницею для звіряння Управлінню соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2018 року.

Хід розгляду справи та процесуальні дії

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.02.2021 відкрито провадження у справі №905/31/21; справу вирішено розглядати в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 16.03.2021 постановлено замінити первісного відповідача Військово-цивільну адміністрацію міста Торецьк належним відповідачем Управлінням соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області (85200, Донецька обл., місто Торецьк, вул. Євгена Седнєва, б. 1, код ЄДРПОУ 26000411).

Ухвалою суду від 23.04.2021 суд задовольнив усне клопотання представниці відповідача про облік часу розгляду справи з початку з дати постановлення ухвали про заміну первісного відповідача Військово-цивільну адміністрацію міста Торецьк належним відповідачем Управлінням соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області, тобто з 16.03.2021; постановив відкласти розгляд справи на 12.05.2021 о15:00.

Протокольною ухвалою суду від 12.05.2021 суд постановив оголосити перерву у судовому засіданні до 17.05.2021 о 15:00.

У судове засідання 17.05.2021 прибула представниця позивача, адвокат Комісарова А.В. та представниці відповідача Комісарова А.В. та Галдіна-Маслова В.В., які приймали участь у судовому засіданні за допомогою відеоконференцзв`язку.

Фіксування судового засідання здійснюється шляхом відеофіксування за допомогою платформи «EasyCon» та складання протоколу.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та перевірка їх доказами

20.02.2018, між Управлінням соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області - головним розпорядником коштів на пільгове перевезення окремих категорій громадян-мешканців м. Торецьк та Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», в особі структурного підрозділу «Служба приміських пасажирських перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», та в особі структурного підрозділу «Служба приміських пасажирських перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» підписано договір №91 від 23.02.2018 про компенсацію за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського сполучення окремих категорій громадян-мешканців м. Торецьк (далі - договір), який в подальшому було зареєстровано за № Дон/НРП-18069/НЮ-і від 07.05.2018.

Відповідно до п. 1.1 цей договір регламентує взаємовідносини сторін щодо виплати платником компенсаційних виплат перевізнику за пільговий проїзд окремих категорій громадян на маршрутах приміського сполучення, які відповідно до чинного законодавства України мають право на пільговий проїзд (надалі Пільгові категорії громадян) в залізничному транспорті приміського сполучення.

При здійсненні відшкодування компенсаційних виплат за перевезення Пільгових категорій громадян сторони керуються Бюджетним кодексом України, Законами України: «Про залізничний транспорт, «Про місцеве самоврядування в Україні» (в частині делегованих повноважень), «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про охорону дитинства», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» постановами Кабінету Міністрів України: № 354 від 17.05.1993 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування»; № 117 від 29.01.2003 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» (із змінами і доповненнями), розпорядженням керівника військово-цивільної Торецьк Донецької області № 40 від 23.01.2018 «Про затвердженні компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського сполучення окремих категорій громадян - мешканців міста Торецьк» (п. 1.2. договору).

Перевізник зобов`язується здійснювати пільгові перевезення залізничним транспортом приміського сполучення передбачених чинним законодавством України категорій громадян мешканців м. Торецьк (п. 2.2. договору).

Управління згідно з Порядком та в межах суми бюджетних асигнувань, передбачених в кошторисах на відповідний рік, зобов`язується сплатити Перевізнику компенсацію за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського сполучення окремих категорій громадян - мешканців м. Торецьк на підставі наданих Перевізником документів, передбачених цим Договором (п. 2.3. договору).

Перевізник, який надає послуги з пільгового проїзду залізничним транспортом приміського сполучення окремим категоріям громадян, щомісячно до 10 числа надає Управлінню в паперовому та електронному вигляді, розрахунки за попередній місяць, що підлягають відшкодуванню, за формою № 2 - пільга, IV «З оплати інших послуг», підписаною та скріпленою печаткою (Додаток 1). В графі 6 форми « 2-пільга» назви категорій пільговиків необхідно вказувати відповідно до додатку № 1 Порядку розрахунку компенсаційних виплат за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського сполучення окремих категорій громадян - мешканців міста Торецьк. Перевізник несе персональну відповідальність за достовірність наданих розрахунків (п. 3.1. договору).

Після подання форми № 2-пільга Управління проводить електронну звірку пільговиків, що включені в форму № 2-пільга, з Єдиним державним автоматизованим реєстром пільговиків. У разі виявлення розбіжностей щодо розміру пільг або відсутності пільговика в Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків, розрахунки по виявлених розбіжностях не проводяться, до уточнення цієї інформації. Відшкодування за надані пільги проводяться в межах адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує Управління, тобто відшкодування проводиться по пільговиках, які включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків м. Торецьк (п. 3.2 договору).

Управління приймає бюджетні зобов`язання лише в межах кошторисних призначень на відповідний період (п. 3.3 договору).

На підставі наданої перевізником інформації, Управління щомісяця: до 5 числа наступного за звітним місяцем складає акти звіряння заборгованості з Перевізником за пільговий проїзд окремих категорій громадян у 3-х примірниках згідно до Додатку 2; до 25 числа здійснює реєстрацію фінансових та бюджетних зобов`язань в органах Державної казначейської служби в межах виділених бюджетних призначень на відповідний період; після підписання актів звіряння та реєстрації фінансових та бюджетних зобов`язань, правління надає акти до фінансового управління військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області; кошти перераховуються Управлінням на розрахунковий рахунок перевізника у триденний строк з дня отримання фінансування; здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян припиняється у разі закінчення терміну дії договору про перевезення пасажирів, закінчення терміну дії або позбавлення перевізника ліцензії на здійснення пасажирських перевезень (п. 3.4 договору).

Даний договір набирає чинності з 01 лютого 2018 року і діє в частині надання послуг з перевезення Пільгових категорій громадян до 31 грудня 2018 року, а в частині здійснення компенсаційних виплат - до їх погашення (п. 7.1. договору).

Цей Договір складений при повному розумінні сторонами його умов та термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної із сторін (п. 9.5. договору).

Судом встановлено, що договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

Позивачем до матеріалів справи надані облікові форми складені щомісячно за 2018 рік. А також зведені загальні відомості по типах та квитків у приміському сполученні складенні щомісячно за 2018 рік.

Судом встановлено, що до адміністративно-територіальної одиниці міста Торецьк відноситься станція Фенольна і саме щодо цієї станції позивачем складені відповідні відомості, облікові форми та виставлені вимоги до відповідача. Дана обставини встановлені з пояснень представниці позивача та не спростовуються відповідачем.

Згідно наданих облікових форм та зведених відомостей за 2018, позивачем здійснено перевезення окремих категорій громадян (різних категорій пільговиків) за власний рахунок на загальну суму 178537,87 грн, а саме за: січень 2018 у розмірі 10103,62 грн; лютий 2018 у розмірі 10082,56 грн; березень 2018 у розмірі 9815,40 грн; квітень 2018 у розмірі 12871,89 грн; травень 2018 у розмірі 16195,77 грн; червень 2018 у розмірі 16600,29 грн; липень 2018 у розмірі 20479,17 грн; серпень 2018 у розмірі 19097,14 грн; вересень 2018 у розмірі 16225,77 грн; жовтень 2018 у розмірі 19007,33 грн; листопад 2018 у розмірі 15060,87 грн; грудень 2018 у розмірі 12998,06 грн. Всього на загальну суму 178537,87 грн.

Копії облікових форм про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевих бюджетів, надані позивачем за кожен період окремо.

За інформацією з бази АС ОППЗТ перевізником щомісячно по кожній станції та виду пільги формувалась загальна зведена відомість по продажу квитків із зазначенням, кількості та суми проданих документів, що підтверджується копіями таких відомостей по кожному заявленому періоду, які містяться у матеріалах справи.

У судовому засіданні представниця позивача пояснила, що сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг.

Відповідачем на підтвердження своєї позиції доданий до матеріалів справи кошторис на 2018 рік відповідача, відповідно до якого відповідачу виділені кошти на загальну суму 156200,00 грн.

Кошти у розмірі 156200,00 грн перераховані відповідачем позивачу, спору щодо цієї суми між сторонами немає.

Відповідно до актів звіряння заборгованості між Регіональною філією «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» та розпорядником коштів місцевого бюджету - Управлінням соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області за 12 місяців 2018 року управлінням фактично сплачено перевізнику кошти у сумі 156200,00 грн.

Судом досліджено подані відповідачем акти та встановлено, що їх підписано представниками сторін та засвідчено печатками.

Разом з тим, судом встановлено, що згідно акту звіряння, за даними позивача за відповідачем обліковується заборгованість на суму 22337,87 грн, а за даними відповідача така заборгованість відсутня.

Представниці відповідача, у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову обґрунтовуючи це тим, що відповідно до п. 2.3. договору управління зобов`язано сплатити перевізнику компенсацію за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського сполучення окремих категорій громадян - мешканців м. Торецьк в межах суми бюджетних асигнувань, передбачених в кошторисах на відповідний рік.

У судових засіданнях представниці відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що визначена кошторисом сума у розмірі 156200,00 грн покриває зобов`язання за компенсацію за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського сполучення окремих категорій громадян саме мешканців м. Торецьк, разом з тим заявлена сума до стягнення нарахована за пільгові перевезення осіб, які не обліковуються в Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків м. Торецьк.

В якості доказів, відповідачем подано до суду таблиці «Пільга «ІВЗУ» про всі придбання проїзних документів пільговиками регіону за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2018 року.

Під час судового розгляду, судом встановлено та не заперечувалось учасниками справи, що такі форми подавались залізницею для подальшого звіряння Управлінню соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області.

Як пояснюють представниці відповідача в результаті звіряння таких таблиць, відповідачем була встановлено, що до суми заборгованості за пільговий проїзд за 2018 рік, позивачем включена вартість квитків, які придбавались на станції Фенольна особами, які не внесені в Єдиний державний автоматизований реєстр пільговиків саме по адміністративно-територіальній одиниці міста Торецьк. Тому, відповідач вважає, що він не повинен відшкодовувати вартість проїзду тих, категорій пільговиків, які не зареєстровані в адміністративно-територіальній одиниці міста Торець.

Разом з цим, відповідачем не надано жодних пояснень щодо конкретних осіб, які за інформацією відповідача не повинні бути включені в облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян; не надані документи, які складені відповідачем в результаті звірки відомостей між позивачем та відповідачем.

Надані відповідачем до матеріалів справи таблиці не містять назви, містять інформацію: прізвище, ім`я, по-батькові, серію, номер посвідчення та ким воно видано, відомості про поїздку (дату, «проїзного документу, станція відправлення, станція прямування, тариф, ПДВ, сума ). Дослідивши вказані таблиці, суду не вбачається за можливе встановити чи відносяться конкретні фізичні особи до пільговиків, які зареєстровані за адміністративною-територіальною одиницею міста Торецьк. Доступу до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків, у суду не має. Відомості з вказаного реєстрі, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Представниця позивача пояснила суду, що при купівлі квитка, особа подає тільки документ, який надає право на отримання такої пільги та перевізник не має законного права на облік та збирання даних щодо місця проживання особи.

Представниця відповідача підтвердила, що управлінням не було зроблено аналізу з наведених таблиць з якого можна виділити осіб, які імовірно не проживають на підзвітній управлінню території, адже такі таблиці не містять інформації про місце реєстрації пільговика.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Відповідно до пунктів 1, 6 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Статтею 19 вказаного Закону визначено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлено, зокрема, Міжурядовою Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12 березня 1993 року, Законами України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про охорону дитинства», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Відповідно до п.6 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженим Постановою КМ України від 19.03.1997. № 252, суб`єкти господарської діяльності, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, повинні забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно із законодавством України.

З матеріалів справи, а саме з облікових форм та зведених відомостей вбачається, що протягом 2018 року позивачем надавались послуги з перевезення приміським сполученням окремим категоріям громадян, яки користуються пільгою на загальну суму 178537,87 грн.

На виконання умов договору №91 від 23.02.2018, який зареєстровано за № Дон/НРП-18069/НЮ-і від 07.05.2018, відповідачем сплачено позивачу 156200,00 грн, що визнано сторонами у судовому засіданні.

Тобто, недоотримана сума коштів за перевезення фактичної кількості пільговиків склала 22337,87 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтями 11 Цивільного кодексу України, 174 Господарського кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов`язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Господарські зобов`язання сторін у цій справі виникли безпосередньо із Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» та ст. 9 Закону України «Про залізничний транспорт».

Судом відмічається, що умовами договору №91 від 23.02.2018, який зареєстровано за № Дон/НРП-18069/НЮ-і від 07.05.2018 не встановлено конкретної суми витрат.

Пунктом 2.3. договору встановлений обов`язок для відповідача сплатити перевізнику компенсацію за пільговий проїзд залізничним транспортом приміського сполучення окремих категорій громадян - мешканців м. Торецьк в межах суми бюджетних асигнувань, передбачених в кошторисах на відповідний рік, в даному випадку на 2018 рік.

З матеріалів справи судом встановлено, що такий кошторис затверджено розпорядженням керівника військово-цивільної адміністрації м. Торецьк №362 від 20.12.2017.

Разом з тим, відсутність належної суми на відшкодування компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд у приміському сполученні не звільняє сторони від виконання господарського зобов`язання, оскільки зобов`язання сторін у цій справі виникає безпосередньо із законів України і не залежать від волевиявлення сторін.

Частиною 6 статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Залізниця здійснює перевезення окремих категорій громадян за пільговими тарифами відповідно до чинних законів України, які передбачають такі пільги для конкретних категорій громадян, а не за окремими угодами, а збитки залізничного транспорту від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевого бюджетів.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 затверджено Порядок розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян (надалі Порядок), який визначає механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі.

До пільгових перевезень залізничним транспортом (далі - пільгові перевезення) належать безоплатні перевезення або перевезення окремих категорій громадян із знижкою, встановленою законодавством (п.2 Порядку).

Відповідно до п. 3 Порядку облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки).

Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг (п. 4 Порядку).

Пунктом 5 Порядку визначено, що інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності.

На підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком (пункт 9 Порядку);

При цьому у відповідності до пункту 7 Порядку, сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира.

Обслуговуючи дану категорію громадян України, залізниця не має права відмовити їм з підстав відсутності належного фінансування для подальшого відшкодування залізницям витрат на перевезення пільговиків.

Тобто, перевезення пасажирів на пільгових умовах виконано Залізницею не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені витрати позивачу.

Такий правовий висновок викладено в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №904/94/19.

У рішенні Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 вказано, що з положень Конституції України та Бюджетного кодексу України вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України, стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема, і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Відповідно до підпункту "б" пункту 4 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст, республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на державні програми соціального захисту, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України і повинні забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантованість та повноту перерахування трансфертів.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Також відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а саме у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005р. та у справі Бакалов проти України від 30.11.2004р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 статті 48 Бюджетного кодексу України.

За таких обставин, судом не приймаються доводи відповідача щодо відсутності коштів на заявлено позивачем суму, як на підставу для відмови від виконання зобов`язань відповідно до закону та договору.

Також, судом відхиляються доводи відповідача щодо осіб пільговиків, які не зареєстровані в адміністративно-територіальній одиниці міста Торецьк, оскільки відповідачем не доведені вказані обставини належними, допустимими доказами та не можуть бути перевірені судом.

Відповідач, виконуючи функції розпорядника за рахунок субвенцій з державного та місцевого бюджетів на здійснення заходів з виконання державних та місцевих програм соціального захисту населення, не здійснив у повному обсязі розрахунки за пільгове перевезення окремих категорій громадян, а тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача понесених позивачем збитків за перевезення пільгових категорій громадян за 2018 рік на суму 22337,97 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 165, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р ІШ И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області (85200, Донецька обл., місто Торецьк, вул. Євгена Седнєва, б. 1, код ЄДРПОУ 26000411) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м.Київ, вул. Єжи Гедройця (Тверська), 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84404, Донецька обл., м.Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) 22337 (двадцять дві тисячі триста тридцять сім) грн 87 коп, судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Рішення набирає законної сили у порядок та строки передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

5. Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи у строки передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п. 17.5 ч. 1 розділу ХІ Перехідних положень цього Кодексу.

У судовому засіданні 17.05.2021 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено та підписано 27.05.2021.

СуддяДіна Миколаївна Огороднік

(Д.М. Огороднік)