Справа № 331/1481/21

Провадження № 3/331/738/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Кольц Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за протоколом №010/04 від 19.03.2021 року, що надійшов з Головного управління держпродспоживслужби в Запорізькій області відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора відділення ТОВ «ЛЮСТДОРФ» в м. Запоріжжя фірми «ЛЮСТДОРФ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 166-22 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до опису правопорушення у проколі №01/04 від 19.03.2021 року у період з 18.03.2021 по 19.03.2021 на потужності зі зберігання харчових продуктів тваринного походження, транспортування харчових продуктів, яка розташована за адресою: вул. Українська, буд. 52, м. Запоріжжя, Запорізька область, був проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) стосовно додержання оператором ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин. При проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) встановлені порушення ч. 1. 2 ст. 37, п. 1 ч. 1 ст. 41, п. 2 ч. 1 ст. 41, п. 1, 2 та 3 ч. 1 ст. 45, п. 1 ч. 1 ст. 48, п. 3 ч. 1 ст. 49, п. 4 ч. 1 ст. 49. Ч. 1 ст. 21 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» №771.

На підставі вищевикладеного, на гр. ОСОБА_1 складено протокол за порушення ч. 3 ст. 166-22 КУПАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 166-22 КУпАП не визнав. Пояснив, що з перевіркою органи держпродспоживслужби прийшли одразу після того як був дощ та прорвало дах, у зв`язку із чим на місці розташування потужностей було брудно, однак одразу на місці все намагались усунути та в решті відремонтували дах. Щодо допуску на потужності співробітників, які не пройшли медичний огляд, то ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_2 розпорядженням від 29.01.2021 перевели до складу підрозділу бухгалтерії, а ОСОБА_3 розпорядженням від 29.01.2021 переведено до складу підрозділу гаражу, у зв`язку із чим вони не потребували проходження медичного огляду, так як їм були надані окремі робочі місця, які не контактували із місцем знаходження потужностей.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до наступних висновків.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Правилами ст.ст.245,251,252,280 КУпАПпередбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Диспозицією ч.3ст.166-22 КУпАПпередбачена відповідальність за порушення значень параметрів безпечності об`єктів санітарних заходів, встановлених законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Порушення вимогч. 1, 2 ст. 37Закону №771/97-ВРне знайшли свого підтвердження через те, що в самому протоколі не вказано пунктів порушень, тим самим у суду не має можливості встановити саму суть порушення.

Порушення вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 41, п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 45, п. 3 ч. 1 ст. 49, п. 4 ч. 1 ст. 49, ч. 1 ст. 21Закону №771/97-ВР не знайшло також свого підтвердження на підставі того, що крім самого протоколу та акту перевірки до матеріалів протоколу не надано жодного доказу. До протоколу не надано фото, відео фіксації правопорушення, не надано пояснень третіх осіб та самого правопорушника.

Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Окрім цього, ОСОБА_1 в судовому засіданні надав припис щодо усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин від 26.03.2021 року, дослідивши який суд приходить до висновку, що порушення які вказані в протоколі та акті, не є ідентичними припису. Таким чином у суду виникає сумнів щодо факту існування самих порушень на потужностях.

Стосовно порушень передбачених п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону №771/97-ВР суд дослідив надані ОСОБА_1 розпорядження, які підтверджують, що працівники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 станом на час перевірки не мали жодного відношення до потужностей.

Складом адміністративного правопорушення є передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об`єкт, об`єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб`єкт та суб`єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).

Дослідивши протокол, складений відносно ОСОБА_1 , суд не вбачає винної поведінки останнього, що могло б свідчити про умисні дії.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії або бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Умисел, як правило, поділяється на прямий і непрямий.

У свою чергу, прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння ( дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння ( дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Як зазначено, суб`єктивною стороною адміністративного правопорушення, має бути прямий умисел, або ж вчинення правопорушення з необережності, однак у будь якому випадку особа має або ж свідомо допускати настання шкідливих наслідків і бажати їх настання або ж легковажно розраховувати на їх відвернення.

В самому протоколі та акті перевірки вказано про те, що має місце протікання даху, суду ОСОБА_1 було надано скріншот з переписки, де йому повідомляють про те, що обвалювався дах через погодні умови, таким чином форс мажорні обставини саме на час перевірки не утворюють автоматично складу адміністративного правопорушення, так як має бути доведена і установлена вина особи, як ознака суб`єктивної сторони правопорушення.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, висновком експерта, показаннями технічних приладів та засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Судом враховується, що у Рішенні у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 08 червня 1976 року, Європейський суд з прав людини сформував критерії (тест Енгеля), для визначення поняття «кримінальне обвинувачення». для цілей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод поняття «кримінальне обвинувачення» має автономне значення, а не обмежується лише кваліфікацією «криміналу» згідно з національним законодавством. При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією. Наприклад, обов`язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції і т.д. Таким чином, протокол, що є предметом розгляду у цій справі є, з урахуванням «тесту Енгеля», кримінальним обвинуваченням, і суд має забезпечити гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції.

Згідно положень пп. «а» ч. 1 ст. 247 КУпАП, відсутність події і складу адміністративного правопорушення є підставою для закриття провадження.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, суд враховує, що даних, які би спростовували твердження ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 166-22 КУпАП, в матеріалах справи відсутні, не здобуто таких даних і під час розгляду справи в суді. Само по собі складення протоколу про адміністративне правопорушення за відсутності інших даних, на підтвердження наявності складу правопорушення, не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що провадження відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 166-22 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 166-22, 247, 283,284 КУпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,про притягненнядо адміністративноївідповідальності зач. 3 ст. 166-22Кодексу Українипро адміністративні правопорушення - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Д.М. Кольц