Номер провадження 2/243/1663/2021

Номер справи 243/4037/16-ц

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

«26» травня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Чевела С.Ю,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 19 листопада 2006 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено Договір № DNH4BA30901182, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 7422,77 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (при порушенні зобов`язань по погашенню кредиту позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 6,00 % на місяць від розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом). Відповідач, підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у Заяві. Відповідно до умов укладеного договору погашення заборгованості передбачалось щомісячними платежами згідно узгодженого графіку, які складаються із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією та інших витрат згідно Умов.

Банк повністю виконав умови договору, надавши відповідачу кредитні кошти. Позичальник ОСОБА_2 , який зобов`язався щомісяця погашати заборгованість суми виданих кредитних ресурсів та нарахованих відсотків, не виконує належним чином своїх зобов`язань по своєчасному поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним, унаслідок чого за цим договором станом на 28 квітня 2016 року заборгованість за відсотками становить 27093,11 грн.

Просить суд стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по відсоткам за Договором № DNH4BA30901182 від 19 листопада 2006 року у розмірі 27093,11 грн., за період з 28 квітня 2011 року по 28 квітня 2016 року, з розрахунку 7422,77 грн. прострочена заборгованість за кредитом *0,2% * 1825 днів прострочки / 100, а також судові витрати по справі у сумі 1921,00 грн.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Лещенко С.В., який діє на підставі Ордеру на надання правової допомоги, серія ДН № 141004 від 12 квітня 2021 року, до суду 19 травня 2021 року надав Заяву про застосування строку позовної давності, в якій зазначив, що строк дії Договору № DNH4BA30901182 від 19 листопада 2006 року скінчився 16 листопада 2007 року. Оскільки строк дії кредитного Договору № DNH4BA30901182 від 19 листопада 2006 року скінчився 16 листопада 2007 року, а позовна заява про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 подана позивачем до суду лише 18 травня 2016 року, то вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності.

Просить суд відмовити у задоволенні вимог позивача у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного Договору № DNH4BA30901182 від 19 листопада 2006 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 7422,77 грн. на придбання комп`ютеру, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (при порушенні зобов`язань по погашенню кредиту позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 6,00 % на місяць від розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом).

Відповідно до умов Договору № DNH4BA30901182 від 19 листопада 2006 року банк надає ОСОБА_2 строковий кредит у сумі 7422,77 грн. на строк 12 місяців по 16 листопада 2007 року (а.с. 6 зворот).

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) зобов`язання його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як підтверджується матеріалами справи, банк виконав зобов`язання, надавши відповідачу кредит.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідач ОСОБА_2 станом на 30 жовтня 2010 року мав заборгованість за тілом кредиту у сумі 7422,77 грн., за відсотками за користування кредитом 15153,15 грн. Таким чином, при розрахунку заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 28 квітня 2011 року по 28 квітня 2016 року процентна ставка складає 6 % на місяць. За розрахунком заборгованості відповідачу нараховано заборгованість за відсотками за період з 28 квітня 2011 року по 28 квітня 2016 року у сумі 27093,11 грн., яка нарахована наступним чином: 7422,77 грн. (сума простроченої заборгованості) х 0,2 % (розмір відсоткової ставки в день) х 1825 днів (кількість днів прострочення з 28.04.2011 р. по 28.04.2016 р.) : 100 %.

Відповідно до чинного цивільного законодавства кредитний договір набирає чинності з моменту, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов /ч.1 ст. 638 ЦК України/ та істотними умовами кредитного договору є предмет, строк повернення та його ціна /розмір процентів/.

Відповідно до дійсного змісту норм цивільного права, кредитний договір обов`язково має укладатись у письмовій формі (стаття 1055 ЦК).

За статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Так, укладений між сторонами Договір №DNH4BA30901182 від 19 листопада 2006 року у вигляді Заяви-позичальника, підписаної сторонами, містить строк повернення кредиту - 16 листопада 2007 року.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10 цс 18) висловила думку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1015 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» при укладанні з ОСОБА_2 Договору №DNH4BA30901182 від 19 листопада 2006 року визначилися, що банк надає йому строковий кредит на строк 12 місяців з 19 листопада 2006 року по 16 листопада 2007 року. Тому суд приходить до переконання, що вимоги банку про стягнення заборгованості за Договором №DNH4BA30901182 від 19 листопада 2006 року не підлягають задоволенню, оскільки заборгованість за процентами у сумі 27093,11 грн., яку просить стягнути позивач, нараховувалася ОСОБА_2 з 28 квітня 2011 року по 28 квітня 2016 року вже після закінчення строку дії договору.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10 цс 18.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до ч. 1 ст. 417 ЦПК України, вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Пунктом 3 ППВСУ «Про судове рішення у цивільній справі» 18 грудня 2009 № 14 роз`яснено, що відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Разом з тим, суд не приймає до уваги заяву відповідача ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, оскільки в судовому засіданні встановлено, що АТ КБ «ПриватБанк» не повинен був у період з 28 квітня 2011 року по 28 квітня 2016 року нараховувати відсотки за користування кредитом, оскільки строк дії договору чітко визначений датою 16 листопада 2007 року, а тому відсотки за цей період позивачем нараховувалися неправомірно.

Таким чином, виходячи з викладеного, та враховуючи те, що позивач нарахував заборгованість за процентами у сумі 27093,11 грн., за період з 28 квітня 2011 року по 28 квітня 2016 року, тобто вже після закінчення строку дії Договору №DNH4BA30901182 від 19 листопада 2006 року, в якому чітко визначений строк до 16 листопада 2007 року, то суд приходить до висновку, що вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за процентами за Договором № №DNH4BA30901182 від 19 листопада 2006 року, нарахованими у період з 28 квітня 2011 року по 28 квітня 2016 року в сумі 27093,11 грн. не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки у задоволенні вимог АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено в повному обсязі, то судові витрати по справі не відшкодовуються та покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12,13,128,131,133,141,259,264,265,268 ЦПК України, ст. ст. 256,257, 526,527,530,1048,1049,1050 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 26 травня 2021 року.

Головуючий:

суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А.Хаустова