КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 760/6476/21

номер провадження: 33/824/2284/2021

Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участюпредставника Київської митниці Держмитслужби Ніконова Германа Вікторовича, представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Усманової Євгенії Ільдарівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про порушення митних правил за апеляційною скаргою адвоката Усманової Євгенії Ільдарівни в інтересахОСОБА_1 на постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19 березня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 19 березня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 Митного кодексу України (далі - МК України), з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходу громадян, що становить 170 000 грн 00 коп.

Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн 00 коп.

Як зазначено в постанові судді, згідно протоколу про порушення митних правил №0336/10000/21 від 02 березня 2021 року встановлено, що 01 жовтня 2020 року до Київської митниці Держмитслужби ВМО-2 митного поста «Київ-північний» фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 надано зобов`язання щодо здійснення зворотного вивезення транспортного засобу спеціального призначення «KRAZ 65101 KC-4579», кузов (рама) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , 1995 року випуску, державним номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_3 .

В подальшому на підставі договору доручення та надання послуг по декларуванню №5/8 від 25 березня 2019 року, декларантом товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-ВЕД» (далі - ТОВ «АРТ-ВЕД») ОСОБА_2 подано митному органу в режимі реекспорт (ЕК-11 АА) митну декларацію №100110/2020/598859 на вищевказаний транспортний засіб, відповідно якої митним органом призначення є Київська митниця Держмитслужби (графа 29). Після цього електронну копію митної декларації (ЕК-11 АА) №100110/2020/598859 поставлено на контроль за переміщенням у відповідному програмно-інформаційному комплексі ЄАІС після її надходження до ЄАІС.

Відповідальною особою за доставку вищевказаного транспортного засобу до Київської митниці Держмитслужби є ОСОБА_1 .

Під час відправлення товару, заявленого за вказаною електронною митною декларацією, відповідно до вимог ст.95 МК України та пункту 2.1 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09 жовтня 2012 року № 1066, встановлено контрольну дату доставки до Київської митниці Держмитслужби - до 10 жовтня 2020 року.

Відповідно до п.п.«б» п.2 ч.2 ст.91 МК України митний режим транзиту застосовується до товарів, які переміщуються від митного органу, розташованого на митній території України, до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України.

Згідно з положеннями п.3 ч.1 ст.93 МК Українитовари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб).

Підпунктом 2.1 Розділу II «Особливості додержання строків транзитних перевезень» Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень встановлено, що під час відправлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення обов`язково встановлюється строк транзитного перевезення до митниці призначення. Строк транзитного перевезення встановлюється в автоматичному режимі під час постановки електронної копії ДКПТ або ЕДКПТ на контроль за переміщенням у відповідному программно - інформаційному комплексі ЄАІС залежно від виду транспорту відповідно до статті 95 МК України.

У разі виявлення порушень законодавства на будь-якому етапі здійснення контролю за переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, посадова особа митного органу зобов`язана вжити необхідних заходів, передбачених законодавством.

Однак, ОСОБА_1 у встановлений строк доставки, тобто, до 10 жовтня 2020 року, до митного органу призначення - Київської митниці Держмитслужби вказаний вище транспортний засіб спеціального призначення «KRAZ 65101 KC-4579» не доставив, у зв`язку з чим не виконав зобов`язання, яке ним надане 01 жовтня 2020 року.

В поясненнях від 24 лютого 2021 року ОСОБА_1 зазначив, що не виконав взяті на себе зобов`язання щодо вивезення за межі митної території України транспортний засіб через перебування на стаціонарному лікуванні з 05 жовтня 2020 року по 04 листопада 2020 року, на підтердженння чого надав виписку із картки станціонарного хворого. Також ОСОБА_1 надав довідку від 23 грудня 2020 року, відповідно до якої у період з 05 листопада 2020 року до 04 грудня 2020 року він знахидився на амбулатоному лікуванні у травматолога.

Разом з тим, із наданих ОСОБА_1 пояснень та документів не встановлено факту дії обставин непереборної сили та вчасного письмового інформування митного органу про обставини події та місцезнаходження транспортного засобу комерційного призначення.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив порушення митних правил, передбачене ч.6 ст.470 МК України, а саме,перевищення встановленого ст.95 МК України строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, адвокат Усманова Є.І. в інтересах ОСОБА_1 направила поштою на адресу суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги на постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19 березня 2021 року, скасувати вказану постанову та закрити провадження у справ за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, у зв`язку з необ`єктивністю і неповнотою провадження у справі, обмеження прав учасників справи, неправильною та неповною кваліфікацією вчиненого правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що протокол про порушення митних правил від 02 березня 2021 року складений з порушенням вимог МК України та КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не були роз`яснені права, передбачені МК Українита йому не надана можливість припинити провадження у справі шляхом компромісу відповідно до вимог ст.521 МК України. Вказує, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому суть адміністративного правопорушення викладена невірно. Зазначає, що, кваліфікуючи правопорушення за ч.6 ст.470 МК України, особою, яка складала протокол про порушення митних правил, не зазначено що ж саме не було доставлено ОСОБА_1 : товари, особистий транспорт, транспорт комерційного призначення чи документи. Крім того, нормою ст.470 МК України встановлено, що товар або транспортний засіб необхідно доставити до митного органу, однак у протоколі про порушення митних правилзазначено - доставити до органу доходів і зборів.

Зазначає, що у порушення вимог ст.489 МК України, особа, як склала протокол про порушення митних правил, не з`ясувала в повній мірі обставини можливості ОСОБА_1 виконати припис закону не тільки на 10 жовтня 2020 року, а й на дату складання протоколу. Вказаних обставини також не з`ясував суд першої інстанції при розгляду даної справи. Вказує, що ОСОБА_1 з 05 жовтня 2020 року безперервно перебуває на амбулаторному лікуванні та обмежений у вільному пересуванні, що свідчить про його об`єктивну неможливість за станом здоров`я виконати зобов`язання та вчасно доставити транспортний засіб до митниці, а тому вважає, що висновок суду про його умисну поведінку, є безпідставним.

Вказує, що оскаржувана постанова судді першої інстанції обґрунтована недопустимими доказами, оскільки, протокол про порушення митних правил через істотні порушення, допущені при його складанні, не може бути визнаний допустимим доказом. Також зазначає, що у резолютивній частині постанови не зазначено кваліфікуючі ознаки правопорушення.

Стверджує, що провадження у суді відбулось з порушенням прав ОСОБА_1 на участь у судовому засіданні, оскільки судове засідання на 19 березня 2021 року судом не призначалось і в матеріалах справи відсутні докази того, що суд відповідно до вимог ч.3 ст.526 МК України повідомив його про час та місце розгляду справи. Вказує, що копію оскаржуваної постанови судді ОСОБА_1 не отримував, про її зміст дізнався від адвоката, яка ознайомилась з матеріалами справи 02 квітня 2021 року, а тому вважає, що строк на апеляційне оскарження скарги постанови пропущений з поважних причин.

Одночасно з поданням апеляційної скарги, адвокат Усманова Є.І. в інтересах ОСОБА_1 подала до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доводи якого аналогічні доводам, які викладені у апеляційній скарзі в частині поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19 березня 2021 року.

Заслухавши пояснення адвокат Усманової Є.І., яка підтримали доводи, які викладені в апеляційній скарзі та в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження й просили їх задовольнити, представника Київської митниці Держмитслужби, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи її необґрунтованою, вивчивши матеріали справи про порушення митних правил, дослідивши зібрані в справі докази та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Відповідно до ч.3 ст.526 МК України, у разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний митний орган.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи (ч.4 ст.526 МК України).

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи 19 березня 2021 року проведено за відсутності ОСОБА_1 та його представника.

У матеріалах справи відсутні дані про те, що суд першої інстанції повідомив ОСОБА_1 та його представника про час та місце розгляду відповідно до вимог ч.3 ст.526 МК України, а тому висновки судді першої інстанції про те, що ОСОБА_1 був повідомлений дату, час і місце розгляду справи належним чином не ґрунтується на вимогах закону.

Апеляційний суд вважає, що зазначення митним органом у протоколі про порушення митних правил від 02 березня 2021 року даних про дату, час і місце розгляду справи у суді, копію якого було вручено особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не свідчить про належне повідомлення цієї особи судом у розумінні ч.3 ст.526 МК України.

Згідно з ч.5 ст.529 МК України постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до супровідного листа Соломянського районного суду міста Києва від 31 березня 2021 року на адресу місця проживання ОСОБА_1 була направлена копія постанови судді Солом'янського районного суду міста Києва від 19 березня 2021 року (а.с.49).

Однак, доказів того, що ОСОБА_1 отримав копію вказаної постанови судді першої інстанції матеріали справи не містять.

По справі встановлено, що 02 квітня 2021 року адвокат Усманова Є.І. в інтересах ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалами справи, що підтверджується її розпискою від 02 квітня 2021 року (а.с.50), 07 квітня 2021 року вона надіслала поштою на адресу суду першої інстанції апеляційну скаргу на постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 19 березня 2021 року (а.с.53-70).

Згідно з приписами ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин цей строк за завою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.

У зв`язку з наведеним доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є обґрунтованими та такими, що не суперечать матеріалам справи.

Зазначені обставини, на переконання апеляційного суду, перешкодили адвокату Усмановій Є.І. своєчасно подати в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції.

На підставі наведеного, беручи до уваги положення законодавства України щодо доступу особи до правосуддя, надаючи їм перевагу перед принципом юридичної визначеності судового рішення, та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, а також доводи, на які апелянт посилається у підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд, з метою недопущення порушення права особи на захист, доступ до правосуддя, причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнає поважними, і вважає за можливе поновити такий строк.

Щодо доводів апеляційної скарги про скасування постанови судді Солом'янського районного суду міста Києва від 19 березня 2021 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.6 ст.470 МК України закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, то вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно з ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

У зв`язку із цим, крім зазначених у ст. 489 МК України вимог при розгляді справи про порушення митних правил, суд повинен керуватися ст.280 КУпАП, якою передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до них; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; поясненнями свідків; висновком експерта та іншими документами.

Відповідно до ч.6 ст.470 МК України адміністративна відповідальність настає за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.

Апеляційний суд вважає, що обставини, за яких ОСОБА_1 порушив митні правила, у постанові судді місцевого суду зазначені правильно, кваліфікація його дій за ч. 6 ст. 470 МК України відповідає зібраним у справі, дослідженим суддею місцевого суду, наведеним у постанові й перевіреним в апеляційному суді, доказам.

Факт перевищення ОСОБА_1 встановленого ст.95 МК України строку доставки транспортного засобу спеціального призначення марки «KRAZ 65101 KC-4579», кузов (рама) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , 1995 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , до митного органу призначення - Київської митниці Держмитслужби, більше ніж на тридцять діб, підтверджується такими доказами: даними протоколу про порушення митних правил, в якому викладено обставини порушення ОСОБА_1 митних правил (а.с.1-5); даними договору доручення на надання послуг по декларуванню товарів №5/8 від 25 березня 2019 року, укладеного між ТОВ «АРТ-ВЕД», в особі директора ОСОБА_2 , та фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_1 (а.с.17-19); письмовим зобов`язанням ФОП ОСОБА_1 від 01 жовтня 2020 року, яким він зобов`язався здійснити зворотнє вивезення транспортного засобу спеціального призначення: вантажний спеціальний автокран марки «KRAZ 65101 KC-4579», кузов (рама) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , 1995 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , у строк наданий митними органами (а.с.20); даними митної декларації №100110/2020/598859 від 01 жовтня 2020 року, подану декларантом ТОВ «АРТ-ВЕД» ОСОБА_2 митному органу в режимі реекспорт (ЕК-11 АА) на вказаний транспортний засіб, в якій вказано строк доставки: 10 жовтня 2020 року, митний орган призначення - Київська митниця Держмитслужби (а.с.6-7); даними рахунку - проформи №30 від 01 жовтня 2020 року (а.с.8); договором оренди транспортних засобів (автокранів) №2502/18 від 25 лютого 2018 року, укладеного між ТОВ «Мозирь Вест Транс» (орендодавець) (республіка Білорусь) та ОСОБА_1 (орендар) (а.с.13-16); листом заступника начальника Київської митниці Держмитслужби від 02 лютого 2021 року, адресованого ОСОБА_1 , в якому вказано, що останнім порушено строки вивезення вказаного вище транспортного засобу, який оформлено за митною декларацією №100110/2020/598859 від 01 жовтня 2020 року та встановлено термін вивезення - 10 жовтня 2020 року (а.с.22).

Згідно з ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених ч.3 ст.469 , ст.470, ч.3 ст.478, ст.481 МК України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (ст. 268 МК України), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

У наданих митному органу поясненнях від 24 лютого 2021 року ОСОБА_1 вказав, що не виконав взяте зобов`язання щодо вивезення за межі митної території України транспортного засобу через перебування на стаціонарному лікуванні з 05 жовтня 2020 року по 04 листопада 2020 року, на підтвердження чого надав виписку із карти стаціонарного хворого 2925 від 04 листопада 2020 року (а.с.24), а також надав довідку від 23 грудня 2020 року про те, що він у період з 05 листопада 2020 року до 04 грудня 2020 року знаходився на амбулаторному лікуванні у травматолога (а.с.27).

Надані ОСОБА_1 митному органу консультативні висновки хірурга медичного центру «Аміда» від 30 грудня 2020 року та від 25 січня 2021 року (а.с.25-26), не підтверджують того, що ОСОБА_1 обмежений у вільному пересуванні за станом здоров`я та об`єктивно не міг виконати взяті на себе зобов`язання у строки, встановлені ст.95 МК України, а тому апеляційний суду вважає, що вони не є обставинами, які звільняють його від адміністративної відповідальності відповідно до ч.1 ст.460 МК України.

Таким чином, судом вірно встановлено, що з 05 жовтня 2020 року і до 04 грудня 2020 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні, однак з 05 грудня 2020 року і до дня складення протоколу про порушення митних правил зобов`язання щодо вивезення за межі митної території України транспортного засобу він не виконав. Крім того, ОСОБА_1 жодних документів на підтвердження дії обставин непереборної сили до митниці не надав та дій щодо вивезення транспортного засобу чи поміщення його в інший митний режим не здійснив.

Тому доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 з 05 жовтня 2020 року безперервно перебуває на амбулаторному лікуванні та обмежений у вільному пересуванні, що свідчить про його об`єктивну неможливість за станом здоров`я виконати зобов`язання та вчасно доставити транспортний засіб до митниці, не заслуговують на увагу з наведених вище підстав.

Апеляційний суд вважає, що зібрані у справі докази є достатніми та достовірно вказують на те, що в діях ОСОБА_1 наявний та повністю доведений матеріалами справи склад порушення митних правил, передбаченого ч.6 ст.470 МК України.

Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено будь-яких даних, які би давали підстави вважати, що інспектор митного органу Гуменюк Т.М. , яка склала протокол про порушення митних правил, була упередженою при проведенні перевірки та складанні протоколу щодо ОСОБА_1 , що в неї були підстави для обмови ОСОБА_1 та фальсифікації протоколу, а також про її зацікавленість у результатах розгляду справи на такі дані не вказується в апеляційній скарзі, у зв`язку із чим, апеляційний суд приходить висновку, що вищевказаний інспектор при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих їй повноважень.

Доводи апеляційної скарги про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення невірно викладено суть адміністративного правопорушення, а саме, не зазначено конкретно що саме не було доставлено ОСОБА_1 : товари, особистий транспорт, транспорт комерційного призначення чи документи, а також, що нормою ст.470 МК України встановлено, що товар або транспортний засіб необхідно доставити до митного органу, однак у протоколі про порушення митних правилзазначено - доставити до органу доходів і зборів, апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують факту порушення ОСОБА_1 митних правил перевищення встановленого ст.95 МК України строку доставки транспортного засобу спеціального призначення марки «KRAZ 65101 KC-4579», кузов (рама) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , 1995 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , до митного органу призначення - Київської митниці Держмитслужби, більше ніж на тридцять діб, а також не свідчать про невідповідність складеного щодо ОСОБА_1 протоколу вимогам ст. 494 МК України, оскільки з указаного протоколу вбачається, що в ньому відображені всі необхідні й передбачені цією нормою права відомості, і не свідчать про його незаконність.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що протокол про порушення митних правил від 02 березня 2021 року складений з порушенням вимог МК України та КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не були роз`яснені права, передбачені МК України,та йому не надана можливість припинити провадження у справі шляхом компромісу відповідно до вимог ст.521 МК України, не заслуговують на увагу з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.521 МК України за відсутності в діях особи, яка вчинила порушення митних правил, ознак кримінального правопорушення провадження у справі про це правопорушення може бути припинено шляхом компромісу. Компроміс полягає в укладенні мирової угоди між зазначеною особою та митним органом, посадова особа якого здійснює провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.521 МК України особа, яка вчинила порушення митних правил, звертається до керівника митного органу із заявою довільної форми з проханням про припинення справи про це порушення митних правил шляхом компромісу. Факт подання такої заяви фіксується у порядку, визначеному частинами третьою і четвертою статті 264 цього Кодексу. У разі відсутності законних підстав для припинення справи про порушення митних правил шляхом компромісу митний орган протягом одного робочого дня, наступного за днем подання заяви, надає заявнику вмотивовану відповідь про причини незастосування процедури компромісу.

З протоколу про порушення митних правил від 02 березня 2021 року вбачається, що він був складений інспектором митного органу за відсутності ОСОБА_1 . Примірник вказаного протоколу був вручений ОСОБА_1 на наступний день, тобто 03 березня 2021 року, що підтверджується його особистим підписом у протоколі, в тексті якого письмово роз`яснені права особи, що притягується до відповідальності за порушення митних правил, передбачені ч.ч.4, 5 ст.494, ст.498 МК України, зокрема, про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 після отримання примірника протоколу про порушення митних правил вживав заходів щодо звернення до керівника митного органу із заявою з проханням про припинення справи про це порушення митних правил шляхом компромісу відповідно до положень ст.521 МК України.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя місцевого суду врахував обставини справи, характер вчиненого правопорушення, наявні в матеріалах справи дані про особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують його відповідальність, а також прийняв до уваги, що місцезнаходження транспортного засобу не встановлено, що позбавляє можливість застосування конфіскації, та правомірно застосував щодо ОСОБА_1 вид стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який передбачено санкцією ч. 6 ст. 470 МК України, належним чином умотивувавши судове рішення.

Тому апеляційний суд вважає, що накладене на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, справедливим та відповідає передбаченій ст.23 МК України меті адміністративного стягнення.

За таких обставин, постанова судді Солом'янського районного суду міста Києва від 19 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 є законною та обгрунтованою, підстав для її скасування чи зміни при апеляційному розгляді не встановлено, а тому вказана постанова підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга, доводи якої не знайшли підтвердження і визнаються безпідставними, - без задоволення.

Приймаючи рішення апеляційний суд бере до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обгрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків, призначати експертизи, тощо; те, що стороною захисту не надано доказів у підтвердження доводів апеляційної скарги та спростування висновків суду першої інстанції, у тому числі й про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, і будь-яких клопотань із цього приводу не заявлялось.

Керуючись ст.ст.527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргуадвоката Усманової Євгенії Ілдьдарівни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду С.М.Верланов