ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.05.2021 м. Ужгород Справа № 907/613/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали

за позовом фізичної особи-підприємця Лабик Мар`яни Іванівни, м. Ужгород

до відповідача Фірми "K Food Distribution s.r.o", м. Пряшів Словаччина

про стягнення 6326,55 євро

секретар судового засідання - Корольчук М.М.

За участю представників сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача - Фірми "K Food Distribution s.r.o" заборгованість за відпущений на виконання Контракту 018002 від 18.09.2018 року на підставі Інвойсу № 01/SK та міжнародної товарно-транспортної накладної № 1 від 18.10.2018 року товар в розмірі 6326,55 євро, покликаючись на статті 526, 530, 625, 629, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 2575,50 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначено підготовче засідання.

В подальшому, в зв`язку з тим, що судом встановлено, що відповідач по справі є нерезидентом, який не має свого представництва на території України, ухвалою суду від 07 листопада 2019 року в порядку статей 365-367 Господарського процесуального кодексу України постановлено звернутися до компетентного органу Словацької Республіки з проханням про вручення йому судових документів. Цією ж ухвалою суду провадження у справі зупинено до надходження відповіді на судове доручення.

На адресу суду надійшов складений словацькою мовою лист з додатками без долучення перекладу на українську мову.

Також, повернулося прохання про вручення за кордоном судових документів з відміткою компетентного органу Словацької Республіки про їх вручення відповідачу.

Відповідач уповноваженого представника в підготовче засідання не направив. Не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується відміткою компетентного органу Словацької Республіки про вручення відповідачу надісланого судом прохання про вручення йому за кордоном судових документів. З огляду на це, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165 України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, отримані судом документи з позначкою номеру справи № 907/613/19 до уваги судом не беруться, оскільки складені всупереч ст. 10 ГПК України не державною мовою, без перекладу. Клопотання про залучення перекладача в порядку ст. 72 ГПК України відповідачем не заявлялось.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив відпущений йому на виконання контракту № 018002 від 18.09.2018 товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на суму 6326,55 євро, яка є предметом спору.

Заперечення відповідача

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

18 вересня 2018 року між фізичною особою-підприємцем Лабик Мар`яною Іванівною (продавець, позивач) та Фірмою "K Food Distribution s.r.o" (Покупець, відповідач) укладено контракт № 018002, за умовами якого Продавець зобов`язався продати, а Покупець - прийняти і оплатити продукцію, найменування якої вказано у відповідних Доповненнях, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

Відповідно до пункту 3.1 Контракту, поставка продукції здійснюється автомобільним транспортом згідно з правилами Інкотермс-2010 на умовах DAP.

Статтею 4 Контракту визначено, що ціни на продукцію встановлюються в євро, узгоджуються додатково по кожній партії продукції, що поставляється, та вказуються у відповідних Доповненнях до даного контракту. В ціну входить вартість тари, упаковки.

Умови платежів та порядок розрахунків сторони погодили в розділі 5 Контракту. Зокрема, пунктом 5.1 визначено, що Покупець зобов`язується здійснити передоплату товару у розмірі 30% на основі інвойса, отриманого від Продавця електронною поштою, а 70% суми оплатити по прибуттю товару на склад Покупця, протягом одного банківського дня.

Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, відомості про який вказані в цьому Контракті.

Умови здачі та приймання продукції обумовлені в статті 6 Контракту.

На виконання умов Договору позивач на підставі інвойсу №01/SK від 16.10.2018 та відповідно до товарно-транспортної накладної позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується підписом та печаткою у відповідній графі CMR про отримання та відтиском його печатки.

За твердженням позивача отриманий товар відповідач не оплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем складає 6236,55 євро.

Вказана сума боргу підтверджена юридичним заключенням Закарпатської торгово-промислової палати від 21.12.2018.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Пунктом 1 ч.1 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених ст.77 цього Закону.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України передбачено право юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.365 ГПК України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст.366 ГПК України, підсудність справ за участю іноземних осіб, визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Правомірність застосування норм національного законодавства України до правовідносин між сторонами випливає з п.10.1 Контракту. В п. 10.2 Контракту сторонами передбачено, що всі спори та розбіжності, які виникли при виконанні умов Контракту, в тому числі пов`язані з порушенням умов Контракту однією із сторін, належать до розгляду в Господарському суді Закарпатської області (за місцем знаходження Продавця).

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за поставлений позивачем товар, внаслідок чого за них рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 6326,55 євро.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно- розпорядчого документа на майно.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки товару підтверджується CMR № 1 від 17.10.2018.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як стверджує позивач покупець положення розділу 5 контракту щодо оплати отриманої продукції не виконав.

В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 86 ГПК України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 6326,55 євро є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 2575,50 грн. витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 80, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фірми «К Food Distribution s.r.o.» (Словаччина, м. Пряшів, вул. Святоплукова, 6, №31717811, ІD SK2020523879) на користь Фізичної особи - підприємця Лабик Мар`яни Іванівни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованість за поставлений товар у розмірі 6326,55 євро (шість тисяч триста двадцять шість євро 55 євроцентів), а також 2575,50 грн (дві тисячі п`ятсот сімдесят п`ять гривень 50 копійок) на відшкодування судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 24.05.2021

Суддя Л.В. Андрейчук