Справа № 336/3479/21

Провадження № 1-кп/336/511/2021

УХВАЛА

(підготовчого судового засідання)

25 травня 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді: Карабак Л.Г.

за участю секретаря судового засідання Тимошенко Н.В.,

прокурора Самко Р.С,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Мельнікова В.Є.,

представника потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів залісуду м.Запоріжжя обвинувальнийакт укримінальному провадженнівідносно ОСОБА_1 ,обвинуваченого вскоєнні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2021 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від Шевченківської окружноїпрокуратури містаЗапоріжжя надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № №12021082080000223 від 02.03.2021року у відношенні ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 185 КК України. З дотриманням положення ст. 35 КПК України вказані матеріали кримінального провадження передано для розгляду судді Карабак Л. Г.

В порядку ст. 314 КПК України судом призначено підготовче судове засідання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні до судового розгляду. Вказав, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України і поверненню в порядку ст. 314 КПК України не підлягає, підстави для закриття кримінального провадження відсутні, просив викликати в судове засідання свідків згідно Реєстру матеріалів досудового розслідування.

Заперечень проти призначення обвинувального акту до судового розгляду від обвинуваченого та його захисника адвоката не надійшло.

Суд, вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, доданий до акту реєстр матеріалів досудового розслідування, - приходить до наступних висновків.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 підсудне Шевченківському районному суду м. Запоріжжя.

Підстав для прийняття рішень визначених п. 2-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не має.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України і поверненню прокурору не підлягає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 до розгляду в судовому засіданні.

Зазначене судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, - відсутні.

Цивільний позов, в порядку ст. 128 КПК України, заявлений.

Відповідно до положень п. 26 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 318 КПК України судом визначено коло осіб зі сторони обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

Крім питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду відповідно до ст. 315 КПК України в підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання у кримінальному провадженні запобіжного заходу в виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 . Так, на думку прокурора, лише запобіжний захід в виді тримання під вартою здатний забезпечити виконання обвинуваченою покладених на нього процесуальних обов`язків під час розгляду справи, в іншому випадку цілком ймовірно, що обвинуваченим можуть бути прийняті спроби переховування від суду, а також може перешкоджати кримінальному провадженню в спосіб вчинення тиску на свідків, які недопитані у судовому засіданні. Крім того, за переконанням прокурора запобіжний захід у виді тримання під вартою попереджає можливість вчинення обвинуваченим інших злочинів, тому застосування альтернативних запобіжних заходів недоцільно.

Захисник, думку якого підтримав обвинувачений, не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та просили відмовити прокурору в обранні стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, на які посилається прокурор не доведені, а тому обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту в повній мірі забезпечить виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання про захід забезпечення кримінального провадження та долучені до нього матеріали, - приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, щодо обвинуваченого.

При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

При цьому, положення третього речення ч. 3 ст. 315 КПК України щодо автоматичного продовження строку тримання під вартою чи домашнього арешту без наявності відповідних клопотань учасників кримінального провадження рішенням Конституційного суду України № 1-р/2017 від 23.11.2017 року визнано неконституційним. Конституційний Суд України виходить з того, що зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. У вказаному рішенні зазначено, що такий запобіжний захід як тримання під вартою, який обмежує гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, може бути застосований судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора.

З урахуванням вказаного, суд відмічає, що продовження строків тримання під вартою згідно норм діючого кримінального процесуального законодавства передбачено: 1) слідчим суддею під час досудового розслідування (ст.ст. 197, 199 КПК України); 2) судом під час саме судового розгляду (ст.ст. 315, 331 КПК України). Таким чином, на стадії підготовчого судового засідання суд має право розглянути клопотання учасників судового провадження про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Заявлене прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу в виді тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою за процесуальним змістом і формою відповідають вимогам ст. 184 КПК України.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження ст. 194 КПК України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Суд, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 185 КК України, - враховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії проведення підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини. На думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів. Таким чином, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу з огляду потреб судового розслідування.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Вказане свідчить, що обвинувачений, перебуваючи на волі зможе залишити місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди у відправленню правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, - судом не встановлено.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу. Суд з огляду на вказане, з урахуванням, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 наразі лише призначений до розгляду, - вважає, що ризик прийняття обвинуваченими спроб незаконного впливу на потерпілого, який безпосередньо перед судом не допитані, з метою переконання або змушення останнього надати покази в вигідному для себе, ОСОБА_1 аспекті є реальним.

Також, суд вважає, що прокурором доведено існування ризику, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість вчинення обвинуваченою інших кримінальних правопорушень.

Перевіряючи наявністьзаконних підставвважати,що застосуваннябільш м`якихзапобіжних заходівніж триманняпід вартоюбуде достатнімдля запобіганнявстановленим ризикамкримінального провадження,суд,відповідно дост.178КПК України,оцінено всукупності фактори,пов`язаніз характеромособи обвинуваченого,моральністю,місцем проживання,родом занять,майновим станом,особистими тасоціальними обставинийого життя,сімейними зв`язкамита зв`язкамиз суспільством.Так,судом враховано,що злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 згідно зіст.12 КК України, віднесений до категорії тяжких злочинів. Обвинувачений, який раніше судимий за вчинення злочину проти власності, на шлях виправлення і перевиховання не став та знову скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України; не має постійної роботи, постійного джерела доходу; у нього відсутні стійкі соціальні зв`язки (офіційно не одружений, дітей немає), не має, власного житла.

Вказані обставини, за переконанням суду, мають бути оцінені як такі, що жодним чином не будуть стримуючими факторами для вживання обвинуваченим перешкод запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судові засідання та для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження. В зв`язку з чим, жодний інший вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 у кримінальному провадженні.

Згідно ч.1ст.197КПК Українистрок діїухвали судупро триманняпід вартоюабо продовженнястроку триманняпід вартоюне можеперевищувати 60днів.

За змістом ч. 3ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. В суду зазначаються, які обов`язки з передбаченихст. 194 цього Кодексубудуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч.1ст.182 КПК Українизастава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч.4ст.182 КПК Українирозмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Слід визначити, що на обвинуваченого у разі внесення застави покладаються наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Запоріжжя, в якому він перебуває, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, слід визначити два місяці з моменту внесення застави.

Призначаючи справ у до судового розгляду в порядку ч. 2 ст. 316 КПК України, суд враховує той факт, що суддя Карабак Л.Г. в період часу с 31.05.2021 року по 19.06.2021 року буде перебувати у щорічній черговій відпустці, у зв`язку із чим розгляд справи призначає на 1 годину 35 хвилин 24 червня 2021 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 314, 315, 177, 194 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 та ч. 3 ст. 185 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного м. Запоріжжя на 11 годину 35 хвилин 24 червня 2021 року.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 11 години 00 хвилин 25.05.2021 по 11 годину 00 хвилин 24.07.2021 року.

Визначити строк дії ухвали - 11 годину 00 хвилин 24.07.2021 року.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі (20 двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 400 гривень (сорок п`ять тисяч чотириста гривень 00 копійок), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, рахунок отримувача, Банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача (IBAN)UA378201720355249002000001205

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі протягом строку її дії.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Запоріжжя Запорізької області, в якому він перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, утримуватися від спілкування зі свідком та потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Дати розпорядження секретарю судового засідання про виклик учасників судового провадження в судове засідання в порядку, передбаченому ст.135-139 КПК України.

Обвинуваченого доставити у судове засідання з ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвала вчастині обраннязапобіжного заходуу вигляді тримання підвартою можебути оскарженав апеляційномупорядку черезШевченківський районнийсуд м.Запоріжжя доЗапорізького апеляційногосуду протягомсеми днівз дняїї оголошення.

В частині призначенні справи до судового розгляду ухвала оскарженню не підлягає.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню, її оскарження не зупиняє виконання ухвали.

Суддя Л.Г. Карабак