Справа № 276/94/21

Провадження по справі №2/276/670/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Бобра Д.О.,

за участю секретаря судового засідання Свиридок А.В.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», звернулося до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим, підписала заяву б/н від 18.12.2014 року. Відповідно до виявленого бажання відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 24000 грн. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Банк належним чином виконав свої зобов`язання за вказаним вище правочином. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 02.12.2020 утворилася заборгованість у розмірі 42568,89 грн., яка складається:

- 31545,69 грн. - заборгованість за тілом кредита; в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита; 31545,69 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита;

- 0,00 заборгованість за нарахованими відсотками;

- 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;

- 11023,20 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України;

- 0,00 грн. - нарахована пеня;

- 0,00 грн. - нараховано комісії.

На підставі викладеного АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 18.12.2014 року у розмірі 31545,69 грн. та судові витрати у виді судового збору у розмірі 2270 грн.

Ухвалою судді Володарсько - Волинського районного суду Житомирської області від 24.03.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав письмову заяву, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення повідомлень за останнім відомим місцем проживання, а також розміщенням оголошення про виклик відповідача на офіційному сайті суду, що згідно ч.11 ст.128 ЦПК України є належним повідомленням особи про розгляд справи. Відповідач відзив до суду не подавала, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належно повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За приписами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.12.2014 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк». Відповідно до вказаних умов відповідач отримала платіжну карту кредитка "Універсальна".

30.01.2015 року відбувся старт карткового рахунку № НОМЕР_1 на який 25.11.2015 року відповідачу встановлено кредитний ліміт у розмірі 8000,00 грн., який було збільшено 19.10.2017 року до 24000,00 грн. та 08.02.2019 року зменшено до 0,00 грн. Термін дії кредитної картки № НОМЕР_1 до січня 2019 року, яку двічі було перевипущено та замінено картками № НОМЕР_2 з терміном дії до жовтня 2019 року та № НОМЕР_3 з терміном дії до травня 2020 року.

Згідно виписки по рахунку, відповідач користувався наданими банком кредитними коштами за час володіння кредитною карткою.

З розрахунку заборгованості слідує, що станом на 02 грудня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 42568,89 грн., яка складається:

- 31545,69 грн. - заборгованість за тілом кредита; в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита; 31545,69 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита;

- 0,00 заборгованість за нарахованими відсотками;

- 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;

- 11023,20 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України;

- 0,00 грн. - нарахована пеня;

- 0,00 грн. - нараховано комісії.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, з урахуванням досліджених доказів, суд вважає, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, пов`язані з використанням відповідачем кредитних коштів у межах встановленого банком кредитного ліміту.

Проте, суд не може взяти до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості в повному обсязі, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, банк надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Так, зі змісту довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 кредитний ліміт (тіло кредиту) найбільше становив 24000 грн.

При цьому, у позовній заяві та в розрахунку заборгованості позивач визначив розмір заборгованості за тілом кредиту в сумі 31545,69 грн., тобто який перевищує найвищий кредитний ліміт встановлений банком. Матеріали справи не містять доказів збільшення кредитного ліміту до 31545,69 грн., а тому суд, враховуючи, що відповідачем здійснювалось як використання кредитних коштів для споживчих потреб так і повернення використаних коштів на картковий рахунок, заборгованість за тілом кредита не погашена, вважає за можливе стягнути з відповідача 24000 грн., що належно підтверджено матеріалами справи.

Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного суду, що висловлені в постанові від 03.07.2019 року по справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19) за результатами перегляду судових рішень у справі по аналогічному спору, про те, що підписана відповідачем анкета-заява не може вважатись договором, який підтверджує обов`язок відповідача сплатити позивачеві заборгованість за простроченими відсотками, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню фактично використані та неповернуті банку кредитні кошти у межах кредитного ліміту у розмірі 24000 грн.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", "Універсальна Contract", "Універсальна Gold" та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщені на його сайті, як невід`ємні частини спірного договору.

Встановлено, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані до позовної заяви Умови і Правила надання банківських послуг, а також Витяг з Тарифів банку розуміла відповідач, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи 18 грудня 2014 року анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Отже, у даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 грудня 2014) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (25 січня 2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що відповідає встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Як вбачається з довідки про видані кредитні картки ОСОБА_1 , термін дії кредитної картки № НОМЕР_3 - до травня 2020 року.

Суд приходить до висновку, що строк користування кредитними коштами та виконання відповідачем свого обов`язку з повернення кредитних коштів настав та на вимогу кредитора обов`язок з повернення кредитних коштів має бути виконаний.

Оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Банку не повернуті, тому позивач вправі вимагати лише виконання боржником обов`язку з повернення отриманої та не повернутої суми кредитних коштів (тіла кредиту) в межах кредитного ліміту в сумі 24000 грн.

З врахуванням наведеного суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст.141 ЦПК України понесені судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволеної частини вимог.

Згідно платіжного доручення від 14.12.2020 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 2270 грн., отже, відповідно до наведеної вище норми закону на користь позивача з відповідача підлягає стягненню 1727,02 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.526, 626, 628, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 18 грудня 2014 року в сумі 24000 (двадцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 1727 (одну тисячу сімсот двадцять сім) гривень 01 копійку судового збору.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", місце знаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя Д.О. Бобер