Справа № 529/341/21

Провадження № 4-с/529/5/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року Диканський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Кириченко О.С.,

за участі секретаря судового засідання - Бурлиги Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Диканька Полтавської області скаргу ОСОБА_1 , за участю стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", заінтересованої особи: Диканського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на дії державного виконавця -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 вказує, що на виконанні у Диканському районному відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) /далі - Диканський РВ ДВС/ знаходиться виконавче провадження № 64966350 з примусового виконання виконавчого напису № 9109, виданого 29.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., щодо стягнення з неї, заявника, на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами" заборгованості у розмірі 24 816,05 грн. Наразі стягнення за вказаним виконавчим провадженням зупинено на підставі постанови від 05.05.2021 про зупинення виконавчих дій. У зв`язку із несплатою заборгованості по виконавчому документу та за заявою стягувача в рамках вказаного виконавчого провадження постановою начальника Диканського РВ ДВС Бринь Н.К. від 05.04.2021 було накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на її, заявника, банківських рахунках.

ОСОБА_1 вказує, що накладення арешту на ці рахунки позбавляє її можливості вільно розпоряджатися своїми грошовими коштами та позбавляє її будь-яких засобів до існування, так як арешт накладено на кошти, які надходять на карткові рахунки як заробітна плата та пенсія по інвалідності. Заявник зазначає, що у травні 2021 року вона звернулася до Диканського РВ ДВС із письмовою заявою про зняття арешту з її банківських рахунків. Проте, листом Диканського РВ ДВС від 05.05.2021 за вих. № 2926 їй було відмовлено у знятті арешту та рекомендовано звернутися до суду з метою захисту своїх порушених прав.

Посилаючись на вказані обставини, заявник ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною та скасувати постанову начальника Диканського РВ ДВС Бринь Н.К. від 05.04.2021 про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню № 64966350. Крім цього, ОСОБА_1 просить суд зняти накладений оскаржуваною постановою від 05.04.2021 арешт з належних їй грошових коштів, що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ "Райффайзен Банк Аваль", та рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ "Ощадбанк".

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про підтримання вимог скарги в повному обсязі та розгляд справи за її відсутності.

Представник стягувача ТОВ "Фінансова компанія управління активами", будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, ніяких заперечень проти скарги, заяв чи клопотань суду не надав. Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду, розгляд справи було проведено за відсутності представника стягувача.

Представник заінтересованої особи - Диканського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника вказаного відділу державної виконавчої служби. До суду також надійшло заперечення на скаргу, в якому вказано, що державний виконавець Бринь Н.К. при винесенні постанови про накладення арешту на кошти скаржника діяла на підставі Закону України "Про виконавче провадження". Жодних повідомлень з АТ "Райффайзен Банк Аваль" та АТ "Ощадбанк" щодо неможливості накладення арешту на рахунок чи про те, що рахунок боржника має спеціальний статус, до Диканського РВ ДВС не надходило. Диканський РВ ДВС просив у задоволенні скарги відмовити за безпідставністю.

Розглянувши скаргу, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні у Диканському РВ ДВС знаходиться виконавче провадження № 64966350 з примусового виконання виконавчого напису № 9109, виданого 29.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами" заборгованості у розмірі 24 816,05 грн.

Вказане виконавче провадження було відкрите 05 квітня 2021 року, що підтверджуться наявною у матеріалах справи копією постанови начальника Диканського РВ ДВС Бринь Н.К. /а.с. 10/.

Цього ж дня, 05 квітня 2021 року, начальником Диканського РВ ДВС Бринь Н.К. було винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, а також коштів на рахунках, що будуть відкриті після винесення даної постанови, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом /а.с. 11/.

Відповідно до листа Диканського РВ ДВС від 05.05.2021 за вих. № 2926, ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні її заяви щодо зняття арешту з грошових коштів, які знаходяться на її банківських рахунках, так як станом на 05 травня 2021 року у відділі ДВС відсутні будь-які документи, що могли б бути підставою для зняття арешту коштів боржника /а.с. 6/.

На підставі постанови начальника Диканського РВ ДВС Бринь Н.К. від 05.05.2021 було зупинено вчинення виконавчих дій у вищевказаному виконавчому провадженні № 64966350 у зв`язку із надходженням ухвали Диканського районного суду Полтавської області від 28.04.2021 у справі № 529/313/21 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа /а.с. 7/.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до підпункту 6 пункту 3 розділу І Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З вищенаведених норм права вбачається, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання боржником виконавчого документа добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, здійснюючи заходи примусового виконання виконавчого документа, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.

Статтею 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Отже, арешт на рахунок боржника не унеможливлює отримання заробітної плати ним, за його бажанням, готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу), а тому накладення арешту на грошові кошти боржника не порушує його право на отримання заробітної плати.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц, який згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України повинен враховуватися судом першої інстанції при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Судом встановлено, що на підставі оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника від 05.04.2021, зокрема, арештовано грошові кошти, які знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ "Райффайзен Банк Аваль" на ім`я ОСОБА_1 для зарахування їй заробітної плати з ВАТ "Комбікормовий", що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки Диканського відділення АТ "Райффайзен Банк Аваль" /а.с. 8/.

Із змісту постанови начальника Диканського РВ ДВС Бринь Н.К. від 05.04.2021 про арешт коштів боржника вбачається, що державний виконавець визначила банківським установам порядок її виконання, із застереженням щодо накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом та які належать боржнику /а.с. 11/.

Матеріали справи не містять доказів щодо того, що АТ "Райффайзен Банк Аваль" визначив арештований рахунок ОСОБА_1 як рахунок із спеціальним режимом використання та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення. Наявна у матеріалах справи довідка Диканського відділення АТ "Райффайзен Банк Аваль" підтверджує лише те, що арештований рахунок був відкритий для зарахування коштів з певним цільовим призначенням, а саме - для коштів у вигляді заробітної плати ОСОБА_1 .