Справа № 459/2308/20 Головуючий у 1 інстанції: Дем"яновська Ю.Д.

Провадження № 22-ц/811/169/21 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 37

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ніткевича А.В.

суддів:БойкоС.М.,Копняк С.М.,

розглянувши впорядку письмовогопровадження,без повідомленняучасників справиза наявнимиу справіматеріалами,в приміщенніЛьвівського апеляційногосуду цивільнусправу заапеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на рішенняЧервоноградського міськогосуду Львівської області від17 листопада 2020року в складі судді Дем"яновської Ю.Д. усправі запозовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо транспортної пригоди,-

встановив:

У серпні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАт «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо транспортної пригоди, просив стягнути матеріальну шкоду в розмірі 50 000 грн, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, витрати за проведення незалежної оцінки транспортного засобу в розмірі 2000 грн, судові витрати по справі по сплаті судового збору та витрати за надання правничої допомоги.

Вимоги обґрунтовував тим, що 14.05.2020 о 17 год 45 хв. в м.Червонограді Львівської області мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю автомобіля марки «Fiat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням позивача. Учасниками ДТП на місці події булоскладено повідомлення про ДТП(«європротокол»), за яким ОСОБА_2 визнав свою вину у скоєнні ДТП.

Оскількицивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Fiat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 була застрахованаПрАТ«Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп», то у визначений законом строк він повідомив про ДТП страхову компанію, у якій застрахував свою цивільно-правову відповідальність, а також повідомив страхову компанію відповідача, у якій застрахував цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2

19.06.2020 відповідач прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 в даному випадку не настала, оскільки причиною ДТП стало порушення Правил дорожнього руху самим позивачем ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу марки «Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вважає відмову відповідача безпідставною, необгрунтованою та такою, що суперечить нормамЗУ«Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Оскаржуваним рішенням Червоноградського міськогосуду Львівської області від17 листопада 2020року позов задоволено.

Стягнуто з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» в користь ОСОБА_1 50 000 гривень матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою; 2000 гривень витрат за проведення незалежної оцінки транспортного засобу; 5000 гривень витрат за надання правової допомоги; 840 гривень 80 копійок понесених судових витрат.

Рішення суду оскаржив відповідач ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп», з рішенням не погоджується, вважає незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неправильним застосуваннм норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що повідомлення про ДТП, яке мало місце 14.05.2020 та складене водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не відповідає фактичним обставинам справи даної ДТП.

Покликається на те, що документом, що визначає порядок застосування типовиї схем дорожньо-транспортних пригод та розподілу відповідальності учасників ДТП, є «Типові схеми ДТП», який є невідємним документом до Інструкції щодо заповнення повідомлення про ДТП.

Відповідно до Типових схем визначення цивільно-правової відповідальності учасників ДТП здійснюється на підставі комплексного аналізу всіх обставин конкертної ДТП, що враховано не було.

Покликається на те, що ОСОБА_2 рухаючись на автомобілі в крайній правій полосі зіткнувся із автомобілем, який здійснив маневр повороту ліворуч з протилежної смуги руху.

При цьому, згідно Правил Дорожнього руху України, водій, який виконує поворот ліворуч повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.

Зазначені обставини відповідають Типовим схемам та дослідницькій частині висновку експерта № 0404 від 30.06.2020.

Покликаючись на практику касаційного суду та висновок експерта, вважає, що водій автомобіля Фіат мав перевагу, тобто право на першочерговий рух стосовно інших учасників дорожнього руху.

Таким чином, дії водія автомобіля Форд не відповідали визначенню «дати дорогу» при виконанні повороту ліворуч, а відтак знаходяться у причинновому зв`язку з настанням ДТП.

Вважає, що висновокм експерта № 0404 від 30.06.2020 встановлено невинуватість водія ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, тому не можна вважати, що учасниками ДТП при складанні європротоколу було досягнуто згоди щодо обставин її скоєння.

Враховуючи наведене, висновки суду про те, що відмова відповідача виплатити страхове відшкодування є неправомірною, суперечать нормам спеціального закону.

Просить скасувати рішення Червоноградського міськогосуду Львівської області від17 листопада 2020року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України).

Згідно із ч. 13 ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду є відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, сумарний розмір якої не перевищує ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи наведене, справа призначена для розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Виключно бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які вже висловлені, зокрема, у позові заяві та апеляційній скарзі, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 668/13907/13-ц).

При цьому, згідно із ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, відтак колегія суддів інформувала учасників справи про час і день розгляду справи, шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення враховуючи таке.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що обов`язок страховика щодо здійснення страхової виплати особі, якій заподіяна шкода, виникає у разі настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність страхувальника, при цьому, лише за відсутності підстав для притягнення страхувальника до відповідальності, у страховика не виникає зазначений обов`язок.

Так, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Оскільки вина застрахованої особи у настанні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується "європротоколом", посилання відповідача на невиникнення цивільно-правової відповідальності є безпідставним.

Зокрема, відмова відповідача не ґрунтується на жодній із передбаченихстаттею 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підстав, не враховує оформлення учасниками спільного повідомлення про ДТП і її фактичних обставини, томусуд стягнув з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» в користь позивача 50 000 гривень матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою та 2000 гривень витрат за проведення незалежної оцінки транспортного засобу.

При цьому, суд не взяв до уваги висновок експерта № 0404 від 30.06.2020, як доказ відсутності вини водія транспортного засобу, цивільно-правова відповіальність якого застрахована, оскільки, схема ДТП, яку експерт використував для дослідження обставин та механізму ДТП відрізняється від тої, яка зображена на повідомленні про дорожньо-транспортну подію ("європротоколі").

Також, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір правової допомоги є співмірним із розміром заявлених вимог та обсягом виконаних адвокатом робіт, тому стягнув з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 5000 гривень.

Перевіряючи законність оскаржуваного рішення колегія суддів виходить із такого.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування».

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексуУкраїни).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»).

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Частиною першою статті 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором.

Судом встановлено наступні юридично значимі факти та відповідні їм правовідносини.

14 травня 2020 року о 17:45 годині на перехресті вул. Б.Хмельницького та вул. Соборної в м.Червоноград Львівської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Fiat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до копії повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 14.05.2020 року року, т.з. «європротокол», третя особа - водій транспортного засобу марки «Fiat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 свою вину у вчиненні ДТП визнав (а.с. 9).

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобумарки «Fiat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 на момент ДПТбула застрахована ПрАТ«Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп»згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-189467567 (а.с.13).

У встановлений законом строк ОСОБА_2 звернувся до відповідачаіз повідомленням про ДТП, що мала місце 14.05.2020, в якому зазначив, що учасниками ДТП було складане спільне повідомлення - «європротокол».

Позивачем ОСОБА_1 надано транспортний засіб для огляду, що підтверджується актом огляду транспортного засобу від 15.05.2020, у якому зафіксовано стан автомобілямарки «Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 12).

Відповідно до звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого колісного транспортного засобу № ФД-122 від 11.08.2020 року, який складений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , станом на 14.05.2020 року вартість відновлювального ремонту автомобіля«Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 67 803,67 грн. (а.с.14-27).

Листом від 19.06.2020 року відповідачвідмовив позивачуу виплаті страхового відшкодування з посиланням на відсутність цивільно-правової відповідальності через порушення правил дорожнього руху самим позивачем, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 13).

Встановлені фактичні обставини справи свідчать про те, що учасники дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , керуючись пунктом 2.11. Правил дорожньогоруху України, пунктом 33.2 статті 33Закону №1961-IV та примітки до статті 124 КУпАП, скористалися правом на складення спільного повідомлення про ДТП - «Європротокол». У вказаному повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_2 визнав себе винним в цій ДТП.

Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 20 червня 2018 року, справа № 308/3162/15-ц, для отримання страхової виплати за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого. У примітці достатті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушеннязазначено, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушенняправил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону.

Звертаючись із позовними вимогами ОСОБА_1 , як учасник ДТП зазначав, що на місці такої булоскладено повідомлення про ДТП(«європротокол»), за яким ОСОБА_2 визнав свою вину у скоєнні ДТП, оскількицивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Fiat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 була застрахованаПрАТ«Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп», а страховк прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 в даному випадку не настала, просив стягнути відповідне відшкодування в судовму порядку.

Заперечення відповідача ПрАТ«Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» фактично зводяться до того, що у товариства відсутній обов`язок відшкодовувати шкоду, завдану застрахованим автомобілем, через порушення правил дорожнього руху самим позивачем, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди.

Цивільно-правова відповідальність може мати місце при наявності складу адміністративного чи кримінального правопорушення. Саме склад адміністративного чи кримінального правопорушення є тим юридичним фактом який породжує правовідносини між порушником і потерпілим та створює певні правомірні вимоги потерпілого та обов`язки порушника відшкодувати шкоду завдану протиправними діями.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за цим законом є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону).

Стаття 4 цього закону визначає суб`єктів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності,чинного на території України.

Згідно із статтею 6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоровю та/або майну потерпілого.

Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми, в порядку визначеному законом.

Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пп. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - Моторне (транспортне) страхове бюро України; далі - МТСБУ), повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Таким чином, наведені правові норми встановлюють обов`язок особи, як водія транспортного засобу, причетного до такої пригоди, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Метою такого обов`язку є надання страховику можливості перевірити обставини дорожньо-транспортної пригоди і запобігти необґрунтованим виплатам.

В свою чергу, відповідно до п. 33.2 ст.33Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Пунктом 1розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілим, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України» від 17 листопада 2011 року №698,затверджено максимальний розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України з 01 лютого 2016 року - 50 000 гривень потерпілому.

Пунктом 37.1. статті 37Закону визначено підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

В свою чергу, стаття 32 Закону містить перелік випадків, коли шкода відповідно до цього Закону страховиком або МТСБУ не відшкодовується, зокрема коли, шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону (пункт 32.1).

Таким чином, покликаючись на норми ПДР, які на думку відповідача, позивач порушив, страховик власне вважає, що у нього не виникло обов`язку відшкодовувати шкоду, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не настала.

Так, Правилами дорожнього руху в редакції, чинній на момент вчинення ДТП встановлено, що перед початком руху, перестроюванням та будь якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (пункт 10.1.).

Крім цього, дійсно перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч (п. 16.13).

Як зазначалося вище, спірна дорожньо-транспортна пригода мала місце 14 травня 2020 року о 17:45 годині на перехресті вул. Б.Хмельницького та вул. Соборної в м.Червоноград Львівської області.

Згідно відповіді КП «Комунальник» від 06.11.2020 на адвокатський запит слідує, що на вул. Б. Хмельницького в м. Червоноград, від повороту на вул. Гоголя до церкви св. Юрія по середині дороги 1 (одна) осьова лінія (а.с. 120).

Розділювальна смуга - виділений конструктивно або за допомогою суцільних ліній дорожньої розмітки 1.1 або 1.2 елемент автомобільної дороги, який розділяє суміжні проїзні частини.

Смуга руху - поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів.

Зважаючи на наведене, колегія суддів контатує те, що на вул. Б. Хмельницького в м. Червонограді відсутні дві чи більше смуг руху в одному напрямку.

Тобто, на вул.Б.Хмельницького вм.Червонограді наявнілише двісмуги руху,кожна зяких маєпротилежний напрямок.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 рухаючись на автомобілі в крайній правій полосі зіткнувся із автомобілем, який здійснив маневр повороту ліворуч з протилежної смуги руху, оскільки крайня права смуга руху там відсутня.

Враховуючи наведене та схему руху згідно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, у позивача ОСОБА_1 , який здійснював маневр повороту ліворуч був відсутній обов`язок пропускати автомобіль, яким керував ОСОБА_2 , повертаючи праворуч.

При цьому, власне ОСОБА_4 порушив правила дорожнього руху, оскільки здійснив обгін автомобілів в межах однієї смуги руху, без виїзду на смугу зустрічного руху, тобто правою стороною.

Натомість три автомобілі, яких обігнав ОСОБА_2 пропускали позивача ОСОБА_1 .

Таким чином, висновки та будь які доводи відповідача про те, що у нього, як страховика не виникло обов`язку відшкодовувати шкоду позивачу, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не настала, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

В свою чергу, відповідно дост. 12 ЦПК Україниодним із принципів цивільного судочинства є змагальність сторін та згідно зіст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Враховуючи наведене, висновок місцевого суду про те, що відмовляючи позивачуу виплаті страхового відшкодування з посиланням на відсутність цивільно-правової відповідальності через порушення правил дорожнього руху самим позивачем, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди, відповідач діяв не правомірно, є правильний, тому зобов`язання останнього в примусовому порядку здійснити відповідну виплату є обгрунтованим.

Розмір відшкодування, як і витрати пов`язані із оплатою вартості експертизи та правової допомоги, відповідач не оскаржує, тому підстави для зміни рішення в цій частині також відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підставами для зміни чи скасування оскаржуваного рішення не є.

Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» - залишити без задоволення.

Рішення Червоноградського міськогосуду Львівської області від17 листопада 2020року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Повний текст постанови складений 18 травня 2021 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк