СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/1548/20

пр. № 2/759/700/21

19 травня 2021 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Кириленко Т.В.

при секретарі Істоміній О.Г.

з участю позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

представника відповідача Яковлевої С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Київської гімназії східних мов № 1, 3-тя особа Управління освіти, молоді та спорту Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, суд,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2020р. позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ № 02-к від 9.01.2020року Київської гімназії східних мов № 1 про її звільнення з посади вчителя із зарубіжної літератури, визнати незаконним та скасувати наказ № 05-т від 9.01.2020р. Київської гімназії східних мов № 1 про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, поновити її на роботі на посаді вчителя із зарубіжної літератури, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 20000грн.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що працювала в Київській гімназії східних мов № 1 з 1990р. Наказом від 9.01.2020р. її було звільнено за п. 3 ст. 40 КЗпП України. Вважає звільнення безпідставним, оскільки ніяких порушень трудового законодавства вона не допускала.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Коваль О.А. від 03.02.2020 року відкрито провадження у справі (а.с. 41).

13.03.2020р. від відповідача надійшов відзив, згідно якого відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що звільнення позивачки відбулося з дотриманням чинного законодавства у зв`язку з систематичним порушенням позивачкою трудової дисципліни. Так, 18.11.2019 року на 4-му уроці позивачка покинула своє робоче місце, не попередивши нікого. Таким чином учні 9-а класу протягом 25 хвилин залишались без догляду. Повернувшись на робоче місце позивачка написала пояснювальну заяву. У зв`язку з даним порушенням (невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку) до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, наказ №132-Т від 21.11.2019 року. З даним наказом позивачка була ознайомлена, проте відмовилась його підписувати, що підтверджується актом.

12.12.2019 року до відповідача надійшла заява матері учня 9-6 класу ОСОБА_4 . В даній заяві повідомлялось, що позивачка принижувала учня та вигнала його з класу під час уроку. Даний факт був зафіксований на відео та підтверджений у службовій записці класного керівника 9-б класу. Факт порушення позивачкою вимог забезпечення безпеки життєдіяльності здобувачів освіти та педагогічної етики підтверджений і Актами. Позивачка відмовилась надавати будь-які пояснення з цього приводу, що підтверджується актом. У зв`язку з даними порушеннями позивачку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та наказом № 144-т від 12.12.2019 року оголошено догану. З даним наказом позивачка була ознайомлена, проте відмовилась його підписувати, що підтверджується актом.

19.12.2019 року мати учня 9-А класу ОСОБА_5 звернулась до відповідача з приводу систематичного негативного ставлення під час уроків зарубіжної літератури до її сина вчителя ОСОБА_1 , надавши аудиозапис уроку від 16.12.2019 p., як доказ. Зазначені факти знайшли своє підтвердження, про що складено акт 19.12.2019р. Надавати пояснення позивачка відмовилась, що було зафіксовано у Акті від 24.12.2019р. Крім того, 03.01.2020 р. від класного керівника 9-А класу до керівництва КГСМ №1 надійшла доповідна записка з інформацією, що учень ОСОБА_5 систематично скаржився на негативне ставлення до нього з боку позивачки.

Крім того, позивачкою було порушено вимоги ведення шкільної документації, що з`ясувалось 26.12.2019 року під час перевірки класних журналів за І семестр 2019-2020 року навчального року, що підтверджується актом. Позивачка відмовилась надати пояснення з цього приводу.

З огляду на вищевикладене наказом № 02-к від 09.01.2020 року позивачку було звільнено за ч. З ст. 40 КЗпП України.

У день звільнення позивачці було видано наказ про звільнення та трудову книжку (підтверджується підписом позивачки у журналі видачі трудових книжок). Позивачці були виплачені всі належні їй суми (т. 1 а.с. 47-69).

16.03.2020р. позивачка подала заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить, крім зазначеного, визнати незаконним та скасувати наказ № 132-т від 21.11.2019р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителя зарубіжної літератури ОСОБА_1 », визнати незаконним та скасувати наказ № 144-т від 12.12.2019р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителя зарубіжної літератури ОСОБА_1 »

В обґрунтування заяви посилається на те, що працювала у відповідача з 1990року, загальний стаж її педагогічної праці становить 47 років. Має глибокі науково-теоретичн знання із зарубіжної літератури, в галузі психології, педагогічної теорії та практики, методик викладання предмету та позаурочної діяльності, які дозволяють на високому науково-методичному рівні вирішувати сучасні завдання навчання та виховання гімназистів.

Активно працювала з обдарованими учнями. За час роботи в Київській гімназії східних мов нею було поставлено більше 40 театральних спектаклів за літературними творами. Більше 70-ти науково-дослідницьких робіт із зарубіжної літератури посіли призові місця у районному та міському етапах Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членії МАН України. Президія Київської МАН багаторазово відзначала подяками її успішну роботу з обдарованими учнями.

Її учні щорічно посідають призові місця на районних, міських олімпіадах із зарубіжної літератури. Веде наукові дослідження, результати яких схвалені на Всеукраїнських науково-практичних конференціях України. Має численні публікації розробок уроків, сценарій літературних свят, спектаклів у науково-методичних щорічниках, у журналах "Зарубіжна література", "Всесвітня література". Є співавтором програми шкільного курсу "Література Сходу", рецензент рукописів підручників для загальноосвітніх шкіл та посібників.

Протягом 24 років керувала роботою методичної кафедри вчителів зарубіжної літератури.

Неодноразово була нагороджена грамотами, подяками за високий професіоналізм, педагогічне натхнення, результативність роботи, творчий пошук та вагомий особистий внесок у розвиток освіти району. 6 березня 2020р. Указом Президента України № 71/2020 їй було присвоєно почесне звання "Заслужений вчитель України".

Однак, останнім часом між нею та директором Київської гімназії східних мов № 1 ОСОБА_7 виникли неприязнені стосунки, що виявлялися у безпідставних зауваженнях з її боку та перешкоджанні у здійсненні обов'язків. У зв'язку з несправедливою критикою, погрозами застосування дисциплінарних стягнень, створення несприятливих умов праці вона вимушена була звертатись до відповідних органів для вирішення ситуації, що склалася. Маючи намір звільнити її з роботи, директор почала її переслідувати та видавати накази про порушення, яких не було. Копії наказів їй не надавались, тому вона їх не мала можливості оскаржити. 9 січня 2020р. наказом № 02-к без попередження на належного обгрунтування причин її було звільнено з посади вчителя зарубіжної літератури Київської гімназії східних мов № 1 у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку, п. 3 ст. 40 КЗпП. Вважає застосування дисциплінарних стягнень відносно неї неправомірними, оскільки відповідачем не було дотримано порядку притягнення до адміністративної відповідальності, не враховано ступеню тяжкості та заподіяної шкоди, а також обставин, за яких вчинено проступок та попередню роботу. (т. 1 а.с. 70-92).

2.04.2020р. від позивачки надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивачка проти доводів відповідача заперечує, посилаючись на неправомірність застосованих до неї дисциплінарних стягнень. Так, 18.1.2019р. під час перерви після третього уроку через дуже погане самопочуття і нестерпний біль вона відлучилася зі школи та звернулась до лікаря Національного наукового центру радіаційної медицини НАМН України, що знаходиться через дорогу від школи, їй була надана невідкладна допомога і вона одразу повернулася, запізнившись на 20хв. Оскільки вона була відсутня з поважної причини і будь-якої шкоди життю і здоров`ю учнів нанесено не було, весь матеріал був викладений, про свою відсутність вона повідомляла заступників директора ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , після чого надала довідку, тому вважає застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани безпідставним.

12.12.2019р. під час уроку учень 9-Б класу ОСОБА_4 заважав проводити урок, на її зауваження не реагував. З метою захисту прав інших учнів вона була змушена запропонувати йому провести частину уроку, що залишилася, за дверима. Весь цей час він сидів на дивані навпроти класу, постійно перебуваючи в її полі зору та чув весь матеріал, його життю та здоров'ю шкоди нанесено не було. Вважає, що при застосуванні дисциплінарного стягнення директором не було досліджено питання щодо ймовірної провокації з боку самого учня, враховуючи факт здійснення відеозапису даного факту іншим учнем, не враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, а також попередню роботу, як того вимагає стаття 149 КЗпП.

Щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за порівняння учня 9-а класу ОСОБА_5 з героєм твору Лермонтова Печоріним та порядку ведення класного журналу зазначає, що її не було ознайомлено з заявою ОСОБА_12 , поданої лише через 19 днів після уроку. Крім того, порушень педагогічної етики нею допущено не було, оскільки вона жодним чином не ображала учня і її компетентність, професійність та моральність відображена у атестаційному листі, зокрема, від 24.03.2016р., підписаному 15 членами атестаційної комісії. Також безпідставними є звинувачення її у порушенні вимог ведення ділової документації, виявленого актом від 3 січня 2019р., оскільки з даними порушеннями її ніхто не ознайомлював та не пропонував надати письмові пояснення. В день видання наказу від 3.01.2020р. її на роботі не було, вийшла вона тільки після вихідних, отже у неї не було можливості надати пояснення та спростування з цього питання. Також зазначає, що директором, не надавши їй відомостей про дисциплінарне розслідування, було порушено Посадову інструкцію учителя, затверджену наказом № 31 від 1.02.2007р., згідно якої вчитель має право захищати свої інтереси самостійно і через посередника, в тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного розслідування, пов`язаного з порушенням вчителем норм професійної етики. (т. 1 а.с. 102-140).

На підставі розпорядження керівника апарату Святошинського районного суду м. Києва від 09.09.2020 року № 345 було здійснено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Коваль О.А. та визначено суддю Кириленко Т.В.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Кириленко Т.В. від 10.09.2020 року вказану справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 157-158).

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали.

Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві.

3-тя особа в судове засідання не з`явилась, про день розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила, а тому суд вважає можливим слухати справу у її відсутність.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, наказом № 128 від 25.08.1990р. ОСОБА_1 була зарахована на роботу до Київської гімназії-інтернату східних мов № 1 на посаду вчителя російської літератури шляхом переводу із сш № 38 Шевченківського району, що вбачається з копії трудової книжки (т. 1 а.с. 7 зв).

Наказом № 57 від 25.08.1997р. від 1.09.1997р. у зв`язку із зміною у навчальному плані змінено посаду вчителя російської мови та літератури на посаду вчителя зарубіжної літератури.

Наказом від 21.11.2019р. ОСОБА_1 оголошено догану за залишення без догляду учнів 9-го класу протягом 25хв. (а.с. 52).

Наказом від 12.12.2019р. ОСОБА_1 оголошено догану за порушення етики вчителем, а також вимог нормативно-правових актів з охорони праці внаслідок встановлення фактів приниження учня 9-Б ОСОБА_4 (а.с. 59).

Наказом від 9 січня 2020р. на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення у зв`язку з порушенням п. 2 ст. 54 Закону України «Про освіту», а саме: систематичне порушення педагогічної етики та неповага до гідності, прав, свободі і законних інтересів здобувачів освіти, виявлення порушення нормативних вимог, зазначених в Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів, затвердженої наказом МОН від 3.06.2008р., а також у зв`язку з застосуванням дисциплінарних стягнень у вигляді доган за систематичне порушення ОСОБА_1 у 1 семестрі 2019-2020р. обов`язків (а.с. 64).

Цього ж дня було видано наказ № 02-к про звільнення вчителя зарубіжної літератури ОСОБА_1 9 січня 2020р. у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку, пункт 3 ст. 40 КЗпП України, підстава: наказ «Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення від 9.01.2020р. № 05-т (а.с. 65).

Вирішуючи питання про правомірність дій роботодавця при накладенні дисциплінарних стягнень у вигляді доган та звільнення працівника ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

У статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Отже, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника, які полягають у порушенні або неналежному виконанні покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з цим саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано дисциплінарне стягнення (ч. 1 ст. 147 КЗпП України).

У випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, він може бути звільнений роботодавцем на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

При звільненні за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України потрібно встановити, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок. Чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення, та чи можна вважати його вчинення систематичним невиконання працівником без поважних причин обов`язків.

Отже, при вирішенні питання про правомірність звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України доказуванню підлягають: факт вчинення працівником дисциплінарного проступку - протиправного винного невиконання або неналежного виконання трудових обов`язків, факт застосування до працівника заходів дисциплінарного стягнення з додержанням порядку їх застосування за попереднє порушення трудової дисципліни, обґрунтування висновку про те, що подальше залишення такого працівника на роботі суперечить інтересам виробництва.

У наказі про звільнення працівника власник або уповноважений ним орган зобов`язаний навести конкретні факти порушень, не обмежуючись загальним посиланням на систематичне порушення трудових обов`язків з боку працівника (постанова Верховного Суду від 08 серпня 2018 року у справі №172/1113/16-ц).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з?ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. За передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов?язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку.

До працівника за порушення трудової дисципліни може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як вбачається з службової записки заступника директора з НВР ОСОБА_9 та акту від 18.11.2019р., 18 листопада 2019р. вчитель зарубіжної літератури ОСОБА_1 без попередження була відсутня протягом 25хв. уроку - з 11.25-11.50год. (а.с. 49-50).

З письмових пояснень, наданих ОСОБА_1 з приводу відсутності на робочому місці вбачається, що вона у зв`язку з поганим самопочуттям на великій перерві пішла в поліклініку, що знаходиться навпроти гімназії, для отримання медичної допомоги, сподіваючись, що повернеться до початку уроку, але запізнилась. При цьому зазначила, що не пам`ятає, щоб колись запізнювалась на урок (т. 1 а.с. 51).

Без проведення будь-якої перевірки викладених позивачкою у письмовому поясненні фактів, наказом № 132-т від 21.11. 2019 р. до ОСОБА_1 за порушення вимог нормативно-правових актів із охорони праці, а саме п. 6.1 наказу «Про організацію роботи з охорони праці, безпеки життєдіяльності в КГСМ № 1 у 2019р. від 3.01.2019р. № 03, абзаців 1,2 пункту 6 розділу 1V Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах та закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017р. № 1669 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (т. 1 а.с.52).

Згідно довідки ОСОБА_1 18.11.2019р. з 11.20 по 11.45год. знаходилась на консультації в відділенні рад. неврології ДУ "ННЦРМ НАМНУ" (а.с. 87).

Таким чином, відповідачем було застосовано до позивачки дисциплінарне стягнення у вигляді догани за відсутність на робочому місці протягом 25хв. без врахування причин відсутності позивачки - перебування її у лікаря у зв`язку з поганим самопочуттям та без перевірки вказаної обставини, що не ґрунтується на вимогах закону. Крім того, відсутність на робочому місці протягом 25хв. внаслідок поганого самопочуття та знаходження, у зв`язку з цим, у лікаря не свідчить про невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

За таких обставин суд вважає, що наказ № 132-т від 21.11.2019р. про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

12.12.2019р. на ім`я директора надійшла заява ОСОБА_14 про приниження її сина ОСОБА_4 під час уроку зарубіжної літератури та видалення його з класу, а також службова записка класного керівника ОСОБА_15 про те, що до неї звернулась вчитель зарубіжної літератури ОСОБА_1 з тим, що учень ОСОБА_4 зривав урок. Під час розмови з учнем та однокласниками вона з`ясувала, що вчитель ОСОБА_1 у грубій формі вигнала ОСОБА_4 з уроку. (т. 1 а.с. 54, 56).

Згідно акту № 12 за підписами ОСОБА_7 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 було переглянуто відеозапис з уроку, згідно якого вчитель ОСОБА_1 виганяє з уроку учня ОСОБА_4 (ч. 1 а.с. 57).

Після складання акту про відмову від надання ОСОБА_1 письмових пояснень щодо заяви матері учня ОСОБА_4 до позивачки за указаний проступок було застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани, про що видано наказ № 144-т від 12 грудня 2019р. (т. 1. а. с. 58-59).

Згідно Акту № 13 від 16.12.2019р. вчителя зарубіжної літератури ОСОБА_1 було ознайомлено з наказом про оголошення догани за порушення педагогічної етики, в якому зазначено, що вона наказ прослухала, однак від підпису відмовилась (т. 1 а.с. 60).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила, що в її присутності ОСОБА_1 відмовилась надавати письмові пояснення, а також розписуватись про ознайомлення з наказом.

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що учень був видалений з класу із зазначенням позивачкою :"Щоб я тебе до кінця уроку не бачила". Даний факт не заперечувався і позивачкою.

Враховуючи, що факти, викладені в наказі № 144-т від 12.12.2019р. про оголошення догани та порядок застосування дисциплінарного стягнення фактично був дотриманий, суд не вбачає підстав для визнання даного наказу незаконним та скасування.

Наказом директора Київської гімназії східних мов № 1 Святошинського району від 09 січня 2020 року №02-к ОСОБА_1 , вчителя зарубіжної літератури Київської гімназії східних мов № 1 було звільнено з роботи у зв`язку систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку, пункт 3 ст. 40 КЗпП України.

У наказі про звільнення позивача роботодавцем не наведено конкретні факти порушення трудової дисципліни, за які було звільнено ОСОБА_1 .

Натомість у наказі № 05-т від 9.01.2020р. про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зазначено, що 16 грудня 2019 року вчителем ОСОБА_1 були здійсненні порушення п.2 ст. 54 Закону України «Про освіту», а саме: систематичне порушення педагогічної етики та неповага до гідності, прав, свободи і законних інтересів здобувачів освіти (заява мами учня 9-А класу ОСОБА_12 від 03.01.2020 вх. № 02,) , що призвело до психологічного травмування здобувача освіти та відмови ним відвідувати уроки вчителя ОСОБА_1 ; 3 січня 2019 р. виявлено порушення нормативних вимог, зазначених в Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів, затвердженої наказом МОН від 03.06.2008 № 496, Листі МОН № 1/11-5966 від 01 липня 2019 року «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році» ( Наказ КГСМ №1 від 03.01.2020 №01 «Про результати перевірки класних журналів за І семестр 2019-2020 н.р.»). Дати письмове пояснення з приводу порушень п. 2 ст. 54 Закону України «Про освіту», фактів викладених у заяві ОСОБА_12 , порушень, щодо ведення ділової документації вчитель ОСОБА_1 відмовилася, про що складено акти. Також за систематичні порушення обов`язків до вчителя зарубіжної літератури ОСОБА_1 у І семестрі 2019-2020 н.р. були застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді доган (Наказ по КГСМ №1 від 21.11.2019 р. №132-т «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителя зарубіжної літератури ОСОБА_1 », Наказ по КГСМ №1 від 12.12.2019 р. №144-т «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителя зарубіжної літератури ОСОБА_1 ») (т. 1 а.с. 64).

Як вбачається з наданих документів, що стали підставою для винесення вказаного наказу, зокрема, Акту № 14, 19.12.2019р. у зв`язку зі зверненням мами учня ОСОБА_5 було прослухано аудіозапис уроку, під час якого учителем зарубіжної літератури ОСОБА_1 відбулося порівняння учня ОСОБА_5 з образом персонажа Печоріна . Даний акт підписаний директором ОСОБА_7 , заступниками директора ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , класним керівником ОСОБА_19 та мамою учня ОСОБА_12 (т. 1 а.с. 61).

Даних про те, що на прослуховування вказаного запису запрошувалась позивачка, матеріали справи не містять.

З Акту 15 від 24.12.2019р. вбачається, що 24.12.2019р. о 9.20год. до службового кабінету заступника з НВР ОСОБА_16 запрошена вчитель зарубіжної літератури ОСОБА_1 , якій запропоновано надати письмове пояснення з приводу фактів, викладених мамою учня 9-а класу ОСОБА_5 ОСОБА_12 під час усного звернення 19 грудня 2019р. Надати таке пояснення ОСОБА_1 відмовилась (т. 1 а.с. 62).

Згідно Акту 16, підписаного ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , 26 грудня 2019р. учитель зарубіжної літератури ОСОБА_1 відмовилася надавати пояснення заступнику директора з навчально-виховної роботи гімназії ОСОБА_16 щодо порушення вимог до ведення шкільної документації, виявлених за результатами перевірки класних журналів за 1 семестр 2019-2020р.р. навчального року (т. 1 а.с. 63).

Наказом від 3.01.2020р. "Про результати перевірки класних журналів за 1 семестр 2019-2020р. встановлено, що вчитель зарубіжної літератури ОСОБА_1 допустила грубе невиконання методичних рекомендацій до вивчення предмету зарубіжної літератури, як-от: протягом І семестру в 9-х класах здобувачі освіти мали вивчити напам`ять 4 обов`язкових поезії, про що на сторінках журналу мали бути здійснені записи оцінок за читання напам`ять творів та виставлені у колонки без дати з надписом «Напам`ять». Таких записів на сторінках класних журналів 9-А, 9-Б та 9-В класів протягом 1 семестру немає. Також вчитель ОСОБА_1 не проводила обов`язкових уроків розвитку зв`язного мовлення (одного усно та одного письмово); відсутні записи про проведення вчителем обов`язкового уроку із позакласного читання протягом семестру. Вчителем ОСОБА_1 здійснені необгрунтовані перестановки вивчення творів, що належать до різних напрямків літератури та вивчаються не послідовно: на початку І семестру в 9-А, 9-Б та 9-В класах було розглянуто твір, який вивчається у кінці навчального року - Р. Бредбері «451° за Фаренгейтом» та належить до літератури ХХ-ХХІ століття. Така перестановка призвела до скорочення часу, необхідного для вивчення творчості письменників періоду Просвітництва, а саме: Дж. Свіфта, Й.В. Гете, Ф. Шиллера, Г. Гейне, Дж. Байрона, A.C. Пушкіна, М.Ю. Лермонтова (т. 2 а.с. 1-4).

З акту від 9.01.2020р. вбачається, що вчитель ОСОБА_1 відмовилась ознайомитись із змістом наказу "Про результати перевірки класних журналів за 1 семестр 2019-2020р.р. від 3 січня 2020р. № 01 (т. 1 а.с. 24).

Проаналізувавши наведені підстави для звільнення ОСОБА_1 , суд вважає, що звільнення позивача за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є незаконним з огляду на таке.

Так, підтвердження саме систематичного порушення педагогічної етики та неповаги до гідності, прав, свободи і законних інтересів здобувачів освіти, що призвело до психологічного травмування здобувача освіти та відмови ним відвідувати уроки вчителя ОСОБА_1 , зазначеного в наказі як однієї з підстав для звільнення матеріали справи не містять, як і заяви мами учня 9-А класу ОСОБА_12 від 03.01.2020 вх. № 02, а з відзиву вбачається, що 3.01.2020р. від класного керівника надійшла доповідна з інформацією, що учень ОСОБА_5 систематично скаржився на негативне ставлення до нього з боку позивачки, яка також відсутня. З Акту 14 вбачається, що ОСОБА_1 порівняла учня ОСОБА_5 з образом персонажа Печоріна , що само по собі не свідчить про систематичне порушення педагогічної етики та неповаги до гідності, прав, свободи і законних інтересів здобувачів освіти. Також відповідачем не надано доказів, що дане призвело до психологічного травмування здобувача освіти та відмови ним відвідувати уроки вчителя ОСОБА_1 .

Таким чином, зазначені в наказі про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення обставини в частині систематичного порушення педагогічної етики та неповаги до гідності, прав, свободи і законних інтересів здобувачів освіти, що призвело до психологічного травмування здобувача освіти та відмови ним відвідувати уроки вчителя ОСОБА_1 не відповідають обставинам, зазначеним в Акті 14, який був однією з підстав для застосування даного дисциплінарного стягнення.

Крім того, суд також не приймає до уваги Акт 15 від 24.12.2019р. про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення з приводу звернення ОСОБА_12 , оскільки відомостей про ознайомлення позивачки з даним зверненням ні даний акт, ні інші матеріали справи не містять. Сама заява, як зазначає відповідач, мамою учня була подана лише 3.01.2020р., а тому при відібранні письмових пояснень у позивачки 24.12.2019р. вона не могла бути їй надана для ознайомлення. Не надано доказів того, що позивачці пропонувалось надати письмові пояснення і після отримання вказаної заяви, якщо така була подана, тобто після 3.01.2020р.

У складеному Акті № 16 від 26.12.2019р. про відмову ОСОБА_1 надати пояснення щодо порушення вимог до ведення шкільної документації, виявлених за результатами перевірки класних журналів не зазначено, які саме у ОСОБА_1 виявлені порушення, щодо яких вона повинна надати письмові пояснення, оскільки Наказ "Про результати перевірки класних журналів за 1 семестр 2019-2020р навчального року" був виданий лише 3.01.2020р., а згідно записів у журналах зауваження до ведення журналів викладені 27.12.2019р. (т. 2 а.с. 53-56, 59). Будь-яких документів, якими встановлено факт порушень ОСОБА_1 ведення шкільної документації 26.12.2019р. і яких конкретно, тобто в той день, коли згідно Акту їй пропонувалось надати письмові пояснення, матеріали справи не містять.

Згідно акту, підписаного ОСОБА_7 , ОСОБА_16 та ОСОБА_21 9.01.2020р. вбачається, що позивачку намагались ознайомити з Наказом № 01 від 3.01.2020р. "Про результати перевірки класних журналів за 1 семестр 2019-2020 навчального року лише 9.01.2020р., при цьому надати письмові пояснення щодо викладених у даному Акті порушень позивачці не запропонували. Крім того, ні строку на ознайомлення з даним наказом, ні строку на надання письмових пояснень позивачці фактично надано не було, оскільки цього ж дня було видано наказ про її звільнення.

Таким чином, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що при притягненні ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, виявленого за результатами перевірки класних журналів за 1 семестр 2019-2020р., а також і внаслідок усного звернення мами учня ОСОБА_5 роботодавець зажадав від неї письмові пояснення, а позивачка відмовилась їх надавати.

Верховним Судом України у постанові Судової палати у цивільних справах від 19.10.2016р. у справі № 6-2801цс15 зазначено, що відповідно до ст. 149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Наведені обставини свідчать про порушення Київською гімназією східних мов № 1 при звільненні ОСОБА_1 загальних принципів та порядку притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності, визначених ст. 149 КЗпП України.

Також суд звертає увагу на те, що в порушення ч. 3 ст. 149 КЗпП України при застосуванні дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення відповідачем не було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу позивачки.

Так, з матеріалів справи вбачається та не спростовується представником відповідача, що за час роботи позивачці неодноразово оголошувались подяки, зокрема, за призові місця в олімпіадах, успіхи у діяльності по розвитку творчих учнів, за участь у святкових заходах, позивачка нагороджена знаком "Василь Сухомлинський" Міністерства освіти і науки України (2009р.), численними подяками Інституту інноваційних технологій і змісту освіти і науки України, відзначена нагородами: знаком "Відмінник освіти України" Міністерства освіти і науки України (2001 р.), почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2008 р.) почесними грамотами Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, у атестаційному листі від 24.03.2016 р., підписаному 15 членами атестаційної комісії, зазначено, що ОСОБА_1 відповідає займаній посаді, відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії "спеціаліст вищої категорії", педагогічному званню "учитель-методист", у 2017 році позивачку було нагороджено Грамотою за професіоналізм, педагогічне натхнення, творчий пошук, характеризувалась вона лише позитивно, у 2016 році кандидатура позивачки була рекомендована зборами колективу Київської гімназії східних мов № 1 до присвоєння почесного звання "Заслужений вчитель України" та Указом Президента України № 71/2020 ОСОБА_1 присвоєно почесне звання "Заслужений вчитель України" (а.с. 9-10, 17, 86, 88-90).

Допитані в судовому засіданні свідки як зі сторони позивачки, так і зі сторони відповідача пояснили, що за час їх роботи не було випадків притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителів за допущені помилки та описки у веденні класних журналів або за запізнення на уроки вчителів, що свідчить про невідповідність застосованих до позивачки дисциплінарних стягнень ступеню тяжкості зазначених в наказах порушень.

Крім того, з матеріалів справи вбачається наявність письмових звернень вчителів ОСОБА_1 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 протягом жовтня-грудня 2019р. до Офісу Президента України з приводу неправомірних, на їх думку, дій директора Київської гімназії східних мов № 1 ОСОБА_7 та відповіді на них щодо необхідності знаходження порозуміння між педагогічними працівниками закладу (а.с. 12, 13-16).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_24 пояснили, що з вересня 2019р. зі сторони адміністрації по відношенню до позивачки почали вчинятись дії, спрямовані на притягнення її до дисциплінарної відповідальності з метою звільнення. Свідок ОСОБА_23 зазначила, що директор неодноразово говорила, що якщо позивачка не звільниться, то буде звільнена по статті.

Зазначені обставини свідчать про виникнення між позивачкою та директором конфліктної ситуації, проте будь-яка конфліктна ситуація між роботодавцем та працівником має бути вирішена у законний спосіб та не може бути підставою для звільнення.

За положеннями ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір

Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. При цьому суд, як і будь-який інший орган по розгляду трудових спорів, не має адміністративних повноважень, тому він не може скасовувати накази, змінювати підстави розірвання трудового договору. Якщо звільнення з роботи проведено з порушенням закону, суд, не скасовуючи наказу і не змінюючи підстав припинення трудового договору, зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку про необхідність визнати незаконним наказ № 02-к від 09.01.2020р. Київської гімназії східних мов про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя із зарубіжної літератури на підставі ч. 3 ст. 40 КЗпП України та поновити позивачку на роботі.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

При цьому середній заробіток за час вимушеного прогулу повинен визначатись відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за № 100 (п. 21 Постанови Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».

Як убачається з довідки Управління освіти, молоді та спорту Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації № 125 від 22.01.2020року, за останні повні два місяці роботи позивачки листопад та грудень 2019 року) її заробітна плата склала відповідно 5791,18грн. та 6066,95грн. (т. 1 а.с. 85).

Отже, враховуючи Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за № 100, середньоденна заробітна плата позивача складала 282,33грн. ((5791,18 + 6066,95грн.):42дні), внаслідок чого розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 10.01.2020р. по 19.05.2021р. (оскільки день звільнення - 9.01.2020р. є останнім робочим днем) становить 319х282,33=90 063грн. 27коп.

Таким чином, позивачка підлягає поновленню на роботі зі стягненням на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 України, суд допускає негайне виконання рішення щодо поновлення на роботі та виплати заробітної плати за один місяць.

Вимога позивачки про стягнення на її користь моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки доказів того, що вона вимушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя вона не надала.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40 п. 3, 147-149, 235 КЗпП України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 259, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 132-т від 21.11.2019р. Київської гімназії східних мов № 1 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителя зарубіжної літератури ОСОБА_1 ».

Визнати незаконним та скасувати наказ № 05-т від 9.01.2020р. Київської гімназії східних мов № 1 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Визнати незаконним наказ № 02-к від 09.01.2020р. Київської гімназії східних мов про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя із зарубіжної літератури на підставі ч. 3 ст. 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді вчителя із зарубіжної літератури Київської гімназії східних мов № 1 з 10 січня 2020року.

Стягнути з Київської гімназії східних мов № 1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.01.2020р. року по 19.05.2021року в розмірі 90 063грн. 27коп. з відрахуванням при виплаті податків та обов`язкових платежів, передбачених законодавством України.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітку за один місяць вимушеного прогулу підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Київської гімназії східних мов судовий збір на користь держави в розмірі 2270грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 25.05.2021 року.

Суддя Т.В. Кириленко