264/5826/20

2/264/216/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2021 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю. О. , за участю секретаря судового засідання Ситнік О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який неодноразово уточнював, до Луганського бюро судово-медичної експертизи (далі - ЛОБСМЕ), в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за 9 днів невикористаної відпустки 12719,16 гривень та середній заробіток за весь період затримки розрахунку в сумі 154948,83 гривень, виходячи із розрахунку середньомісячної заробітної плати 14576,56 гривень.

В мотивування позову зазначив, що з 02.08.2001 по 03.06.2020 знаходився з відповідачем у трудових відносинах. В день звільнення 03.06.2020 відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів.

03.06.2020 до ЛОБСМЕ було подано листок про тимчасову втрату працездатності, яка настала у позивача в період раніше наданої відпустки в січні 2020 року строком на 9 днів. У зв`язку із цим позивачу в той день же день від відповідача надійшов електронний лист, в якому зазначено, що по тимчасовій непрацездатності нараховано 12991,50 гривень, але розрахунку даних виплат надано не було. Також 06.06.2020 відповідачем електронним листом був направлений наказ № 67-в від 03.07.2020 «Про продовження відпустки у зв`язку із хворобою», в якому було зазначено, що у зв`язку з відсутністю заяви від ОСОБА_1 про перенесення невикористаної частини відпустки на інший термін у зв`язку з перебуванням на лікарняному під час тарифної відпустки подовжити ОСОБА_1 щорічну відпустку на 9 календарних днів, не використані у зв`язку із хворобою. Заяви про подовження наданої позивачу в січні відпусти не писав, погодження на таку відпустку не давав. В зазначений період позивач знаходився у відпустці по догляду за дитиною до 6 років. У зв`язку з наявним лікарняним, у позивача виникло право на 9 днів невикористаної відпустки, яке повинно було б виплачене відповідачем в день звільнення або на день після звільнення у якості компенсації. Також 03.06.2020 позивачу від відповідача надійшов електронною поштою наказ № 68-в від 03.06.2020 «Про перенесення строку відпустки», в якому було зазначено, що у зв`язку з подовженням терміну відпустки ОСОБА_1 на кількість днів перебування на лікарняному перенести ОСОБА_1 строк надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 29.01.2020 на 07.02.2020 року після закінчення щорічної відпустки, головному бухгалтеру зробити перерахунок відпускних. З цим наказом позивача ознайомлено не було, не з`ясовано його точка зору. Позивачу із запізненням було виплачено оплату за тимчасову втрату працездатності, компенсацію за 9 днів невикористаної відпуст сплачено не було, розрахункові листи по цим виплатам позивачу не надано. У зв`язку з не проведенням повного розрахунку з ЛОБСМЕ підлягає стягненню середній заробіток.

Луганське обласне бюро судово-медичної експертизи звернулось до суду із відзивом на позов, в якому просило відмовити у задоволенні позову. При цьому зазначало, що 03.06.2020 позивач надав ЛОБСМЕ заяву про звільнення з займаної посади (завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз) з 03.06.2020 за власним бажанням у зв`язку із переїздом на нове місце проживання.

На виконання ст. 38 КЗпП України 03.06.2020 ОСОБА_1 було звільнено наказом начальника ЛОБСМЕ № 44-ос від 03.06.2020. В цьому наказі було зазначено «Всі види відпусток використані по день звільнення в повному обсязі», позивач з цим наказом був ознайомлений під підпис і будь-яких зауважень та заперечень з цього приводу не надавав.

На вимогу позивача трудова книжка йому була видана 03.06.2020 приблизно об 11:45. У той же час позивачу було видане повідомлення про нараховані суми, належні при звільненні, у якому було зазначено, що компенсація за невикористані дні відпусток відсутня. Позивач отримав це повідомлення під підпис і будь-якої незгоди не висловив.

Після отримання трудової книжки та ознайомлення з наказом про звільнення від позивача надійшов листок його непрацездатності АГЮ №619504 з 20.01.2020 по 28.01.2020, у зв`язку із чим було комісією із соціального страхування ЛОБСМЕ прийнято рішення призначити допомогу по тимчасовій непрацездатності.

У зв`язку з цим начальником ЛОБСМЕ були видані накази №67-в «Про продовження відпустки у зв`язку із хворобою» та № 68-в «Про перенесення строку відпустки», у пункті 2 обох наказів було зазначено «Головному бухгалтеру зробити перерахунок відпускних». Здійснення відповідного перерахунку підтверджується даними особових рахунків ОСОБА_1 , табельний № НОМЕР_3 , за червень 2020 року. Позивачу до виплати належали 12991,50 грн. Про належні йому суми виплат позивачу було повідомлено електронною поштою 03.06.2020. Суми належні до виплати позивачу за рахунок коштів ЛОБСМЕ була здійснена 04.06.2020, а допомога по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується одразу після надходження коштів Фонду соціального страхування України у сумі 5553,80 була виплачена одразу після надходження коштів на цільовий рахунок відповідача - 03.07.2020.

Позивач направив на адресу суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що відзив відповідача не містить дати відзив від ЛОБСМЕ підписано її представником Юлією Змієвською . Не зазначення дати є порушенням документообігу та ст. 178 ЦПК та унеможливлює своєчасність подання відзиву. В тексті відзиву не зазначено, що Ю.Змієвська діє від імені ЛОБСМЕ.

Позивач зазначив, що 03.06.2020 отримав від відповідача трудову книжку, в якій був відсутній запис керівника та була відсутня печатка ЛОБСМЕ. Запис до трудової книжки внесла інспектор з кадрів та проставила свій підпис та печатку «відділ кадрів ЛОБСМЕ»., що не є належним оформленням трудової книжки.

Листок непрацездатності було подано своєчасно через заступника начальника ЛОБСМЕ.

Накази № 67-в та 68-в датовані не 03.06.2020, а 03.07.2020.

З відзивом від ЛОБСМЕ у якості додатку позивач вперше отримав розрахунковий лист за червень 2020 року, в якому без його погодження було проведено відрахування відпускних за січень в сумі 12746,34 грн, а також нараховано лікарняні в сумі 12496,05 грн. При цьому в повідомленні відповідача від 03.06.2020 було зазначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності складає 12991,50 грн.

В розрахунковому листі зазначено, що позивачу нараховано 3 дні відпуски в січні та 6 днів відпустки в лютому 2020 року на загальну суму 13241,79 грн, на що позивач не давав відповідного погодження, що суперечить КЗпП., відповідно до якого позивачу потрібно було нарахувати в червні 2020 року компенсацію за 9 днів невикористаної відпустки.

Вказана неправильна виплата призвела до неправильної звітності зі сторони ЛОБСМЕ до пенсійного фонду, фіскальної служби та Міністерства охорони здоров`я виправлення якого позивач домагався з моменту звільнення.

Відповідачем надано суду копії протоколу № 12 засідання комісії із соціального страхування ЛОБСМЕ від 03.06.2020 та додаток до протоколу. У цих документах різниться склад комісії - відсутній ОСОБА_4 , що може свідчити про фальсифікацію документів.

Копія доповідної записки інспектора кадрів не має ознак відповідної реєстрації, тому є неналежним доказом.

Позивач зазначає, що тільки за його згоди могла бути подовжена чи перенесена відпустка. Крім того, неможливо перенести або подовжити відпустку в минулому.

Відповідачем необґрунтовано здійснено відрахування заробітної плати, що також суперечить ст. ст. 127, 129 КЗпП.

Відповідач звернуся до суду із запереченнями на відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що трудова книжка позивача заповнена належним чином спеціально уповноваженою особою - інспектором з кадрів та засвідчено круглою печаткою «Відділ кадрів», як це передбачено п. 4.1 Інструкції № 58 «Про порядок ведення трудових книжок працівників».

Стаття 116 КЗпП України передбачає лише повідомлення працівника про суму, належну йому при звільненні, без роз`яснень та розрахунків цієї суми, а керівник установи має право на власний розсуд обирати форму повідомлення працівника. Про суму, належну до виплати, позивача було повідомлено.

Оплата лікарняних, починаючи з шостого дня здійснюється з окремого цільового рахунку установи, кошти на який перераховуються Фондом соціального страхування України. Отже, допомога з Фонду може бути виплачена тільки після надходження на окремий рахунок коштів, зазначених у заяві-розрахунку. Підприємство після надходження цих коштів виплачує їх звільненому працівнику.

В січні 2020 року під час перебування на лікарняному позивач не повідомив про цей факт адміністрацію чи кадрову службу відповідача, внаслідок чого в січня 2020 року позивачу були виплачені відповідні відпускні. Після видання наказу № 67-в «Про продовження відпуски у зв`язку із хворобою», головним бухгалтером було здійснено перерахунок та нарахування відпускних, сума яких склала 13241,79 грн. Відповідно 9 днів відпускних, що були виплачені в січні були утримані у сумі 12746,34 грн. З розрахункового листа позивача за червень вбачається, що у червні йому були нараховані відпускні за 9 днів відпустки та оплата тимчасової непрацездатності.

Виплата всіх сум, належних при звільненні з загального фонду заробітної плати була здійснена на наступний день після звільнення. А допомога по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок Фонду, була виплачена одразу після надходження коштів на цільовий рахунок ЛОБСМЕ.

Позивач в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи в його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. На адресу суду неодноразово надходили заяви про відкладення розгляду справи з різних причин. З урахуванням того, що відповідач скористався своїм правом на подання відзиву та заперечень та відповідь на відзив, де виклав свою незгоду із позовними вимогами позивача, надав необхідні на його думку докази для вирішення спору, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними в ній даними та доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Згідно з нормами ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлені такі обставини справи.

Наказом ЛОБСМЕ від 14 січня 2020 року №04-в ОСОБА_1 надано за основною посадою за період роботи з 01 липня 2019 року по 30 червня 2020 року частину щорічної відпустки, на 14 січня 2020 року, строком на 1 календарний день, з наданням матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу з підвищенням; відпустку за стаж роботи судового експерта з 15 січня 2020 року по 28 січня 2020 року включно, строком на 14 календарних днів.

Наказом ЛОБСМЕ від 15 січня 2020 року № 05-в ОСОБА_1 , завідувачу відділом комісійних судового-медичних експертиз, надано за основною посадою відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 29 січня 2020 року по 14 серпня 2020 року включно, строком на 199 календарних днів.

Наказом ЛОБСМЕ №44-ос від 03.06.2020 звільнено ОСОБА_1 , завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз, 3 03 червня 2020 року за власним бажанням, у зв`язку з переїздом, за ст. 38 КЗпП України. Всі види відпусток використані по день звільнення в повному обсязі.

Відповідно до повідомлення ЛОБСМЕ №06-22/68 від 03.06.2020, на день звільнення ОСОБА_1 03.06.2020 всі види відпусток використані ним у повному обсязі, у зв`язку із чим компенсація за невикористані дні відпусток відсутня.

Згідно з повідомленням про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, ЛОБСМЕ № 06-22/69 від 03.06.2020 на адресу останнього після звільнення ОСОБА_1 03.06.2020, проведення з ним остаточного повідомлення та видачі йому на руки трудової книжки надійшов на оплату листок непрацездатності серії АГЮ № 619504, виданий «Білокуракинська багатопрофільна лікарня» на ім`я ОСОБА_1 . Беручи до уваги вищенаведене та на виконання вимог ч.1 ст. 116 КЗпП України бюро повідомляє, що на день звільнення ОСОБА_1 03.06.2020 йому нарахована допомога по тимчасовій непрацездатності за листком непрацездатності серії АГЮ №619504 у загальній сумі 12991,50 грн.

Відповідно до протоколу №12 від 03.06.2020 засідання комісії із соціального страхування/рішення уповноваженого/ Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи, ОСОБА_1 підлягають оплаті 9 днів (в тому числі за рахунок Фонду 4 дні) непрацездатності з 20.01.2020 по 28.01.2020 на підставі листка непрацездатності АГЮ №619504; розмір допомоги - 100%.

Відповідно до додатку до вказаного протоколу 03.06.2020 приблизно в 13-30 заступник начальника ОСОБА_5 передав інспектору з кадрів ОСОБА_6 листок непрацездатності АГЮ № 619504 на ім`я ОСОБА_1 з зазначеним періодом непрацездатності з 20.01.2020 по 28.01.2020. Рішенням членів комісії з соціального страхування даний листок долучено до протоколу № 12 від 03.06.2020. Враховуючи звільнення ОСОБА_1 03.06.2020 за власним бажанням у зв`язку з переїздом, видачу йому приблизно в 11-45 трудової книжки та всіх належних копій наказів та проведення повного розрахунку з зазначеним працівником , прийнято рішення зазначити в протоколі дату та час надходження листка непрацездатності на ім`я ОСОБА_1 та факт передачі зазначеного листка іншим працівником ЛОБСМЕ.

Наказом ЛОБСМЕ від 03 липня 2020 року № 67-в подовжено ОСОБА_1 , завідувачу відділом комісійних судового-медичних експертиз, щорічну відпустку за стаж роботи судового експерта, надану згідно наказу № 04-в від 14 січня 2020 року з 29 січня 2020 року по 06 лютого 2020 року строком на 9 календарних днів, не використані у зв`язку із хворобою.

Наказом ЛОБСМЕ від 03 липня 2020 року № 68-в перенесено ОСОБА_1 , завідувачу відділом комісійних судового-медичних експертиз, строк надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 29 січня 2020 року на 07 лютого 2020 року, після закінчення щорічної тарифної відпустки.

Стаття 4 Закону України «Про відпустки» передбачає такий вид щорічної відпустки як іншу додаткову відпустку, передбачену законодавством.

Так стаття 18-1 Закону України «Про судову експертизу» встановлює, що працівникам державних спеціалізованих установ, які мають кваліфікацію судового експерта, за кожний рік роботи на посадах керівних працівників, судових експертів, наукових працівників цих установ після досягнення п`ятирічного стажу роботи з урахуванням попереднього стажу роботи за фахом на посадах судових експертів, державних службовців і наукових працівників, надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.

Таким чином, відпустка «за стаж роботи судового експерта», визначена у наказі ЛОБСМЕ від 14 січня 2020 року №04-в та в якій позивач перебував з 15 січня 2020 року по 29 січня 2020 року, належить до щорічних додаткових відпусток в розумінні статті 4 Закону України «Про відпустки».

Статтею 80 КЗпП України та статтею 11 Закону України «Про відпустки» встановлено, що щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі, зокрема тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону України "Про відпустки".

Системний аналіз зазначених норм призводить до висновку, що відпустка саме продовжується у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.

Тобто ні КЗпП України, ні Закон «Про відпустки» не передбачає звернення працівника з заявою про продовження відпустки, як не передбачає і необхідності отримання на це згоди роботодавця, оскільки період надання відпустки сторонами уже узгоджено, однак неможливість її використання саме у зазначені в наказі дати спричинена обставинами, які не залежать від волі жодної зі сторін.

Єдиним обов`язком працівника є повідомлення роботодавця про тимчасову непрацездатність, яка засвідчена у встановленому порядку, тобто шляхом видачі листа непрацездатності.

Такий висновок відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 13.10.2020 у справі № 712/9213/18.

З матеріалів справи вбачається, що позивач повинен був перебувати у різних видах відпустках: 14 січня 2020 року - у щорічній основній, з 15 січня 2020 року по 28 січня 2020 року - у щорічній додатковій, з 29 січня 2020 року по 14 серпня 2020 року - у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку.

Між тим, у день звільнення, 03.06.2020, позивач надав відповідачу листок непрацездатності з 20.01.2020 по 28.01.2020, на підставі чого відповідач подовжив позивачу щорічну додаткову відпустку на 9 календарних днів, не використані у зв`язку із хворобою.

Відповідно до розрахункового листа за червень 2020 року ОСОБА_1 (завідувачу відділу) відраховано 9 днів «відпускні» 12746,34 грн. та нараховано 6942,25 грн- «лікарняні підприємство», 5553,80 грн- «лікарняні ФСС», 4413,93 грн - «відпускні (після зв.)» за 3 дні та 8827,86 грн - «відпускні (після зв.)» за 6 днів; всього нараховано - 12991,50 грн. (а.с. 72)

Таким чином, доводи позивача про наявність у нього 9 днів невикористаної відпустки не знаходять свого підтвердження.

При цьому, позивачем не оскаржувались накази ЛОБСМЕ від 03 липня 2020 року № 67-в та від 03 липня 2020 року № 68-в про подовження щорічної додаткової відпустки та про перенесення відпуски по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку.

Також з матеріалів справи вбачається, що 03.06.2020 ЛОБСМЕ направило позивачеві повідомлення №06-22/69 про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, відповідно до якого на адресу ЛОБСМЕ після звільнення ОСОБА_1 03.06.2020, проведення з ним остаточного розрахунку та видачі йому на руки трудової книжки надійшов на оплату листок непрацездатності серії АГЮ №619504, виданий КНП «Білокуракинська багатопрофільна лікарня» на ім`я ОСОБА_1 . Беручи до уваги вищенаведене та на виконання ч. 1 ст. 116 КЗпП України бюро повідомляє, що на день звільнення ОСОБА_1 03.06.2020 йому нарахована допомога по тимчасовій непрацездатності за листком непрацездатності серії АГЮ №619504 у загальній сумі 12991,50 гривень (а.с. 70).

Відповідно до положень ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Отже, ЛОБСМЕ 03.06.2020, тобто у день звільнення, повідомило позивача про належні йому суми виплати чим виконало обов`язок, передбачений ст. 116 КЗпП України повністю. Крім того, сума, яка зазначена у повідомленні №06-21/69 збігається із сумою, зазначеною у розрахунковому листі.

Крім того, вказані суми позивачу були виплачені своєчасно у розумінні КЗпП України та Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» з огляду на таке.

Також суд зауважує, що відповідно до положень статті 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності. Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, частина допомоги за чотири дня починаючи із шостого дня у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюється за рахунок коштів Фонду, а тому у розумінні статті 116 КЗпП України не є виплатою, яка належать працівнику від підприємства. Указану частину допомоги про непрацездатності роботодавець зобов`язаний виплатити працівнику негайно після перерахування указаної суми Фондом.

Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 по справі № 591/1079/19.

Сторонами також надавались відомості про всі відпустки позивача за час роботи у ЛОБСМЕ, довідки про щомісячне нарахування заробітної плати з травня 2019 по травень 2020 року, довідку про суму посадового окладу з підвищенням та надбавками, довідку про середню заробітну плату, відомості з ПФУ форми ОК-5, відомості про звернення позивача до Пенсійного Фонду України, Фіскальної служби України, Міністерства охорони здоров`я щодо подання відповідачем недостовірної інформації у відповідні реєстри.

Позивач також зазначав про неправильне заповнення відповідачем його трудової книжки, невиплати йому заробітної плати у розмірі 256739, 49 гривень, що є предметом розгляду в іншій справі.

Між тим, такі докази та доводи не впливають на встановлення факту наявності у позивача 9 днів відпусти та невиконаного обов`язку відповідача компенсувати ці невикористані дні відпустки, а відповідно не стосуються предмета спору.

На підставі викладеного, суд, враховуючи, що щорічна додаткова відпустка була продовжена на 9 невикористаних днів у зв`язку із хворобою та відповідно відсутністю у позивача невикористаних цих днів відпустки через хворобу під час відпустки, доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації та середнього заробітку.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80-82, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання, як тимчасово переміщеної особи - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи (місцезнаходження за адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова,, 2-Б, ЄДРПОУ - 01983453) про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю. О. Матвєєва