1Справа № 335/4597/19 2/335/1796/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі

головуючого судді Геєць Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В.,

представника позивача Герасименко О.В.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення, -

ВСТАНОВИВ:

КП „Водоканал" звернувся в суд з позовом до відповідача, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення, вказавши, що відповідач користується послугами КП „Водоканал" та повинний щомісяця провадити оплату за воду і послуги каналізації, однак оплату не вносить, у зв`язку з чим за період з 01.04.2007 року по 31.01.2019 року утворилась заборгованість у розмірі 21 102 грн. 34 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за воду і послуги каналізації в сумі 21 102 грн. 34 коп., судові витрати у розмірі 1921 грн.00 коп.

Заочним рішенням від 20.08.2019 року позовні вимоги Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Водоканал» (м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61, ЗКПО 03327121) заборгованість за надані послуги з 01.04.2007 року по 31.01.2019 року в сумі 21 102 грн. 34 коп.

01.03.2021 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 20.08.2019 року, яка мотивована тим, що ОСОБА_1 не була обізнана про судовий розгляд, оскільки увесь час остання не проживала за місцем реєстрації, а проживала за адресою: АДРЕСА_2 , під час розгляду справи кореспонденція надсилалась на адресу місця реєстрації: АДРЕСА_1 , тобто через свою фізичну відсутність за адресою, на яку надсилалась кореспонденція ОСОБА_1 не мала можливості отримувати судові повістки та не була обізнана про наявність судової справи. Крім того, обґрунтовуючи свої заперечення заявник послався на строк позовної давності. Також заявник посилаючись на те, що повний текст заочного рішення відповідачу вручено не було, а зі змістом судового рішення відповідач фактично ознайомився 25.02.2021 року під час ознайомлення з матеріалами справи та не мала об`єктивної можливості звернутися до суду з заявою про перегляд заочного рішення, просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 20.08.2019 року, скасувати заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.08.2019 року та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 06.04.2021 року поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 20.08.2019 року

Заява ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 серпня 2019 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення, задоволена.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 серпня 2019 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення, скасовано.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судове дебати не проводяться.

Представник відповідача - адвокат Стариченко М.П. у встановлений законом строк надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що заявлені вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту воду і послуги з водовідведення за період 01.04.2007 року по 25.04.2016 року не підлягають задоволенню у зв`язку зі спливом строків позовної давності. Окрім цього зазначив, що не проведення виконавцем періодичної повірки засобу обліку води не є підставою для неврахування його показників, так як забезпечення проведення повірки є обов`язком виконавця послуг і невиконання ним такого обов`язку не повинно мати негативних наслідків для споживача. Зазначив, що лічильник увесь час був справний. У зв`язку з цим, вказав, що позивач не має права зобов`язати відповідача платити за нормами споживання, якщо у квартирі встановлений справний лічильник.

Від представника позивача за довіреністю Герасименко О.В. надійшла відповідь на відзив, у якій вказано, що строки позовної давності позивачем не порушені. Також зазначено, що позивачем вживались заходи щодо повідомлення споживача про необхідність проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки, а також намагались отримати доступ для зняття контрольних показань квартирного приладу обліку води, однак доступ відповідачем не був наданий. У зв`язку з цим, з 09.09.2016 року прилад обліку холодної води було знято з абонентського обліку КП „Водоканал" та нарахування послуги з централізованого постачання та водовідведення почало здійснюватись на 4 зареєстровані особи відповідно до питомих норм водоспоживання.

У судовому засіданні представником позивача Герасименко О.В. підтримано позовні вимоги та зазначено, що Законом України „Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" було внесено зміни до частини 4 статті 17 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність" якими виключено вимогу здійснення підприємствами і організаціями, які надають послуги з водопостачання, періодичної повірки обслуговування та ремонту, що є власністю фізичних осіб за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з водопостачання.

Представник відповідача - адвокат Стариченко М.П. у задоволенні позовної заяви просив відмовити. Вказав, що зміни до частини 4 статті 17 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність" якими виключено вимогу здійснення підприємств і організацій, які надають послуги з водопостачання, періодичної повірки обслуговування та ремонту, що є власністю фізичних осіб за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з водопостачання, було внесено 03.12.2020, а тому не поширюються на спірні відносини. Окрім цього, зазначив, ОСОБА_1 з 03.08.2000 зареєстрована в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . Однак у вказаній квартирі ОСОБА_1 та будь-хто інший не проживає. Увесь час Відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Послугами з водопостачання та водовідведення фактично не користується. Будь-які повідомлення від КП „Водоканал" відповідач не отримувала. У 2019 році провела повірку лічильника води та надала відповідні відомості до КП „Водоканал".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини, прийшовши до наступних висновків.

За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Основним видом діяльності КП „Водоканал" є забезпечення безперебійного постачання населенню, підприємствам, організаціям м. Запоріжжя й області питної води та відведення, отже позивач є виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та її водовідведення в м. Запоріжжі.

Рішенням Запорізької міської ради № 546 від 28.10.1999 року визначено, що збирання абонентської плати з населення за водокористування та водовідведення проводиться окремо від інших комунально-побутових послуг, а функції зі збору платежів з населення передано КП «Водоканал».

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю Департаменту реєстраційних послуг від 06.05.2019 року.

Згідно з розрахунком суми заборгованості, відповідач має заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.04.2007 року по 31.01.2019 року в сумі 21 102 грн. 34 коп.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з ч. 2 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву відповідачем було вказано на застосування строку позовної давності.

З огляду на вищевикладене, враховуючи дату звернення КП „Водоканал" до суду 25.04.2019 року, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в частині стягнення заборгованості за період з 01.04.2007 року по 25.04.2016 року.

Окрім цього, згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року у справі № 229/1539/17 (касаційне провадження № 61-27909сво18) викладено правовий висновок такого змісту: „позивач є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, виконавцем яких є КП „Компанія Вода Донбасу", тому саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у будинку позивача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. Включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій позивача, оскільки стосується правових взаємовідносин виконавця послуг та органів державної влади і місцевого самоврядування, а позивач має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води".

Таким чином, проведення періодичної повірки, обслуговування засобів обліку води у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж повинен здійснюватися за рахунок виконавця зазначених послуг.

Аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що за наявності засобу обліку холодної води оплата за надані послуги здійснюється згідно з показаннями такого засобу, за винятком випадку виявлення його несправності, що не підлягає усуненню.

Не проведення виконавцем періодичної повірки засобу обліку води не є підставою для неврахування його показників, так як забезпечення проведення повірки є обов`язком виконавця послуг і невиконання ним такого обов`язку не повинно мати негативних наслідків для споживача.

Такий правовий висновок викладено у Постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду у справі № 521/6670/18 від 29.04.2020.

Встановлено, що 21.05.2019 року ДП „Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" проведено повірку лічильника холодної води типу КВ-15 (заводський № 147137), про що свідчить акт виконаних робіт з виконання вимірювань для метрологічної повірки від 21.05.2019 року та свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 22.05.2019 року № 2-100792105930.

Вказане свідчить, що лічильник увесь час був справний.

Позивач не має права зобов`язати відповідача платити за нормами споживання, якщо у квартирі встановлений справний лічильник.

Оскільки заборгованість за водопостачання холодної води і водовідведення виникла у зв`язку з нарахуванням оплати за послуги згідно з діючими нормативами споживання, а не за показаннями засобу обліку холодної води, що суперечить пункту 10 Правил № 630, слід зробити висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову за період з 25.05.2016 року по 31.01.2019 року саме з цих підстав.

Також, у позовній заяві та відповіді на відзив представником позивача не наведено та не підтверджено доказами виникнення підстав у вересні 2016 року для проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно норм ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В Україні визнається й діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пп.41 і 60 доповіді «Верховенство права», схваленої Венеціанською комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26.03.2011).

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Як роз`яснив Пленум ВСУ у п.11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 №14, у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, позовну вимоги КП „Водоканал" до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення задоволенню не підлягають.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови позивачу у задоволенні його позову, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судом.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 206, 211, 261, 264, 265, 354ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.

Повний текст судового рішення складено 18 травня 2021 року.

Суддя Ю.В.Геєць