Справа № 296/10428/20

2/296/99/21

УХВАЛА

Іменем України

"21" травня 2021 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання позивача ОСОБА_1 про закриття провадження в частині позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Житомирський завод огороджувальних конструкцій, Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області про зобов`язання надати направлення на проходження МСЕК,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов`язати Приватне акціонерне товариство Житомирський завод огороджувальних конструкцій та Житомирське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області надати йому направлення в Житомирський обласний центр медико-соціальної експертизи Житомирської обласної ради на предмет зміни підстави інвалідності на професійне захворювання та для визначення відсотків втрати професійної працездатності.

21.05.2021 року позивачем подано до суду письмове клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог до Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатись в порядку адміністративного судочинства (а.с.111).

Представник відповідача ПАТ Житомирський завод огороджувальних конструкцій Ревунець Г.А. подала до суду письмову заяву про проведення підготовчого судового засіданні без участі представника відповідача (а.с.112).

Представник відповідача Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області Снігірьова О.С. подала до суду письмову заяву про закриття підготовчого судового засідання без участі представника відповідача (а.с.113).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається із позовних вимог, позивач звернувся до Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області про спонукання до виконання певних дій, тобто до відповідача, який є суб`єктом владних повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального Кодексу України , суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових, та інших правовідносин відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 1105-XIV) передбачено, що цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Закону № 1105-XIV, Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Одними із принципів соціального страхування, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, зокрема, є законодавчо визначені умови і порядок здійснення соціального страхування та державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.

Пунктами 6, 7 ст. 6 Закону № 1105-XIV рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов`язковим для виконання, у тому числі всіма страхувальниками та застрахованими особами, яких воно стосується. Рішення правління Фонду оформляється постановою. Постанови правління Фонду підлягають обов`язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті Фонду протягом 20 робочих днів після їх прийняття. Рішення правління Фонду, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ст. 8 Закону № 1105-XIV, виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Управління виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.

Згідно ст. 9 Закону № 1105-XIV, основними завданнями Фонду та його робочих органів, зокрема, є реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування; надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Тобто Фонд є суб`єктом владних повноважень, наділений владними управлінськими функціями.

Статтею 44 Закону № 1105-XIV встановлено, що Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Відповідно до ст. 17 Закону № 1105-XIV, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України розмежовано предметну підсудність місцевих загальних судів як адміністративних та окружних адміністративних судів.

Згідно ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи, з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму; 3)адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Частиною 2 зазначеної статті Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті. Тобто, законодавцем чітко визначено предметну підсудність адміністративних справ місцевим загальним судам.

Враховуючи принципи, функції Фонду та зміст положень вищезазначених норм права, суд дійшов висновку, що за предметним та суб`єктним складом спір щодо зобов`язання Фонду вчинити певні дії, має ознаки публічно-правових правовідносин, а отже підлягає розгляду за правилами КАС України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що зазначена категорія спору належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування зазначених норм процесуального права висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 280/1539/15-ц.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 2ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 т. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Згідно ч. 2 чт. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Враховуючи викладене, зважаючи, що Кодексом адміністративного судочинства розмежовано предметну підсудність місцевих загальних судів як адміністративних та окружних адміністративних судів, а також зважаючи, що позивачем подано позов про зобов`язання Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області вчинити певні дії, а даний спір є спором до суб`єкта владних повноважень, то розгляд даної справи предметно підсудний окружному адміністративному суду в порядку КАС України, а тому клопотання позивача про закриття провадження в частині позовних вимог підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.255,256 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про закриття провадження в частині позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Житомирський завод огороджувальних конструкцій, Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області про зобов`язання надати направлення на проходження МСЕК задовольнити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Житомирський завод огороджувальних конструкцій, Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області про зобов`язання надати направлення на проходження МСЕК - закрити в частині вимог до Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області про зобов`язання надати направлення на проходження МСЕК.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції Житомирського окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя О. Й. Адамович