ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1456/21

Провадження № 2/210/1045/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"05" травня 2021 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ступак С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві внаслідок професійного захворювання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров`я на виробництві внаслідок професійного захворювання.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19 березня 2021 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що останній перебував в трудових відносинах з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та працював на посаді машиніста коксових машин. 10.06.2014 року позивача було звільнено з роботи на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП за станом здоров`я. На підставі акту за формою П-4 про розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 перебуває на обліку з 06.11.2017 року в Криворізькому відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області та щомісячно отримує страхові виплати. Комісією з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання було встановлено наявність у позивача хронічного професійного захворювання з таким діагнозом: коніотуберкульоз: сидеросилікоз першої стадії (s/t, 1/1, t/b, em) ВЗЗТБ (03.09.2014р.) верхньої частки лівої легені (фіброз, інтенсивні вогнищеві тіні, сановані порожнини). Дестр.+ МБТ-, М-, К0, рез. 0, гіст.0, категорія 5.1, когорта 3 (2014 р.). Легенева недостатність першого ступеня. Крім того, комісією було зроблено висновок про наявність шкідливих умов праці на робочому місці машиніста коксових машин КЦ-1 КХВ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та встановлено, що загальна оцінка умов праці працівника відноситься до 3 класу 3 ступеня. П. 16 Акту вказано, що професійне хронічне захворювання позивача виникло внаслідок тривалого підпадання під дію пилу, показники якого перевищували нормативні значення через недосконалість робочого місця. Причинами виникнення професійного захворювання позивача згідно п. 17 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання слугували вуглерода пил (12,495-22,596 мг/м3 при ГДК 6.0 мг/м3).

Позивач зазначає, що відповідно до довідок МСЕК від 27.11.2017 року серії 12ААА № 649734, серії 12 ААА № 054832 та серії 12ААБ № 017430 від 01.08.2019 року позивачу була встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 30% та третя група інвалідності. Відповідно до рекомендацій МСЕК позивач потребує санаторно-курортного лікування, протипоказана важка фізична праця в умовах виробничого пилу.

У зв`язку із отриманням професійного захворювання Позивач став інвалідом, не має змоги вести звичне життя, тому що змушений систематично отримувати медичну допомогу, бо без неї його стан погіршується. На даний час самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення цього спричиняє позивачу моральні страждання. У зв`язку з чим, просить суд стягнути на його користь 180 000,00 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Представник Відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Єфремова Т.О. подала до суду відзив на позов, в якому зазначила, що підприємство не погоджується з доводами та вимогами Позивача, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що відповідно до ч.1-4 ст.153, ст.158 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничий приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо.

По-перше Відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував. Більше того, на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відповідно до вимог законодавства повсякчас застосовуються заходи щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки та техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, позитивного досвіду з охорони праці.

По-друге, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, які він вільно обирає або вільно погоджується. Ніхто не може заборонити працівникові обирати професію або місце роботи, в тому числі в шкідливих умовах праці. Таким чином, будь-яких порушень законодавства про працю відносно позивача, які б знаходились в причинному зв`язку з настанням професійного захворювання позивач не вчиняв.

Крім того, представник Відповідача зазначила, що обов`язковими передумовами виникнення правовідносин з відшкодування моральної шкоди є неправомірні дії чи бездіяльність та вина власника або уповноваженого ним органу. ПАТ «АМКР» не вбачає причинно-наслідкового зв`язку між професійною хворобою Позивача і роботою у Відповідача. Крім того з п. 19 Акту форми П-4 вбачається, що встановити конкретних осіб, які порушили законодавство про охорону праці неможливо.

Позивач оцінив свої моральні страждання в розмірі, що становить 180 000,00 грн., що жодним чином не аргументовано та необґрунтовано, сума завищена та не відповідає тяжкості та характеру шкоди, про наявність якої стверджує позивач. У зв`язку з чим, представник відповідача заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі.

Дослідивши наявні у справі докази, на які посилається позивач та відповідач, суд прийшов до наступного висновку.

При вирішенні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стан його здоров`я, втрату професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.

Судом встановлено, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці НОМЕР_1 виданої на ім`я ОСОБА_1 , останній з 23.10.1996 року прийнятий в коксовий цех № 1 на підприємство Криворізького державного гірничо-збагачувального комбінату «Криворіжсталь», з 14.04.1998 року переведений машиністом коксових машин 6 розряду коксового цеху № 1, пропрацював там до 10.06.2014 року та був звільнений з підприємства за станом здоров`я який не відповідає продовженню даної праці на підставі ст. 40 КЗпП України (а.с. 10-11).

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу державної установи «Український НДІ промислової медицини» про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від №1015 від 29.08.2017 року, Позивачу встановлено діагноз: коніотуберкульоз: сидеросилікоз першої стадії (s/t, 1/1, t/b, em) ВЗЗТБ (03.09.2014р.) верхньої частки лівої легені (фіброз, інтенсивні вогнищеві тіні, сановані порожнини). Дестр.+ МБТ-, М-, К0, рез. 0, гіст.0, категорія 5.1, когорта 3 (2014 р.). Легенева недостатність першого ступеня - захворювання професійні (а.с. 21).

Згідно Акту форми П-4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 19.09.2017 року вбачається, що позивач працюючи в коксовому цеху № 1 коксохімічного виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» підпадав під дію пилу, показники якого перевищували нормативні значення через недосконалість робочого місця.

Згідно пункту 17 вказаного Акту вбачається, що причини виникнення професійного захворювання, є вуглерода пил (кокс каміновугільний) 12,495-22,596 мг/м3 при ГДК 6.0 мг/м3, згідно ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».

Відповідно до п. 14 вказаного Акту встановлено, що внаслідок тяжкої праці Позивачем отримано хронічні професійні захворювання: коніотуберкульоз: сидеросилікоз першої стадії (s/t, 1/1, t/b, em) ВЗЗТБ (03.09.2014р.) верхньої частки лівої легені (фіброз, інтенсивні вогнищеві тіні, сановані порожнини). Дестр.+ МБТ-, М-, К0, рез. 0, гіст.0, категорія 5.1, когорта 3 (2014 р.). Легенева недостатність першого ступеня J65 (а.с. 12-14).

У зв`язку із заподіянням шкоди, Позивач 21.11.2017 року, пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі - МСЕК), де йому було встановлено 3 групу інвалідності, дата перегляду 01.11.2018 року, що підтверджується випискою із акта МСЕК «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги» серії 12ААА №649734 виданою на ім`я Позивача (а.с. 15).

При повторному переогляді медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 01.08.2019 року було встановлено ступень втрати професійної працездатності - 30% та 3 группа інвалідності, дата перегляду 01.07.2021 року, що підтверджується виписками із актів МСЕК «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги» серії НОМЕР_2 та серії 12 ААА № 054832 від 01.08.2019 року (а.с. 16).

Враховуючи вищевикладене, з моменту визначення позивачу ОСОБА_1 ступеню втрати професійної працездатності - у 30%, визначено третю групу інвалідності, з 06 листопада 2017 року по 01 липня 2021 року.

Відповідно до постанов Криворізького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області Бандурі С.О. у зв`язку із встановленою стійкою втратою професійної працездатності 30% та 3 групи інвалідності було виплачено одноразову допомогу та призначено щомісячні грошові виплати (а.с.22-27).

Відповідно до Закону України «Про охорону праці», на підприємство покладено обов`язок забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники мікроклімату інші показники умов праці відхиляються від встановлених нормативних показників, що стали причиною профзахворювання позивача.

Таким чином, судом встановлено, що при виконанні трудових обов`язків здоров`ю позивача була заподіяна шкода професійним захворюванням, на підприємстві відповідача позивач тривалий час працював, виконуючи роботи в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

Як встановлено із медичних документів, позивач внаслідок професійного захворювання втратив професійну працездатність, не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно приймати ліки, бо без них його стан погіршується та систематично спостерігатися у лікарів. Працювати позивач не може, оскільки має сильні больові відчуття, слабкість, втому, виражену задишку при незначному фізичному навантаженні, запаморочення, сильний сухий кашель впродовж доби.

При цьому суд враховує, що моральні страждання Позивача мають постійний характер, незважаючи на регулярні курси лікування, стан здоров`я його покращується тимчасово. Постійний характер фізичних страждань через постійні болі та кашель позивача знаходить також підтвердження в медичних документах, з яких убачається, що позивач має необхідність проходити регулярне стаціонарне лікування з приводу професійного захворювання. Фізичний стан, самопочуття з часом не покращується, лікування в медичних установах приносить тимчасовий результат, періодично відбуваються загострення - рецидив хвороби. Зазначені обставини викликають відчуття неповноцінності у позивача, через що він переживає моральні страждання. Такі обставини вносять суттєві зміни в життєвих стосунках, він вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, змінити спосіб життя.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року «Кечко проти України» у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008, абз. 9 п.5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно ч.ч. 1 та 3 ст.13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст.237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

Як роз`яснено у п.9 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та ін. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди Позивачу.

Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, настання негативних змін у його житті, неможливість відновлення стану, який мав потерпілий до професійного захворювання, з урахуванням ступеню вини відповідача, час роботи на підприємстві відповідача в умовах шкідливих факторів, постійний характер страждань позивача, який переносить постійний фізичний біль та сухий кашель, обмежений в можливості роботи, звичайних повсякденних заняттях, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, і вважає необхідним призначити позивачу компенсацію в розмірі 60 000,00грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

У судовому засіданні встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.

При цьому, суд наголошує, що відшкодування шкоди полягає у праві особи на відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди, а тому фактичне позбавлення позивача права на відшкодування моральної шкоди суперечить проголошеному принципу державної політики. Адже ст.4 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 3, 8, ч.3 ст. 22, 43, 46 Конституції України, ст.13 Закону України "Про охорону праці», ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 268, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 4, 9, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , суму моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження його здоров`я, у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч гривень 00 копійок), без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь держави судовий збір 908,00 (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С. В. Ступак