-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" травня 2021 р. Справа № 904/3214/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Геза Т.Д. , суддя Лакіза В.В.,
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,
учасників провадження у справі про банкрутство:
апелянта - Климова А.С. на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,
Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" - Гараєва О.С. на підставі довіреності від 12.01.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2315 від 02.10.2018,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, м. Харків, (вх.№609Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.02.2021, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Міньковським С.В., час проголошення ухвали - 12:21год., дата складання повного тексту - 09.02.2021, у справі №904/3214/18
за заявою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця", м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш", м. Харків,
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Господарського суду Харківської області від 30.07.2020 ТОВ "Науково-виробничий комплекс Дніпроспецмаш" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Демчан О.І.
До місцевого господарського суду 11.12.2020 надійшла заява ГУ ДПС у Харківській області з вимогами до банкрута на загальну суму 6 069 548, 14грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.02.2021 у справі №904/3214/18 визнано вимоги ГУ ДПС у Харківській області частково в сумі боргу 9, 00грн (податку на прибуток); в решті вимог відмовлено.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заявлена Головним управлінням ДПС у Харківській області кредиторська заборгованість з основного боргу у розмірі 3 616 799, 91грн (за винятком вимоги з податку на прибуток у розмірі 9, 00грн), а також штрафні санкції у загальному розмірі 1 072 675, 17грн (податкові повідомлення-рішення від 01.11.2013, 29.05.2017, 29.06.2017 та штраф у розмірі 12 753, 00грн, який нарахований платником самостійно), є такими, що заявлені після закінчення встановленого статтею 102 Податкового кодексу України строку, що має наслідком визнання цього боргу безнадійним та списання в обов`язковому порядку, та виключає можливість визнання таких вимог у процедурі банкрутства як грошових вимог кредитора до банкрута.
Судом першої інстанції також встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Таким чином, кредитор не мав правових підстав для здійснення нарахування будь-яких штрафних санкцій після 02.10.2018, у тому числі штрафу з податку на додану вартість у розмірі 46, 00грн, у зв`язку з чим, відхилив вимоги ГУ ДПС у Харківській області в цій частині.
Щодо вимоги з пені, яка виникла на підставі податкових повідомлень - рішень №0004462204 від 01.11.2013 на суму 3 925, 99грн, №0004452204 від 01.11.2013 на суму 1, 25грн та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань на суму 20 154, 87грн, судом встановлено, що ці вимоги заявлені ГУ ДПС у Харківській області після спливу визначеного статтею 102 Податкового кодексу України 1095-денного строку. Отже, в цій частині вищезазначена кредиторська заборгованість є безнадійною та підлягає списанню.
Крім того, судом встановлено, що податкових повідомлень-рішень від 01.11.2013 №0004462204 на суму пені з податку на додану вартість у розмірі 3 925, 99грн, від 01.11.2013 № 0004452204 на суму пені з податку на прибуток у розмірі 1, 25грн та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань пені з податку на додану вартість у сумі 20 154, 87грн до відповідної заяви кредитором суду надано не було.
Судом також зазначено, що нарахування процентів у розмірі 7 796, 86грн проведено 15.05.2019, тобто, у період дії мораторію, протягом якого не нараховуються проценти.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що не є обґрунтованими вимоги заявника щодо нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 612 481, 35грн та пені з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 735 657, 77грн (як вказує заявник у заяві з кредиторськими вимогами, нараховану у зв`язку із мораторієм з 18.05.2017 по 02.10.2018), оскільки заявником не надано належних, допустимих та достатніх доказів в обґрунтування заявлених вимог, а саме матеріали поданої заяви не містять документів, на підставі яких податковим органом були проведені відповідні нарахування сум пені, також в матеріалах заяви відсутній обґрунтований розрахунок заявленої пені.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що грошові вимоги ГУ ДПС у Харківській області підлягають визнанню лише у розмірі 9, 00грн з податку на прибуток, в решті вимог суд відмовив.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 04.02.2021, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині відмови у визнанні вимог Головного управління ДПС у Харківській області в сумі 6 069 539, 14грн і ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати вимоги Головного управління ДПС у Харківській області в сумі 6 069 539, 14грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що податковим органом велась претензійно-позовна робота, вживались заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, за результатами якої постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №804/5547/17 адміністративний позов було задоволено. Відтак, апелянт зазначає, що на даний час у боржника наявна заборгованість, яка підтверджена рішенням суду, а кредиторські вимоги до боржника є обґрунтованими.
Одночасно апелянт просить замінити кредитора, Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495), про що додав до апеляційної скарги витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893; наказ ДПС від 24.12.2020 №755, Положення про Головне управління ДПС у Харківській області.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.02.2021 у справі №904/3214/18; встановлено учасникам справи строк до 29.03.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк 29.03.2021 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 01.04.2021 о 10:00год.
29.03.2021 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3679), зазначає, що у постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №804/5547/17 не має посилань на уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9104976223 від 07.06.2017, а відповідно апелянтом не доведено стягнення суми податкового боргу по податкам на додану вартість у розмірі 458 020, 87грн за цим уточнюючим розрахунком на підставі судового рішення.
Поряд з цим, кредитор зазначає, що апелянт не надавав до суду першої інстанції копію цього рішення та не посилався на нього у заяві про визнання грошових вимог або письмових поясненнях. Відтак, вважає, що вказаний доказ не підлягає прийняттю та дослідженню під час розгляду апеляційної скарги.
На думку кредитора, суд першої інстанції на підставі поданих Головним управлінням ДПС у Харківській області доказів дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання пред`явлених грошових вимог на суму 6 069 539, 14грн, навівши законні та обґрунтовані доводи щодо відхилення кожної пред`явленої вимоги, що входить до складу цієї суми
З огляду на викладене, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 04.02.2021 - без змін.
Також 29.03.2021 від Акціонерного товариства "Сбербанк" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3693), зазначає, що у заяві скаржника відсутні обґрунтування, які підтверджують вимоги до боржника; вважає, що документи, які додані скаржником до апеляційної скарги, не можуть бути прийняті, оскільки скаржником не надано пояснень та причин ненадання цього доказу суду першої інстанції. Кредитор також зазначає, що апелянт не спростовує застосований судом строк, визначений статтею 102 Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу місцевого господарського суду від 04.02.2021 залишити без змін.
Від інших учасників справи відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.
У зв`язку з перебуванням 01.04.2021 на лікарняному судді-доповідача Здоровко Л.М. та відсутністю правових підстав, визначених частиною 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, для повторного автоматизованого розподілу судової справи, судове засідання не відбулось; учасники провадження у справі про банкрутство були повідомлені, що судове засідання відбудеться 15.04.2021 о 15:20год.
14.04.2021 від ліквідатора - арбітражного керуючого Демчан О.І. надійшло клопотання (вх.№4373) про розгляд апеляційної скарги без участі ліквідатора, з урахуванням позиції арбітражного керуючого, викладеної у повідомленні від 04.01.2021 вих.№02-79/103.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2021, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бородіної Л.І., для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Геза Т.Д., суддя Лакіза В.В.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 15.04.2021 представник апелянта оголосила доводи апеляційної скарги.
Представник Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" проти доводів апеляційної скарги заперечує.
Інші учасники провадження у справі про банкрутство своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, учасники справи були належним чином завчасно повідомлені про час, дату і місце судового засідання.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 10:45год. 20.05.2021.
О 10:57год. 20.05.2021 судове засідання продовжено; після перерви у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 20.05.2021 представник апелянта просить апеляційну скаргу задовольнити.
Представник Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 04.02.2021 - без змін.
Інші учасники провадження у справі про банкрутство своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, учасники справи були належним чином завчасно повідомлені про час, дату і місце судового засідання.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представники апелянта і ініціюючого кредитора висловили свої доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, ліквідатор виклав свою позицію у повідомленні щодо заявлених кредиторських вимог і просить суд розглянути скаргу за його відсутності, а неявка в судове засідання представників інших учасників справи про банкрутство не перешкоджає розгляду скарги, про що сторони були повідомлені, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Розглянувши клопотання апелянта про заміну кредитора, Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43983495), суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 52 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 N893 Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби встановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком.
Згідно з пунктом 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України, права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Згідно з додатком 1 до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України, до переліку територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, віднесено, у тому числі Головне управління ДПС у Харківській області.
Державній податковій службі встановлено забезпечити утворення територіальних органів Державної податкової служби відповідно до статті 211 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 N893).
Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби відповідно до статті 211 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" та Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, встановлено утворити як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком.
У додатку 1 до цього наказу визначений Перелік територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються як відокремлені підрозділи Державної податкової служби, до якого, зокрема, входить Головне управління ДПС у Харківській області.
Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління ДПС у Харківській області, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 №643, ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43143704).
Пунктом 4 цього Положення визначено, що ГУ ДПС відповідно до покладених на нього завдань, зокрема здійснює погашення заборгованості з інших платежів, контроль за справлянням яких віднесено до компетенції ДПС; здійснює погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; забезпечує стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві гарантії), а також за кредитами з бюджету в порядку, визначеному Податковим кодексом України та іншими законами; проводить роботу щодо застосування до платників податків (платників єдиного внеску) процедур банкрутства відповідно до законодавства з питань банкрутства; звертається до суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 №755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій", на виконання вимог, визначених абзацом 3 пункту 2 постанови КМУ від 30.09.2020 №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", наказано розпочати з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529 "Про утворення територіальних органів ДПС", повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893.
Згідно зі статтею 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.09.2020 здійснено державну реєстрацію Головного управління ДПС у Харківській області як відокремленого підрозділу ДПС України (ідентифікаційний код 43983495).
Таким чином, має місце правонаступництво одного суб`єкта владних повноважень до іншого, від ГУ ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) до ГУ ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495), у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання про заміну кредитора у справі №904/3214/18 та здійснює заміну кредитора у справі - ГУ ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) його правонаступником ГУ ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495), утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Вирішуючи питання прийняття додаткового доказу доданої до апеляційної скарги копії постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №804/5547/17, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
За змістом статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор до заяви з кредиторськими вимогами до боржника має надати докази в її обґрунтування.
Отже, за загальним правилом, усі докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень мають бути подані учасниками справи, у тому числі і кредитором у справі про банкрутство, до суду першої інстанції, а до суду апеляційної інстанції додаткові докази подаються у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Кредитор, належним чином користуючись своїми процесуальними правами, мав подати усі докази суду першої інстанції до заяви з кредиторськими вимогами в її обґрунтування.
При цьому, як вірно наголошують інші кредитори у відзивах на апеляційну скаргу, апелянт не надав суду апеляційної інстанції доказів і не навів жодних доводів неможливості подання до суду першої інстанції копії постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №804/5547/17 з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 15.04.2021 представник апелянта на запитання суду щодо неподання суду першої інстанції копії постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №804/5547/17 зазначила, що дану копію судового рішення ГУ ДПС Харківської області отримало від ГУ ДПС у Дніпропетровській області, де боржник перебував на обліку до 25.08.2018.
Однак, судова колегія зазначає, що, по-перше, дані доводи апелянта не підтверджені жодними доказами, у тому числі, і коли саме дана постанова була передана апелянту; і по-друге, дані доводи не можуть вважатись об`єктивною причиною неподання даного доказу суду першої інстанції, оскільки є виключно внутрішньою діяльністю контролюючого органу і суб`єктивним ставленням ГУ ДПС у Харківській області до підготовки і звернення до суду із заявою з кредиторськими вимогами до боржника.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції не приймає наданий апелянтом додатковий доказ - копію постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №804/5547/17, і здійснює розгляд апеляційної скарги за наявними і поданими суду першої інстанції доказами.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні представників апелянта і ініціюючого кредитора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, Головним управлінням ДПС у Харківській області була подана заява про визнання грошових вимог до боржника ТОВ "НВК Дніпроспецмаш" на загальну суму податкового боргу у розмірі 6 069 548,14грн, яка складається з суми основного боргу у розмірі 3 616 808, 91грн, (з яких 1 639 995, 08грн заборгованості з податку на додану вартість та 1 976 813, 83грн заборгованості з податку на прибуток), пені у загальному розмірі 1 380 018, 09грн (з яких 636 562, 21грн пеня з податку на додану вартість та 743 455, 88грн пеня з податку на прибуток) та штрафних санкцій у загальному розмірі 1 072 721, 14грн (з яких 578 105, 39грн штрафу з податку на додану вартість та 494 615, 75грн штрафу з податку на прибуток).
У повідомленні ліквідатора про розгляд заяви ГУ ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до банкрута ліквідатор визнає заявлені грошові вимоги у загальному розмірі 55, 00грн, з яких 46, 00грн штрафних санкцій з ПДВ, нарахованих на підставі податкового повідомлення - рішення №0077085604 від 22.07.2020 та 9, 00грн податку на прибуток приватних підприємств, нарахованих згідно податкової декларації №9298054492 від 06.02.2018; в решті заявлених вимог просить суд відмовити через сплив визначеного статтею 102 Податкового кодексу України 1095-денного строку для його стягнення.
Зі змісту заяви ГУ ДПС у Харківській області та доданих до неї документів вбачається, що основна заборгованість заявника у загальному розмірі 3 616 808, 91грн складається з:
- податку на додану вартість на суму 1 582 771, 00грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0004462204 від 01.11.2013. На час розгляду заяви кредитора, вказана заборгованість була частково погашена (зменшена) на суму 367 885, 92грн;
- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок №9104976223 від 07.06.2017 у сумі 425 110, 00грн;
- з податку на прибуток у розмірі 1 978 463, 00грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0004452204 від 01.11.2013. На час розгляду заяви кредитора, вказана заборгованість була частково погашена (зменшена) на суму 1 658, 17грн;
- з податку на прибуток у розмірі 9, 00грн, що виникла на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9298054492 від 06.02.2018.
Дослідивши матеріали справи та кредиторської заяви судом встановлено, що заявлені кредитором вимоги з основного боргу у загальному розмірі 3 616 799, 91грн (за винятком вимоги з податку на прибуток у розмірі 9, 00грн, що виникла на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9298054492) виникли ще у 2013 та 2017 роках (податкове повідомлення-рішення №0004462204 від 01.11.2013 на суму 1 582 771, 00грн, податкове повідомлення-рішення №0004452204 від 01.11.2013 на суму 1 978 463, 00грн та уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань від 07.06.2017 на суму 425 110, 00грн).
Проте, з відповідною заявою до суду податковий орган звернувся лише 11.12.2020, тобто після спливу визначеного статтею 102 Податкового кодексу України 1095-денного строку.
Доказів, які б вказували на адміністративне чи судове оскарження зазначених рішень чи наявність інших підстав визначених у Податковому кодексі України, які б спростовували встановлені судом обставини, учасниками справи під час розгляду даних кредиторських вимог суду надано не було.
Отже, виходячи з встановлених судом обставин спливу строку для стягнення податкового боргу, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання кредиторських вимог ГУ ДПС у Харківської області з основного боргу у загальному розмірі 3 616 799, 91грн, які були заявлені після спливу визначеного статтею 102 Податкового кодексу України 1095-денного строку, внаслідок чого, заявлена кредиторська заборгованість в цій частині боргу є безнадійною та підлягає списанню.
Разом з тим, суд зазначив, що в межах визначеного статтею 102 Податкового кодексу України 1095-денного строку, кредитором заявлено вимогу з основного боргу у розмірі 9, 00грн, яка виникли на підставі самостійно поданої банкрутом податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9298054492 від 06.02.2018.
Розглянувши матеріали справи, місцевим господарським судом встановлено, що заявлена вимога ГУ ДПС у Харківській області у розмірі 9, 00грн виникла ще до порушення справи про банкрутство ТОВ "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" (ухвала господарського суду від 02.10.2018 про відкриття провадження у справі про банкрутство), отже, за своїм змістом вищезазначена грошова вимога заявника є конкурсною, яка мала бути заявлена податковим органом у 30-денний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш", а саме до 02.11.2018.
Натомість вищезазначену вимогу було заявлено ГУ ДПС у Харківській області лише 11.12.2020, тобто після проведення попереднього засідання та закінчення граничного строку, встановленого для подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.
З огляду на викладене, враховуючи, що грошові вимоги ГУ ДПС у Харківській області до банкрута на суму 9, 00грн з податку на прибуток підтверджені доданими до заяви кредитора документами, а також визнані ліквідатором, суд першої інстанції визнав вимоги ГУ ДПС у Харківській області в цій частині.
Судом першої інстанції також встановлено, що з матеріалів заяви вбачається, що за банкрутом обліковується податковий борг у вигляді штрафної санкції у загальному розміру 1 072 721, 14грн, який складається з суми штрафу з податку на додану вартість у розмірі 578 105, 39грн та суми штрафу з податку на прибуток у розмірі 494 615, 75грн.
Штрафна санкція із податку на додану вартість у загальному розмірі 578 105, 39грн складається з:
- суми штрафу у розмірі 395 692, 75грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0004462204 від 01.11.2013;
- суми штрафу у розмірі 12 753, 00грн, яка нарахована платником самостійно, у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок №9104976223 від 07.06.2017 (уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість);
- суми штрафу у розмірі 5 115, 44грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0011641201 від 29.05.2017;
- суми штрафу у розмірі 127 755,00 грн., що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0011991201 від 29.06.2017;
- суми штрафу у розмірі 36 743, 20грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0063491209 від 28.11.2017;
- суми штрафу у розмірі 46, 00грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0077085604 від 22.07.2020.
Штрафна санкція з податку на прибуток у загальному розмірі 494 615, 75грн складається з:
- суми штрафу у розмірі 494 615, 75грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0004452204 від 01.11.2013.
Судом першої інстанції встановлено, що заявлені вимоги зі штрафних санкцій, за винятком вимоги, яка складається із суми штрафу у розмірі 46, 00грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0077085604 від 22.07.2020, виникли ще у 2013 та 2017 роках.
Отже, заявлена Головним управлінням ДПС у Харківській області кредиторська заборгованість зі штрафних санкцій у загальному розмірі 1 072 675, 17грн (ППР від 01.11.2013, 29.05.2017, 29.06.2017 та штраф у розмірі 12 753, 00грн, який нарахований платником самостійно) є такою, що заявлена після закінчення встановленого статтею 102 Податкового кодексу України строку, що має наслідком визнання цього боргу безнадійним та списання в обов`язковому порядку та виключає можливість визнання таких вимог у процедурі банкрутства, як грошових вимог кредитора до банкрута.
Стосовно вимоги заявника, яка складається із суми штрафу у розмірі 46, 00грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0077085604 від 22.07.2020 за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної за звітний період - 01.2017, місцевий господарський суд встановив, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, враховуючи наведені вище факти та з урахуванням відповідних правових норм, кредитор не мав правових підстав для здійснення нарахування будь-яких штрафних санкцій після 02.10.2018, у тому числі штрафу з податку на додану вартість у розмірі 46, 00грн, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0077085604 від 22.07.2020, у зв`язку із чим, суд відхилив вимоги ГУ ДПС у Харківській області в цій частині.
Відповідно до поданого розрахунку податкового боргу ТОВ "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш", за банкрутом також обліковується пеня у загальному розмірі 1 380 018, 09грн, яка складається з суми пені з податку на додану вартість у розмірі 636 562, 21грн та суми пені з податку на прибуток у розмірі 743 455, 88грн.
Сума пені із податку на додану вартість у розмірі 636 562, 21грн складається з:
- суми нарахованої пені у розмірі 3 925, 99грн, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0004462204 від 01.11.2013;
- суми нарахованої пені у розмірі 612 481, 35грн, у зв`язку із мораторієм з 18.05.2017 по 02.10.2018, ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство від 02.10.2018 у справі №904/3214/18;
- суми пені у розмірі 20 154, 87грн (уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість), у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок №9104976223 від 07.06.2017 за період з 31.01.2017 по 07.06.2017.
Сума пені з податку на прибуток у розмірі 743 455, 88грн складається з:
- суми нарахованої пені у розмірі 1, 25грн, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0004452204 від 01.11.2013;
- суми нарахованих заявником процентів у сумі 7 796, 86грн за користування розстроченням/відстроченням № б/н від 15.05.2019;
- суми нарахованої пені у розмірі 735 657, 77грн (як вказує заявник у заяві з кредиторськими вимогами, нараховану у зв`язку із мораторієм з 18.05.2017 по 02.10.2018).
Розглянувши матеріали поданої заяви та наданий податковим органом розрахунок суми заборгованості пені у розмірі 1 380 018, 09грн, суд першої інстанції встановив, що вимоги з пені, які виникли на підставі податкових повідомлень - рішень №0004462204 від 01.11.2013 на суму 3 925, 99грн, №0004452204 від 01.11.2013 на суму 1, 25грн та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань на суму 20 154, 87грн, заявлені ГУ ДПС у Харківській області після спливу визначеного статтею 102 Податкового кодексу України 1095-денного строку.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що в цій частині вищезазначена кредиторська заборгованість є безнадійною та підлягає списанню.
Судом також встановлено, що податкових повідомлень-рішень від 01.11.2013 №0004462204 на суму пені з податку на додану вартість у розмірі 3 925, 99грн, від 01.11.2013 № 0004452204 на суму пені з податку на прибуток у розмірі 1, 25грн та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань пені з податку на додану вартість у сумі 20 154, 87грн до відповідної заяви кредитором суду взагалі надано не було, у зв`язку з чим посилання ГУ ДПС у Харківській області на зазначені повідомлення-рішення та уточнюючий розрахунок не були взяті судом до уваги. Таким чином, суд відхилив в цій частині заявлені вимоги, у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.
Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до наданого до заяви розрахунку податкового боргу банкрута, який засвідчений головним державним ревізором - інспектором Тетяною Лук`яненко, заявником було донараховано проценти за користування розстроченням/відстроченням від 15.05.2019 на суму 7 796, 86грн. Разом з тим, в заяві з кредиторськими вимогами до банкрута зазначено, що за банкрутом обліковується податковий борг, який складається лише із основного боргу, штрафних санкцій та пені.
Матеріали заяви не містять ані інформації щодо нарахованих процентів, ані документів, на підставі яких було здійснено відповідне нарахування. Крім того, нарахування процентів у розмірі 7 796, 86грн проведено 15.05.2019 у період дії мораторію, протягом якого не нараховуються проценти.
Суд першої інстанції також дійшов висновку, що не є обґрунтованими вимоги заявника щодо нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 612 481, 35грн та пені з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 735 657, 77грн (як вказує заявник у заяві з кредиторськими вимогами, нараховану у зв`язку із мораторієм з 18.05.2017 по 02.10.2018), оскільки заявником не надано належних, допустимих та достатніх доказів в обґрунтування заявлених вимог, а саме матеріали заяви не містять документів, на підставі яких податковим органом були проведені відповідні нарахування сум пені; також в матеріалах заяви відсутній обґрунтований розрахунок заявленої пені.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
При розгляді грошових вимог кредитора до боржника, як платника податків, заявлених на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення податкових перевірок боржника та при самостійному декларуванні податкових зобов`язань необхідно перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявленого до стягнення з боржника податкового боргу, який частиною 102.4 статті 102 Податкового кодексу України встановленого у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 02.05.2018 у справі №923/1092/16.
Отже, у разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, оскільки у контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16 (К/9901/99/17).
Пункт 101.1 статті 101 Податкового кодексу України передбачає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Як зазначено в пункті 101.2 цієї статті, під терміном "безнадійний податковий борг" розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.
Положеннями статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено поняття погашені вимоги кредиторів - це задоволені вимоги кредиторів, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну зобов`язання або припинення зобов`язання в інший спосіб.
Крім того цією ж статтею закону визначено поняття погашення боргів боржника судова процедура у справі про банкрутство фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленого цим Кодексом.
Статтею 41 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної фіскальної служби віднесено до переліку контролюючих органів, які здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю і правильністю сплати суб`єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок платників податків відповідно до статті 78 Податкового кодексу України.
Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України надано право контролюючому органу, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що Податковим кодексом України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу статті 101 Податкового кодексу України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку.
Цей строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону).
Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Такого правового висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постановах від 06.02.2018 у справі №К/9901/99/17 (807/2097/16), від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постановах від 19.09.2019 у справі №910/11620/18, від 31.10.2019 у справі №925/1242/15, від 05.12.2019 у справі №910/1678/19.
Згідно матеріалів справи, кредиторські вимоги ГУ ДПС у Харківської області з основного боргу у загальному розмірі 3 616 799, 91грн, кредиторська заборгованість зі штрафних санкцій у загальному розмірі 1 072 675, 17грн та штраф у розмірі 12 753, 00грн, який нарахований платником самостійно, вимоги з пені, які виникли на підставі податкових повідомлень - рішень №0004462204 від 01.11.2013 на суму 3 925, 99грн, №0004452204 від 01.11.2013 на суму 1, 25грн та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань на суму 20 154, 87грн були заявлені після спливу визначеного статтею 102 Податкового кодексу України 1095-денного строку, внаслідок чого, заявлена кредиторська заборгованість в цій частині боргу є безнадійною та підлягає списанню.
При цьому, як вірно встановлено місцевим господарським судом, податкових повідомлень-рішень від 01.11.2013 № 0004462204 на суму пені з податку на додану вартість у розмірі 3 925, 99грн, від 01.11.2013 №0004452204 на суму пені з податку на прибуток у розмірі 1, 25грн та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань пені з податку на додану вартість у сумі 20 154, 87грн до заяви кредитором суду надано не було.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду у вказаній частині про відмову у визнанні цих кредиторських вимог податкового органу, які ґрунтуються на сталій практиці Верховного Суду щодо застосування спеціальних норм податкового законодавства щодо строків давності за вимогами контролюючого органу про стягнення податкового боргу.
Щодо вимоги заявника, яка складається із суми штрафу у розмірі 46, 00грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0077085604 від 22.07.2020 за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної за звітний період - 01.2017, слід зазначити, що остання нарахована за межами строку 1 095 днів з дня вчинення відповідного правопорушення.
Отже, суд першої інстанції вірно відхилив вимоги ГУ ДПС у Харківській області про стягнення штрафу з податку на додану вартість у розмірі 46, 00грн.
Нарахування процентів за користування відстроченням б/н від 15.05.2019 у розмірі 7 796, 86грн було здійснено податковим органом за період дії мораторію (15.05.2019), протягом якого не нараховуються проценти, що вірно розцінено судом першої інстанції як необґрунтованість вимог заявника.
Також не є обґрунтованими вимоги заявника щодо нарахованої пені з податку на додану вартість у розмірі 612 481, 35грн та пені з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 735 657, 77грн (як вказує заявник у заяві з кредиторськими вимогами, нараховану у зв`язку із мораторієм з 18.05.2017 по 02.10.2018), оскільки матеріали поданої заяви не містять документів, на підставі яких податковим органом були проведені відповідні нарахування сум пені, також в матеріалах заяви відсутній обґрунтований розрахунок заявленої пені.
І апелянт зазначеного в апеляційній скарзі не спростовує, як і не спростовує вірність застосування судом першої інстанції визначеного статтею 102 Податкового кодексу України строку за вимогами контролюючого органу про стягнення податкового боргу.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до обставин, що податковим органом велась претензійно-позовна робота, вживались заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, за результатами якої, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №804/5547/17 адміністративний позов про стягнення з боржника на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкового боргу на загальну суму 4 764 746, 20грн, у тому числі, по податку на прибуток у розмірі 2 471 429, 58грн і по податку на додану вартість у розмірі 2 077 412, 00грн, по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 215 904, 42грн, було задоволено.
Однак, з підстав, викладених вище, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для прийняття додаткового доказу копії постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №804/5547/17, яка не подавалась заявником суду першої інстанції, і, відповідно, не була предметом розгляду судом, а апелянт не довів суду апеляційної інстанції наявність виключних обставин, які унеможливили скаржнику подати дане судове рішення місцевому господарському суду.
А безпідставне прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, які не були предметом розгляду суду першої інстанції, буде мати порушенням не лише вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, а і визначених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України таких принципів господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальності сторін.
Водночас, звертаючись до суду із заявою про визнання грошових вимог, ГУ ДПС у Харківській області просить суд визнати кредиторські вимоги на загальну суму 6 069 548, 14грн, що за розміром та змістом не відповідають сумі задоволеного позову у справі №804/5547/17, які стягнуті на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом вірно встановлено, що в межах визначеного статтею 102 Податкового кодексу України 1095-денного строку кредитором заявлено вимогу з основного боргу у розмірі 9, 00грн, яка виникли на підставі самостійно поданої банкрутом податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9298054492 від 06.02.2018.
Заявлена вимога ГУ ДПС у Харківській області у розмірі 9, 00грн виникла до порушення ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.2018 справи про банкрутство ТОВ "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш", отже за своїм змістом вказана вимога є конкурсною, яка мала бути заявлена податковим органом у 30-денний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Науково-виробничий комплекс "Дніпроспецмаш", а саме до 02.11.2018.
Натомість, вищезазначену вимогу було заявлено ГУ ДПС у Харківській області лише 11.12.2020, тобто після проведення попереднього засідання та закінчення граничного строку, встановленого для подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.
Відповідно до частини 6 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно з частиною 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
З огляду на викладене, враховуючи, що грошові вимоги ГУ ДПС у Харківській області до банкрута на суму 9, 00грн з податку на прибуток підтверджені доданими до заяви кредитора документами, а також визнані ліквідатором, суд першої інстанції обґрунтовано визнав вимоги ГУ ДПС у Харківській області в цій частині.
Враховуючи вищевикладене, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи і поданих суду першої інстанції доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали суду, постановленої з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 04.02.2021 у справі №904/3214/18 слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.02.2021 у справі №904/3214/18 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 26.05.2021
Головуючий суддя Л.М. Здоровко
Суддя Т.Д. Геза
Суддя В.В. Лакіза
скопійовано
-
скопійовано
-
