Справа № 686/1568/20

Провадження № 1-кс/686/1388/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого від 28.10.2020 про закриття кримінального провадження №42019210000000021 від 23.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.375 КК України ,

встановив:

До слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернувся ОСОБА_3 зі скаргою на постанову слідчого Другого СВ СУ ТУ ДБР у м.Хмельницькому від 28.10.2020 про закриття кримінального провадження №42019210000000021 від 23.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.375 КК України в якій просить, поновити строк на оскарження постанови, скасувати вказану постанову про закриття кримінального провадження.

Вважає винесену постанову слідчою незаконною, необґрунтованою, прийнятою формально, з допущеною неповною з`ясування усіх обставин кримінального правопорушення.

В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_3 також вказує, що слідча неправильно витлумачила норми ст.376 КПК України (в редакції 1960 року), оскільки у вказаних правовідносинах повинна застосовуватись ст.382 КПК України ( в редакції 1960 року).

У судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, подав заяву про розгляд скарги без його участі, скаргу підтримує і просить задовольнити.

Уповноважена особа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, у судове засідання не з`явилася, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду скарги.

Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується та скаржника.

За таких обставин, на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів судового засідання з розгляду скарги не здійснюється.

На підставі положень ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

У поданій скарзі ОСОБА_3 просить поновити строк на оскарження указаної постанови слідчого, зазначаючи, що отримав її копію під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження 18.01.2021.

У матеріалах кримінального провадження №42019210000000021 від 23.01.2019 міститься відмітка про ознайомлення ОСОБА_3 з матеріалами кримінального провадження 18.01.2021 та його підпис.

Скаргу ОСОБА_3 подав 28.01.2021 засобами поштового зв`язку, про що свідчить штемпель на конверті поштового відправлення, а відтак слідчий суддя вважає скаргу поданою у встановлений ст.304 КПК України десятиденний строк.

За таких обставин відсутні підстави для вирішення питання про поновлення строку на оскарження постанови слідчого.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів відповідно до ст. 2, 284 КПК України.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).

Слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.

На переконання слідчого судді, указаних приписів кримінального процесуального закону, слідчий при винесенні оскаржуваної постанови, дотримався.

Слідчий суддя установив, що слідчим управлінням Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019210000000021 від 23.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.375 КК України

Слідчий Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 28.10.2020 винесла постанову про закриття кримінального провадження №42019210000000021.

Вказана постанова обґрунтована тим, що в діях колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 об`єктивної та суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, постановою Тернопільського міськрайонного суду від 04.12.2017 року задоволено скаргу ОСОБА_3 та скасовано постанову начальника слідчого відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_8 від 21.10.2010 року про закриття кримінальної справи №49-2877 за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч.3 ст.191, ч.1 ст.366, ч.2 ст.358, ч.4 ст.27 ч.1 ст.366, ч.4 ст.27 і ч.5 ст.27 ст.358, ч.4 ст.27, ч.1 ст.366, ч.1 ст.358 КК України; ОСОБА_10 за ч.3 ст.191,ч.3 ст.358 КК України; ОСОБА_11 за ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України; ОСОБА_12 за ч.1 ст.366, ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України; ОСОБА_13 за ч.1 ст.366, ч.5 ст.27, ч.2 ст.358 КК України.

Матеріали кримінальної справи №49-2877 надіслано до Генеральної прокуратури України для організації досудового розслідування.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу в порядку ст. 236-6 КПК України.

За результатами розгляду даної скарги, колегією суддів 14.11.2018 ухвалено рішення, згідно якого апеляційну скаргу прокурора задоволено частково. Зокрема, колегія суддів ухвалила, постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.12.2017, якою скаргу ОСОБА_3 на постанову начальника слідчого відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_8 від 21.10.2010 року про закриття кримінальної справи №49-2877 - скасувати. Провадження в справі за скаргою ОСОБА_3 на постанову начальника слідчого відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_8 від 21.10.2010 року про закриття кримінальної справи №49-2877 - закрити.

Під час розгляду вказаної скарги, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_3 не є особою, інтересів якої вона стосується, а у відповідності до положень ст.236-5 КПК України (в редакції 1960 року) постанова слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її представником.

Приймаючи таке рішення, Хмельницький апеляційний суд в ухвалі від 14.11.2018 дійшов висновку, що місцевий суд, розглядаючи скаргу ОСОБА_3 та задовольняючи її, не врахував існування на момент розгляду справи чинних та ніким не скасованих судових рішень з одних і тих же підстав, одного і того ж предмету, стосовно однієї і тієї ж особи.

Із указаної ухвали слідує, що постановою Тернопільського міськрайонного суду від 09.09.2013 скаргу ОСОБА_3 на постанову від 21.10.2010 начальника СВ прокуратури Тернопільської області ОСОБА_8 про закриття кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366, ч.2 ст.358, ч.4 ст.27 ч.1 ст.366, ч.4 ст.27 і ч.5 ст.27 ч.2 ст.358, ч.5 ч.4 ст.27, ч.2 ст.358, ч.4 ст.27 ч.1 ст.366, ч.1 ст.358 КК України, на підставі п.2 ст.6 КПК України (у редакції 1960 року) залишено без задоволення.

Зазначена постанова місцевого суду залишена без змін ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Тернопільської області від 26.09.2013, в якій апеляційна інстанція також прийшла до висновку, що ОСОБА_3 не є суб`єктом оскарження постанови про закриття кримінальної справи від 21.10.2010.

З огляду на викладене, ОСОБА_3 не є особою, інтересів якої стосується оскаржувана ним постанова, або представником такої особи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі за скаргою ОСОБА_3 на постанову начальника слідчого відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_8 від 21.10.2010 про закриття кримінальної справи №49-2877, закриттю.

Указані обставини підтвердила, будучи допитаною в якості свідка суддя Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_5 .

За переконанням особи, яка подала скаргу, ухвала Хмельницького апеляційного суду від 14.11.2018 є завідомо неправосудним рішенням, оскільки винесена судом з грубим порушенням процесуального законодавства, оскільки відповідно до ст. ст. 236-5, 382 КПК України (в редакції 1960 року), суд уповноважений залишити оскаржувану постанову Тернопільського міськрайонного суду від 04.12.2017 в силі, або скасувати останню та направити справу на новий судовий розгляд.

Унаслідок прийнятого колегією суддів рішення у складі ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , на думку ОСОБА_3 було порушено його конституційне право на касаційний розгляд у вищевказаному судовому провадженні.

Аналізуючи обставини та підстави указаного у заяві ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст..375 КК України слідчий провів допит ОСОБА_3 та члена колегії суддів Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_5 .

Зі змісту оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що вона є вмотивованою, її зміст відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття.

У оскаржуваній постанові знайшов своє відображення аналіз складу кримінального правопорушення, передбаченого ст..375 КК України резолютивних детально проаналізовано об`єктивну та суб`єктивну сторони кримінального правопорушення та викладений обґрунтований висновок щодо відсутності у діях суддів ОСОБА_5 , ОСОБА_7 і ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст..375 КК України

Не вдаючись, за відсутності процесуальних повноважень, у перегляд (ревізію) судового рішення, яке набрало законної сили, слідчий суддя зазначає таке.

Кримінальна відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України настає у випадку постановления суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України полягає у постановленні суддею (суддями) завідомо неправосудного судового рішення.

Неправосудним є незаконне та необґрунтоване судове рішення, судове рішення, тобто таке, в якому висновки суду завідомо суперечать установленим фактичним обставинам справи або завідомо неправильно застосовано норму матеріального права, або яке свідомо постановлено з грубим порушенням норм процесуального права.

Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, характеризується виключно прямим умислом з обов`язковою наявністю мотиву, оскільки особа усвідомлює, що постановляє завідомо неправосудний акт, керуючись при цьому будь-яким мотивами, за винятком корисливих або інших особистих інтересів.

Як вбачається із заявами ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 17.12.2018 та його показань слідчому під час допиту у межах цього кримінального провадження, ознакою неправосудності рішення колегії суддів Хмельницького апеляційного суду від 14.11.2018 у справі №607/934/13-к скаржник вважає порушення його права на касаційний розгляд у вищевказаному судовому провадженні.

Разом із тим, із матеріалів кримінального провадження слідує, що право на апеляційне оскарження постанови начальника СВ прокуратури Тернопільської області ОСОБА_8 21.10.2010 про закриття кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень у ОСОБА_17 не було, оскільки він не є особою інтересів якої стосується оскаржувана постанова чи представником такої особи, що констатовано і ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Тернопільської області від 26.09.2013.

За наведених обставин, неможливість або можливість касаційного оскарження рішення апеляційної інстанції як спосіб, на думку ОСОБА_3 відновити його права у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 , де ОСОБА_3 не є особою, якої стосується кримінальне провадження, за переконанням слідчого судді, не може вважатися критерієм неправосудності судового рішення від 14.11.2018.

Стосовно тлумачення слідчою при винесенні постанови про закриття кримінального провадження положень КПК України в редакції 1960 року та повноважень суду апеляційної інстанції за наслідком розгляду справи за апеляційною скаргою на постанову місцевого суду, слідчий суддя вважає необхідним зазначити таке.

Згідно ізст.236-5.КПК України(вредакції 1960року) постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання її копії чи повідомлення прокурора про залишення скарги на цю постанову без задоволення.

Відповідно дост..376КПК України(вредакції 1960року) апеляційний суд, встановивши обставини, передбачені статтями 6, 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу.

За положеннями п.10 ч.1 статті 6 КПК України у зазначеній редакції, обставинами, що виключають провадження в кримінальній справі, за яких кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю щодо особи, про яку є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи по тому ж обвинуваченню.

Відповідно дост..382КПК України(уредакції 1960року) апеляційна перевірка судових рішень, зазначених у частині другій статті 347 цього Кодексу, здійснюється з додержанням вимог цієї глави. (Глава 30)

При перевірці цих рішень судове слідство не провадиться. Апеляції на постанови судді, винесені в порядку, передбаченому статтями 52-5, 165-2, 165-3, 177, 205, 462, 463 цього Кодексу, розглядаються не пізніш як через три доби після їх надходження до апеляційного суду. Апеляції на постанови судді, винесені в порядку, передбаченому статтями 236-2, 236-6, 236-8,468, 478 цього Кодексу, розглядаються не пізніш як через сім діб після їх надходження до апеляційного суду. Для розгляду цих апеляцій відповідні матеріали невідкладно витребовуються апеляційним судом.

Апеляційна інстанція не вправі постановити свій вирок, скасувавши ухвалу (постанову) суду першої інстанції про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування.

Після апеляційної перевірки постанови місцевого суду, винесеної в порядку, передбаченому статтею 236-8 цього Кодексу, матеріали справи:

1) направляються органу, який проводить досудове слідство, якщо постанову про порушення справи не скасовано;

2) зберігаються в матеріалах судового провадження по скарзі, якщо постанову про порушення справи скасовано і в порушенні справи відмовлено.

Отже, положення ст..382 КПК України (в редакції 1960 року) конкретизують дії суду апеляційної інстанції після перегляду (апеляційної перевірки) постанови місцевого суду в порядку ст..236-8 цього Кодексу.

Разом із тим, із аналізу вищенаведених норм слідує, що положення Глави 30 підлягають застосуванню судом апеляційної інстанції до інших постанов суду першої інстанції за наслідком перегляду апеляційної скарги на такі/таку постанову.

За наведених обставин, викладені в заяві ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 17.12.2018 та у заяві про розгляд справи без його участі від 12.05.2021 , твердження про твердження про обов`язок суду апеляційної інстанції та його повноваження за наслідком розгляду апеляційної скарги на оскаржувану постанову Тернопільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.12.2017, або залишити в силі постанову, або скасувати її і направити на новий, судовий розгляд, є необґрунтованими.

На підставі п.1 ч.2 ст.370 КПК України вирок (постанову) в усякому разі належить скасувати, якщо: за наявності підстав для закриття справи її не було закрито.

Указана норма перебуває у взаємозв`язку із положеннями п.9, п.10 ч. ст..6 КПК України (в редакції 1960 року), згідно з якою кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю щодо особи, про яку є вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили, або ухвала чи постанова суду про закриття справи з тієї ж підстави; щодо особи, про яку є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи по тому ж обвинуваченню.

Імперативні приписи указаних норм КПК України дають можливість для висновку про те, кримінальну справу відносно особи за наявності на те підстав, може бути закрито відносно особи на будь-якій стадії провадження у кримінальній справі (саме таке формулювання використовується у КПК 1960 року).

Водночас норми ст..376 КПК України у поєднанні із ст..370 КПК України у зазначеній редакції регламентують повноваження того органу (у даному випадку суду апеляційної інстанції) на можливість виправлення помилки, яку, зокрема допустив суд першої інстанції під час розгляду скарги на постанову слідчого про закриття провадження у кримінальній справі в контексті п.9,10 ст.6 КПК України ( в редакції 1960 року): якщо щодо особи, про яку є не скасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи по тому ж обвинуваченню.

Крім того, зі змісту ст.370 КПК України слідує, що суд апеляційної інстанції вправі скасувати не лише вирок,а і постанову суду.

Водночас указана норма КПК України не вказує на обов`язковість ухвалення судом рішення, яким кримінальна справа розглянута по суті та прийнято остаточне рішення у кримінальній справі.

Одним з таких остаточних рішень є вирок.

Водночас постанова суду першої інстанції, яка може бути предметом апеляційного перегляду в суді апеляційної інстанції, крім постанови про закриття кримінальної справи, таким судовим рішенням не є.

Разом із тим, як правильно зазначено у постанові слідчої, підстав для повернення справи на новий судовий розгляд внаслідок скасування постанови Тернопільського міськрайонного суду від 04.12.2017 року у суду апеляційної інстанції не було, оскільки такі повноваження в суду апеляційної інстанції були б уразі наявності обставин, передбачених в пунктах 2, 3, 4, 6 - 10, 13 частини другої статті 370 КПК України .

Водночас, як наведено вище підставою для скасування указаної постанови Тернопільського міськрайонного суду слугувала наявність судових рішень, які не скасовані з одного і того ж предмету, стовно тієї ж особи з одних і тих же підстав, що не підпадає під указані норми, які збов`язують суд апеляційної інстанції повернути справу на новий судовий розгляд до місцевого суду.

Отже, аргументи ОСОБА_3 про те що положення ст..376 КПК України ( в редакції 1960 року) до вказаних правовідносин не застосовуються за проаналізованих норм кримінального процесуального закону в редакції 1960 року підставами для задоволення скарги слугувати не можуть, оскільки положення Глави 30 КПК України у зазначеній редакції, зокрема ст.367,370, ст..376 не виокремлювали поняття «справа» та «кримінальна справа» «закриття провадження у справі» та можливість закриття провадження у справі лише на стадії розгляду кримінальної справи (обвинувального висновку відносно особи по суті).

Згідно зі ст. 129 Конституції України суддя при здійсненні правосуддя, є незалежним та керується принципом верховенства права.

Відповідно до ст. 126 Конституції України забороняється вплив на суддю у будь-який спосіб.

Згідно з положеннями частин 1 та 6 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об`єднання зобов`язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.

Незалежність судів є прерогативою, що надається не на користь власних інтересів суддів, а для забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя. Неодмінною умовою практичної реалізації згаданого принципу є створення державою таких умов, за яких суддя не мав би обґрунтованих підстав побоюватися несприятливих наслідків для своєї кар`єри у зв`язку з правовою позицією, висловленою у прийнятому рішенні за результатами добросовісного й неупередженого розгляду справи.

Якщо суддя може бути притягнутий до юридичної відповідальності через його рішення, то неможливо зберегти судову незалежність і демократичний баланс гілок влади. На цьому наголошено в пункті 62 Висновку № 10 (2007) Консультативної Ради європейських суддів «Судова влада на службі суспільства».

Рішенням Конституційного Суду№ 7-р/2020 від 11.06.2020 ст.375 КК України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).

Вказане рішення набрало законної сили та є остаточним.

Згідно ізст.379КПК України(вредакції 1960року) ухвала апеляційного суду складається одним із суддів. Після складання ухвали і підписання її всіма суддями суд повертається до залу судового засідання, де ухвалу оголошує один із суддів.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що головуючим суддею під час постановлення ухвали від 14.11.2018 колегію суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у справі №607/934/13-к була ОСОБА_5 , допит якої у межах кримінального провадження проведений слідчим.

За відсутності норми про кримінальну відповідальність, передбаченої ст.375 КК України на час розгляду цієї скарги, та з урахуванням проаналізованих обставин, які не свідчать про наявність кримінально караної поведінки у діях членів колегії суддів, слідчий суддя не вбачає підстав для вчинення інших слідчих дій, ніж ті що проведені у кримінальному провадженні, які було б слід провести додатково для досягнення мети кримінального провадження, зокрема допиту суддів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .

А відтак посилання скаржника на незаконність та необґрунтованість винесення слідчим оскаржуваної постанови, слідчий суддя відхиляє.

За наведених обставин, слідчий суддя зазначає про правильність висновку слідчої про відсутність ознак об`єктивної сторони і суб`єктивної сторони розслідуваного кримінального правопорушення, а відтак і складу вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 375 КК України у діях суддів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 під час постановлення указаної ухвали від 14.11.2018.

Вивчивши усі матеріали кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає обставин, які б могли виправдати подальше розслідування даного кримінального провадження.

Зміст постанови про закриття кримінального провадження відповідає вимогамст. 110 КПК України, рішення слідчого є належним чином мотивованим та обґрунтованим.

А тому підстав для процесуального реагування та скасування постанови слідчого, немає.

Керуючись ст. 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Хмельницькому ОСОБА_4 28.10.2020 про закриття кримінального провадження №42019210000000021 від 23.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.375 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1