ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2021 р. Справа№ 910/6851/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Разіної Т.І.

Іоннікової І.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Тревелс»

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 03.11.2020 (повний текст рішення складено 13.11.2020)

у справі № 910/6851/20 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Тревелс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роялті-Рент»

про розірвання договору та стягнення 82 994,43 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Тревелс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роялті-Рент» про розірвання Договору оренди та стягнення 82 994,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Голден Тревелс» зазначає про наявність підстав для розірвання договору оренди № 914 від 09.10.2018 та повернення суми забезпечувального платежу у розмірі 82 994,43 грн, оскільки загальними зборами ТОВ «Голден Тревелс» прийнято рішення про припинення товариства шляхом ліквідації.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі № 910/6851/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що станом на час звернення позивача з даним позовом до суду, строк оренди припинився з 17.04.2020, відтак, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також, судом першої інстанції взято до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення позивача з вимогою до відповідача щодо зменшення орендної плати за користування приміщенням на підставі договору оренди № 914 від 09.10.2018.

Крім того, місцевим господарським судом враховано, що сторони не передбачили у договорі оренди випадки, за якими можливе повернення орендодавцем забезпечувального платежу у разі припинення спірного договору, а отже, частина сплаченого позивачем забезпечувального платежу у розмірі 82 994,43 грн не підлягає поверненню, у зв`язку із чим судом першої інстанції відмовлено у задоволені вимоги в цій частині.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі № 910/6851/20, ТОВ «Голден Тревелс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати частково та ухвалити нове судове рішення в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Голден Тревелс» щодо стягнення з ТОВ «Роялті-Рент» суми забезпечувального платежу у розмірі 82 994,43 грн в повному обсязі, в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі № 910/6851/20 - залишити без змін.

У апеляційній скарзі ТОВ «Голден Тревелс» зазначає, зокрема, що останній сплатив ТОВ «Роялті-Рент» забезпечувальний платіж у розмірі 112 595,60 грн за орендну плату останнього місяця, що підтверджується платіжним дорученням № 1027 від 12.10.2018 та суму у розмірі 16 340,18 грн за управлінські послуги останнього місяця, що підтверджується платіжним дорученням № 1028 від 12.10.2018. При цьому, позивач не використовував орендоване приміщення в цілях дозволеного користування у зв`язку з введенням карантину та прийняття постанови КМУ № 215, а отже, на переконання скаржника, послуги з оренди приміщення відповідачем по факту не були надані.

Також, ТОВ «Голден Тревелс» вказує на те, що письмову вимогу останнього щодо розірвання договору оренди та повернення суми забезпечуваного платежу відповідачем проігноровано, як і положення ст. 762 ЦК України, а відтак, у ТОВ «Роялті-Рент» відсутня підстава для збереження коштів позивача у розмірі 82 994,43 грн.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

ТОВ «Роялті-Рент» відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Голден Тревелс» не надало, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2020 апеляційну скаргу ТОВ «Голден Тревелс» передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Тищенко А.І., суддів: Іоннікової І.А., Разіної Т.І.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн Х 100 = 210 200 грн).

Враховуючи, що предметом апеляційного розгляду у справі № 910/6851/20 є вимоги про стягнення 82 994,43 грн, вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 у справі № 910/6851/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Голден Тревелс» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі № 910/6851/20.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 09.10.2018 між ТОВ «Роялті-Рент» (орендодавець) та ТОВ «Голден Тревелс» (орендар) укладено договір оренди № 914 (далі - договір оренди), відповідно до пункту 2.1. якого орендодавець зобов`язується передати орендарю у тимчасове платне користування частину будівлі торгово-адміністративного комплексу, яка іменується «Приміщення» (без права викупу, без права іншого придбання, без права суборенди або іншого піднайму, без права будь-якої компенсації чи виплати орендарю чи на його користь стосовно приміщення, якщо інше не передбачено договором)

Торгово-адміністративний комплекс («комплекс») розміщений за адресою: Україна, м. Київ, вул. Гришка, 5 і є цілісним торгово-адміністративним комплексом, який має власну необхідну інфраструктуру, що дозволяє орендарю використовувати приміщення і здійснювати в ньому свою діяльність відповідно до цілей та умов цього договору і т.п. (п. 2.3. Договору оренди).

Згідно з п. 3.1. договору оренди приміщення являє собою частину будівлі, яка може бути необмежена або неповністю обмежена стінами і знаходиться на -1 (мінус першому) поверсі комплексу, місце № А-28, за винятком будь-яких структури компонентів чи інженерних систем, розташованих в ньому.

Відповідно до п. 4.1. договору оренди, якщо в акті приймання-передачі не буде визначено інше, загальна площа приміщення, яке передається орендарю, за згодою сторін становить 20 (двадцять) кв.м. 20 кв.см.

В силу п. 5.1. договору оренди приміщення передається орендарю на підставі акту приймання-передачі за формою та змістом, викладених у додатку «Г» до цього договору.

Орендар зобов`язаний використовувати приміщення лише для цілей роздрібної торгівлі товарами різних видів та груп, визначених в «Торгівельному профілю». Торгівельний профіль складається в додатку «Б», і може містити види, групи категорії, якість і рівень цін на товари, узгоджених для торгівлі в приміщенні між сторонами. Орендар не може торгувати, продавати та пропонувати інші товари та послуги, які не відповідають торгівельному профілю, без попередньої письмової згоди орендодавця (п. 7.2. Договору оренди).

Пунктом 11.1. договору оренди передбачено, що орендар сплачує орендодавцю суми грошових коштів у вигляді нижченаведених платежів («платежі»): 11.1.1 орендна плата за користування приміщень відповідно до статей 14 та 15 цього договору;

11.1.2 забезпечувальний платіж відповідно до статті 16 цього договору;

11.1.3 оплата Управлінських послуг відповідно статті 17 цього договору;

11.1.4 оплата за товарообіг орендаря відповідно до статті 18 цього договору;

11.1.5 інші платежі та збори, що підлягають сплаті орендарем за умовами цього договору.

Відповідно до п.п. 14.1., 14.2. договору оренди орендар зобов`язаний належним чином сплачувати орендодавцю плату за користування приміщенням у розмірах та у терміни, які визначаються цим договором («Орендна плата»). Орендна плата починає нараховуватися з дня відкриття, якщо інше не передбачено умовами цього договору.

Сторони цим домовилися, що розмір орендної плати за один календарний місяць з урахуванням індексації визначається як сума у гривнях, яка обчислюється за такою формулою: орендна плата = Індекс К1 х Індекс К2 х Площу приміщення х Орендна ставка + ПДВ.

Орендна ставка за договором оренди становить 2 106,59 грн 59 коп. за кв.м. (без ПДВ), але не менше суми, що становить гривневий еквівалент 75 (сімдесят п`ять) доларів США згідно офіційного обмінного курсу гривні щодо долара США, встановленого Національним банком України на дату виставлення відповідного рахунку. На день здійснення оплати, орендна ставка може коригуватись тільки орендодавцем прямо пропорційно до зміни курсу долара США, встановленого НБУ на день оплати, у порівнянні з курсом долара США встановленим НБУ на день підписання цього договору (п. 14.4. договору).

Згідно з п. 14.5. договору оренди, якщо інше не передбачене цим договором, орендна плата сплачується орендарем щомісяця, авансом, не пізніше 20-го числа місяця, який передує оплачуваному місяцю. Якщо орендодавець не надасть орендареві рахунок на оплату орендної плати до 20-го числа кожного місяця, то орендар сплачує орендну плату не пізніше терміну, передбаченого цим договором, незважаючи на те, чи вказані рахунки були отримані ним. Така сплачена авансова орендна плата підлягає перерахунку орендодавцем відповідно до умов цього договору.

У п. 16.1. договору оренди сторони дійшли згоди, що з метою належного забезпечення виконання орендарем зобов`язань за цим договором, орендар протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання цього договору на підставі наданого орендодавцем рахунку-фактури, вносить на рахунок орендодавця забезпечувальний платіж у сумі орендної плати за (два) повних останніх місяці оренди та оплати за управлінські послуги за 2 (два) повних місяці оренди приміщення за цим договором. При цьому, розрахунок забезпечувального платежу у розмірі 2 (двох) останніх місяців оренди здійснюється орендодавцем з урахуванням повної індексації такої орендної плати за рахунок збільшення індексу К1 та індексу К2 протягом всього строку оренди як це визначено статтею 14 цього договору. У випадку будь-якої затримки або не виставлення орендодавцем вказаного рахунку-фактури, така затримка не може бути підставою для будь-якої несплати орендарем орендодавцю забезпечувального платежу за статтею 16 цього договору; в такому разі, підставою для сплати забезпечувального платежу є цей договір.

Строк оренди - строк використання орендарем приміщення відповідно до цього договору, як визначається у статті 9 (п. 8.1. договору оренди).

Приписами статті 9 договору оренди передбачено, що незважаючи на будь-які інші умови та положення цього договору, строк оренди приміщення становить (два) роки і 364 календарних днів. Строк оренди починає спливати з дня відкриття та закінчується відповідного дня після спливу строку вказаного у пункті 9.1 статті 9 цього договору, якщо інше не передбачено договором. Днем відкриття є день, зазначений в акті приймання-передачі, якщо інше не передбачено договором.

Як вбачається із акту приймання-передачі приміщення від 28.10.2018, відповідач передав, а позивач прийняв частину споруди торгово-адміністративного комплексу, розташованого в м. Києві по вул. Гришка, 5, загальною площею 20 (двадцять) кв.м. 20 кв.см., яке знаходиться на 1-му поверсі комплексу, у справному та належному стані.

Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «Голден Тревелс», затвердженим протоколом № 17/04-2020 від 17.04.2020 вирішено припинити товариство шляхом ліквідації у добровільному порядку.

У порядку ст. 188 ГК України позивач звернувся до відповідача з листом № 34 від 17.03.2020 про розірвання договору оренди № 914 від 09.10.2018 та повернення забезпечувального платежу у зв`язку з припинення господарської діяльності ТОВ «Голден Тревелс».

07.04.2020 відповідач направив вимогу № 100, в якій відхилив пропозицію позивача про дострокове розірвання договору, посилаючись на наявність у останнього заборгованості з орендної плати та управлінських платежів.

ТОВ «Голден Тревелс» зазначає, що оскільки сторони не дійшли згоди щодо розірвання договору, враховуючи істотну зміну обставин в розумінні ст. 652 ЦК України, на яку позивач покладався при укладанні договору оренди та враховуючи ліквідацію підприємства, договір № 914 від 09.10.2018 має бути припиненим за рішенням суду, у зв`язку з чим позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом про дострокове розірвання договору оренди та повернення суми забезпечувального платежу у розмірі 82 994,43 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ч. 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За змістом ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як зазначалось вище, між ТОВ «Роялті-Рент» та ТОВ «Голден Тревелс» укладено договір оренди № 914 від 09.10.2018, відповідно до умов якого та акту приймання-передачі приміщення від 28.10.2018 відповідач передав, а позивач прийняв частину споруди торгово-адміністративного комплексу, розташованого в м. Києві по вул. Гришка, 5, загальною площею 20 (двадцять) кв.м. 20 кв.см., яке знаходиться на -1 поверсі Комплексу, у справному та належному стані.

Згідно зі статтею 9 договору оренди незважаючи на будь-які інші умови та положення цього договору, строк оренди приміщення становить (два) роки і 364 календарних днів. Строк оренди починає спливати з дня відкриття та закінчується відповідного дня після спливу строку вказаного у пункті 9.1 статті 9 цього договору, якщо інше не передбачено договором. Днем відкриття є день, зазначений в акті приймання-передачі (відповідно до акту 28.10.2018), якщо інше не передбачено договором.

У даному випадку спір між сторонами виник у зв`язку з розірванням договору на підставі ст. 652 ЦК України та повернення частини забезпечувального платежу.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 3 статті 291 ГК України передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Положеннями статті 188 ГК України визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, з аналізу вищенаведених норм договір може бути розірвано лише його стороною та на момент розірвання договір має бути чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення).

Згідно з ч. 1 т. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Таким чином, за загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, що відповідає свободі договору. При цьому, можливість розірвання договору може бути обмежена, а саме у випадку, коли інше передбачено договором або випливає із суті зобов`язання.

Частиною другою статті 652 ЦК України передбачено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Так, укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей, проте, під час виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

Разом з тим, договір у разі істотної зміни обставин може бути розірваним не лише за згодою сторін, а і на підставі рішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились. У такому разі суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги заінтересованої сторони, має встановити факт зміни істотної обставини, за наявності одночасно чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

В якості зміни істотних обставин, ТОВ «Голден Тревелс» вказувало на те, що постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 № 215 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Згідно з вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України заборонено роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 287 від 14.03.2020 «Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 17 березня 2020 до 3 квітня 2020 пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародного пасажирського залізничного, повітряного, автомобільного (для автобусів) сполучення.

За таких обставин, враховуючи вид діяльності позивача - надання туристичних послуг, Загальними зборами учасників ТОВ «Голден Тревелс» прийнято рішення, затверджене Протоколом № 17/04-2020 від 17.04.2020, про припинення Товариства шляхом ліквідації у добровільному порядку.

Як зазначалось вище, 17.03.2020 позивач звернувся до відповідача з листом № 34 про розірвання договору оренди № 914 від 09.10.2018 та повернення забезпечувального платежу у зв`язку з припинення господарської діяльності ТОВ «Голден Тревелс».

Однак, ТОВ «Роялті-Рент» не погодилося щодо дострокового розірвання договору, так як у позивача була наявна заборгованість з орендної плати та управлінських платежів, у зв`язку з чим відповідач направив вимогу № 91 від 31.03.2020 про відхилення пропозиції ТОВ «Голден Тревелс».

Таким чином, сторони не дійшли згоди щодо розірвання укладеного між ними договору оренди № 914 від 09.10.2018 на підставі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору.

Разом з тим, у відповідності до п. 33.2. договору оренди відповідач направив на адресу позивача лист № 138 від 12.05.2020 про те, що припиняє дію договору оренди з 31.05.2020, оскільки строк оренди припинився 17.04.2020. Також, повідомив позивача, що на підставі п. 16.4. договору у зв`язку з наявною у позивача заборгованістю, відповідач покриває з суми забезпечувального платежу борг орендаря.

Незважаючи на будь-які інші положення цього договору, у випадку порушення договору орендарем та/або невиконання орендарем будь-якого зі своїх обов`язків за цим договором, орендодавець має право припинити цей договір шляхом направлення орендарю письмового повідомлення про таке припинення не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до запланованого дня такого припинення. Сторони цим підтверджують, що таке припинення буде вважатись припинення за взаємною згодою сторін за цим договором (п. 33.2 договору оренди).

Так, на підтвердження факту направлення вказаного листа № 138 від 12.05.2020 про розірвання договору оренди на адресу позивача, відповідач надав копію опису вкладення в цінний лист № 0214100697769 від 14.05.2020, поштову квитанцію № 0214100697769 від 14.05.2020 та копію поштової накладної № 0214100697769 від 14.05.2020. Відповідно до інформації з веб-сайту Укрпошта відправлення № 0214100697769 не вручене під час доставки: інші причини.

На переконання відповідача, спірний договір № 914 від 09.10.2018 був розірваний за вимогою № 138 від 12.05.2020 - 31.05.2020.

Однак, як вже зазначалось, рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Голден Тревелс», затвердженим протоколом № 17/04-2020 від 17.04.2020, вирішено припинити ТОВ «Голден Тревелс» шляхом ліквідації у добровільному порядку та створити ліквідаційну комісію.

У відповідності до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Голден Тревелс» перебуває в стані припинення з 17.04.2020, номер запису: 10741100002061414, за внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Також, матеріали справи містять акт № 1 про огляд приміщення від 17.04.2020, підписаний комісією ТОВ «Роялті-Рент» у складі директора, начальника відділу оренди, менеджера з оренди, головного інженера, начальника юридичного відділу.

Зі змісту зазначеного вище акту вбачається, що при проведенні огляду приміщення № А-28, що розташованого в м. Києві по вул. Гришка, 5, на -1 поверсі комплексу, виявлено, що орендар самостійно та без повідомлення відповідача залишив орендоване приміщення та припинив в односторонньому порядку орендне користування.

Згідно з ч. 2 ст. 781 ЦК України договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку із прийняттям загальними зборами ТОВ «Голден Тревелс» рішення про припинення діяльності та враховуючи припинення орендарем користування приміщенням, що підтверджується актом огляду приміщення від 17.04.2020, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, що станом на час звернення позивача з даним позовом до суду, строк оренди припинився з 17.04.2020, а відтак, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Водночас, пояснення позивача відносно того, що останній у відповідності до ст. 188 ГК України звертався до відповідача з листом № 34 від 17.03.2020, в якому просив розірвати спірний договір саме з 17.03.2020 відхилено, оскільки рішення про припинення діяльності «Голден Тревелс» було прийнято саме 17.04.2020 та до 17.04.2020 орендоване приміщення знаходилось у користуванні позивача.

Щодо позовних вимог про повернення суми забезпечувального платежу у розмірі 82 994,43 грн, слід зазначити таке.

ТОВ «Голден Тревелс» звертаючись з позовною вимогою про повернення суми забезпечувального платежу вказує, що належним чином та у повному обсязі сплачував усі платежі за весь період оренди приміщення, що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні у матеріалах справи.

Також, позивач посилається на ч. 6 ст. 762 ЦК України та п. 14 Перехідних положень ЦК України, зазначаючи, що оскільки на території України введено карантин з 12.03.2020, орендар перестав користуватися приміщенням, а тому позивач звільняється від сплати орендної плати на період ведення карантину починаючи з 12.03.2020.

В силу ст. 762 ЦК України та ст. 286 ГК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи приписи ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначалось вище, згідно з п. 11.1 договору оренди та іншими умовами цього договору, орендар сплачує орендодавцю суми грошових коштів у вигляді нижченаведених платежів («Платежі»): 11.1.1 орендна плата за користування приміщень відповідно до статей 14 та 15 цього договору;

11.1.2 забезпечувальний платіж відповідно до статті 16 цього договору;

11.1.3 оплата Управлінських послуг відповідно статті 17 цього договору;

11.1.4 плата за товарообіг орендаря відповідно до статті 18 цього договору;

11.1.5 інші платежі та збори, що підлягають сплаті орендарем за умовами цього договору.

Згідно з п. 14.5. договору оренди якщо інше не передбачене цим договором, орендна плата сплачується орендарем щомісяця, авансом, не пізніше 20-го числа місяця, який передує оплачуваному місяцю. Якщо орендодавець не надасть орендареві рахунок на оплату орендної плати до 20-го числа кожного місяця, то орендар сплачує орендну плату не пізніше терміну, передбаченого цим договором, незважаючи на те, чи вказані рахунки були отримані ним. Така сплачена авансова орендна плата підлягає перерахунку орендодавцем відповідно до умов цього договору.

Отже, договором сторони передбачили обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим приміщенням та управлінські послуги.

У відповідності до п. 16.1. договору оренди сторони дійшли згоди, що з метою належного забезпечення виконання орендарем зобов`язань за цим договором, орендар протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання цього договору на підставі наданого орендодавцем рахунку-фактури, вносить на рахунок орендодавця забезпечувальний платіж у сумі орендної плати за (два) повних останніх місяців оренди та оплати з управлінські послуги за 2 (два) повних місяці оренди приміщення за цим договором. При цьому, розрахунок забезпечувального платежу у розмірі 2 (двох) останні місяців оренди здійснюється орендодавцем з урахуванням повної індексації такої орендної плати з рахунок збільшення індексу К1 та індексу К2 протятої всього строку оренди як це визначено сСтаттею 14 цього договору.

Так, на виконання умов договору оренди позивачем було сплачено на користь відповідача забезпечувальний платіж з оренди у розмірі 112 595,60 грн та управлінські послуги за останній місяць у розмірі 16 340,18 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 1027, 1028 від 12.10.2018.

ТОВ «Роялті-Рент» надаючи заперечення на позов вказало, що орендарем протягом строку оренди допускалися порушення умов договору щодо сплати орендної плати та управлінських послуг, а тому відповідачем було зараховано в заборгованість із суми забезпечувального платежу позивача, що передбачено п. 16.4 договору оренди, про що і було повідомлено позивача.

З вимоги № 83 від 20.03.2020 вбачається, що ТОВ «Роялті-Рент» повідомило ТОВ «Голден Тревелс» про наявність станом на 16.03.2020 заборгованості за договором по орендній платі, яка складає 45 641,35 грн, заборгованість по управлінським послугам у розмірі 12 387,27 грн, заборгованість по сплаті комунальних послуг у розмірі 974,42 грн, у зв`язку з цим керуючись п. 16.4. договору оренди, орендодавець має право покрити з суми забезпечувального платежу борг орендаря.

Також, вимогою № 100 від 07.04.2020 ТОВ «Роялті-Рент» вимагав сплатити ТОВ «Голден Тревелс» загальну суму заборгованості по договору оренди № 914 від 09.10.2018, яка складає 177 272,94 грн: 59 003,04 грн - сума боргу зі сплати забезпечувального платежу, 91 161,79 грн - сума штрафу, 14 522,11 грн- сума пені, 12 586,00 грн - 25% річних за кожен день користування чужими грошовими коштами.

16.04.2020 відповідач направив позивачу повідомлення № 114 про оплату використаної суми забезпечувального платежу у розмірі 322,14 грн.

ТОВ «Роялті-Рент» 06.05.2020 повідомило ТОВ «Голден Тревелс» листом № 129 про наявність заборгованості за договором оренди № 914 від 09.10.2018 за березень - 18 413,76 грн, за квітень - 53 616,94 грн, за березень (управлінські послуги) - 3 953,39 грн.

Крім того, у листі № 138 від 12.05.2020 про розірвання договору, ТОВ «Роялті-Рент» також було вказано про зарахування з суми забезпечувального платежу в основний борг орендаря та частково в суму неустойки:

- заборгованість по орендній платі за березень 2020 року у розмірі 18 413,76 грн (вісімнадцять тисяч чотириста тринадцять гривень 76 коп.) з урахуванням ПДВ;

- заборгованість по орендній платі за період з 01.04.2020 по 17.04.2020 включно у розмірі 30 382,93 грн (тридцять тисяч триста вісімдесят дві гривні 93 коп.) з урахуванням ПДВ;

- заборгованість по оплаті управлінських послуг за березень 2020 року у розмірі 3 953,39 грн (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят три гривні 39 коп.) з урахуванням ПДВ;

- заборгованість по оплаті управлінських послуг за період з 01.04.2020 по 17.04.2020 включно у розмірі 4 629,85 грн (чотири тисячі шістсот двадцять дев`ять гривень 85 коп.) з урахуванням ПДВ;

- заборгованість по відшкодуванню комунальних послуг за період з з 01.04.2020 по 17.04.2020 у розмірі 121,86 грн з урахуванням ПДВ;

- часткове відшкодування збитків (упущеної вигоди тощо) згідно з пп. 13.1.3, п. 14.10., п. 44.4. Договору оренди у розмірі 12 108,85 грн (дванадцять тисяч сто вісім гривень 85 коп.).

За таких обставин, ТОВ «Роялті-Рент» у період з березня по травень 2020 року неодноразово зверталося до ТОВ «Голден Тревелс», повідомляючи останнього про факт виникнення заборгованості та зарахування коштів в борг з суми забезпечувального платежу, що підтверджується наявними у матеріалах справи листами та актами надання послуг, які підписані лише орендодавцем ТОВ «Роялті-Рент». Матеріали справи містять докази направлення на адресу позивача вимог про оплату боргу та актів надання послуг.

Стосовно заборгованості по оплаті оренди приміщення та управлінських послуг за спірним договором, позивачем надано розрахунок за перерахуванням забезпечувального платежу: загальна сума забезпечувального платежу 128 935,78 грн - 26 000,00 грн орендна плата за лютий 2020 року - 19 941,35 грн орендна плата за період з 01.03.2020 по 16.03.2020 становить суму 82 994,43 грн, яка на переконання ТОВ «Голден Тревелс», підлягає поверненню.

Заявлена позивачем до стягнення сума забезпечувального платежу у розмірі 82 994,43 грн, тобто відповідний розмір вказаний за відрахуванням від сплаченої позивачем суми забезпечувального платежу (128 935,78 грн), боргу з орендної плати за лютий 2020 року та за період з 01.03.2020 по 16.03.2020. Окрім того, позивач посилається на відсутність можливості орендарем користуватися приміщенням та звільнення від сплати орендної плати на період ведення карантину починаючи з 12.03.2020.

В силу п. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Так, вищенаведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Відсутність у ч. 6 ст. 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Як вже зазначалось, 11.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із відповідними змінами і доповненнями), якою установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 215 від 16.03.2020, заборонено з 17.03.2020 роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема, торговельно-розважальних центрів, інших закладів торговельного і побутового обслуговування населення.

Приписами п. 14 Перехідних положень ЦК України встановлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користування майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.

Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді. Вказаною нормою передбачено право наймача на звернення до орендодавця з відповідною вимогою про зменшення плати за користування нерухомим майном в період встановлення карантину, при цьому п.14 Перехідних положень ЦК України не передбачає автоматичного зменшення орендної плати.

Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача з вимогою до відповідача щодо зменшення орендної плати за користування приміщенням на підставі Договору оренди № 914 від 09.10.2018.

Враховуючи викладене, доводи позивача стосовно звільнення його від сплати за користування орендованим приміщенням є необґрунтованими.

Разом з тим, стаття 16 Договору оренди містить погоджені сторонами умови та порядок сплати забезпечувального платежу орендарем.

У відповідності до п. 16.2 Договору оренди забезпечувальний платіж забезпечує належне виконання орендарем своїх зобов`язань за цим договором перед орендодавцем та покриває в межах свого розміру будь-які інші зобов`язання орендаря у разі порушення будь-якої умови з цього договору.

Статтею 44 Договору оренди визначено порядок та умови розірвання та припинення договору.

Крім того, положеннями спірного договору оренди, сторони не передбачили випадки, за якими можливе повернення орендодавцем забезпечувального платежу у разі припинення спірного договору.

За таких обставин, частина сплаченого позивачем забезпечувального платежу у розмірі 82 994,43 грн не підлягає поверненню, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарг в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в оскаржуваному рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі № 910/6851/20 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а, отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Тревелс» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі № 910/6851/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі № 910/6851/20 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/6851/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Т.І. Разіна

І.А. Іоннікова