ПОСТАНОВА
Іменем України
19 квітня 2021 року м. Кропивницький
справа № 385/321/20
провадження № 22-ц/4809/176/21
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Дуковського О.Л.
суддів Дьомич Л.М., Письменного О.А.
з участю секретаря Демешко Л.В.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ;
відповідач ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Лещенко Сергій Олександрович;
треті особи: Гайворонська державна нотаріальна контора, відділ у Гайворонському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справузаапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2020 року, у складі головуючого судді Панасюка І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Гайворонська державна нотаріальна контора, відділ у Гайворонському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним про скасування державної реєстрації права власності та державного акту на земельну ділянку ,-
В С Т А Н О В И В:
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи - Гайворонська державна нотаріальна контора, відділ у Гайворонському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській областіпро визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, про скасування державної реєстрації права власності та державного акту на земельну ділянку.
В обгрунтування позову позивач вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на земельну частку (пай), розташовану на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, площею 3,00 умовних кадастрових гектарів.
На дане право на землю мати заповіту не складала.
Зазначав, що спадкодавиця ОСОБА_4 проживала в АДРЕСА_1 разом з ним, його братом ОСОБА_5 та із його батьком, співмешканцем спадкодавиці ОСОБА_6 .
Спадкоємець за законом його брат, син спавдкодавиці ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружини та дітей не мав.
Вказував, що він є спадкоємцем за законом першої черги.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його батько, після смерті якого, він також є спадкоємцем за законом першої черги.
Крім нього, спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька, є спадкоємець за заповітом, складеним батьком ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_2 та посвідченого 19.09.2012 року Бандурівською сільською радою за реєстром № 213.
28.01.2020 подав заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 і дізнався, що батько 15.02.2012 отримав в Гайворонській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), яка належала його матері, спадкодавиці ОСОБА_3 .
Крім того зазначав, що померлий ОСОБА_6 (його батько), проживав разом з ОСОБА_4 (його матір`ю) до дня її смерті, але до кола спадкоємців першої черги не належав, а тому права на оформлення спадкового майна на своє ім`я він не мав.
Бандурівською сільською радою було видано довідку № 75 від 17 жовтня 2011 року та довідку Бандурівської сільської ради без дати та номера, що ОСОБА_6 та спадкодавиця ОСОБА_3 проживали спільно, як подружжя.
Вважає, що саме завдяки цим довідкам співмешканець ( ОСОБА_6 ) померлої переоформив право на земельну частку (пай), яке належало ОСОБА_3 виключно на своє ім`я, не поставивши до відома ні його, ні брата, які також фактично прийняли спадщину, ігноруючи ту обставину, що вони є спадкоємцями першої черги споріднення за законом.
Крім того, у заяві про видачу свідоцтва про право на спадщину було зазначено, що крім ОСОБА_6 спадкоємців передбачених чинним законодавством немає.
На підставі отриманого в Гайворонській державній нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину від 15.02.2012 за № 165 співмешканцю померлої ОСОБА_6 видано розпорядження Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області №105-р від 15.02.2012 щодо передачі в натурі земельної частки (паю) із земель сільськогосподарського призначення та 01.06.2012 відділом Держкомзему у Гайворонському районі Кіровоградської області був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку, і відповідно, проведена державна реєстрація даної землі.
На підставі даних правовстановлюючих документів співмешканець спадкодавиці, ОСОБА_6 вважається власником спадкової землі його матері, який незаконно та безпідставно володів та користувався даною земельною ділянкою з червня 2012 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Просив:
визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке посвідчене 15 лютого 2012 року державним нотаріусом Гайворонської районної державної нотаріальної контори, зареєстроване в реєстрі за №165, виданого на спадкове майно, яке складається із права на земельну частку (пай), розміром 3,00 умовних кадастрових гектарів, належної померлій ОСОБА_3 , на ім`я ОСОБА_6 , 1949 року народження, що складається з права на земельну частку (пай);
визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯК № 417921, виданий 01.06.2012 відділом Держкомзему у Гайворонському районі Кіровоградської області, на земельну ділянку площею 2,8959 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 352110001001004, за кадастровим номером земельної ділянки 3521180400:02:000:0059;
скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2,89 га, розташовану на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3521180400:02:000:0059, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №417921, виданим 01.06.2012 року відділом Держкомзему у Гайворонському районі Кіровоградської області на підставі розпорядження № 105-р від 15.02.2012 року на ім`я ОСОБА_6 , який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 352110001001004.
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
У рішенні суд першої інстанції послався на пропуск позивачем строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
В апеляційній скарзі посилається на ст.549 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року), який діяв на час відкриття спадщини. Вважає, що прийняв спадщину, оскільки він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном шляхом постійного проживання на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем.
Зазначив, що з ним проживав разом брат, який належав до коло спадкоємців, але він помер, та його батько, який не належав до кола спадкоємців, а тому він не мав права на оформлення на своє ім`я спадкового майна.
Вважає, що внаслідок протиправних дій померлого ОСОБА_6 (співмешканець матері позивача) земельна ділянка була передана йому у власність з порушенням чинного законодавства.
Посилається на те, що суд не звернув увагу на те, що позов негаторний, до якого строк позовної давності не застосовується, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі.
Справу призначено до розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача адвоката Лещенка С.О., дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про задоволення скарги із скасуванням рішення суду.
Відповідно дост. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам виходячи із наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що з часу видачі оспорюваного свідоцтва про право на спадщину минуло більше восьми років, а тому позивач звернувся за захистом своїх прав з пропуском строку позовної давності, яку і просив застосувати відповідач.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що задоволення позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину по закінченню більше 8 років після його видачі, триваючого, мирного та відкритого володіння спадковим майном померлим батьком, є недопустимим, оскільки це порушувало б закріплене вст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 рокуправонасправедливийсуд в такому його елементі, як правова визначеність, та мирне володіння майном, закріплено ст. 1 Першого Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також суд зазначив, що після смерті матері позивача ОСОБА_3 пройшов значний період (22 роки), а позивач весь час не цікавився своїми спадковими правами на спадкове майно, а зацікавився ними лише тоді коли дізнався про наявність земельного паю, який успадкував його батько після смерті його матері.
З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с. 8).
Судом першої інстанції було встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на земельну частку (пай), розташовану на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, площею 3,00 умовних кадастрових гектарів, що підтверджується копією сертифікату на право на земельну частку (пай) .
В судовому засіданні, судом першої інтанції, було досліджено матеріали спадкової справи № 35/2012 щодо майна померлої ОСОБА_3 та було оглянуто сертифікат на право на земельну частку (пай).
Встановлено, що ОСОБА_4 проживала в АДРЕСА_1 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 разом із позивачем, його братом ОСОБА_5 та із його батьком, співмешканцем спадкодавиці ОСОБА_6 , що підтверджується довідкою Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області № 98 від 29.01.2020 та копією витягу з погосподарської книги (а.с. 16, 92-95).
Вказаний факт не заперечувався учасниками справи.
З матеріалів справи вбачається, що спадкоємець за законом першої черги, син спадкодавиці ОСОБА_5 помер - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_6 (батько позивача) (а.с. 9).
Встановлено, що після смерті ОСОБА_6 позивач є спадкоємцем за законом першої черги та є спадкоємець за заповітом, який складений батьком ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_2 і посвідчений - 19.09.2012 Бандурівською сільською радою за реєстром № 213.
Вказане не заперечується сторонами.
15.02.2012 за реєстром № 165 ОСОБА_6 отримав в Гайворонській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), яка належала, спадкодавиці ОСОБА_3 .
На підставі отриманого в Гайворонській державній нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину від 15.02.2012 за № 165 ОСОБА_6 видано розпорядження Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області №105-р від 15.02.2012 щодо передачі в натурі земельної частки (паю) із земель сільськогосподарського призначення та 01.06.2012 відділом Держкомзему у Гайворонському районі Кіровоградської області був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку, і відповідно, проведена державна реєстрація даної землі (а.с. 12).
Звернувшись із даним позовом до суду позивач просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого на спадкове майно, належного померлій ОСОБА_3 , на ім`я ОСОБА_6 , що складається з права на земельну частку (пай), оскільки ОСОБА_6 не є законним спадкоємцем.
Просив визнати недійснимдержавний актна правовласності на успадковану ОСОБА_6 , незаконним шляхом, земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію її права власності.
Колегія суддів, дослідивши обставини справи вважає, що права позивача порушені, а тому підлягають відновленню.
Суд першої інстанції послався на статтю 549 ЦКУкраїнської PCP (в редакції 1963 року), якою передбачено ,що прийняття спадщини може підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном. Спадщина вважається прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані, тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.
Як вбачається із довідки №98 від 29.01.2020 виданої Бандурівською сільською радою Гайворонського району, Кіровоградської області на день смерті із спадкодавцем ( ОСОБА_3 ) проживали її сини ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (позивач), а також співмешканець ОСОБА_6 .
Встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).
Спадкодавець ( ОСОБА_3 ) за життя заповіту на спадкове майно не склала.
Колегія суддів вважає, що спадкоємцем першої черги є син ОСОБА_1 , який у відповідності до ст. 549 Української PCP (в редакції 1963 року), діючого на час відкриття спадщини, фактично вступив у володіння спадковим майном шляхом постійного проживання на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем.
Встановлено, що з моменту відкриття спадщини пройшов значний період у часі ( більше 20-ти років), а тому є обгрунтованими посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що поданий ним позов є негаторним і на нього не поширюється позовна давність.
Негаторний позов передбачає наявність триваючого порушення, яке перешкоджає здійсненню права позивача.
Позивач, 28.01.2020 подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 і дізнався, що батько 15.02.2012 отримав в Гайворонській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), яка належала його матері, спадкодавиці ОСОБА_3 , яке він і просить скасувати.
Суд першої інстанції правильно встановивив, що позивач є сином померлої і мав право на спадкування за законом у першу чергу, хоча доказів прийняття спадщини відповідно до вимог ст..549 Української PCP (в редакції 1963 року) не надав, а ОСОБА_6 був співмешканцем, а не чоловіком ,а тому не мав права на спадкування за законом у першу чергу, проте дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, з підстав пропуску строку позовної давності.
Колегія суддів, бере до уваги довідку №98 від 29.01.2020 виданої Бандурівською сільською радою Гайворонського району, Кіровоградської області, що на день смерті із спадкодавцем ( ОСОБА_3 ) проживав ОСОБА_1 (позивач), який і є спадкоємцем першої черги за законом, а ОСОБА_6 є особою, яка не мала права на спадкування спадкового майна за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки не відноситься до першої черги спадкоємців за законом (ст. 1261 ЦК України).
Відповідно достатті 1301 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про порушення спадкових прав позивача при видачі спірного свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.02.2012 на ім`я ОСОБА_6 , а тому воно на підставі ст..1301 ЦК України підлягає визнанню недійсним, а як наслідок його недійсності підлягає визнанню недійсним державний актна правовласності наземельну ділянку, виданого на ім`я ОСОБА_6 із скасуванням державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.368,374,376,381,382,383,384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2020 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи:Гайворонська державнанотаріальна контора,відділ уГайворонському районіГоловного управлінняДержгеокадастру уКіровоградській областіпро визнаннясвідоцтва проправо наспадщину недійснимпро скасуваннядержавної реєстраціїправа власностіта державногоакту наземельну ділянку задовольнити.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене 15 лютого 2012 року державним нотаріусом Гайворонської районної державної нотаріальної контори, зареєстроване в реєстрі за №165, виданого на спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай), розміром 3,00 умовних кадастрових гектарів, належної померлій ОСОБА_3 , на ім`я ОСОБА_6 , 1949 року народження, що складається з права на земельну частку (пай).
Визнати недійснимдержавний актна правовласності наземельну ділянку, серії ЯК № 417921,виданий 01.06.2012відділом Держкомзему у Гайворонському районі Кіровоградської області, на земельну ділянку площею 2,8959 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 352 110001001004, за кадастровим номером земельної ділянки 3521180400:02:000:0059.
Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2,89 га, розташовану на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3521180400:02:000:0059, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №417921, виданим 01.06 2012 відділом Держкомзему у Гайворонському районі Кіровоградської області на підставі розпорядження № 105-р від 15.02.2012 на ім`я ОСОБА_6 , який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 352110001001004.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 6306,00 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
24.05.2021 - складено постанову.
Головуючий суддя: О.Л. Дуковський
Судді: Л.М. Дьомич
О.А. Письменний
