26.05.21

Справа № 635/4068/20

Провадження по справі № 2/635/927/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді - Шинкарчука Я. А.,

при секретарі судового засідання - Желізовій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про стягнення заборгованості та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про стягнення заборгованості та моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначив, що 06 грудня 2017 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Харківоленерго» було укладено договір № 541/1/1243 про стандартне приєднання до електричних мереж, за умови якого виконавець послуг забезпечує приєднання електроустановок об`єкта замовника відповідно до схеми зовнішнього електропостачання або проектно - кошторисної документації на зовнішнє електропостачання, а також здійснює підключення об`єкта замовника до електричних мереж на умовах цього Договору, а замовник оплачує виконавцю вартість послуги приєднання у строки, передбачені пунктом 4.2 Договору. 07 грудня 2017 року позивачем здійснено оплату вартості послуг зі стандартного приєднання до електричних мереж, у відповідності до пункту 4.1 та 4.2 Договору, шляхом перерахування 41 400, 00 грн на розрахунковий рахунок виконавця, що підтверджується копіями квитанцій № 9104785321 від 07 грудня 2017 року, № 9104698001 від 07.12.2017 року та № 9104866931 від 07.12.2017 року. Проте, відповідач взятих на себе зобов`язань у строки, передбачені Договором, не виконав, повідомлення про необхідність збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання, встановленого пунктом 3.1.1 договору позивачу не надіслав, у зв`язку з чим допущено порушення умов договору з боку Акціонерного товариства «Харківобленерго». При цьому вказаним пунктом Договору визначено, що інший термін приєднання об`єкта замовника може бути встановлений за взаємною згодою сторін. Однак, строки приєднання до електричних мереж жодним іншим пунктом Договору встановлені так і не були. В той же час, відповідно до пункту 2.1.3 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 року № 32 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) строк надання послуги з приєднання для електроустановок першого ступеня потужності становить 20 календарних днів від дати оплати замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок другого та третього ступенів потужності цей строк становить 30 календарних днів. Згідно пункту 1.2 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 року № 32 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за ступеня потужності об`єкт позивача відноситься до ІІ ступеня потужності - від 16 кВт до 50 кВт включно ( відповідно до пункту 1.5 договору - потужність в точці приєднання 30 кВт). Отже, враховуючи зазначене строк наданні послуг з приєднання для електроустановок ІІІ ступені потужності становить 30 календарних днів від дати оплати замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Вищенаведеним пунктом Правил приєднання так само як договором, визначено, що встановленні строки надання послуг зі стандартних приєднань можуть бути змінені за згодою сторін про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно - монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання. Однак, будь - яких повідомлень про необхідність продовження строків надання послуг з приєднання від відповідача на адресу позивача не надходило, інші строки сторонами не узгоджувалися. На підставі акту приймання - передачі виконаних робіт від 28 лютого 2018 року позивачем була прийнята послуга стандартного приєднання до електричних мереж. Таким чином, враховуючи, що оплата послуг позивачем була здійснена 07 грудня 2017 року, акт з надання послуги стандартного приєднання підписаний 28 лютого 2018 року, а тому відповідачем перевищено строк надання послуги зі стандартного приєднання на 52 календарних дні. Позивач звертався із заявами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) з метою здійснення перевірки дій Акціонерного товариства «Харківобленерго» та виконання відповідних заходів до оператора систем розподілу. Згідно з відповідями НКРЕКП від 28 жовтня 2019 року вих. № 159/19 та від 11 січня 2020 року вих. № 467/17/9-20 комісією встановлено факт порушення відповідачем строків надання послуги з приєднання та рекомендовано позивачу звернутися до відповідача із заявами про відшкодування коштів та сплати пені за порушення строків надання послуги з приєднання, а у разі недосягнення згоди до суду за захистом своїх порушених прав. Також, позивач зазначає, що неодноразово направляв письмові вимоги про сплату пені за порушення строків виконання зобов`язань, повернення коштів (13.09.2019 та 22.11.2019). Проте, у відповідь отримував відмови.

В обґрунтування суми зменшення попередньої плати, що підлягає, на думку позивача, стягненню на його користь, ОСОБА_1 наводить посилання на пункт 4.1, 5.3 договору. Щодо пені у позовній заяві наведено розрахунок за період прострочення грошового зобов`язання, тобто, з 07 січня 2018 року до 27 лютого 2018 року, адже строк надання послуг з приєднання перевищено на 52 календарних днів: 0,1% від суми попередньої плати 41 400, 00, таким чином, пеня дорівнює 2 152, 80 грн (41 400, 00 х 0,1 х 52:100).

Крім того, позивач вважає, що протиправними діями відповідача йому спричинена моральна шкода яка полягає у глибоких душевних та фізичних стражданнях, стресових ситуаціях, зазначене негативно вилинуло на стан його здоров`я в цілому. Розмір моральної шкоди, яка завдана позивачу виходячи з глибини та тривалості психічних та фізичних страждань, критеріїв розумності та справедливості позивач оцінює у 2 000 00 грн.

На підставі наведеного, із посиланням на статтю 22 Закону України "Про захист прав споживачів", Правила приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 року № 32 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а також норми статей 526, 611 ЦК України у зв`язку з тим, що в обумовлений договором строк зобов`язання відповідачем виконано не було, в досудовому порядку спір не врегульований, позивач просить задовольнити позов та стягнути з Акціонерного товариства «Харківобленерго» на користь ОСОБА_1 , грошові кошти у розмірі 10 432, 80 грн, в тому числі сума основного боргу у розмірі 8 280 грн, пені у розмірі 2 152, 80 грн та суми моральної шкоди у розмірі 2 000 грн. Також, втрати на правову допомогу.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 липня 2020 року позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків у строк десять днів з дня отримання копії ухвали.

У встановлений строк недоліки позовної заяви усунуті та ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04 серпня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду , провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач скористався своїм правом, передбаченим статтями 178, 191 ЦПК України, подав відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Так, згідно з відзивом, відповідач підтверджує факт укладення між сторонами договору, предметом якого є приєднання до електричних мереж відповідача житлового будинку, розташованого за адресом: АДРЕСА_1 (об`єкт). Причини затримки у надані послуг з приєднання Товариство повідомляло ОСОБА_1 листами від 19.01.2018 № 09-35 - Мерефа/600, від 13.09.2019 № 01-44/10064. Посилання позивача про відсутність його повідомлення АТ «Харківобленерго» про збільшення терміну проектування та обов`язку Товариства щодо виконання цих дій не передбачено умовами Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 року № 32. Відповідно до п. 2.1.3 повідомлення про збільшення терміну проектування на 30 календарних днів передбачено у разі необхідності збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання через затримку заходів, щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об`єктів електроенергетики. А тому, вважають, що Товариством не були порушені строки надання послуг зі стандартного приєднання та відповідальність передбачена Договором № 542/1/1243 не застосовується відносно Товариства. Також, заперечує проти стягнення моральної шкоди, оскільки будь - яких доказів в підтвердження того, що він зазнав фізичних страждань та внаслідок чого в нього погіршилося здоров`я надано не було, а тому позовна вимога, щодо стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню , оскільки позивачем не були додані докази в підтвердження понесених ним витрат у встановлений законом строк , не було й обґрунтована неможливість їх подання.

22 вересня 2020 року до матеріалів справи надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив, доводи якої тотожні позовній заяві. Позивач наголошує, що повідомлення про необхідність збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання, встановленого пп.3.1.1 договору відповідачу не надіслано. Зазначає, що позивачем були виконанні всі умови пункту 3.2 Договору - здійснено оплату на наступний день після підписання договору, надано на погодження проектну документацію 12 грудня 2017 року, а також 05 січня 2018 року після виправлення зауважень, що підтверджується відповідними заявами. Ураховуючи характер та обсяг моральних страждань, які позивач зазнав у зв`язку з протиправними діями відповідача, вважає, що заявлена до відшкодування сума моральної (немайнової) шкоди у розмірі 2 000, 00 грн є цілком обґрунтованою та відповідає принципам розумності і справедливості. Відповідні докази щодо розміру витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, в тому числі й витрат на правничу допомогу, позивачем будуть подані протягом передбаченого законом строку, а саме такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Також, 01 жовтня 2020 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими, вважає, що Товариством не були порушені строки надання послуг зі стандартного приєднання та відповідальність передбачена Договором № 542/1/1243 не застосовується відносно Товариства, оскільки про причини затримки у надані послуг з приєднання Товариство повідомляло ОСОБА_1 листами від 19.01.2018 № 09-35 - Мерефа/600, від 13.09.2019 № 01-44/10064. Посилання позивача про відсутність його повідомлення АТ «Харківобленерго» про збільшення терміну проектування та обов`язку Товариства щодо виконання цих дій не передбачено умовами Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 року № 32. Відповідно до пункту 2.1.3 повідомлення про збільшення терміну проектування на 30 календарних днів передбачено у разі необхідності збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання через затримку заходів, щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об`єктів електроенергетики. Будь - яких доказів в підтвердження того, що позивач зазнав фізичних страждань та внаслідок чого в нього погіршилося здоров`я надано не було, а тому позовна вимога, щодо стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню

Окремо 03 листопада 2020 року відповідач надав заяву про застосування строку позовної давності. Вважає, що позивачем було пропущено встановлений законом річний строк позовної давності для стягнення неустойки, виходячи з наступного. Сторонами 28 лютого 20218 року був підписаний акт № 100184 _541_J з надання послуги приєднання, відповідно до якого позивач підтвердив те, що Товариством була надана послуга стандартного приєднання. Отже, строк надання послуги приєднання сплив 28 лютого 2018 року, відповідно право на отримання вказаної неустойки виникло у позивача з 28 лютого 2018 року. Пеня обраховується за час прострочення, яке припинилося 28 лютого 2018 року у зв`язку із наданням послуги, що не оспорюється і позивачем. Відповідно до статті 258 ЦК України, спеціальний строк позовної давності у один рік на такі суми сплив 28 лютого 2019 року. Проте позивач звернувся із позовом, в якому просить стягнути штраф та пеню, лише у липні 2020 року, отже позивачем пропущений встановлений законом річний строк позовної давності для стягнення неустойки. З урахуванням зазначеного відповідач заявляє про застосування визначеної статті 258 ЦК України строків позовної давності.

09 грудня 2020 року представником позивача надані письмові пояснення відповідно до яких, позивач вважає, що договір про стандартне приєднання до електричних мереж №541/1/1243 від 06грудня 2017 року за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи договору підряду та надання послуг, що не суперечить вимогам діючого законодавства, зокрема, главам 61, 63 ЦК України. Отже, відповідач як особа, яка включила умовами пункту 5.3 в Договір, й повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Таким чином, стягнення з відповідача на користь позивача коштів отриманих, як оплату за надання послуги, передбачену пунктом 5.3 Договору, за своєю правовою природою не є штрафною санкцією, тому для доданих правовідносин вимоги пункту 1) частини 2 статті 258 ЦК України, а саме застосування спеціальної позовної давності строком в один рік, застосуванню не підлягає. Отже, заява відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню. За вказаних обставин, позивачем не пропущений строк звернення до суду за захистом своїх прав із даним позовом , заявлені ним позовні вимоги є законними, обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце якого повідомлялись належним чином.

Представник позивача надав суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, проти задоволення позову заперечує та підтримує свої пояснення надані у відзиві та заперечені на відзив. Також просить застосувати строк позовної давності з обставин викладених у заяві від 30 жовтня 2020 року.

Як передбачено частиною 1 статті 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши наявні письмові докази у справі, суд встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, які склалися між сторонами, та дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню у зв`язку із таким.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 06 грудня 2017 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Харківоленерго» укладено договір № 541/1/1243 про стандартне приєднання до електричних мереж.

Відповідно до умов вказаного договору, до мереж Акціонерного товариства «Харківоленерго» приєднується об`єкт - житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 2.1. договору виконавець послуг по вищевказаному договору - відповідач АТ «Харківоленерго» забезпечує приєднання електроустановок об`єкта замовника (будівництво, реконструкція , технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об`єкта Замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електропостачання або проектно - кошторисної документації на зовнішнє електропостачання, а також здійснює підключення об`єкта Замовника до електричних мереж на умовах цього Договору ( ДКПП 35.13).

Крім того, згідно пункту 2.2 договору замовник оплачує виконавцю послуги вартості приєднання.

Пунктом 3.1.1 договору передбачено, що виконавець послуг зобов`язаний забезпечити в установленому порядку приєднання об`єкта Замовника (будівництво та введення в експлуатацію еклектичних мереж зовнішнього електропостачання об`єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) у строки, зазначені в Договорі після виконання Замовником зобов`язань, визначених пунктом 3.2 Договору.

Також, згідно з пункту 3.1.2 договору, виконавець послуг зобов`язаний підключити електроустановки замовника до власних електричних мереж не пізніше 5 робочих днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших споживачів, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, або у строки передбачені «Правилами користування електричною енергією для населення» ( для побутових споживачів) після введення в експлуатацію об`єкта замовника в порядку встановленому законодавством у сфері містобудування, та після виконання таких етапів: оплати Замовником вартості приєднання; введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об`єкта замовника; надання документів, що підтверджують готовність до експлуатації електроустановки об`єкта Замовника; узгодження із Замовником акту розмежування балансової належності електроустановок відповідальності сторін; укладання договору про постачання (користування) електричної енергії, а за необхідності інших договорів, передбачених «Правилами користування електричною енергією для населення».

В свою чергу, замовник, як передбачено пунктами 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3 договору, зобов`язаний розробити на підставі технічних умов від 01.12.2017 № 35-Мерефа - ТУ /1243, які є додатком до цього договору, проекту документацію щодо проектування електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (в межах земельної ділянки замовника) та щодо безпеки електропостачання та погодити її з виконавцем послуг. Оплатити на умовах пункту 4 цього договору вартість наданих виконавцем послуг з приєднання електроустановок замовника в точці приєднання. На дату 31 грудня 2018 року ввести в експлуатацію власний об`єкт та електроустановки від точки приєднання до об`єкта.

Плата за приєднання та порядок розрахунків містяться у розділі 4 договору. Згідно з пункту 4.1 договору, на дату укладення цього Договору плата за стандартне приєднання відновідно до затверджених НКРЕ ставок становить 41 400, 00 грн., в т. ч. ПДВ 6 900, 00 грн.

Відповідно до копії квитанцій № 9104785321 від 07 грудня 2017 року здійснено сплату у сумі 14 999, 00 грн, № 9104698001 від 07.12.2017 року здійснено сплату у сумі 14 999, 00 грн та № 9104866811 від 07.12.2017 року здійснено сплату у сумі 11 402, 00 грн, що разом становить 41 400, 00 грн.

Судом на підставі договору, а саме, пункту 5.1, встановлено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з пунктами 7.1, 7.3 цей Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до повного виконання Сторонами передбачених ним зобов`язань, але не довше ніж до 31 грудня 2018 року. Строк дії Договору може бути продовжений за вмотивованим зверненням однієї зі Сторін у передбаченому законодавством порядку.

Також, за пунктами 8.1, 8.2 договору, фактом виконання зобов`язання Виконавця послуг з приєднання об`єкта замовника (будівництва електричних мереж зовнішнього електропостачання Об`єкта Замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) Сторони складають відповідний акт наданих послуг, але в будь - якому разі фактом виконання такого зобов`язання виконавця послуг з приєднання об`єкта. Замовника вважається факт подачі напруги в узгоджену точку приєднання.

Перелік невід`ємних додатків до цього Договору це технічні умови стандартного приєднання № 35- Мерефа - ТУ/1243.

Згідно з пунктом 2.1.3 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж затвердженої Постановою НКРЕ 17.01.2013 № 32 (що діяли на момент укладання договору), визначено, що електропередавальна організація готує технічні вимоги до проекту зовнішнього електрозабезпечення, забезпечує виконання проектної документації, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.

Під час проектування електричних мереж електропередавальна організація використовує типові проекти та проекти повторення.

Строк надання послуги з приєднання для електроустановок першого ступеня потужності становить 20 календарних днів від дати оплати замовником електропередавальній організації вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок другого та третього ступенів потужності цей строк становить 30 календарних днів.

Встановлені строки надання послуг зі стандартних приєднань можуть бути змінені за згодою сторін договору про приєднання у разі впливу істотних факторів на тривалість будівельно-монтажних робіт або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання.

У разі необхідності збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об`єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або користувача (користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) електропередавальна організація не пізніше ніж за 10 робочих днів до закінчення строку надання послуги з приєднання письмово та відповідно до вимог розділу IV цих Правил повідомляє замовника про збільшення терміну проектування на 30 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки).

У разі неможливості здійснення електропередавальною організацією в зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об`єктів електроенергетики (із причин, не залежних від електропередавальної організації) пеня за порушення строків виконання зобов`язання за договором про приєднання на термін здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об`єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню.

Електропередавальна організація зобов`язана, а замовник має право здійснювати усі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об`єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю замовника (уповноваженого представника замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об`єктів електроенергетики.

Після завершення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об`єктів електроенергетики продовжується відлік строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання, про що електропередавальна організація інформує замовника.

15 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до НКРЕКП із заявою про прийняття вичерпних заходів до ліцензіата - АК «Харківобленерго» в частині виконання діючих Правил приєднання, зокрема пунктом 2.1.3 та умов Договору про приєднання та надання письмового підтвердження здійснених заходів та відповідних дій ліцензіата - АК «Харківобленерго».

Листом начальника управління перспективного розвитку АТ «Харківоленерго» від 18 січня 2018 року повідомлено ОСОБА_1 щодо розрахункової потужності 30 кВт (0,4кВ) за ІІІ категорією з надійності електропостачання та погоджені наданої проектної документації в частині її відповідності вимогам пункту 9 технічних умов (з підпунктами).

Станом на час розгляду звернення НКРЕКП від 15 січня 2018 року послугу приєднання об`єкта споживача до електричних мереж АТ «Харківоленерго» не надано.

Згідно відповіді НКРЕКП від 08 лютого 2018 року № 165/18, НКРЕКП в діях Акціонерного товариства «Харківобленерго» вбачає ознаки порушення вимог пункту 2.1.3 Правил щодо виконання робіт зі стандартного приєднання в терміни, передбачені Правилами. Враховуючи, що термін виконання послуги сплив 06 січня 2018 року порушення строку надання послуги зі стандартного приєднання до електричних мереж вважається з 07.01.2018 року та станом на 08 лютого 2018 року складає 33 календарних днів. Також, ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 13 квітня 2017 року № 504, зокрема пункту 2.3, яким передбачено , що при продовжені ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог, а саме надавати до НКРЕКП документи, інформацію та звітність, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень, у форматі, обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП. Крім того, компанією порушується вимоги постанови НКРЕКП від 24 січня 2018 року № 59 «Про накладання штрафу на АК «Харківобленерго» за порушення Ліцензійних умов з передачі електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та невиконання рішення НКРЕКП», якою компанія зобов`язана неухильно дотримуватись вимог Правил. Компанія для виконання своїх зобов`язань за договором зобов`язана прискорити здійснення всіх заходів для виконання робіт зі стандартного приєднання об`єкта споживача за адресою: АДРЕСА_1 . З урахуванням зазначеного, відповідно до пункту 5.3 Договору Компанія має повернути ОСОБА_1 кошти, отримані як попередня оплата вартості послуги із приєднання до електричних мереж в розмірі 20 відсотків від сплаченої згідно з Договором плати за приєднання, а також пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості приєднання за кожний день прострочення.

28 лютого 2018 року представником Акціонерного товариства «Харківобленерго» у присутності позивача ОСОБА_1 складено Акт з надання послуги стандартного приєднання від 28 лютого 2018 року № 100184 _541_J.

06 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Харківобленерго» із заявою про відшкодування коштів та сплату пені за порушення строків надання послуги з приєднання на підставі договору №541/1/1243 від 06 грудня 2017 року, у відповідності до пункту 5.3 зазначеного договору.

Листом Акціонерного товариства «Харківобленерго» № 01-44/10064 від 13 вересня 2019 року на заяву ОСОБА_1 від 06 вересня 2019 року повідомлено, що після здійснення останнім оплати відповідно до вимог договору про стандартне приєднання №541/1/1243 від 06 грудня 2017 року були виконані розрахунки існуючих мереж товариства, за результатами яких для здійснення можливості приєднання Вашого об`єкта розроблено проектну документацію на приєднання вищевказаної електроустановки, якою була визначена необхідність технічного переоснащення існуючої лінії електропередачі 0,4 Кв, а також спорудження нової повітряної лінії 0,4 кВ довжиною 0,214 км безпосередньо до об`єкта ОСОБА_1 . Виконання таких заходів потребувало певного часу. Послуга з приєднання зазначеного вище об`єкта згідно з Договором надана у повному обсязі , про що складено акт з надання послуги стандартного приєднання від 28 лютого 2018 року № 100184 _541_J. У разі спірних питань, пов`язаних з виконанням Договору, вони повинні бути вирішені згідно з розділом 6 Договору.

Згідно листа НКРЕКП від 28 жовтня 2019 року № 1159/19, відділом НКРЕКП вбачається в діях АТ «Харківобленерго» ознаки порушення зокрема пункту 4.2.4 глави 4.2 розділу ІV Кодексу і умов Договору, в частині недотримання строків надання послуги із стандартного приєднання до електричних мереж.

Позивачу у листі НКРЕКП роз`яснено право на подання відповідної вимоги (претензії) до АТ «Харківобленерго» щодо виплати компенсації та пені відповідно до умов Договору а саме пункту 5.3 Договору. У випадку недосягнення згоди між сторонами шляхом переговорів також роз`яснено позивачу право на звернення до суду за захистом його порушених прав.

13 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Харківобленерго» із заявою про відшкодування коштів та сплату пені за порушення строків надання послуги з приєднання на підставі договору №541/1/1243 від 06 грудня 2017 року, у відповідності до пункту 5.3 зазначеного договору.

Листом Акціонерного товариства «Харківобленерго» № 01-44/12813 від 22 листопада 2019 року на заяву ОСОБА_1 від 13 листопада 2019 року повідомлено, що з зазначеним питанням останній звертався та на яку з боку Товариства надана відповідь від 13 вересня 2019 року № 01-44/10064, якою і треба керуватися.

Згідно відповіді НКРЕКП від 11 січня 2020 року № 467/17/9-20, НКРЕКП в діях Акціонерного товариства «Харківобленерго» вбачає ознаки порушення зокрема підпункту 2.1.3 пункту 2.1 Правил і умов Договору, в частині недотримання строків надання послуги із стандартного приєднання до електричних мереж. Також, позивачу роз`яснено , що оскільки АТ «Харківобленерго» порушено строки виконання зобов`язання за Договором, позивач має право на подання відповідної вимоги (претензії) до оператора системи розподілу.

26 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Харківобленерго» із заявою про відшкодування коштів та сплату пені за порушення строків надання послуги з приєднання на підставі договору №541/1/1243 від 06 грудня 2017 року, у відповідності до пункту 5.3 зазначеного договору.

Листом Акціонерного товариства «Харківобленерго» № 01-44/2500 від 06 березня 2020 року на заяву ОСОБА_1 від 26 лютого 2020 року повідомлено, що з зазначеним питанням останній звертався неодноразово та на яку з боку Товариства надавались а відповіді від 13 вересня 2019 року № 01-44/10064 та від 22 листопада 2019 року № 11-44/12813, якими і треба керуватися.

З урахуванням зазначеного вбачається, що послуга з приєднання електроустановок об`єкта позивача за договором надана 28 лютого 2018 року, оплата вартості послуг зі стандартного приєднання ОСОБА_1 здійснена 07 грудня 2017 року в сумі 41 400, 00 (з ПДВ), зазначене не заперечується сторонами у справі.

При розгляді справи суд виходить з таких норм чинного законодавства та дійшов наступних висновків.

Згідно частини1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За нормою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно з нормами частини 2 статті 11, частини 1 статті 14 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За положеннями частини 1 статті 15, частини 1-2 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема, право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту визначені частиною 2 статті 16 ЦК України. Так, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

На правовідносини, що склалися між сторонами, розповсюджується зміст статтей 526, 529, 549, 598, 599, 610-612 ЦК України, які врегульовують обов`язковість виконання зобов`язань відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, підстави їх припинення, правові наслідки порушення та відповідальність за їх порушення.

За приписами статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частиною 1 статті 627 ЦК України).

За нормою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Суд погоджується із доводами позивача з приводу того, що договір про стандартне приєднання до електричних мереж № 541/1/1243 від 06 грудня 2017 року за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи договору підряду та надання послуг, що не суперечить вимогам діючого законодавства, зокрема, главам 61, 63 ЦК України.

За змістом статті 546 ЦК України, видами забезпечення виконання зобов`язання є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Таким чином перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов`язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 ЦК України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною 1 статті 546 ЦК України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов`язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

Отже, відповідачем для своєчасного, належного виконання зобов`язань за договором №541/1/1243 від 06 грудня 2017, укладеного між сторонами, не вживались дієві та достатні заходи, що призвело до порушення строків виконання зобов`язання, а саме, порушення строків надання послуги з приєднання.

У той, час пунктом 5.3 договору передбачено відповідальність сторін за порушення строків виконання зобов`язань за вказаним договором. Так, за порушення строків виконання зобов`язання за цим Договором винна Сторона сплачує іншій Стороні пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості приєднання за кожний день прострочення. У разі порушення виконавцем послуг умов зобов`язання щодо строків надання послуги з приєднання виконавиць у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим Договором на понад 20 днів плату за приєднання, визначену пунктом 4.1 цього Договору, зменшує на 20 відтоків (крім випадків, визначених Правилами).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28 лютого 2018 року послуга з приєднання електроустановок об`єкта позивача надана з перевищенням більше ніж на 20 календарних днів, а тому у позивача виникло право на зменшення плати за приєднання та стягнення пені, визначені пунктом 5.3 договору. В позасудовому порядку вимоги ОСОБА_1 про компенсацію (зменшення плати за приєднання) та пені не виконані, не дивлячись на вжиття ОСОБА_1 неодноразових заходів.

Враховуючи те, що зміст договору, укладеного між сторонами про приєднання до електричних мереж не дозволяє встановити дійсний зміст основного зобов`язання, забезпеченого пунктом 5.3, а саме, зменшення коштів, отриманих, як попередня оплата, суд вважає, що підлягає застосуванню тлумачення «contraproferentem» (слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх писав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, сторона самостійно розробила відповідну умову, але тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені», але також щодо умов, які хоча і були узгоджені, проте були виключені в договір «під переважним впливом однієї із сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2018 року у справі №753/11000/14-ц, постанови Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №910/3570/18.

Таким чином, із застосуванням даного принципу тлумачення умов договору, ризик настання негативних наслідків покладається на сторону договору, яка передбачає таку умову договору, що не конкретизувала включення до предмета договору щодо основного зобов`язання забезпечення в розділі відповідальність таке забезпечення неналежного виконання умов договору, як зменшення плати за приєднання, отриманих , у якості попередньої оплати в розмірі 20 відсотків цієї плати.

Враховуючи вищевикладене, судом зроблений висновок про те, що стягнення з відповідача на користь позивача коштів, отриманих останнім, як попередня оплата за надання послуги, передбачена пунктом 5.3 договору, за своєю правовою природою не є штрафною санкцією, тому до даних правовідносин вимоги частини 2 статті 258 ЦК України, а саме застосування спеціальної позовної давності строком в один рік, яка розповсюджується також і на вимоги про стягнення неустойки (штрафа, пені) застосуванню не підлягає, тому, позивачем не пропущений строк звернення до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 1 статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (пункт 1 частини 2 статті 258 ЦК України).

Таким чином, стосовно застосування спеціальної позовної давності до вимог про стягнення пені, із врахуванням положень статей 256, 258, 260, 261 ЦК України, суд погоджується із твердженнями відповідача, оскільки термін виконання послуги сплив 06 січня 2018 року, порушення строку надання послуги зі стандартного приєднання до електричних мереж вважається з 07 січня 2018 року, строк звернення із врахуванням дати подання позовної заяви із вимогою про захист цивільного права у липні 2020 року, тобто з порушенням строку позовної давності.

Щодо стягнення моральної шкоди.

Статті 4 та 22 Закону про захист прав споживачів у чинній редакції прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Пункт 5 частини першої статті 4 Закону про захист прав споживачів передбачає, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 1 Закону про захист прав споживачів термін «продукція» у цьому Законі вживається в значенні - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

За змістом частини другої статті 22 Закону про захист прав споживачів при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Так, вирішуючи спір щодо відшкодування моральної шкоди за порушення споживчого договору, суди мають враховувати, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.

Такий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року (справа № 216/3521/16-ц, провадження № 14-714 цс 19).

Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем були порушенні строки приєднання електроустановок об`єкта ОСОБА_1 . Надані позивачем докази, доводять неправомірність дій відповідача у період з 07 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року. Позивач тривалий час прикладав зусилля для поновлення свого права, неодноразово звертався письмово до відповідача, а також інших установ, витрачав на це свій час. На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем доведено право на відшкодування моральної шкоди.

Зважаючи на характер порушення прав позивача, допущений відповідачем, глибину його душевних страждань, ступень вини відповідача, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає, що розмір цієї шкоди дорівнює 1 000 грн. 00 коп.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, та стягує з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору.

Керуючись статями 12, 81, 141, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про стягнення заборгованості та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Харківобленерго» на користь ОСОБА_1 плату за стандартне приєднання електроустановок за договором про стандартне приєднання до електричних мереж № 541/1/1243 від 06 грудня 2017 року у розмірі 8 280 (вісім тисяч двісті вісімдесят) гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства «Харківобленерго» на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Харківобленерго» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

відповідач - Акціонерне товариство «Харківобленерго», місце знаходження за адресою: вул. Плеханівська, 149, м. Харків, 61037, ЄДРПОУ -00131954.

Повне рішення складено 26 травня 2021 року.

Суддя Я. А. Шинкарчук