17.05.21
Справа № 522/20648/19
Провадження № 2/522/3639/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
17 травня 2021 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого - судді Чернявської Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Прусс О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Страхова компанія «Гута -Україна» про відшкодування шкоди, завданої здоров`ю внаслідок авіакатастрофи,
ВСТАНОВИВ:
05 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до публічного акціонерного товариства Страхова компанія «Гута -Україна» про відшкодування шкоди, завданої здоров`ю внаслідок авіакатастрофи.
В обґрунтування позову зазначено, що 13 лютого 2013 року ОСОБА_1 в якості пассажира, перебував на борту повітряного судна Ан-24РВ, що виконував чартерний рейс OTL-8971/72 з перевезення футбольних уболівальників за маршрутом «Одеса-Донецьк-Одеса». Під час здійснення посадки в аеропорту м. Донецьк літак потрапив в авіакатастрофу, внаслідок чого позивач зазнав тілесних ушкоджень.
Між Авіакомпанією «Південні авіалінії» у вигляді ТОВ, яке зараз припинено, що виконувала вказаний чартерний рейс та ПрАТ «СК «Гута-Україна» 19.12.2012 року був укладений договір № 11-107-04-01/13 обов`язкового страхування відповідальності експлуатанта ПС\повітряного перевізника перед третіми особами, пасажирами, за багаж та ручну поклажу, за умовами якого позивач, як пасажир, був застрахований. Проте жодних виплат Авіакомпанією «Південні авіалінії» на користь позивача зроблено не було. Крім того, позивач посилається на рішення Вищого спеціалізованого суду України від 09 грудня 2015 року у справі №6-31842ск15 за позовами інших пасажирів зазначеного рейсу до ПАТ СК «Гута-Україна» з однорідними з цією справою вимогами, яким встановлено обґрунтованість вимог пасажирів саме до страхової компанії з вимогами про виплату належного їм страхового відшкодування. У зв`язку з чим, позивача просив стягнути матеріальне відшкодування у розмірі 3 718 728, 00 гривень.
Ухвалою суду від 12 грудня 2019 року позовну заяву залишено без руху.
26 грудня 2019 року від позивача по справі до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 14 січня 2020 року відкрито провадження у справі, встановлено загальний порядок розгляду справи.
Протокольною ухвалою суду від 12 серпня 2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.
В судове засідання сторони не з`явились. Від позивача по справі надійшла заява про розгляд справи за відсутності, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання повторно не з?явився, викликаний у встановленому законом порядку, про поважність причин не явки суд не повідомив.
Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.
Суд, на підставі ст. 281 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.
Судом встановлено, що позивач 13 лютого 2013 року в якості пасажира перебував на борту повітряного судна Ан-24РВ, що виконував чартерний рейс OTL-8971/72 з перевезення футбольних уболівальників за маршрутом «Одеса-Донецьк-Одеса». Під час здійснення посадки в аеропорту м. Донецьк літак потрапив в авіакатастрофу, внаслідок чого позивач зазнав тілесних ушкоджень.
Між Авіакомпанією «Південні авіалінії» у вигляді ТОВ, що виконувала вказаний чартерний рейс, та відповідачем, ПрАТ «СК «Гута-Україна», 19.12.2012 року був укладений договір № 11-107-04-01/13 обов`язкового страхування відповідальності експлуатанта ПС\повітряного перевізника перед третіми особами, пасажирами, за багаж та ручну поклажу, за умовами якого позивач як пасажир був застрахований.
З положень глави 4 Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 30.11.2012 року № 735, слідує, що перевізник не може виключити чи обмежити свою відповідальність за шкоду, яка спричинила загибель або тілесне ушкодження пасажира, за умов, зазначених у главі 1 цього розділу, сумою у розмірі 113100 СПЗ для кожного пасажира.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Повітряного кодексу України в Україні здійснюється обов`язкове авіаційне страхування цивільної авіації; за ч. 3 ст. 118 Повітряного кодексу України авіаперевізник зобов`язаний страхувати свою відповідальність за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, вантажу і пошті. За приписами п.7 ч.1 ст.7 Закону України «Про страхування» авіаційне страхування цивільної авіації є різновидом обов`язкового страхування.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною 2 Закону України «Про страхування» передбачено, що для здійснення обов`язкового страхування Кабінет Міністрів України, якщо інше не визначено законом, встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов`язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.
Статтею 985 ЦК України встановлено, що страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку. Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.
Пунктом 3.1 Договору обов`язкового страхування відповідальності експлуатанта ПС/повітряного перевізника за шкоду перед третіми особами, пасажирами, за багаж та ручну поклажу № 11-107-04-01/13 передбачено, що предметом страхування визначені майнові інтереси застрахованих осіб, які виникають внаслідок зобов`язань відшкодувати шкоду в порядку, встановленому законодавством, третім особам та пасажирам (їх спадкоємцям), пов`язану з експлуатацією повітряного судна.
Згідно з п. 1 секції ІІ договору страхування при настанні страхових випадків, страховик відшкодовує за застраховану особу (страхувальника) усі суми, які є компенсацією за випадкову шкоду життю та здоров`ю пасажирів застрахованого повітряного судна.
Таким чином, дія вказаного договору страхування поширюється на позивача, як на пасажира повітряного судна, зобов`язання відшкодувати шкоду якому застрахованою особою - перевізником і є предметом договору.
Порядок і правила проведення обов`язкового авіаційного страхування цивільної авіації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2002 року № 1535.
Відповідно до п. 1 цього Порядку і правил обов`язкове авіаційне страхування цивільної авіації проводиться з метою забезпечення захисту інтересів експлуатантів, пасажирів, третіх осіб і в тому числі включає страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу.
Згідно з п. 9 Порядку і правил відповідальність перед пасажиром вважається застрахованою, за наявності у пасажира авіаквитка з моменту його реєстрації та внесення до поіменного списку перевізника до моменту, коли він (пасажир) залишив перон аеропорту під наглядом уповноваженої особи повітряного перевізника.
За змістом п. 12 Порядку і правил, страховими випадком вважається подія, внаслідок якої настає відповідальність страхувальника за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю пасажирів.
Відповідно ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Виникнення відповідальності Авіакомпанії "Південні авіалінії" у вигляді ТОВ щодо відшкодування позивачу завданої шкоди його життю та здоров`ю, яка завдана внаслідок авіакатастрофи літака АН-24 РВ, реєстраційний номер НОМЕР_3, що сталася 13 лютого 2013 року, передбачена договором страхування № 11-107-04-01/13, укладеним 19 грудня 2012 року, який тягне за собою обов`язок страховика здійснити виплату страхової виплати для забезпечення захисту інтересів позивача як пасажира повітряного судна, що є метою обов`язкового авіаційного страхування цивільної авіації.
Вказаний договір страхування за своєю природою є договором обов`язкового страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна, тобто сторони за договором Авіакомпанії «Південні авіалінії» у вигляді ТОВ та договором страхування на користь третіх осіб пасажирів.
Приписи ст. 985 ЦК України надають право страхувальнику ввести у страхові відносини додаткового суб`єкта, який отримує статус третьої особи в розумінні статті 636 ЦК України, тобто особи, яка хоча і не є стороною в договорі, проте набуває права вимагати виконання зобов`язання на свою користь. В статті 3 Закону України «Про страхування» визначаються види третіх осіб у страховому зобов`язанні, в тому числі, це застраховані особи, під якими необхідно розуміти фізичних осіб, у житті яких можуть трапитися події, за наслідком яких виникає обов`язок страховика здійснити страхові виплати такому застрахованому.
Згідно з ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 636 Цивільного кодексу України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом враховано, що оскільки авіаційне страхування є обов`язковим і не потребує укладення відповідного договору страхової компанії з пасажиром, то, відповідно необхідно й розмежовувати відповідальність авіаперевізника, який несе відповідальність згідно з умовами договору обов`язкового страхування, вимог Закону, та пасажирів, відповідальність перед якими презюмується за приписами п. 9 «Порядку і правил проведення обов`язкового авіаційного страхування цивільної авіації».
Жодних з дій, передбачених ст. 20 Конвенції для уніфікації деяких правил міжнародних повітряних перевезень (Монреальська конвенція 1999 року), ст. 991 ЦК України та п. 7 Порядку і правил проведення обов`язкового авіаційного страхування цивільної авіації, які визначені як підстави відмови від здійснення страхового відшкодування, позивачем не здійснювалось.
В оцінці обґрунтованості вимог саме до обраного позивачем відповідача суд має врахувати наступні обставини: згідно з постановою Господарського суду Одеської області від 13 лютого 2015 року (справа № 916/2691/14) Авіакомпанію «ПІВДЕННІ АВІАЛІНІЇ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
В оцінці правових відносин між цими сторонами суд зобов`язаний врахувати висновки, яких дійшов Вищий спеціалізований суд України в рішенні від 9 грудня 2015 року у справі №6-31842ск15 у справі за позовами інших пасажирів зазначеного рейсу до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГУТА-УКРАЇНА» з однорідними з цією справою вимогами, зокрема, суд має враховувати, що судом касаційної інстанції встановлено обґрунтованість вимог пасажирів саме до страхової компанії з вимогами про виплату належного їм страхового відшкодування.
Додатково суд має врахувати, що під час вирішення цієї справи для суду є обов`язковою правова позиція у справі 6-2808цс15, згідно з якою право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості предьявити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Сума матеріального відшкодування у цьому випадку складає 113100 СПЗ*32,88 грн./СПЗ= 3 718 728, 00 (три мільйони сімсот вісімнадцять сімсот двадцять вісім) грн. та підлягає стягненню з відповідача ПАТ «СК «Гута-Україна».
Оцінивши усі зібрані по справі докази у своїй сукупності, піддавши їх аналізові, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Разом з тим суд має наголосити, що такі висновки носять виключно заочний характер, а тому можуть бути переглянуті за умови подання відповідачем нових доказів, що матимуть істотне значення для висновків суду, спрямованих на спростування правової позиції позивача.
При цьому, в порядку п.1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, суд покладає на відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи. Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за можливе стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 11 350, 00 гривень .
Керуючись ст.ст. 15, 16, 636, 985, 990,991 ЦК України, ст.7,8 Закону України "Про страхування", ст.20 Конвенції для уніфікації деяких правил міжнародних повітряних перевезень (Монреальська конвенція 1999 року), ст.ст. 263-265, 282, 353 ЦПК України суд,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГУТА-УКРАЇНА» про відшкодування шкоди, завданої здоров`ю внаслідок авіакатастрофи - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гута - Україна»(код ЄДРПОУ 22236186, адреса: 01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) компенсаційну страхову виплату за завдане тілесне ушкодження пасажира у розмірі 3 718 728, 00 (три мільйони сімсот вісімнадцять сімсот двадцять вісім) гривень.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Страхова компанія Гута-Україна (код ЄДРПОУ 22236186, адреса: 01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 1) на користь держави судові витрати у розмірі 11 350 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено та підписано 25 травня 2021 року.
Суддя Чернявська Л.М.
