ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/147/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Захаренка О.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідача Перог В.І., Плохотнюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Полтавській області про стягнення заробітної плати, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

11 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління статистики у Полтавській області, в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила:

1) стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління статистики у Полтавській області заборгованість по заробітній платі - місячні премії, що входить у фонд заробітної плати за грудень 2015 р. у сумі 526,39 грн, за лютий 2017 р. в сумі 633,75 грн, за квітень 2017 року в сумі 155,66 грн, всього 1315,80 грн, нарахованих без утримання податку й інших обов`язкових платежів;

2) зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію премій за грудень 2015 року, за лютий 2017 року, за квітень 2017 року, розрахувавши її розмір відповідно до приписів Закону України "Про індексацію грошових доходів населення";

3) зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати премій за грудень 2015 року, за лютий 2017 року, за квітень 2017 року, розрахувавши їх розмір відповідно до приписів Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159;

4) стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління статистики у Полтавській області заборгованість невиплаченої вихідної допомоги при звільненні 11.04.2017 у сумі 2218,13 грн;

5) стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління статистики у Полтавській області згідно вимоги статей 116, 117 КЗпПУ та встановленого факту його провини за протиправну невиплату премії за грудень 2015 року середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 24.12.2015 до дати фактичного проведення повного розрахунку включно, яка в умовах не здійснення проведення повного розрахунку станом на 15.02.2021, становить 43088,26 грн;

6) стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління статистики у Полтавській області та встановленого факту його провини за протиправну невиплату премії за квітень 2017 року середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 11.04.2017 до дати фактичного проведення повного розрахунку включно, яка в умовах не здійснення проведення повного розрахунку станом на 15.02.2021, становить 46695,14 грн. /а.с. 15 31, т. 1/.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не нарахував ОСОБА_1 місячні премії за грудень 2015 року, лютий, квітень 2017 року, не виконавши пункти 7.1., 7.2., 7.4., 7.5. Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області, затвердженого наказом від 03.03.2014 № 50, та пункти 7.2., 7.4., 7.6., 7.11., 7.12. Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області, затвердженого наказом від 20.01.2017 № 10, порушивши право позивача на оплату праці, не нижчу визначеної чинним законодавством, залежно від посади, рангу, якості, досвіду та стажу роботи. Позивач зауважувала, що відповідач ані у грудні 2015 року, ані у лютому та квітні 2017 року не видавав накази щодо позбавлення премії начальника управління по організації роботи з респондентами ОСОБА_1 , що є доказом того, що відповідач не розглядав можливість виплати їй премії, чим порушив процедуру прийняття рішення щодо призначення/не призначення премії. Посилання відповідача на те, що підставою для невиплати ОСОБА_1 премії є виведення її поза штат у грудні 2015 року, у лютому, квітні 2017 року, позивач вважає протиправними, оскільки після отримання повідомлення про можливе звільнення трудові права і гарантії працівника згідно трудового договору не припиняються і працівник не виводиться поза штат, умови трудового договору є діючими до часу звільнення і припиняються після видання наказу на звільнення. Позивач вказувала, що у грудні 2015 року, лютому, квітні 2017 року працювала, виконуючи обов`язки начальника управління по організації роботи з респондентами та умови трудового договору від 25.06.2013, при цьому відповідач не видавав наказу про припинення її повноважень та прав, не надавав нових повноважень і прав щодо виконання іншої роботи, яка не передбачена умовами трудового договору від 25.06.2013, натомість вів табелі обліку її робочого часу за формою, що встановлена для штатних працівників, будь-які записи щодо переведення на позаштатні посади у грудні 2015 року та лютому 2017 року не вносив. Звертала увагу також на те, що відповідно до положень Інструкції зі статистики заробітної плати та Інструкції зі статистики кількості працівників позивач не належала позаштатних працівників. Наголошувала, що відповідач не має повноважень відступати від положень колективного договору та одноособово погіршувати умов оплати праці позивача, змінюючи умови трудового договору. Виходячи з того, що згідно з довідками відповідача від 28.01.2021 № 18-68/11-21, від 15.01.2021 № 17-71/18-21, від 19.01.2021 № 17-71/24-21 розмір місячної премії у грудні 2015 року становив 132,04859 %, у лютому 2017 року 25 %, у квітні 2017 року 35 %, позивачем розраховано розмір премій, що підлягають стягненню на її користь, а саме: у грудні 2015 року 526,39 грн, лютому 2017 року 633,75 грн, квітні 2017 року 155,66 грн.

Також позивач вважає, що на виконання вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» , Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків їх виплати» відповідач повинен провести індексацію премій за грудень 2015 року, лютий, квітень 2017 року та компенсувати втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строку виплати зазначених премій.

Крім того, на думку позивача, сума вихідної допомоги, розрахована із середнього заробітку за лютий, березень 2017 року без врахування премії за лютий 2017 року у сумі 633,75 грн, підлягає доплаті у сумі 2218,13 грн.

Зважаючи на те, що відповідачем не виплачено позивачу премію за грудень 2015 року, лютий, квітень 2017 року, внаслідок чого не проведено повного розрахунку при звільненні 24.12.2015 та 11.04.2017, позивач вважає, що відповідно до статті 117 КЗпПУ із відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 43088,26 грн та 46695,14 грн відповідно.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

01.03.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 1 8, т. 2/, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що з 09.12.2015 та до звільнення 24.12.2015 ОСОБА_1 перебувала поза штатом, оскільки штатний розпис, в якому була передбачена посада начальника управління по організації роботи з респондентами, яку обіймала ОСОБА_1 , втратив чинність 09.12.2015 відповідно до пункту 3 наказу Головного управління статистики у Полтавській області від 07.10.2015 № 104, при цьому ОСОБА_1 у грудні 2015 року працювала два дні (10 та 24 грудня), з 30.11.2015 по 09.12.2015 та з 11.12.2015 по 23.12.2015 перебувала на лікарняному, а 24.12.2015 була звільнена у зв`язку із скороченням чисельності на підставі наказу Головного управління статистики у Полтавській області від 24.12.2015 № 235-к. Таким чином, відповідно до пунктів 7.2., 7.5. Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області, затвердженого наказом від 03.03.2014 № 50, премія за грудень 2015 року не підлягала нарахуванню ОСОБА_1 , оскільки по-перше, остання перебувала поза діючим штатом, а по-друге, не відпрацювала повний місяць.

Відносно підстав не нарахування позивачці премії у лютому 2017 року та квітні 2017 року, відповідач зазначав, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 у справі № 816/43/16 ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника управління по організації роботи з респондентами Головного управління статистики у Полтавській області, однак станом на дату поновлення 06.02.2017 у структурі та штатному розписі Головного управління статистики у Полтавській області не було відповідного управління та посади, тому, враховуючи відмову ОСОБА_1 від зайняття запропонованих посад у діючому штатному розписі, ОСОБА_1 з 06.02.2017 по дату звільнення 11.04.2017 перебувала поза діючим штатом Головного управління статистики у Полтавській області. Зважаючи на вимоги п. 7.2. Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області, затвердженого наказом від 20.01.2017 № 10 , премія за лютий, квітень 2017 року не підлягала нарахуванню ОСОБА_1 , оскільки остання перебувала поза діючим штатом.

Також відповідач стверджував, що при звільненні ОСОБА_1 вчасно виплачено усі нараховані кошти (заробітну плату за відпрацьований час, вихідну допомогу, компенсацію за відпустку), тому підстави для виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відсутні.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку із невідповідністю її вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

10 лютого 2021 року позивачем подано до суду документи, якими усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 16 січня 2021 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11 березня 2021 року /а.с. 84 85, т.1/.

11 березня 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 23 28, т. 2/, в якій позивач зазначила, що відповідач у відзиві не спростував наведені нею у позовній заяві докази, доводи і пояснення. Наголошувала, що за наявності виділених Держстатом з державного бюджету коштів на місячне преміювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області у грудні 2015 року, лютому, квітні 2017 року згідно вимог статті 50 Закону України «Про державну службу», статті 22 Закону України «Про оплату праці», позивач, як державний службовець і як кожен працівник Головного управління статистики, має право отримати належну місячну премію з урахуванням фактично відпрацьованого часу, а відповідач повинен забезпечити виконання цього права згідно виданих ним наказів про преміювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області за грудень 2015 року, лютий, квітень 2017 року, в яких закладена бюджетом сума належних і позивачу місячних премій. Акцентувала увагу на тому, що відповідач не заперечив використаної позивачем методології розрахунків належних сум премії. Вказуючи доводи, аналогічні наведеним у позовній заяві, позивач наполягала на повному задоволенні позовних вимог.

11 березня 2021 року відповідачем подано клопотання про виклик свідка /а.с. 54, т.2/, у задоволенні якого ухвалою суду від 11 березня 2021 року відмовлено /а.с. 64/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті /а.с. 65, т.2/.

19 березня 2021 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив /а.с. 68 78, т. 2/, в яких відповідач зазначив, що повністю не визнає та заперечує проти викладених вимог, з огляду на те, що позивач не надала підтверджуючих фактів і доказів свого права на премію у спірні періоди. Крім доводів, аналогічних викладеним у відзиві на позовну заяву, відповідач вказував, що кожний державний службовець має право на достатній рівень оплати праці, що також включає в себе преміювання, при цьому премія це додаткова порівняно із заробітною платою винагорода, що виплачується працівникові лише у певних випадках і відповідно до критеріїв, визначених у Положенні про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики. Встановлення премії державним службовцям є правом керівника державного органу. Крім того, зауважував, що з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників і роботодавців в Головному управлінні статистики діє колективний договір на 2014 2018 роки, ухвалений на загальних зборах трудового колективу 04.04.2014 (протокол № 1), зміни до якого набувають чинності після їх підписання сторонами.

13 квітня 2021 року позивачем подано до суду клопотання про вилучення з доказової бази Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики в Полтавській області, затверджене наказом від 20.01.2017 № 10, наказ № 190 від 31.12.2014, як такі, що не є і не були законно діючими офіційними документами відповідача, бо затверджені у протизаконний спосіб, а їх норми щодо невиплати премії, якщо працівник не відпрацював повний місяць та преміювання лише штатних працівників не відповідають чинному законодавству /а.с. 109 110, т. 2/, клопотання про постановлення окремої ухвали згідно вимог статті 249 КАС України про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності начальника Головного управління статистики за вчинення дій/бездіяльності, які є протиправними згідно вимог статті 18 Закону України «Про колективні договори та угоди» /а.с. 111 115, т. 2/.

26 квітня 2021 року позивачем подано клопотання про прийняття додаткових доказів /а.с. 119-121, 131, т.2/, яке задоволено протокольною ухвалою суду від 26 квітня 2021 року /а.с.135, зворотній бік, т.2/.

05 травня 2021 року до суду надійшло клопотання позивача про прийняття додаткових доказів /а.с. 141 142, т. 2/, яке задоволено протокольною ухвалою суду від 12 травня 2021 року /а.с. 110 112, т. 3/.

07 травня 2021 року відповідачем подано додаткові документи на виконання вимог суду /а.с. 155 250, т.2, а.с. 1 61, т.3/.

11 травня 2021 року позивачем подано заяву про часткову відмову від адміністративного позову в частині, що викладена у п. 4 «Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління статистики у Полтавській області заборгованість невиплаченої вихідної допомоги при звільненні 11.04.2017 в сумі 2218,13 грн /а.с. 62, т.3/. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року прийнято відмову позивача від позову в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Полтавській області про стягнення вихідної допомоги при звільненні 11.04.2017 в сумі 2218,13 грн, закрито провадження у справі № 440/147/21 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Полтавській області про стягнення вихідної допомоги при звільненні 11.04.2017 в сумі 2218,13 грн /а.с. 95, т.3/.

11 травня 2021 року позивачем подано заяву про зміну розміру частини позовних вимог /а.с. 72 74, т.3/. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну розміру частини позовних вимог відмовлено, повернуто позивачеві заяву про зміну розміру частини позовних вимог /а.с. 96, т.3/.

11 травня 2021 року позивачем також подано клопотання про прийняття додаткових доказів, пояснень і доводів до них /а.с. 63 65, т.3/, заяву про надання доводів, пояснень та заперечень до наданих відповідачем суду документів у листі від 07.05.2021 № 23-11/25-11 /а.с. 190 193, т.3/, заяву щодо відмінності тексту Галузевої угоди між Державною службою статистики України і Всеукраїнською професійною спілкою працівників органів державної статистики на 2015 -2018 роки, що розміщена на офіційному сайті Держстату і наданою суду відповідачем /а.с. 79, т. 3/, клопотання про застосування при розрахунку премії за грудень 2015 року 156,4329 % /а.с. 76 78, т. 3/, які вирішені в ході судового засідання 12.05.2021, а документи залучені до матеріалів справи.

12 травня 2021 року позивачем подано клопотання про прийняття додаткових доказів щодо виконаних робіт 24.12.2015 /а.с. 117 119, т. 3/, яке задоволено протокольною ухвалою суду від 13 травня 2021 року.

Крім того, 12 травня 2021 року позивачем подано клопотання щодо проведення розрахунку суми належної компенсації згідно вимоги статей 116, 117 КЗпПУ з урахуванням коефіцієнту підвищення посадових окладів у грудні 2015 року у сумі 272,23 грн /а.с. 128 130, т. 3/. Ухвалою суду від 13 травня 2021 року у прийнятті до розгляду вказаного клопотання відмовлено, клопотання повернуто позивачеві /а.с. 135, т. 3/.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 наказом Головного управління статистики у Полтавській області від 25.06.2013 № 144-к призначена на посаду начальника управління по організації роботи з респондентами Головного управління статистики у Полтавській області /а.с. 95, т. 2/.

Коригуючим табелем обліку робочого часу за грудень 2015 року щодо ОСОБА_1 підтверджено, що у грудні 2015 року ОСОБА_1 відпрацювала 2 робочі дні ( 10 та 24 грудня 2015 року), 16 днів була відсутня у зв`язку з хворобою /а.с. 33, т. 3/.

Згідно із розрахунковим листом за грудень 2015 року /а.с. 54, т.1/ ОСОБА_1 нараховано за грудень 2015 року : оклад (2 дні) 182 грн, ранг (2 дні) 7,83 грн, надбавка за вислугу років (2 дні) 75,93 грн, досягнення (2 дні) 132,88 грн, лікарняні (5 днів) 813,55 грн, лікарняні (9 днів) 1465,89 грн.

Премія ОСОБА_1 за грудень 2015 року не нараховувалася та не виплачувалася, що визнається сторонами та підтверджується розрахунковим листом за грудень 2015 року, а також листом Головного управління статистики у Полтавській області від 28.01.2021 № 18-68/11-21 /а.с. 57, т. 1/, надісланим на адресу позивача, в якому зазначено, що премія за грудень 2015 року ОСОБА_1 не нараховувалася, оскільки остання перебувала поза штатом та не відпрацювала повний місяць.

При цьому наказом Головного управління статистики у Полтавській області від 21 грудня 2015 року № 34 «Про преміювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області за грудень 2015 року», прийнятим відповідно до п. 3 розділу VII «Порядок преміювання працівників» Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області, які утримуються за рахунок загального фонду державного бюджету, затвердженого наказом Головного управління статистики у Полтавській області від 03 березня 2014 року № 50, за своєчасне та якісне виконання статистичних робіт, посилення контролю за станом обліку і звітної дисципліни за підсумками роботи за грудень 2015 року вирішено виплатити премію в сумі 698402 грн 69 коп. Визначено, що начальнику відділу фінансово-економічного забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності головному бухгалтеру ОСОБА_2 виплатити премію за грудень місяць п.р. згідно з розрахунками /а.с. 151, т.1/.

Із розрахунку премії працівників, які утримуються за рахунок загального фонду Державного бюджету за грудень 2015 року (обласний рівень), затвердженого начальником Головного управління статистики у Полтавській області ОСОБА_3 21.12.2015 та погодженого головою Первинної профспілкової організації Головного управління статистики у Полтавській області Ж.М. Гавриленко 21.12.2015 /а.с. 38 42, т. 3/, слідує, що до розрахунку премії працівників Головного управління статистики у Полтавській області за грудень 2015 року не включено ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою про виплачені премії в Головному управління статистики у Полтавській області /а.с. 61, т. 3/, наданою відповідачем, премії у грудні 2015 року склали 132,04859 % (середній процент).

Наказом Головного управління статистики у Полтавській області від 24.12.2015 № 235-к «Про звільнення у зв`язку зі скороченням чисельності ОСОБА_1 » ОСОБА_1 начальника управління по організації роботи з респондентами, 24 грудня 2015 року звільнено з посади у зв`язку зі скороченням чисельності, пункт 1 статті 40 КЗпПУ /а.с. 56, т.1/.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суд від 06 лютого 2017 року у справі № 816/43/16 /а.с. 40 47, т. 2/, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління статистики в Полтавській області від 24 грудня 2015 року № 235-к "Про звільнення у зв`язку зі скороченням чисельності ОСОБА_1 ", поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління по організації роботи з респондентами Головного управління статистики в Полтавській області з 25 грудня 2015 року, стягнуто з Головного управління статистики в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 грудня 2015 року по день поновлення. Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління по організації роботи з респондентами Головного управління статистики в Полтавській області з 25 грудня 2015 року та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року по справі № 816/43/16 Головним управлінням статистики у Полтавській області видано наказ від 06.02.2017 № 11 «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » /а.с. 224, т. 1/, яким скасовано наказ від 24 грудня № 235-к «Про звільнення у зв`язку зі скороченням чисельності ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 з 25 грудня 2015 року на посаді начальника управління по організації роботи з респондентами згідно зі штатним розписом Головного управління статистики у Полтавській області на 2015 рік, затвердженим в.о. Голови Держстату 05 жовтня 2015 року, та наказом Головного управління статистики від 05 жовтня 2015 року № 101 «Про введення в дію штатного розпису».

Табелем обліку робочого часу за лютий 2017 року щодо ОСОБА_1 підтверджено, що у лютому 2017 року ОСОБА_1 відпрацювала 6 робочих днів (6, 7, 8, 9, 10, 13 лютого 2017 року), 1 день була відсутня у зв`язку з хворобою, 9 днів перебувала у відпустці /а.с. 34, т. 3/.

Відповідно до табелю обліку робочого часу за квітень 2017 року ОСОБА_1 відпрацювала 1 робочий день (11 квітня 2017 року), 3 дні була відсутня у зв`язку з хворобою, 5 днів перебувала у відпустці /а.с. 35, т. 3/.

Згідно із розрахунковим листом за лютий 2017 року /а.с. 54, т.1/ ОСОБА_1 нараховано за лютий 2017 року : оклад (6 днів) 1590 грн, ранг (6 днів) 150 грн, надбавка за вислугу років (6 днів) 795 грн, відпустка (15 днів) 6947,49 грн, матеріальна допомога 5300 грн, вимушений прогул 11286,29 грн, відпустка за березень 2017 року (30 днів) - 13894,98 грн.

За квітень 2017 року ОСОБА_1 нараховано оклад (1 день) 278,95 грн, ранг (1 день) 26,32 грн, надбавка за вислугу років (1 день) 139,48 грн, про що свідчить розрахунковий лист за квітень 2017 року ОСОБА_1 /а.с. 146, т.1/, а також довідка про нараховані суми при звільненні, видана ОСОБА_1 , від 18.04.2017 № 17-55/202 /а.с. 60, т. 1/.

Премія ОСОБА_1 за лютий, квітень 2017 року не нараховувалася та не виплачувалася, що визнається сторонами та підтверджується розрахунковими листами за лютий, квітень 2017 року, а також листом Головного управління статистики у Полтавській області від 21.01.2021 № 17-71/31-21 /а.с. 68, т. 1/, надісланим на адресу позивача, в якому зазначено, що премія за 6 робочих днів лютого 2017 року ОСОБА_1 не нараховувалася, оскільки остання перебувала поза штатом, з 14 лютого по 31 березня 2017 року ОСОБА_1 була надана відпустка, яка була продовжена до 10 квітня 2017 року, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, а 11 квітня 2017 року ОСОБА_1 звільнено.

При цьому наказом Головного управління статистики у Полтавській області від 23 лютого 2017 року № 4-з «Про преміювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області за лютий 2017 року», прийнятим відповідно до розділу 7 «Порядок преміювання працівників» Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області, затвердженого наказом Головного управління статистики у Полтавській області від 20 січня 2017 року № 10, за своєчасне та якісне виконання статистичних робіт, посилення контролю за станом обліку і звітної дисципліни за підсумками роботи за лютий 2017 року вирішено виплатити премію в сумі 310994 грн 40 коп. Визначено, що начальнику відділу фінансово-економічного забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності головному бухгалтеру ОСОБА_2 виплатити премію за лютий місяць п.р. згідно з розрахунками /а.с. 52, т.1/.

Наказом Головного управління статистики у Полтавській області від 21 квітня 2017 року № 10-з «Про преміювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області за квітень 2017 року», прийнятим відповідно до розділу 7 «Порядок преміювання працівників» Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області, затвердженого наказом Головного управління статистики у Полтавській області від 20 січня 2017 року № 10, за своєчасне та якісне виконання статистичних робіт, посилення контролю за станом обліку і звітної дисципліни за підсумками роботи за квітень 2017 року вирішено виплатити премію в сумі 420403 грн 48 коп. Визначено, що начальнику відділу фінансово-економічного забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності головному бухгалтеру ОСОБА_2 виплатити премію за квітень місяць п.р. згідно з розрахунками /а.с. 53, т.1/.

Із розрахунку премії працівників, які утримуються за рахунок загального фонду Державного бюджету за лютий 2017 року (обласний рівень), затвердженого начальником Головного управління статистики у Полтавській області ОСОБА_3 23.02.2017 та погодженого головою Первинної профспілкової організації Головного управління статистики у Полтавській області Ж.М. Гавриленко 23.02.2017 /а.с. 45 - 52, т. 3/, розрахунку премії працівників, які утримуються за рахунок загального фонду Державного бюджету за квітень 2017 року (обласний рівень), затвердженого начальником Головного управління статистики у Полтавській області ОСОБА_3 21.04.2017 та погодженого головою Первинної профспілкової організації Головного управління статистики у Полтавській області Ж.М. Гавриленко 21.04.2017 /а.с. 53 - 60, т. 3/ слідує, що до розрахунку премії працівників Головного управління статистики у Полтавській області за лютий та квітень 2017 року ОСОБА_1 не включено.

Згідно з довідкою про виплачені премії в Головному управління статистики у Полтавській області /а.с. 61, т. 3/, наданою відповідачем, премії у лютому 2017 року склали 25 %, квітні 2017 року 35 %.

Наказом Головного управління статистики у Полтавській області від 11 квітня 2017 року № 48-к «Про звільнення у зв`язку зі скороченням ОСОБА_1 » ОСОБА_1 , начальника управління по організації роботи з респондентами, 11 квітня 2017 року звільнено з посади у зв`язку зі скороченням штату, пункт 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» /а.с. 70, т. 1/.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року у справі № 816/654/17 /а.с. 87 95, т. 1/ визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління статистики в Полтавській області від 11 квітня 2017 року №48-К "Про звільнення у зв`язку зі скороченням ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління по організації роботи з респондентами Головного управління статистики в Полтавській області з 12 квітня 2017 року; Стягнути з Головного управління статистики в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток час вимушеного прогулу за період з 12 квітня 2017 року по 27 листопада 2020 року в розмірі 383207 грн. 50 коп. (триста вісімдесят три тисячі двісті сім гривень п`ятдесят копійок) з відрахуванням обов`язкових платежів, допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління по організації роботи з респондентами Головного управління статистики в Полтавській області з 12 квітня 2017 року та стягнення з Головного управління статистики в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 8872 грн. 50 коп. (вісім тисяч вісімсот сімдесят дві гривні п`ятдесят копійок) з відрахуванням обов`язкових платежів.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року /а.с. 97 107, т. 3/ рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 по справі № 816/654/17 змінено, виклавши абзац четвертий резолютивної частини рішення наступним чином: "Стягнути з Головного управління статистики в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.04.2017 р. по 27.11.2020 р. в розмірі 530974 (п`ятсот тридцять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 56 копійок, з відрахуванням обов`язкових платежів". Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 р. по справі № 816/654/17 скасовано в частині відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди. Прийнято в цій частини постанову, якою позов ОСОБА_1 в цій частині задоволено частково. Стягнуто з Головного управління статистики у Полтавській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п`ять тисяч) гривень. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 р. по справі № 816/654/17 залишено без змін.

Наказом Головного управління статистики у Полтавській області від 30.11.2020 № 96-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 у справі 816/654/17 скасовано наказ від 11 квітня 2017 року № 48-к «Про звільнення у зв`язку зі скороченням ОСОБА_1 », пновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління по організації роботи з респондентами з 12 квітня 2017 року /а.с. 156, т. 2/.

Не погодившись із невиплатою відповідачем місячних премій за грудень 2015 року, лютий, квітень 2017 року та затримкою розрахунку при звільненні у зв`язку з цим у грудні 2015 року та квітні 2017 року, позивач звернулася до суду із відповідним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України регламентовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується (частина 1). Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (частина 4).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі Закон № 108/95-ВР, в редакції на час спірних правовідносин) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 2 Закону № 108/95-ВР передбачено, що структура заробітної плати включає:

- основну заробітну плату - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

- додаткову заробітну плату - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону № 108/95-ВР оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів.

Статтею 33 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року N 3723-XII, який втратив чинність 01.05.2016 на підставі Закону N 889-VIII від 10.12.2015, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону N 889-VIII (чинного станом на грудень 2015 року) було передбачено, що оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов`язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю (частина 1).

Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок (частина 2).

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 7).

Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України (частина 8).

Підпунктом 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (в редакції, чинній станом на грудень 2015 року) надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці, здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 р. - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Передбачено, що конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.

Наказом Головного управління статистики від 03.03.2014 № 50 затверджено та головою Первинної профспілкової організації Головного управління статистики у Полтавській області ОСОБА_4 03.03.2014 погоджено Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області (далі Положення № 50 ) /а.с. 113 -116, т.1/

Пунктом 7.1. Положення № 50 визначено, що для підвищення ініціативності, стимулювання творчого підходу до виконання службових обов`язків, ефективності та якості роботи в Головному управління статистики здійснюється преміювання працівників з урахуванням особистого вкладу та ділових якостей кожного.

Відповідно до пункту 7.2. Положення № 50 розрахунок преміального фонду здійснюється відділом фінансово-економічного забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності: на обласному рівні для кожного структурного підрозділу, враховуючи фактично відпрацьований кожним працівником час; на районному рівні сума премії розподіляється між відокремленими підрозділами згідно з штатним розписом, а в кожному відокремленому підрозділі розподіляється між працівниками, враховуючи фактично відпрацьований час. У фактично відпрацьований час не включається: перебування на лікарняному листку, щорічні основні та додаткові відпустки, відпустки без збереження оплати та всі інші відпустки; період перебування з відривом від виробництва на навчанні по підвищенню кваліфікації; перебування у відрядженні згідно з чинним законодавством. Нарахування премії здійснюється на посадовий оклад, доплату за ранг, надбавку за вислугу років та інші надбавки та доплати: за високі досягнення у праці, за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, за класність, за ведення військового обліку, за складність, напруженість у роботі та використання в роботі дезінфікуючих засобів, за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників. Премія виплачується у межах загального фонду оплати праці при наявності коштів. Сума премії, яка може бути нарахована працівникові, беручи до уваги його особистий внесок, максимальними розмірами не обмежується.

Згідно з пунктом 7.4. Положення № 50 підсумки роботи відділу, сектору за місяць розглядаються на зборах трудового колективу, де керівник структурного (відокремленого) підрозділу вносить пропозиції по преміюванню з врахуванням особистого внеску працівника, виходячи з аналізу виконання планів роботи і заходів по реалізації окремих актуальних напрямків діяльності підрозділів, стану виробничої та трудової дисципліни, морально-психологічного клімату в колективі. Підсумки зборів оформляються протоколом. Витяг з протоколу з рішенням про преміювання кожного працівника здається у відділ фінансово-економічного забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності та є основою для нарахування премії.

Оцінка роботи начальника управління, самостійного відділу та завідувача сектору та конкретні пропозиції про розмір премії вносяться начальником Головного управління статистики, першим заступником (заступником) начальника Головного управління статистики відповідно до розподілу функціональних повноважень.

Пунктом 7.5. Положення № 50 передбачено, що преміюються лише працівники, що зараховані до штату Головного управління статистики. Повне позбавлення премії проводиться за той розрахунковий період, у якому було здійснено упущення або порушення (додаток 1).

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. Колективного договору на 2014 2018 роки /а.с. 102 106, т.1/, укладеного між сторонами роботодавцем в особі начальника Головного управління статистики у Полтавській області Калашник Л.В., та Первинною профспілковою організацією Головного управління статистики у Полтавській області Всеукраїнської профспілки працівників органів державної статистики в особі голови комітету профспілки ОСОБА_4 , затвердженого загальними зборами трудового колективу Головного управління статистики у Полтавській області (протокол № 1 від 04.04.2014 /а.с. 36 37, т.3/) (далі Колективний договір) сторони домовилися, що оплату праці працівників Головного управління статистики проводити на підставі Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області (додаток 4), штатного розпису та чинного законодавства.

Таким чином, Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області, затверджене наказом Головного управління статистики від 03.03.2014 № 50 та погоджене головою Первинної профспілкової організації Головного управління статистики у Полтавській області ОСОБА_4 /а.с. 113 116 т.1/ включено до Колективного договору як додаток 4.

Пунктом 8.2. Колективного договору визначено, що зміни та доповнення до Колективного договору вносяться у зв`язку зі змінами чинного законодавства, Галузевої угоди, або за ініціативою однієї із Сторін, шляхом проведення переговорів і в разі досягнення домовленостей Сторін. Зміни до Колективного договору набувають чинності після підписання їх Сторонами.

Наказом Головного управління статистики у Полтавській області від 30.12.2014 № 190 «Про внесення змін до Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області», погодженим головою Первинної профспілкової організації Головного управління статистики у Полтавській області ОСОБА_4 30.12.2014, доповнено пункт 7.5. розділу 7 «Порядок преміювання працівників» Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області, затвердженого наказом від 03 березня 2014 року № 50, новим абзацем такого змісту: «У разі, якщо працівник не відпрацював повний місяць, премія йому не виплачується» /а.с. 133, т.1/.

01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII, в редакції на час спірних правовідносин), статтею 50 якого визначено, що держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи (частина 1). Заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 4) виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; 5) виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; 6) премії (у разі встановлення) (частина 2).

Частиною 3 статті 50 Закону № 889-VIII передбачено, що за результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать: 1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності; 2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.

При цьому загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.

Відповідно до частини 4 статті 50 Закону № 889-VIII джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є державний бюджет. Фонд оплати праці державних службовців формується за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів, які надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Порядок використання таких коштів, які надходять до державного бюджету, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 5 статті 52 Закону № 889-VIII премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.

Типове положення про преміювання затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).

Типове положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів) затверджено наказом Міністерства соціальної політики України 13.06.2016 № 646 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 2016 року за № 903/29033 (далі Типове положення, в редакції на час спірних правовідносин).

За змістом пунктів 4, 5 розділу І Типового положення встановлення премій державним службовцям проводиться керівником державної служби в державному органі відповідно до затвердженого ним положення про преміювання, розробленого згідно з цим Типовим положенням і погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).

Розмір премії державного службовця встановлюється керівником державної служби в державному органі шляхом видання відповідного наказу (розпорядження).

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 розділу ІІ Типового положення порядок розрахунку та розподілу фонду преміювання в державному органі визначається у положенні про преміювання відповідного державного органу.

Розмір місячної або квартальної премії державного службовця залежить від його особистого внеску в загальний результат роботи державного органу з урахуванням таких критеріїв:

1) ініціативність у роботі;

2) якість виконання завдань, визначених положеннями про державний орган, самостійний структурний підрозділ, у якому працює державний службовець, його посадовою інструкцією, а також дорученнями керівництва відповідного державного органу та безпосереднього керівника державного службовця;

3) терміновість виконання завдань;

4) виконання додаткового обсягу завдань (участь у провадженні національних реформ, роботі комісій, робочих груп тощо).

За періоди відпусток (основної, додаткової та інших, передбачених законодавством), тимчасової непрацездатності та в інших випадках, коли згідно із законодавством виплати проводяться з розрахунку середньої заробітної плати, місячна або квартальна премія державним службовцям не нараховується.

Наказом Головного управління статистики у Полтавській області від 11 жовтня 2016 року № 94 «Про затвердження Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників» затверджено Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області» та визнано таким, що втратив чинність, наказ від 03 березня 2014 року № 50 «Про затвердження Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників» /а.с. 158, т. 2/.

Наказом Головного управління статистики у Полтавській області від 20 січня 2017 року № 10 «Про затвердження Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання» /а.с. 134, т.1/ затверджено Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області, визнано таким, що втратив чинність наказ від 11 жовтня 2016 року № 94 «Про затвердження Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників.

Відповідно пункту 7.1. Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області, затвердженого наказом Головного управління статистики у Полтавській області від 20 січня 2017 року № 10, до яке погоджено головою Первинної профспілкової організації Головного управління статистики у Полтавській області Гавриленко Ж.М. 20 січня 2017 року /а.с. 135 142, т.1/ (далі Положення № 10) преміювання працівників проводиться з метою матеріального стимулювання високопродуктивної та ініціативної праці, підвищення її ефективності, якості, заінтересованості у досягненні її кінцевого результату та посилення персональної відповідальності за доручену роботу або поставлені завдання.

Згідно з пунктами 7.4., 7.5., 7.6. Положення № 10 розмір премії кожного працівника встановлюється начальником Головного управління статистики шляхом видання відповідного наказу. Преміювання проводиться в межах наявних коштів на оплату праці, передбачених у кошторисі, відповідно до вимог чинного законодавства. Розмір місячної премії працівника залежить від його особистого внеску в загальний результат роботи державного органу з урахуванням таких критеріїв: ініціативність у роботі; якість виконання завдань, визначених положеннями про Головне управління статистики, самостійний структурний підрозділ, у якому працює працівник, його посадовою інструкцією, а також дорученнями керівництва Головного управління статистики та безпосереднього керівника; терміновість виконання завдань; виконання додаткового обсягу завдань (участь у провадженні національних реформ, роботі комісій, робочих груп тощо).

Відповідно до пункту 7.10. Положення № 10 розрахунок преміального фонду здійснюється відділом фінансово-економічного забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності для кожного структурного підрозділу, враховуючи фактично відпрацьований кожним працівником час. У фактично відпрацьований час не включається: перебування на лікарняному листку, щорічні основні та додаткові відпустки, відпустки без збереження оплати та всі інші відпустки; період перебування з відривом від виробництва на навчанні по підвищенню кваліфікації; перебування у відрядженні згідно з чинним законодавством. Нарахування премії здійснюється на посадовий оклад, доплату за ранг, надбавку за вислугу років та інші надбавки та доплати.

За змістом пункту 7.11. Положення № 10 підсумки роботи відділу, сектору за місяць розглядаються на зборах трудового колективу, де керівник структурного (відокремленого) підрозділу вносить пропозиції по преміюванню з врахуванням особистого внеску працівника, виходячи з аналізу виконання планів роботи і заходів по реалізації окремих актуальних напрямків діяльності підрозділів, стану виробничої та трудової дисципліни, морально-психологічного клімату в колективі. Підсумки зборів оформляються протоколом. Витяг з протоколу з рішенням про преміювання кожного працівника здається у відділ фінансово-економічного забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності та є основою для нарахування премії.

Оцінка роботи начальника управління та конкретні пропозиції про розмір премії вносяться кураторами.

Пунктом 7.12. Положення № 10 передбачено, що преміюються лише працівники, що зараховані до штату Головного управління статистики. У разі, якщо працівник не відпрацював повний місяць, премія йому не виплачується. Повне позбавлення премії проводиться за той розрахунковий період, у якому було здійснено упущення або порушення (додаток 1).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг

Згідно з частиною 1 статті 2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

За приписами частини 1 статті 4 Закону (в редакції до внесення змін згідно із Законом № 911-VIII від 24.12.2015) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (у редакції з 01.01.2016 - 103 відсотка).

Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року N 2050-III визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) (стаття 1).

Відповідно до статті 2 зазначеного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159. За його змістом дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) (пункт 1). Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (п. 2).

Відповідно до частини 3 статті 5 Закону № 889-VIII дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Статтею 116 Кодексу законів про працю України (далі КЗпПУ) визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпПУ встановлено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Аналіз викладених норм права дає підстави для висновку, що премія є складовою заробітної плати державного службовця, але не є обов`язковою її частиною. Встановлення премії має на меті заохотити, стимулювати до продуктивної праці, винагородити працівників залежно від індивідуальних чи колективних результатів їхньої роботи. Тобто в такій площині премія є додатковим видом заробітної плати (винагородою) заохочувального характеру, тож не може розглядатися як неодмінна, беззастережна виплата, яку працівник може вимагати від керівництва органу/установи, в якій працює, щоб йому призначили і виплатили.

Виплата премії, окрім як дотримання нормативних умов/правил, визначених, зокрема, внутрішнім положенням органу/установи, за яких її можна призначити, залежить також від фінансових можливостей цього органу (установи, організації). Встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 листопада 2020 року у справі № 826/1575/17.

Премія є виплатою індивідуального характеру, розмір якої залежить від особистого внеску та результатів роботи конкретно визначеного працівника, встановлення премії є диспозитивним правом, а не обов`язком керівника, яке реалізується останнім виходячи із якості роботи конкретного працівника, його продуктивності праці, результатів роботи та виплачується у межах коштів, передбачених у кошторисі на преміювання працівників відповідного державного органу.

Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року справа № 824/44/19-а.

Водночас працівники, на яких поширюються нормативно-правові акти, якими визначено умови та розмір виплати премій, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. Відповідних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 15 травня 2017 року у справі № 6-2790цс16, а також Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі № 810/1735/16.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, станом на грудень 2015 року порядок нарахування та виплати премій у Головному управлінні статистики у Полтавській області регламентувався статтею 33 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року N 3723-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", Положенням про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області, затвердженим наказом Головного управління статистики від 03.03.2014 № 50 та погодженим головою Первинної профспілкової організації Головного управління статистики у Полтавській області ОСОБА_4 , включеним до Колективного договору в якості додатка № 4.

Аналіз пункту 7.2. Положення № 50 свідчить, що преміальний фонд Головного управління статистики підлягав розрахунку враховуючи фактично відпрацьований кожним працівником час, до якого не включалося: перебування на лікарняному листку, щорічні основні та додаткові відпустки, відпустки без збереження оплати та всі інші відпустки; період перебування з відривом від виробництва на навчанні по підвищенню кваліфікації; перебування у відрядженні згідно з чинним законодавством. Сума премії, яка могла бути нарахована працівникові, беручи до уваги його особистий внесок, максимальними розмірами не обмежувалася.

Оцінка роботи начальника управління та конкретні пропозиції про розмір його премії підлягали внесенню начальником Головного управління статистики, першим заступником (заступником) начальника Головного управління статистики відповідно до розподілу функціональних повноважень (п. 7.4. Положення № 50)

Пунктом 7.5. Положення № 50 було передбачено, що преміюються лише працівники, що зараховані до штату Головного управління статистики, а повне позбавлення премії проводиться за той розрахунковий період, у якому було здійснено упущення або порушення. Додатком 1 до Положення № 50 «Перелік показників, які впливають на розмір премії» визначено вичерпний перелік обставин, за наявності яких працівник позбавляється премії /а.с. 131, т.1/.

Суд зауважує, що позивач, обіймаючи посаду начальника управління по організації роботи з респондентами Головного управління статистики у Полтавській області, відпрацювала у грудні 2015 року 2 робочі дні (10 та 24 грудня 2015 року), 16 днів була відсутня у зв`язку з хворобою, що підтверджується коригуючим табелем обліку робочого часу за грудень 2015 року щодо ОСОБА_1 /а.с. 33, т. 3/, при цьому премія їй не нараховувалася та не виплачувалася. Водночас судом встановлено, що оцінка її роботи у грудні 2015 року як начальника управління не здійснювалася та конкретні пропозиції про розмір її премії у відповідності до пункту 7.4. Положення № 50 начальником Головного управління статистики або першим заступником (заступником) начальника Головного управління статистики відповідно до розподілу функціональних повноважень не вносилися. Будь-які документи, які б підтверджували наявність обставин, які є підставою для позбавлення позивача премії згідно з Додатком 1 до Положення, відповідачем до суду не надано.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що премія ОСОБА_1 не нараховувалася, оскільки з 09.12.2015 та до звільнення 24.12.2015 ОСОБА_1 перебувала поза штатом з огляду на те, що штатний розпис, в якому була передбачена посада начальника управління по організації роботи з респондентами, яку обіймала ОСОБА_1 , втратив чинність 09.12.2015 відповідно до пункту 3 наказу Головного управління статистики у Полтавській області від 07.10.2015 № 104.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом Головного управління статистики у Полтавській області від 07.10.2015 № 104 «Про введення в дію структури та штатного розпису» вирішено відповідно до затвердженої структури ввести в дію з 07 жовтня 2015 року штатний розпис підрозділу, який утримується за рахунок загального фонду державного бюджету по бюджетній програмі «Керівництво та управління у сфері статистики», у кількості 284 штатні одиниці з місячним фондом заробітної плати за посадовими окладами 399 856 грн (п. 2); вважати такими, що втрачають чинність з 09 грудня 2015 року п. 1 наказу від 28.07.2014 № 12 «Про введення в дію структури та штатного розпису» та наказ від 05.10.2015 № 101 «Про введення в дію штатного розпису» /а.с. 186, т.1/. У штатному розписі Головного управління статистики на 2015 рік, затвердженому в.о. голови Держстату 06.10.2015, управління по організації роботи з респондентами у складі Головного управління статистики у Полтавській області відсутнє, натомість передбачено Управління збирання даних статистичних спостережень, взаємодії з респондентами та роботи з постачальниками адміністративних даних /а.с. 187 199, т.1/. 07.10.2015 Головним управлінням статистики у Полтавській області оформлено попередження про скорочення № 17-24/132, з яким ознайомлено працівників, в тому числі ОСОБА_1 /а.с. 211, т.1/.

Суд зауважує, що правову оцінку правомірності звільнення позивача згідно із наказом Головного управління статистики у Полтавській області від 24.12.2015 № 235-к «Про звільнення у зв`язку зі скороченням чисельності ОСОБА_1 » надано судом у постанові Полтавського окружного адміністративного суд від 06 лютого 2017 року у справі № 816/43/16 /а.с. 40 47, т. 2/, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, тому у цій справі зазначене питання не досліджується.

Враховуючи предмет спору у даній справі, оцінюючи доводи відповідача про перебування позивача з 09.12.2015 та до звільнення 24.12.2015 поза штатом, суд звертає увагу на те, що чинним на час виникнення та існування спірних правовідносин законодавством не було передбачено порядку виведення поза штат державних службовців, а також визначення поняття позаштатного працівника. При цьому питання, пов`язані з обліком штатних працівників, регулюються Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Державного комітету статистики від 28.09.2005 року № 286 (далі Інструкція № 286), дія якого поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб підприємців, які використовують найману працю. Відповідно до пункту 2.1 Інструкції № 286 в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві. За змістом пункту 2.3. Інструкції № 286 в обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору. Відповідно до пункту 2.6. Інструкції не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії: 2.6.1 прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств; 2.6.2 залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду); 2.6.3 переведені з інших підприємств згідно з договорами між суб`єктами господарювання; 2.6.4 учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві згідно з договорами про надання робочих місць для зазначених цілей; 2.6.5 особи, направлені підприємствами для навчання у навчальних закладах з відривом від виробництва, які одержують за рахунок коштів цих підприємств тільки стипендію; 2.6.6 особи, які навчаються за рахунок коштів, передбачених у зведених кошторисах будівництва, для роботи на підприємствах, які будуть вводитися в дію; 2.6.7 працівники, які подали заяви про звільнення і припинили роботу до закінчення строку попередження або які припинили роботу без попередження адміністрації. Вони виключаються із облікового складу працівників з першого дня невиходу на роботу. Згідно з пунктом 3.2. Інструкції № 286 облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з`явились або не з`явились на роботу.

За змістом пункту 2.1.8. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 N 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за N 114/8713 (далі Інструкція № 5), до складу фонд основної заробітної плати віднесено окремо оплату праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт:

-згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності);

-згідно з обов`язками особам, які є членами спостережної ради або ревізійної комісії акціонерного товариства;

- згідно з договорами між підприємствами про надання робочої сили (безробітним за виконання громадських робіт, учням та студентам, які проходять виробничу практику на підприємстві чи залучені на тимчасову роботу на період канікул).

Аналіз наведених законодавчих актів свідчить, що до позаштатних можуть бути віднесені працівники, які не прийняті на роботу відповідно до штатного розпису, натомість, як правило, виконують роботу згідно з договорами цивільно-правового характеру, або іншу тимчасову роботу тощо.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника управління по організації роботи з респондентами Головного управління статистики у Полтавській області, у грудні 2015 року фактично відпрацювала два робочі дні (10 і 24 грудня), що зафіксовано у відповідному табелі обліку робочого часу, за вказані дні їй нараховано основні складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавку за ранг, надбавку за вислугу років, надбавку за високі досягнення), за умови відсутності будь-яких розпорядчих актів Головного управління статистики у Полтавській області щодо виведення ОСОБА_1 поза штат Головного управління статистики, суд дійшов висновку, що позивач у грудні 2015 року вважалася штатним працівником Головного управління статистики у Полтавській області.

Втрата чинності 09.12.2015 штатного розпису, в якому була передбачена посада начальника управління по організації роботи з респондентами, яку обіймала ОСОБА_1 , могла бути лише підставою для вирішення питання щодо подальшого перебування ОСОБА_1 на посаді начальника управління по організації роботи з респондентами, водночас не свідчила про зміну статусу ОСОБА_1 як штатного працівника Головного управління статистики у Полтавській області та набуття нею статусу працівника поза штатом. Суд наголошує, що зміна штатного розпису із ліквідацією (зменшенням) тих чи інших посад є фактично скороченням штату працівників, порядок проведення та наслідки якого врегульовані нормами законодавства про працю, та не може бути підмінено поняттям «виведення поза штат», яке не передбачене чинним законодавством.

Крім того, суд повторює, що будь-яких пропозицій щодо не нарахування премії ОСОБА_1 із зазначенням обставин, за яких премія не нараховується, в тому числі, у зв`язку з перебуванням поза штатом, у відповідності до пункту 7.4. Положення № 50 начальником Головного управління статистики або першим заступником (заступником) начальника Головного управління статистики відповідно до розподілу функціональних повноважень не вносилося, що дає підстави для висновку, що питання про нарахування та виплату премії ОСОБА_1 за грудень 2015 року не розглядалося та не вирішувалося.

Суд також критично оцінює доводи відповідача про те, що премія ОСОБА_1 за грудень 2015 року не нараховувалася та не виплачувалася, оскільки остання відпрацювала неповний місяць.

Як встановлено судом, первинна редакція Положення № 50 не містила такої умови невиплати премії працівникам Головного управління статистики у Полтавській області, як не відпрацювання повного місяця.

Лише наказом Головного управління статистики у Полтавській області від 30.12.2014 № 190 «Про внесення змін до Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області», погодженим головою Первинної профспілкової організації Головного управління статистики у Полтавській області ОСОБА_4 30.12.2014, доповнено пункт 7.5. розділу 7 «Порядок преміювання працівників» Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області, затвердженого наказом від 03 березня 2014 року № 50, новим абзацем такого змісту: «У разі, якщо працівник не відпрацював повний місяць, премія йому не виплачується» /а.с. 133, т.1/.

Суд акцентує увагу на тому, що Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області, затверджене наказом Головного управління статистики від 03.03.2014 № 50 та погоджене головою Первинної профспілкової організації Головного управління статистики у Полтавській області ОСОБА_4 /а.с. 113 116 т.1/ включено до Колективного договору як додаток 4, відтак зміни до нього підлягали внесенню у порядку, встановленому для внесення змін до Колективного договору.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 року № 3356-XII зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою.

Пунктом 8.2. Колективного договору на 2014 2018 роки /а.с. 102 106, т.1/, укладеного між сторонами роботодавцем в особі начальника Головного управління статистики у Полтавській області Калашник Л.В., та Первинною профспілковою організацією Головного управління статистики у Полтавській області Всеукраїнської профспілки працівників органів державної статистики в особі голови комітету профспілки ОСОБА_4 , затвердженого загальними зборами трудового колективу Головного управління статистики у Полтавській області (протокол № 1 від 04.04.2014 /а.с. 36 37, т.3/) визначено, що зміни та доповнення до Колективного договору вносяться у зв`язку зі змінами чинного законодавства, Галузевої угоди, або за ініціативою однієї із Сторін, шляхом проведення переговорів і в разі досягнення домовленостей Сторін. Зміни до Колективного договору набувають чинності після підписання їх Сторонами.

Водночас всупереч вимогам статті 14 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміни до Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області (додатку № 4 до Колективного договору) внесені наказом Головного управління статистики у Полтавській області від 30.12.2014 № 190 «Про внесення змін до Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області», за погодженням з головою Первинної профспілкової організації Головного управління статистики у Полтавській області ОСОБА_4 , а не шляхом проведення переговорів та підписання змін до Колективного договору сторонами.

Крім того, суд враховує, що текст норми, якою доповнено пункт 7.5. розділу 7 «Порядок преміювання працівників» Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області, затвердженого наказом від 03 березня 2014 року № 50, «у разі, якщо працівник не відпрацював повний місяць, премія йому не виплачується» , суперечить пункту 7.2. Положення № 50, згідно з яким розрахунок преміального фонду здійснюється відділом фінансово-економічного забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності: на обласному рівні для кожного структурного підрозділу, враховуючи фактично відпрацьований кожним працівником час та не узгоджується із метою запровадження преміювання, визначеною у пункті 7.1. Положення № 50, - підвищення ініціативності, стимулювання творчого підходу до виконання службових обов`язків, ефективності та якості роботи в Головному управління статистики, адже за умови застосування зазначеного положення, працівник, не відпрацювавши принаймні один день у місяці, при цьому сумлінно виконуючи свої трудові обов`язки в інші робочі дні, був би позбавлений права отримати премію.

Крім того, зазначена норма, якою доповнено пункт 7.5. Положення № 50, погіршує порівняно з чинним законодавством становище працівників, оскільки частиною 2 статті 33 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року N 3723-XII, передбачено, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок, а підпунктом 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (в редакції, чинній станом на грудень 2015 року) надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці, здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи. Отже, чинні на час спірних правовідносин законодавчі акти не містили такої умови нарахування премії, як відпрацювання в обов`язковому порядку повного місяця.

Відповідно частини 2 статті 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод.

Враховуючи викладене, доводи відповідача про те, що премія ОСОБА_1 за грудень 2015 року не нараховувалася та не виплачувалася, оскільки остання відпрацювала неповний місяць, не ґрунтуються на нормах законодавства.

Відносно обставин не нарахування позивачеві премії у лютому та квітні 2017 року, суд враховує, що питання преміювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області у вказані періоди регулювалося статтями 50, 52 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, Типовим положенням про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів), затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України 13.06.2016 № 646 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 червня 2016 року за № 903/29033), Положенням про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області, затвердженим наказом Головного управління статистики у Полтавській області від 20 січня 2017 року № 10.

Відповідно до пункту 7.10. Положення № 10 розрахунок преміального фонду здійснюється відділом фінансово-економічного забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності для кожного структурного підрозділу, враховуючи фактично відпрацьований кожним працівником час. За змістом пункту 7.11. Положення № 10 оцінка роботи начальника управління та конкретні пропозиції про розмір премії вносяться кураторами.

Суд зауважує, що позивач, поновлена 06.02.2017 на посаді начальника управління по організації роботи з респондентами Головного управління статистики у Полтавській області, у лютому 2017 року відпрацювала 6 робочих днів (6, 7, 8, 9, 10, 13 лютого 2017 року), у квітні 2017 року - 1 робочий день (11 квітня 2017 року), що зафіксовано у відповідних табелях обліку робочого часу, за відповідні дні їй нараховано основні складові заробітної плати (посадовий оклад, ранг, надбавку з вислугу років), про що свідчать розрахункові листи, однак премія за лютий, квітень 2017 року не нараховувалася та не виплачувалася, при цьому оцінка її роботи як начальника управління відповідно до пункту 7.11. Положення № 10 куратором не здійснювалася, конкретні пропозиції про розмір премії або позбавлення премії не вносилися. Будь-які документи, які б підтверджували наявність обставин, які є підставою для позбавлення позивача премії згідно з Додатком 1 до Положення, відповідачем до суду не надано.

Щодо посилань відповідача на те, що станом на дату поновлення 06.02.2017 у структурі та штатному розписі Головного управління статистики у Полтавській області не було відповідного управління та посади, тому ОСОБА_1 з 06.02.2017 по дату звільнення 11.04.2017 перебувала поза діючим штатом Головного управління статистики у Полтавській області, у зв`язку з чим відповідно до вимог Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики у Полтавській області, затвердженого наказом від 20.01.2017 № 10 , премія за лютий, квітень 2017 року не підлягала нарахуванню, суд зазначає наступне.

Пунктом 7.12. Положення № 10 передбачено, що преміюються лише працівники, що зараховані до штату Головного управління статистики.

Як встановлено судом, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року по справі № 816/43/16 Головним управлінням статистики у Полтавській області видано наказ від 06.02.2017 № 11 «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » /а.с. 224, т. 1/, яким поновлено ОСОБА_1 з 25 грудня 2015 року на посаді начальника управління по організації роботи з респондентами згідно зі штатним розписом Головного управління статистики у Полтавській області на 2015 рік, затвердженим в.о. Голови Держстату 05 жовтня 2015 року, та наказом Головного управління статистики від 05 жовтня 2015 року № 101 «Про введення в дію штатного розпису».

За таких обставин, зважаючи на положення Інструкцій № 286, № 5, наведені судом вище, у лютому, квітні 2017 року позивач мала статус «штатного працівника» Головного управління статистики у Полтавській області, відтак мала право на нарахування та виплату премії відповідно до діючих загальних нормативно-правових актів та Положення № 10.

З огляду на викладене, не нарахування відповідачем позивачеві премії у лютому, квітні 2017 року з підстав перебування поза штатом є необґрунтованим.

Норми пункту 7.12. Положення № 10 в частині , яка визначає, що у разі, якщо працівник не відпрацював повний місяць, премія йому не виплачується, суперечать пункту 7.10. Положення № 10, відповідно до якого розрахунок преміального фонду здійснюється, враховуючи фактично відпрацьований кожним працівником час, а також не узгоджуються із приписами Типового положення про преміювання державних службовців, якими такі обмеження виплати премії не передбачені, відтак не можуть бути підставою для не нарахування позивачеві премії.

Також суд звертає увагу на те, що Положення № 10 затверджено наказом Головного управління статистики у Полтавській області від 20.01.2017 № 10 відповідно до вимог, зокрема, Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

Водночас згідно з частиною 5 статті 52 Закону № 889-VIII встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів профспілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом профспілки.

Суд зауважує, що відомості, розміщені на офіційному сайті Головного управління статистики у Полтавській області (http://www.pl.ukrstat.gov.ua) свідчать, що у Первинній профспілковій організації Головного управління статистики у Полтавській області створено виборні органи, зокрема, профспілковий комітет, водночас Положення № 10 погоджене головою Первинної профспілкової організації Головного управління статистики у Полтавській області Ж.М. Гавриленко, а не виборним органом первинної профспілкової організації, що передбачено частиною 5 статті 52 Закону № 889-VIII.

При цьому суд не погоджується із доводами позивача про те, що зазначене Положення підлягало затвердженню в порядку, встановленому для укладення колективного договору, оскільки таких вимог Закон № 889-VIII не містить. Суд зазначає, що Положення № 10 не включене в якості додатку до Колективного договору на 2014 2018 роки Головного управління статистики у Полтавській області, а наказ Головного управління статистики у Полтавській області від 11 жовтня 2016 року № 94, яким визнано таким, що втратив чинність, наказ від 03 березня 2014 року № 50 «Про затвердження Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників» /а.с. 158, т. 2/, не є предметом спору у справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Головне управління статистики у Полтавській області, не вирішивши питання про нарахування та виплату премії ОСОБА_1 за грудень 2015 року, лютий, квітень 2017 року, діяло не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що встановлений законом, необґрунтовано.

Крім того, суд бере до уваги, що статтями 1, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року N 2050-III передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм

власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Враховуючи наведене, суд, відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області вирішити питання про нарахування та виплату ОСОБА_1 премії за грудень 2015 року, лютий 2017 року, квітень 2017 року з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку виплати премій згідно з положеннями Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Водночас позовні вимоги про стягнення на користь ОСОБА_1 з Головного управління статистики у Полтавській області місячних премій, що входять у фонд заробітної плати за грудень 2015 р. у сумі 526,39 грн, за лютий 2017 р. в сумі 633,75 грн, за квітень 2017 року в сумі 155,66 грн, всього 1315,80 грн, нарахованих без утримання податку й інших обов`язкових платежів не підлягають задоволенню, оскільки у розумінні КАС України не є належним способом захисту (відновлення) порушеного права у спірних відносинах, у зв`язку з тим, що встановлення розміру премії є виключним повноваженням керівника Головного управління статистики у Полтавській області, а суд не може перебирати на себе функцію призначення та нарахування премії замість органу, на який покладено такі повноваження.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 219/5775/17, від 15 червня 2020 року у справі №623/3181/16-а.

Позовні вимоги про зобов`язання Головного управління статистики у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію премій за грудень 2015 року, за лютий 2017 року, за квітень 2017 року, розрахувавши її розмір відповідно до приписів Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", задоволенню не підлягають, як передчасні, оскільки питання про нарахування та виплату премії позивачу відповідачем наразі не вирішено. Крім того, суд враховує, що законодавством встановлений обов`язок для підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. Згідно з поясненнями Головного управління статистики у Полтавській області щодо виплати індексації грошових доходів у лютому, березні, квітні 2017 року /а.с. 97 98, т.2/, індексація за лютий, березень, квітень 2017 року не нараховувалася, оскільки поріг у 103 % перевищено у квітні 2017 року, а індекс інфляції опубліковано у травні, тому індексація проведена у червні 2017 року. Розрахунковий лист ОСОБА_1 за грудень 2015 року свідчить, що заробітна плата у грудні 2015 року також не індексувалася і з приводу цього спір між сторонами відсутній, відтак питання індексації премій є передчасним.

Позовні вимоги про зобов`язання Головного управління статистики у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати премій за грудень 2015 року, за лютий 2017 року, за квітень 2017 року, розрахувавши їх розмір відповідно до приписів Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, задоволенню не підлягають, оскільки також є передчасними, зважаючи на те, що виплата компенсації втрати частини доходів внаслідок невиплати премії залежить від рішення відповідача щодо нарахування та виплату позивачеві премії.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 з Головного управління статистики у Полтавській області згідно вимоги статей 116, 117 КЗпПУ та встановленого факту його провини за протиправну невиплату премії за грудень 2015 року середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 24.12.2015 до дати фактичного проведення повного розрахунку включно, яка в умовах не здійснення проведення повного розрахунку станом на 15.02.2021, становить 43088,26 грн та стягнення на користь ОСОБА_1 з Головного управління статистики у Полтавській області та встановленого факту його провини за протиправну невиплату премії за квітень 2017 року середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 11.04.2017 до дати фактичного проведення повного розрахунку включно, яка в умовах не здійснення проведення повного розрахунку станом на 15.02.2021, становить 46695,14 грн., то суд дійшов висновку про їх безпідставність, виходячи з такого.

Відповідно до статті 117 КЗпПУ в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Беручи до уваги те, що судом не визначено сум, належних позивачеві до виплати, натомість вирішено зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області вирішити питання про нарахування та виплату премій позивачеві за грудень 2015 року, лютий, квітень 2017 року, питання відповідальності відповідача у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є передчасним.

Крім того, суд враховує, що відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. .

Отже, положеннями статей 117, 235 КЗпП України передбачена відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час одного й того ж прогулу працівника задля компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Однак за порушення трудових прав працівника при одному звільненні неможливе одночасне застосування стягнення середнього заробітку як за статтею 117 КЗпП України, так і за статтею 235 КЗпП України, тобто подвійне стягнення середнього заробітку, оскільки це буде неспівмірно з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2912цс16, постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 686/20491/18.

Зважаючи на те, що постановою Полтавського окружного адміністративного суд від 06 лютого 2017 року у справі № 816/43/16 , яка набрала законної сили 10 квітня 2017 року, стягнуто з Головного управління статистики в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 грудня 2015 року по день поновлення, а рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року у справі № 816/654/17, зміненим постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року, стягнуто з Головного управління статистики в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.04.2017 р. по 27.11.2020 р. в розмірі 530974 (п`ятсот тридцять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 56 копійок, з відрахуванням обов`язкових платежів, а у період з 06.02.2017 по 11 квітня 2017 року, а також з 30.11.2020 і по даний час позивач працювала та отримувала заробітну плату, що не заперечується сторонами, суд приходить до висновку, що стягнення середнього заробітку за той же період відповідно до статті 117 КЗпПУ є неможливим, оскільки це буде неспівмірно з правами позивача, який отримує одну заробітну плату.

Щодо клопотання позивача про постановлення окремої ухвали згідно вимог статті 249 КАС України про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності начальника Головного управління статистики за вчинення дій/бездіяльності, які є протиправними згідно вимог статті 18 Закону України «Про колективні договори та угоди» /а.с. 111 115, т. 2/, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Отже, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про колективні договори та угоди» на осіб, які представляють роботодавця чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і з вини яких порушено чи не виконано зобов`язання щодо колективного договору, угоди, накладається штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і вони також несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.

Порядок притягнення до відповідальності визначений статтею 20 зазначеного Закону, відповідно до якої порядок і строки накладення штрафів, передбачених цим Законом, регламентуються Кодексом України про адміністративні правопорушення. Справи з цих питань розглядаються судом за поданням однієї із сторін колективного договору, угоди або відповідних комісій.

Отже, Законом визначено коло суб`єктів, за поданням яких судом у порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення вирішуються справи щодо притягнення до відповідальності осіб, які представляють роботодавця, відповідно до статті 18 Закону України «Про колективні договори та угоди».

Крім того, спір щодо виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень належить до колективних трудових спорів (конфліктів), вирішення яких регламентовано Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) від 3 березня 1998 року № 137/98-ВР, тому питання щодо виконання колективного договору не можуть бути розглянуті в межах вказаної справи.

Враховуючи наведене, підстави для постановлення окремої ухвали відсутні.

Суд зважає на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58), відповідно до якої: принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи позицій сторін отримали достатню оцінку.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Беручи до уваги, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», доказів понесенні інших судових витрат сторонами не надано, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління статистики у Полтавській області (ідентифікаційний код 02361892, вул. Пушкіна, 103, м. Полтава, 36039) про стягнення заробітної плати, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління статистики у Полтавській області вирішити питання про нарахування та виплату ОСОБА_1 премії за грудень 2015 року, лютий 2017 року, квітень 2017 року з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку виплати премій згідно з положеннями Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України .

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24 травня 2021 року.

Головуючий суддя М.В. Довгопол