Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №936/18/20

Провадження №2/936/15/2021

14.05.2021 смт Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О.А., з участю секретаря судового засідання Іванової Н.Я., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 (приймала участь у розгляді справи у режимі відеоконференції), представника співвідповідача Воловецької селищної ради Галабурди І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мукачівської районної ради Закарпатської області, голови Воловецької районної ради Закарпатської області Лопіта Івана Ілліча, Комунального некомерційного підприємства "Воловецька центральна районна лікарня Воловецької селищної ради", Воловецької селищної ради Закарпатської області про скасування рішення та розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 09.01.2020 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Позов мотивовано тим, що 16 вересня 2002 року ОСОБА_1 був призначений на посаду головного лікаря Воловецької центральної районної лікарні з 23 вересня 2002 року на підставі наказу управління охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації №528-к. У 2017 році змінився засновник та назва Воловецької центральної лікарні, а саме засновником її стала Воловецька районна рада Закарпатської області, а назва була змінена на Комунальний заклад «Воловецька центральна районна лікарня Воловецької районної ради». 06 березня 2018 року Воловецькою районною радою було прийнято рішення № 229 «Про звільнення з посади головного лікаря Комунального закладу «Воловецька центральна районна лікарня Воловецької районної ради», згідно з пунктом 1 якого ОСОБА_1 звільнено з посади головного лікаря за пунктом 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України та пунктів 2.14 і 4.6 Положення про порядок призначення та звільнення із займаної посади керівників підприємств, установ та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Воловецького району, затвердженого рішенням XVII сесії Воловецької районної ради VII скликання від 30.11.2017 року №172 у зв`язку з відмовою сесії ради укласти контракт з ОСОБА_1 (неприйняттям рішення про призначення). Також 06.03.2018 року головою ради Лопіт І.І. винесено розпорядження №26 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря Комунального закладу "Воловецька центральна районна лікарня Воловецької районної ради".

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 р. у справі №807/300/18, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2019 року, вирішено визнати протиправним та не чинним з моменту прийняття вищезазначеного Положення в частині абзацу 2 пункту 2.14, в частині пункту 4.6.

Визнання нечинними з моменту прийняття окремих пунктів Положення та прийняті на його підставі оскаржувані рішення Воловецької районної ради №229 від 06.03.2018 року, а також розпорядження голови Воловецької районної ради №26 від 06.03.2018 року позивач вважає незаконними і такими, що підлягають скасуванню, а позивач поновленню на роботі з моменту його звільнення зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Крім цього, позивач просить поновити йому строк для звернення до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 13.01.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження в даній справі.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 08.10.2020 року ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області від 13.01.2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 04.11.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

20.01.2021 року судом замінено первісного відповідача Воловецьку районну раду Закарпатської області на належного відповідача Мукачівську районну раду Закарпатської області.

08.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд цивільної справи.

12.04.2021 року до участі у розгляді справи залучено співвідповідача Воловецьку селищну раду Закарпатської області.

Також 12.04.2021 року замінено відповідача Комунальне некомерційне підприємство "Воловецька центральна районна лікарня Воловецької районної ради" на Комунальне некомерційне підприємство "Воловецька центральна районна лікарня Воловецької селищної ради".

Позивач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні позов підтримали з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача Мукачівської районної ради Закарпатської області не з`явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Голова Воловецької районної ради Закарпатської області Лопіт Іван Ілліч не з`явився, будучи повідомленич про час та місце розгляду справи.

Представник Комунального некомерційного підприємства "Воловецька центральна районна лікарня Воловецької селищної ради" Повідайчик О.І. не з`явився, надавши письмові пояснення щодо необгрунтованості заявленого позивачем позову.

Представник Воловецької селищної ради Закарпатської області Галабурда І.І. в судовому засіданні позов не визнав, вважає такий безпідставним та необгрунтованим.

Заслухавши сторони, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

З 23 вересня 2002 року ОСОБА_1 наказом управління охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації від 16 вересня 2002 року № 528-К був призначений на посаду головного лікаря Воловецької центральної районної лікарні.

Розпорядженням голови Воловецької районної державної адміністрації Закарпатської області від 26 листопада 2017 року № 276 «Про вихід зі складу засновників комунальних закладів» Воловецька районна державна адміністрація вийшла зі складу засновників КЗ «Воловецька ЦРЛ».

Рішенням сімнадцятої сесії VII скликання Воловецької районної ради № 169 від 30.11.2017 було перейменовано комунальний заклад «Воловецька центральна районна лікарня» у комунальний заклад «Воловецька центральна районна лікарня Воловецької районної ради» та затверджено Статут останньої в новій редакції.

Рішенням сімнадцятої сесії VII скликання Воловецької районної ради Закарпатської області від 30 листопада 2017 року № 172 затверджено Положення про порядок призначення та звільнення із займаної посади керівників підприємств, установ та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Воловецького району (далі - Положення). Згідно з пунктом 2.1. Положення керівники суб`єктів господарювання спільної власності, що засновані на спільній власності територіальних громад Воловецького району, призначаються на посаду і звільняються з посади Воловецькою районною радою на її пленарних засіданнях.

Таким чином, комунальний заклад «Воловецька центральна районна лікарня Воловецької районної ради» перебував в управлінні Воловецької районної ради Закарпатської області до компетенції якої належить вирішення питань щодо призначення та звільнення його керівників.

Відповідно до частини дев`ятої статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п`яти років. Норма, яка передбачає укладення з керівником закладу охорони здоров`я трудового договору в специфічній формі - контракту була внесена до вказаної статті Законом України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров`я щодо удосконалення надання медичної допомоги» від 07 липня 2011 року та набрала чинності з 01 січня 2012 року.

При вирішенні питання щодо можливості застосування вказаної норми до спірних правовідносин суд виходить з наступного. ОСОБА_1 був призначений керівником Воловецької ЦРЛ з 23 вересня 2002 року. Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою. Трудовий договір керівника закладу має свою специфіку, зокрема в правовому статусі керівника, який є одночасно як уповноваженим органом (особою) власника (у відносинах з закладом та його трудовим колективом) так і працівником (у відносинах з власником). При цьому суд враховує, що протягом періоду з часу призначення позивача на посаду головного лікаря власник неодноразово змінювався: управління охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації, Воловецька районна державна адміністрація, Воловецька районна рада. Також суд бере до уваги юридичний факт перетворення Воловецької центральної районної лікарні з державного лікувального закладу в комунальний заклад «Воловецька центральна районна лікарня», яке відбулось згідно з розпорядженням голови Воловецької районної державної адміністрації 21 листопада 2016 року № 270.

Крім того, з наявних в матеріалах справи письмових доказів: листів за підписом ОСОБА_1 та власноручно написаної заяви слідує, що позивач добровільно звернувся до Воловецької районної ради Закарпатської області з проханням укласти з ним трудовий договір у формі контракту. Подача вказаних звернень була підтверджена позивачем в судовому засіданні, хоч він і посилався на те, що змушений був погоджуватися на укладення контракту під впливом побоювання, що в іншому разі буде звільнений з посади.

06 березня 2018 року Воловецькою районною радою було прийнято рішення № 229 «Про звільнення з посади головного лікаря Комунального закладу «Воловецька центральна районна лікарня Воловецької районної ради», згідно з пунктом 1 якого ОСОБА_1 звільнено з посади головного лікаря за пунктом 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України та пунктів 2.14 і 4.6 Положення про порядок призначення та звільнення із займаної посади керівників підприємств, установ та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Воловецького району, затвердженого рішенням XVII сесії Воловецької районної ради VII скликання від 30.11.2017 року №172 у зв`язку з відмовою сесії ради укласти контракт з ОСОБА_1 (неприйняттям рішення про призначення). Також 06.03.2018 року головою ради Лопіт І.І. винесено розпорядження №26 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря Комунального закладу "Воловецька центральна районна лікарня Воловецької районної ради".

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 р. у справі №807/300/18, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2019 року, вирішено визнати протиправним та не чинним з моменту прийняття вищезазначеного Положення в частині абзацу 2 пункту 2.14, в частині пункту 4.6.

Визнання нечинними з моменту прийняття окремих пунктів Положення та прийняті на його підставі оскаржувані рішення Воловецької районної ради №229 від 06.03.2018 року, а також розпорядження голови Воловецької районної ради №26 від 06.03.2018 року позивач вважає незаконними і такими, що підлягають скасуванню, а він- поновленню на роботі з моменту звільнення зі стягненням середнього заробітку та моральної шкоди.

Проте, як убачається з резолютивної частини рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 р. у справі №807/300/18, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2019 року, вирішено: "визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття Положення про порядок призначення та звільнення із займаної посади керівників підприємств, установ та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Воловецького району, затверджене Рішенням Воловецької районної ради Закарпатської області сімнадцятої сесії VII скликання №172 від 30.11.2017 року в частині:

- абзацу 2 пункту 2.14, а саме:

У разі відмови районної ради укласти контракт з керівником суб`єкта господарювання (неприйняття рішення про призначення), трудовий договір розривається на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

- в частині пункту 4.6 Положення, а саме:

У разі відмови районної ради укласти контракт з керівником суб`єкта господарювання (неприйняття рішення про призначення), в тому числі у випадках, передбачених пунктом 2.14 цього Положення трудовий договір розривається на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, про що рада приймає відповідне рішення.

Резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду".

Таким чином, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 р. у справі №807/300/18, залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2019 року набрало законної сили 3 грудня 2019 року, і саме з цього дня нормативно-правовий акт - Положення про порядок призначення та звільнення із займаної посади керівників підприємств, установ та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Воловецького району, затверджене Рішенням Воловецької районної ради Закарпатської області сімнадцятої сесії VII скликання №172 від 30.11.2017 року втратив чинність в окремій його оскаржуваній частині.

У відповідності до ч.1 ст.18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

З огляду на наведене, на час звільнення позивача з посади 6 березня 2018 року, пункти 2.14 і 4.6 Положення про порядок призначення та звільнення із займаної посади керівників підприємств, установ та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Воловецького району, затверджене Рішенням Воловецької районної ради Закарпатської області сімнадцятої сесії VII скликання №172 від 30.11.2017 року були чинними (і втратили такі чинність лише з моменту набрання законної сили рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 р. у справі №807/300/18, тобто 3 грудня 2019 року), а відтак звільнення позивача ОСОБА_1 з посади у відповідності до цих пунктів саме 6 березня 2018 року відбулось на законних підставах.

Інших обгрунтувань незаконності звільнення з посади, крім визнання нечинними пунктів 2.14 і 4.6 Положення про порядок призначення та звільнення із займаної посади керівників підприємств, установ та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Воловецького району" позивачем не наведено.

Отже, суд приходить висновку, що підстав для скасування рішення № 229 «Про звільнення з посади головного лікаря Комунального закладу «Воловецька центральна районна лікарня Воловецької районної ради» прийнятого 06 березня 2018 року Воловецькою районною радою, а також розпорядження від 06.03.2018 року голови ради Лопіт І.І. №26 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря Комунального закладу "Воловецька центральна районна лікарня Воловецької районної ради" немає. І, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення середнього заробітку й моральної шкоди, які є похідними.

Щодо пропуску строку на звернення до суду з позовом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Таким чином, статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду.

Так, перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду).

Статтею 47 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Тобто, на відміну від інших трудових спорів, коли строк звернення до суду обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, місячний строк для звернення до суду за вирішенням спору про поновлення на роботі обчислюється не інакше як з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Початком перебігу місячного строку для звернення особи до суду з позовом про поновлення на роботі слід вважати день вручення наказу про звільнення або день видачі трудової книжки.

Статтею 234 цього ж Кодексу встановлено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 КЗпП України, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" встановлені статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст. 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було звільнено з роботи 06.03.2018 року, а до суду з позовом він звернувся 9 січня 2020 року, тобто з пропуском встановленого ст. 233 КЗпП України місячного строку для звернення до суду з даним позовом.

Пропуск строку звернення до суду позивач мотивував тим, що про порушення своїх трудових прав він дізнався лише після набрання законної сили рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 року, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 03 грудня 2019 року. Повний текст постанови апеляційного суду складено 05.12.2019 року та отримано позивачем 11.12.2019 року, тому вважає,що строк звернення до суду з даним позовом було пропущено з поважних причин.

Згідно із статтями 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до положень частин 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Крім того, відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Отже, відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, суд має встановити обґрунтованість чи безпідставність позовних вимог, належним чином мотивувати свої висновки. Так, у випадку обґрунтованості позовних вимог суд може відмовити у їх задоволенні у зв`язку з пропуском строку позовної давності. У випадку недоведеності позову суд відмовляє у його задоволенні саме з цих підстав, а не застосовує наслідки пропуску позовної давності.

Суд не вважає, що пропуск строку позовної давності ОСОБА_1 відбувся з поважних причин, однак враховуючи, що в ході судового розгляду справи встановлено необгрунтованість та недоведеність позовних вимог, суд відмовляє у задоволенні позову саме з цих підстав, а не у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Отже, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 13, 81, 89ЦПК України, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та не доведеним, а тому у задоволенні такого слід відмовити повністю.

Судові витрати згідно ст.141 ЦПК України у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Мукачівської районної ради Закарпатської області, голови Воловецької районної ради Закарпатської області Лопіта Івана Ілліча, Комунального некомерційного підприємства "Воловецька центральна районна лікарня Воловецької селищної ради", Воловецької селищної ради Закарпатської області про скасування рішення та розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з часу його проголошення через Воловецький районний суд Закарпатської області або безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

представник позивача: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач 1: Мукачівська районна рада Закарпатської області, місцезнаходження: 89600, м.Мукачево, вул.Штефана Августина, 21 Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 25447423;

відповідач 2: Голова Воловецької районної ради Закарпатської області Лопіт Іван Ілліч, адреса: 89100, смт. Воловець, вул. Пушкіна, 8, Закарпатської області;

відповідач 3: Комунальне некомерційне підприємство «Воловецька центральна районна лікарня Воловецької селищної ради», місцезнаходження: 89100, смт. Воловець, вул. Карпатська, 23, Закарпатської області, Код ЄДРПОУ 01992529;

представник відповідача Комунального некомерційного підприємства «Воловецька центральна районна лікарня Воловецької селищної ради» Повідайчик Олег Іванович, місце проживання: АДРЕСА_3 ;

співвідповідач: Воловецька селищна рада Закарпатської області, місцезнаходження: 89100, Закарпатська область, смт.Воловець, вул.Пушкіна, 7; представник співвідповідача Галабурда Ігор Іванович, місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення буде складено 24.05.2021 о 13-00 годині.

Суддя Софілканич О.А.