ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2021 р. Справа№ 927/942/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Чорногуза М.Г.

Козир Т.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.12.2020

у справі №927/942/20 (суддя Белов С.В.)

за позовом Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою

до Фермерського господарства "Макишинський Сад"

про стягнення 46 279,98 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Чернігівським ліцеєм з посиленою військово-фізичною підготовкою подано позов до Фермерського господарства "Макишинський Сад" про стягнення 40087,38 грн, з яких 24722,34 грн - заборгованість за користування майном за договорами оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 19 від 30.08.2016 та № 20 від 20.10.2016; 15 365,04 грн - заборгованість по відшкодуванню земельного податку.

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, вказуючи про те, що після закінчення терміну дії договору відповідач не звільнив орендовані приміщення та не сплачував рахунки, які надсилалися йому щомісячно позивачем. Відповідач зазначає, що всі рахунки за спірний період були надіслані йому позивачем 08.10.2020 одночасно з претензією. На думку відповідача, закінчення строку дії договорів оренди, відсутність підтвердження використання відповідачем спірного майна після закінчення терміну дії договору, а також відсутність актів приймання-передачі майна при передачі його в оренду свідчить про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача.

У відповіді на відзив позивачем зазначалося, що рахунки на оплату за користування майном та відшкодування земельного податку надсилалися відповідачу щомісячно, на електронну адресу разом з рахунками на оплату комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, електропостачання). Також позивачем зазначено про те, що рахунки на оплату комунальних послуг, а саме водопостачання, водовідведення, електропостачання відповідачем оплачувалися протягом спірного періоду у повному обсязі, що підтверджується виписками по рахунку позивача, відкритому в Державній казначейській службі України, оборотно-сальдовою відомістю. А тому, на думку позивача, твердження відповідача про неотримання ним рахунків, по яких стягується заборгованість у даній справі, тоді як ці рахунки надсилалися одночасно з рахунками на оплату комунальних послуг, є такими, що не відповідають дійсності та спрямовані на ухилення від обов`язку щодо оплати за фактичне користування приміщеннями та відшкодування податку на землю. Також позивач зазначав, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.03.2018 у справі №927/9/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018, встановлено обставини, які з урахуванням ст.75 ГПК України не потребують доказуванню, а саме: факт укладення між позивачем та відповідачем Договору №19 та Договору №20, а також факт передачі майна в оренду за даними договорами на підставі підписаних 01.11.2016 позивачем і відповідачем Актів приймання-передачі.

19.11.2020 позивачем подано до місцевого господарського суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню земельного податку в сумі 15365,04 грн, заборгованість за користування майном в сумі 15457,47 грн; стягнути з відповідача на користь обласного бюджету заборгованість за користування майном в сумі 15457,47 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача усі понесені судові витрати.

Дану заяву позивач обґрунтовує тим, що після подання позову до суду в нього виникло право на отримання плати за користування приміщеннями за вересень 2020 року в розмірі 6192,60 грн.

Вказана заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до приписів п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України прийнята судом до розгляду.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 01.12.2020 у справі №927/942/20 позов Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою до Фермерського господарства "Макишинський Сад" про стягнення 46279,98 грн. задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства "Макишинський Сад" на користь Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою заборгованість за користування майном в сумі 15457,47 грн.; 1404,14 грн. судового збору та витрат на правову допомогу в розмірі 2137,60 грн. Стягнуто з Фермерського господарства "Макишинський Сад" на користь обласного бюджету заборгованість за користування майном в сумі 15457,47 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідачем неналежно виконано взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати за фактичне використання приміщень згідно договорів №19, №20 з березня по вересень 2020 р. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 15365,04 грн заборгованості по відшкодуванню земельного податку, суд виходив з відсутності у відповідача (орендаря) обов`язку по сплаті компенсаційних відшкодувань позивачу (орендодавцю) понесених сум витрат у зв`язку з припиненням строку дії договорів 31.10.2019.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.12.2020 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального права. Позивач стверджував про передчасність висновків суду першої інстанції про припинення дії договорів №19 та №20; вказував, що дані висновки не узгоджуються з положеннями статті 795 ЦК України, у відповідності до якої договір найму припиняється з моменту повернення наймачем предмета договору найму, що оформлюється відповідним документом (актом), тоді як судом встановлено відсутність належних доказів повернення відповідачем, як орендарем, орендодавцеві орендованого нерухомого майна.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2020 справу № 927/942/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.12.2020 у справі №927/942/20 та призначено до розгляду апеляційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

09.03.2021 колегією суддів подано заяву про самовідвід з підстави порушення порядку визначення суддів для розгляду справи №927/942/20 відповідно до пункту 4 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 заяву суддів Майданевича А.Г., Коротун О.М., Кропивної Л.В. про самовідвід у розгляді апеляційної скарги Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.12.2020 у справі №927/942/20 задоволено. Матеріали справи №927/942/20 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2021, для розгляду апеляційної скарги Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.12.2020 у справі №927/942/20 у зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід суддів Майданевича А.Г., Коротун О.М., Кропивної Л.В. сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 апеляційну скаргу Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.12.2020 у справі №927/942/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Чорногуз М.Г. Постановлено здійснювати апеляційний перегляд оскаржуваного рішення без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини десятої статті 270 ГПК України розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - частковому скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.03.2018 у справі №927/9/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018, встановлено, що в оперативному управлінні та на бухгалтерському обліку Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою (надалі - позивач) знаходиться будівля 1/309, загальною площею 750,9 кв.м., що розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1, та є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

30.08.2016 між позивачем, як орендодавцем, та Фермерським господарством "Макишинський Сад", як орендарем, укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 19, за умовами якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення в будівлі, що є об`єктом спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташованій за адресою м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1 та перебуває в оперативному управлінні Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Зокрема, відповідно до п. 1.1.1 Договору №19 відповідачу в строкове орендне користування передані приміщення, які знаходяться на 1 поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею 266 кв. м, що має окремий вхід. Відповідно до п. 1.2 Договору №19 майно передано в оренду з метою виробничого призначення.

Факт передачі майна в оренду підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі від 01.11.2016 року, який є додатком до Договору №19.

Строк дії Договору №19 визначено з 01.11.2016 по 30.10.2019 включно (пункт 10.1 договору).

Крім того, 20.10.2016 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст Чернігівської області № 20, за умовами якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення в будівлі, що є об`єктом спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташованій за адресою: м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1 та перебуває в оперативному управлінні Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Відповідно до п. 1.1.1 Договору №20 відповідачу в строкове платне користування передані, зокрема, приміщення, які знаходяться на 2 поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею 276,3 кв. м, що має окремий вхід.

Відповідно до п. 1.2 Договору №20 майно передано в оренду з метою виробничого призначення.

Факт передачі майна в оренду підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі від 01.11.2016, який є додатком 1 до Договору № 20.

Строк дії Договору №20 визначений з 01.11.2016 по 30.10.2019 включно (пункт 10.1 договору).

Дані обставини з урахуванням ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, як преюдиційні обставини не потребують доказування.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З врахуванням зазначеного, заперечення позивача щодо відсутності Акту прийому-передачі, як доказу, що свідчить про передачу йому нерухомого майна орендодавцем є безпідставними та такими, що спростовуються вищевикладеними обставинами.

У відповідності до пунктів 10.2 Договору №19 та Договору №20 умови цього договору зберігають силу протягом усього строку його дії, а в частині зобов`язань орендаря щодо сплати орендної плати - до повного виконання зобов`язань.

Згідно пунктів 2.3, 2.4 Договору №19 та Договору №20 у разі припинення Договору майно повертається орендарем орендодавцю у порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі. Обов`язок по складанню Акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.

Пунктами 3.12. Договору №19 та Договору №20 встановлено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до обласного бюджету та орендодавцю.

Відповідно до пунктів 5.1.10 Договору №19 та Договору №20 у разі припинення або розірвання Договору орендар зобов`язаний негайно повернути орендодавцеві одержане від нього майно у належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з усіма зробленими в ньому поліпшеннями та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (часткової або повної) орендованого майна з вини орендаря.

Відповідно до пунктів 3.1 Договору №19 та Договору №20 орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцю та до обласного бюджету незалежно від наслідків діяльності орендаря і сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі Акту приймання-передачі в оренду та Акту приймання-передачі майна з орендного користування.

Згідно 3.2., 3.3.,3.5., 3.6. Договорів №19, №20, до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, податок на додану вартість. Розмір орендної плати за базовий місяць оренди визначався на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 25.03.2011 (3 сесія 6 скликання) зі змінами (Додаток №2) та з врахуванням результатів вивченого попиту на право оренди майна. Орендна плата за перший місяць оренди визначалась шляхом коригування орендної плати за базовий місяць розрахунку на відповідні індекси інфляції.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендну плату орендар зобов`язувався перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків орендодавцем у співвідношенні: 50 % - до обласного бюджету; 50 % - орендодавцю, згідно Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області або за окремими рішеннями обласної ради на період їх дії.

Згідно з п.10.6. Договорів №19, №20 після закінчення строку дії Договору оренди орендоване майно має бути звільнено і передано орендодавцю за Актом приймання-передачі. За час фактичного користування об`єктом оренди після припинення дії даного Договору до передачі приміщення за Актом, орендар зобов`язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати.

Відповідно до п.16.1 розділу 16 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням Чернігівської обласної ради від 25 березня 2011 року (із наступними змінами), у разі, коли орендодавцем майна виступають комунальні підприємства, установи, заклади обласної ради (крім управління комунального майна обласної ради) орендна плата спрямовується: - за оренду нерухомого майна - 50 відсотків орендної плати - орендодавцю, 50 відсотків - до обласного бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, орендодавцем на електронну пошту відповідача щомісячно надсилалися рахунки:

1) для оплати за користування приміщеннями, відповідно до Договорів №19, №20 за березень 2020 року на загальну суму 2175,60 грн., в т.ч.

рахунок №56 від 23.04.2020 на суму 1087,80 грн., що становить 50% і підлягає сплаті орендодавцю не пізніше 30.04.2020,

рахунок №56/3 від 23.04.2020 на суму 1087,80 грн., що становить 50% і підлягає сплаті до обласного бюджету не пізніше 30.04.2020;

2) для оплати за користування приміщеннями, відповідно до Договорів №19, №20 за травень 2020 року на загальну суму 3999,40 грн., в т.ч.

рахунок №100 від 25.06.2020 на суму 1999,70 грн., що становить 50% і підлягає сплаті орендодавцю не пізніше 30.06.2020,

рахунок №100/6 від 25.06.2020 на суму 1999,70 грн., що становить 50% і підлягає сплаті до обласного бюджету не пізніше 30.06.2020;

3) для оплати за користування приміщеннями, відповідно до Договорів №19, №20 за червень 2020 року на загальну суму 6211,40 грн., в т.ч.

рахунок №119 від 31.07.2020 на суму 3105,70 грн., що становить 50% і підлягає сплаті орендодавцю не пізніше 31.07.2020,

рахунок №119/6 від 31.07.2020 на суму 3105,70 грн., що становить 50% і підлягає сплаті до обласного бюджету не пізніше 31.07.2020;

4) для оплати за користування приміщеннями, відповідно до Договорів № 19, №20 за липень 2020 року на загальну суму 6174,14 грн., в т.ч.

рахунок №135 від 11.08.2020 на суму 3087,07 грн., що становить 50% і підлягає сплаті орендодавцю не пізніше 31.08.2020,

рахунок №135/7 від 11.08.2020 на суму 3087,07 грн., що становить 50% і підлягає сплаті до обласного бюджету не пізніше 31.08.2020;

5) для оплати за користування приміщеннями, відповідно до Договорів №19, №20 за серпень 2020 року на загальну суму 6161,80 грн., в т.ч.

рахунок №156 від 10.09.2020 на суму 3080,90 грн., що становить 50% і підлягає сплаті орендодавцю не пізніше 30.09.2020,

рахунок №156/8 від 10.09.2020 на суму 3080,90 грн., що становить 50% і

підлягає сплаті до обласного бюджету не пізніше 30.09.2020.

6) для оплати за користування приміщеннями, відповідно до Договорів №19, №20 за вересень 2020 року на загальну суму 6192,60 грн., в т.ч.

рахунок №178 від 12.10.2020 на суму 3096,30 грн., що становить 50% і підлягає сплаті орендодавцю не пізніше 31.10.2020,

рахунок №178/9 від 12.10.2020 на суму 3096,30 грн., що становить 50% і

підлягає сплаті до обласного бюджету не пізніше 31.10.2020.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 07.10.2020 №315 з вимогою негайно оплатити заборгованість в розмірі 40 087,38 грн, а саме:

12361,17 грн за фактичне користування об`єктом оренди після припинення дії договорів № 19,№20 орендодавцю;

12361,17 грн за фактичне користування об`єктом оренди після припинення дії договорів № 19,№20 до обласного бюджету;

15365,04 грн відшкодування орендодавцю плати за користування земельною ділянкою.

Як вбачається щ матеріалів справи, дана претензія була вручена відповідачу 13.10.2020, проте залишилась без задоволення.

Відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження здійснення ним оплати виставлених рахунків за користування приміщеннями відповідно до Договорів №19, №20 у спірний період.

Отже, судом встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати за фактичне використання приміщень згідно договорів № 19, №20 з березня 2020 по вересень 2020 та відшкодування орендної плати за користування земельною ділянкою.

Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями глави 58 Цивільного кодексу України та статей 283-291 Господарського кодексу України.

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В частині першій статті 284 ГК України визначено істотні умови договору оренди, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації, умови повернення орендованого майна або викуп.

Частиною першою статті 763 ЦК України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Аналогічні за змістом положення містить частина четверта статті 284 ГК України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (ч.4 ст.291 ГК України).

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 764 ЦК України,у разі, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

З огляду на викладене, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази повернення орендарем орендодавцеві орендованого нерухомого майна, відсутні докази звернення орендодавця до орендаря протягом одного місяця після закінчення строку дії договорів з заявою однієї із сторін про припинення або зміну умов договорів, колегія суддів вважає, що договори №19, №20 є продовженими на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договорами.

Відповідно до пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, об`єктами оподаткування - земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.

З урахуванням п.282.1.4 ст.282 Податкового кодексу України, Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, як загальноосвітній навчальний заклад, звільняється від сплати земельного податку, але враховуючи п.284.3 ст.284 цього Кодексу, якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Джерелом сплати бюджетною установою земельного податку до бюджету, у зв`язку з втратою нею пільги, є плата за користування земельною ділянкою, яку сплачує орендар будівлі, іншої капітальної споруди (їх частини).

Відповідно до ст. 796 ЦК України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Статтею 797 ЦК України визначено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Пункти 5.1.12 Договору №19 та Договору №20 визначають, що орендар повинен перераховувати плату за користування земельною ділянкою пропорційно орендованій площі на рахунок орендодавця згідно виставлених рахунків.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за використання приміщень згідно договорів № 19, №20 з березня по вересень 2020 р., з огляду на встановлення судом прострочення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо сплати орендної плати та відшкодування земельного податку, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відшкодуванню земельного податку в сумі 15365,04 грн, заборгованості за користування майном в сумі 15457,47 грн; стягнення з відповідача на користь обласного бюджету заборгованості за користування майном в сумі 15457,47 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.12.2020 у справі №927/942/20 - скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 15365,04 грн заборгованості по відшкодуванню земельного податку, з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення вказаних позовних вимог. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як визначено ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

В позовній заяві позивачем надано попередній розрахунок розміру судових витрат, а саме: витрати на сплату судового збору - 2102 грн та витрати на правову допомогу - 3200 грн.

На підтвердження доказів понесення витрат по оплаті судового збору в розмірі 2102 грн позивачем надано платіжне доручення № 867 від 16.09.2020 та витрат по оплаті правової допомоги - платіжне доручення № 898 від 16.09.2020 на суму 3200 грн з призначенням платежу "послуга за правову консультацію адвоката; дог № 161/09 від 15.09.2020 акт №4 від 15.09.2020".

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 161/09 від 15.09.2020, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 649 від 22.06.2012 на ім`я Максак Т.Л., ордер на надання правової допомоги серія СВ № 1007045 від 21.10.2020, акт №4 від 15.09.2020 наданих послуг за договором, який підписано позивачем та адвокатом та яким затверджено надання адвокатом Максак Т.Л. правової допомоги в підготовці та поданні до Господарського суду Чернігівської області позовної заяви про стягнення з ФГ "Макишинський сад" заборгованості, сума за надані послуги визначена в розмірі 3200 грн, копію платіжного доручення № 1921 від 19.12.2017 з призначенням платежу "послуга за правову консультацію адвоката; дог № 161/09 від 15.09.2020 акт №4 від 15.09.2020".

Дані докази в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі (3200 грн), оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281 - 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою задовольнити.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.12.2020 у справі №927/942/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 15365,04 грн заборгованості по відшкодуванню земельного податку.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Здійснити перерозподіл судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та витрат на надання професійної правничої допомоги.

Резолютивну частину рішення суду викласти в наступній редакції:

"Позов Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою до Фермерського господарства "Макишинський Сад" про стягнення 46279,98 грн задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "Макишинський Сад" (15172 Чернігівська область, Городнянський район, с. Макишин, вул. Нова, 1 код ЄДРПОУ 34370846) на користь Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою (14033 м. м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1, код ЄДРПОУ 08190661, р/р № НОМЕР_1 у банку Державна казначейська служба України, номер свідоцтва 581674) заборгованість по відшкодуванню земельного податку в сумі 15365,04 грн, заборгованість за користування майном в сумі 15457,47 грн; 2102 грн судового збору та витрат на правову допомогу в розмірі 3200 грн.

Стягнути з Фермерського господарства "Макишинський Сад" (15172 Чернігівська область, Городнянський район, с. Макишин, вул. Нова, 1 код ЄДРПОУ 34370846) на користь обласного бюджету (УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ на р/р № ІІА24899998 033 414 987 00000 25002 Казначейство України (ЕАП) КБКД 22080400, код ЄДРПОУ 38054398) заборгованість за користування майном в сумі 15457,47 грн."

Стягнути з Фермерського господарства "Макишинський Сад" (15172 Чернігівська область, Городнянський район, с. Макишин, вул. Нова, 1 код ЄДРПОУ 34370846) на користь Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою (14033 м. м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1, код ЄДРПОУ 08190661, р/р № НОМЕР_1 у банку Державна казначейська служба України, номер свідоцтва 581674) 3153 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити суду першої інстанції видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.

Матеріали справи №927/942/20 повернути Господарському суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді М.Г. Чорногуз

Т.П. Козир