ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2021 р. Справа№ 910/14458/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 11.05.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2019 (повний текст рішення складено 18.06.2019)

у справі №910/14458/18 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Київського національного лінгвістичного університету

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг"

третя особа: Київська міська рада

про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Київський національний лінгвістичний університет звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою (кадастровий №8000000000:79:364:0038), яка знаходиться в постійному користуванні позивача, шляхом знесення самочинно збудованої частини будинку (а саме секції 4, 5, 6) з підземними паркінгами та закладами по обслуговуванню населення за адресою: вул. Ломоносова, 50/2 у Голосіївському районі міста Києва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем самочинно збудовано частину будинку (а саме секції 4,5,6) з підземними паркінгами та закладами по обслуговуванню населення на земельній ділянці, яка належить позивачеві на праві постійного користування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2019 у справі №910/14458/18 позов задоволено повністю. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер №8000000000:79:364:0038), яка знаходиться у постійному користуванні Київського національного лінгвістичного університету. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" на користь Київського національного лінгвістичного університету судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що земельна ділянка за адресою вул. Ломоносова, 50/2 не була відведена Товариству з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" у відповідності до чинного законодавства для будівництва об`єктів нерухомого майна.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2019 у справі №910/14458/18 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. Скаржник стверджує, що спірна земельна ділянка є будівельним майданчиком та земельною площею інвестиційного об`єкту, визначеного у інвестиційному договорі № 18 на реалізацію проекту будівництва від 20.02.2007, укладеного між Київським національним лінгвістичним університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг", а частина будівлі, яку позивач просить знести, збудована відповідачем з метою забезпечення належного виконання зобов`язань, передбачених інвестиційним договором; під час будівництва та введення в експлуатацію будинку, частину якого просить знести позивач, були отримані всі необхідні дозвільні документи, передбачені законодавством України, будівництво здійснювалось відповідно до належно затвердженого проекту та у повній відповідності із будівельними нормами та правилами, що підтверджується Сертифікатом серія ІУ №165150710091 від 12.03.2018, який виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, та не має жодної із ознак, передбачених ч.1 ст.376 ЦК України, а тому не є самочинним будівництвом. Також скаржник вказує, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції фактично допустив порушення частини другої статті 417 ЦК України, якою заборонено зносити житлові будинки. Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції не розглянуто клопотання про застосування строків позовної давності та не надано жодної оцінки наведеним у ньому аргументам.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №910/14458/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2019; призначено розгляд апеляційної скарги.

В наданих суду апеляційної інстанції письмових поясненнях третя особа просила прийняти законне та обґрунтоване рішення. При цьому вказувала, що спірне майно підлягає знесенню, оскільки земельна ділянка за адресою: вул. Ломоносова, 50/2 не була відведена ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" у відповідності до чинного законодавства для будівництва об`єктів нерухомого майна. Водночас зобов`язання відповідача, в даному випадку в примусовому порядку, усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, фактично означає знесення об`єктів нерухомості (багатоквартирних будинків), що є порушенням права власності осіб, які набули право власності на квартири, нежитлові приміщення у цьому будинку, гарантованого статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду постановлено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" на рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2019 у справі №910/14458/18 за позовом Київського національного лінгвістичного університету до Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг", третя особа: Київська міська рада про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/2861/18.

23.03.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" надійшло клопотання про поновлення провадження, яке мотивоване тим, що 16.02.2021 Великою Палатою Верховного Суду винесено постанову, якою касаційну скаргу Київського національного лінгвістичного університету задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 травня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 910/2861/18 в частині відмови у задоволенні первісного позову змінено, викладено їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови. В іншій частині щодо первісного позову постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 травня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 910/2861/18 залишено без змін. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 травня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 910/2861/18 в частині задоволення зустрічного позову скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 поновлено апеляційне провадження у справі №910/14458/18; продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2019 у справі №910/14458/18; повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 20.04.2021.

20.04.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшли пояснення по суті спору з урахуванням висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/2861/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2019 у справі №910/14458/18 на 11.05.2021.

11.05.2021 через канцелярію суду від позивача надійшло заперечення на пояснення відповідача.

В судове засідання апеляційної інстанції 11.05.2021 представник третьої особи не з`явився.

Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника третьої особи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 11.05.2021 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2019 у справі №910/14458/18 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 380/1814 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» (далі - рішення Київради № 380/1814) Університету надано земельну ділянку площею 0,58 га у постійне користування для будівництва, експлуатації та обслуговування гуртожитку для студентів на вул. Ломоносова, 50 у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови. Вказана земельна ділянка належить до комунальної власності.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. №667-р було схвалено Концепцію Державної програми "Студентський та учнівський гуртожиток" на 2007- 2010 роки. Мета програми полягала у забезпеченні студентів та учнів місцями в гуртожитках, поліпшенні умов проживання, навчання і відпочинку. Основними завданнями програми було, серед іншого забезпечення: спорудження нових гуртожитків для студентської та учнівської молоді.

20 лютого 2007 року між Університетом (як забудовником) та ТОВ "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" (як інвестором) укладено договір, предметом якого є реалізація інвестиційного проекту будівництва інвестиційного об`єкта: комплексу об`єктів соціальної інфраструктури, гуртожитку для студентів та житлових будинків, розташованих за адресою: вул. Ломоносова, 50 у Голосіївському районі м. Києва, з орієнтовним обсягом інвестицій 60 млн грн.

Згідно з пунктом 2.1 цього договору забудовник доручає інвестору функції замовника від початку реалізації інвестиційного проекту до прийняття гуртожитку для студентів в експлуатацію.

Характеристика інвестиційного об`єкта (згідно з пунктом 2.1 договору):

- земельна ділянка, розташована на вул. Ломоносова, 50 у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,5809 га, рішенням Київради № 380/1814 та згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 30 серпня 2004 року надана Університету для будівництва, експлуатації та обслуговування гуртожитку для студентів;

- характеристика містобудівної ситуації та земельної ділянки проектування наведена в архітектурно-планувальному завданні № 06-1374 на проектування будівництва від 05 червня 2006 року.

Додатковою угодою до цього договору, яка буде додатком до характеристики інвестиційного об`єкта, будуть наведені показники цієї характеристики, у тому числі:

- обсяг інвестицій по частинах об`єкта з визначенням розміру інвестиційного внеску та частки в майні об`єкта кожного з учасників інвестиційного процесу (згідно техніко-економічним розрахункам з урахуванням нормативно-грошової оцінки земельної ділянки станом на 01 січня 2007 року та її індексації, а також коштів орендної плати за 49 років та умов, зазначених у пункті 3.1 договору, які уточнюються (визначаються) предпроектними та проектними рішеннями);

- посадові особи інвестора та забудовника, відповідальні за здійснення інвестиційної діяльності;

- вказівка на те, що характеристики уточнюються після затвердження проектно-кошторисної документації.

Згідно з пунктом 2.2 договору в рамках реалізації інвестиційного проекту інвестор зобов`язується за рахунок власних і (або) залучених коштів та коштів, майна або майнових прав забудовника здійснити будівництво інвестиційного об`єкта згідно з вказаною у пункті 2.1 цього договору характеристикою. Дату введення об`єкта в експлуатацію сторони визначають у графіку виконання будівельних робіт, який буде затверджений додатковою угодою до цього договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору після завершення будівництва загальна площа об`єкта розподіляється наступним чином: забудовник отримує 2 500 кв. м загальної площі студентського гуртожитку; інвестор отримує у власність решту всіх площ, побудованих на вказаній у цьому договорі земельній ділянці будинків і споруд.

Конкретне майно, предмет передачі у власність інвесторові (та/або залученим ним співінвесторам) і забудовнику за підсумками завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію, визначається з урахуванням умов пункту 3.1 цього договору, про що сторони складають та підписують акти про результати інвестиційної діяльності по об`єкту (пункт 3.2 договору).

За умовами пункту 3.3 договору протягом трьох робочих днів після підписання додаткової угоди, зазначеної у пункті 2.1, забудовник згідно з вимогами чинного законодавства передає інвесторові за актом приймання-передачі будівельний майданчик на весь період будівництва.

Пунктом 3.4 договору визначено, що оформлення майнових прав сторін за результатами завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію здійснюється кожною зі сторін у встановленому порядку після виконання зобов`язань за договором відповідно до акта про результати інвестиційної діяльності по об`єкту та умов цього договору.

Відповідно до пункту 3.5 договору взаємовідносини між забудовником та інвестором щодо оформлення прав на земельну площу інвестиційного об`єкта та права користування земельною ділянкою (частиною земельної ділянки) оформляються відповідно до чинного законодавства України та положень і рішень Київської міської ради та її виконавчих органів (Київської міської державної адміністрації та ін.) відповідними додатковими угодами до цього договору.

Підпунктом 5.1.1 договору на забудовника покладено обов`язок надати інвестору земельну ділянку під будівництво. Факт передачі земельної ділянки в межах цього договору сторони розглядають як частину внеску забудовника у фінансування будівництва інвестиційного об`єкта, необхідного і достатнього для фінансування будівництва його частки у загальній площі, без якого інвестор не може здійснити інвестиційну діяльність за цим договором.

Крім того, забудовник зобов`язується після прийняття об`єкта в експлуатацію і виконання всіх зобов`язань сторін по здійсненню інвестиційного проекту забезпечити оформлення у встановленому порядку акта про результати інвестиційної діяльності по об`єкту та здійснити оформлення прав на свою частку загальних площ інвестиційного об`єкта (підпункт 5.1.5 договору).

Відповідно до підпункту 5.2.3 договору після введення об`єкта в експлуатацію і виконання всіх зобов`язань сторін по здійсненню інвестиційного проекту інвестор зобов`язується забезпечити оформлення у встановленому порядку акта про результати інвестиційної діяльності по об`єкту та здійснити оформлення прав на свою частину загальних площ інвестиційного об`єкта.

Листом від 22.10.2015 відповідач повідомив позивача про те, що ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг", в тому числі і на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:79:364:0038), яка на праві постійного користування передана позивачу, збудував житловий будинок, якому присвоєно адресу: м. Київ, вулиця Ломоносова, будинок 50/2. На підтвердження вказаного відповідач надав копію сертифікату № 165150710091 про відповідність закінченого будівництва об`єкта.

Позивач вказує, що саме із листа від 22.10.2015 йому стало відомо про введення будинку в експлуатацію.

З наданого сертифікату № 165150710091 вбачається, що замовником об`єкту є відповідач - ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг". Також з сертифікату вбачається, що житловий будинок складається з ряду приміщень, в тому числі гуртожитку, загальна площа якого становить 2651,4 кв. м.

Предметом позову у даній справі є зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою (кадастровий №8000000000:79:364:0038), яка знаходиться в постійному користуванні позивача, шляхом знесення самочинно збудованої частини будинку (а саме секції 4, 5, 6) з підземними паркінгами та закладами по обслуговуванню населення за адресою: вул.. Ломоносова, 50/2 у Голосіївському районі міста Києва.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем збудовано житловий будинок з підземними паркінгами та закладами по обслуговуванню населення за адресою вул. Ломоносова 50, частково на земельній ділянці (кадастровий №8000000000:79:364:0038), яка йому не передавалася і знаходиться в постійному користуванні позивача, при цьому не змінювалося цільове призначення вищезазначеної земельної ділянки.

22.10.2018 Університет отримав від Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та вказівку про усунення порушень земельного законодавства. У вказаних документах визначено, що земельна ділянка (кадастровий №8000000000:79:364:0038) використовується не за встановленим цільовим призначенням, та надано трок на усунення порушень земельного законодавства.

Позивач також вказує, що з огляду на відсутність зміни цільового призначення земельної ділянки та відсутності документів на підтвердження передачі земельної ділянки ТОВ "ТМО "Ліко-Холдинг" частина житлового будинку (секції 4,5,6) з підземними паркінгами та закладами по обслуговуванню населення за адресою вул. Ломоносова 50, яка розміщена на земельній ділянці (кадастровий № 8000000000:79:364:0038), є самочинним будівництвом.

Як встановлено вище, укладаючи інвестиційний договір Університет зобов`язався надати інвестору будівельний майданчик на весь період будівництва на земельній ділянці, наданій Університету рішенням Київради № 380/1814 у постійне користування під будівництво.

За змістом частин першої та другої статті 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності та громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації (частина друга статті 92 ЗК України у редакції на час укладення спірного договору).

Згідно із частиною першою статті 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З наведених приписів законодавства вбачається, що Університет як постійний користувач земельної ділянки, наданої рішенням Київради № 380/1814, наділений правомочностями володіння та користування такою земельною ділянкою, а також правом спорудження на ній жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому, ст. 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: (б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Водночас згідно із частиною третьою статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до п. б) ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобіганню вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Враховуючи те, що спірні об`єкти нерухомого майна збудовані на земельній ділянці, що була відведена Університету для будівництва, експлуатації та обслуговування гуртожитку для студентів, оскільки будівництво здійснене за згодою Університету, колегія суддів вважає, що будівництво не є самочинним.

Відповідні обставини були встановлені також судами при розгляді справи №910/2861/18 за позовом Київського національного лінгвістичного університету до Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Київська міська рада, Міністерство освіти і науки України, про зобов`язання вчинити дії та визнання права власності, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" до Київського національного лінгвістичного університету про розірвання договору, про що зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Київського національного лінгвістичного університету про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою (кадастровий №8000000000:79:364:0038), яка знаходиться в постійному користуванні позивача, шляхом знесення самочинно збудованої частини будинку (а саме секції 4, 5, 6) з підземними паркінгами та закладами по обслуговуванню населення за адресою: вул. Ломоносова, 50/2 у Голосіївському районі міста Києва, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає безпідставним клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, оскільки позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні постійним користувачем права користування майном, оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, постійний користувач може пред`явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2019 у справі №910/14458/18 - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Також судом апеляційної інстанції встановлено процесуальне порушення суду першої інстанції, що зумовлено тим, що судом при ухваленні оскаржуваного рішення, не в повній мірі розглянуто позовні вимоги, що є додатковою підставою для скасування рішення суду. Так, задовольняючи позов Київського національного лінгвістичного університету судом вирішено зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" усунути перешкоди у користування земельною ділянкою (кадастровий номер №8000000000:79:364:0038), яка знаходиться у постійному користуванні Київського національного лінгвістичного університету, тоді як предметом позову є зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою (кадастровий №8000000000:79:364:0038), яка знаходиться в постійному користуванні позивача, шляхом знесення самочинно збудованої частини будинку (а саме секції 4, 5, 6) з підземними паркінгами та закладами по обслуговуванню населення за адресою: вул. Ломоносова, 50/2 у Голосіївському районі міста Києва.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281 - 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2019 у справі №910/14458/18 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Київського національного лінгвістичного університету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" витрат по сплаті судового збору в розмірі 2643 грн.

Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ з зазначенням необхідних реквізитів.

Матеріали справи №910/14458/18 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 25.05.2021.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук