Справа № 215/3066/19
1-кп/215/204/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2021 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря ОСОБА_2
прокурора Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 01.04.2021 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, ОСОБА_4 , продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 30.05.2021 р..
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в зв`язку з призначенням слідуючого судового засідання за межами його дії.
Обвинувачений ОСОБА_4 , заперечував проти клопотання прокурора, вважає, що підстави на які посилається прокурор нічим не підтверджені, його винуватість не доведено, до взяття під варту він проживав вдома. Тривалий час перебуває під вартою, будучи вже засудженим до позбавлення волі, від слідства та суду не ухилявся.
Захисник ОСОБА_5 пітримав свого підзахисного, вважає, що клопотання прокурора необґрунтоване. Обвинувачений вже тривалий час перебуває під вартою, не переховувався від слідства та суду. Просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Суд, заслухавши учасників процесу, вважає, що обвинуваченому слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Суд, в обґрунтування обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку його дії, посилався на те, що ОСОБА_4 раніше судимий, обвинувачується у скоєнні нового злочину в період іспитового строку, не працює, у відношенні нього до судів м. Кривого Рогу направлено 7 обвинувальних актів за ст. ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2; 15 ч. 3, 185 ч. 2; 309 ч. 2, 369 ч. 1 КК України, за одним із яких він вже засуджений до позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжити свою злочинну діяльність, вчинивши новий умисний злочин.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з`ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.
Відповідно довимог ст.178КПК України,при вирішенніпитання прозастосування запобіжногозаходу (йогопродовження)враховується вагомістьнаявних доказівпро вчиненнякримінального правопорушення;тяжкість покарання,що загрожуєособі уразі визнаннявинуватим укримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Оскільки, обставини на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовженні строку його дії, не змінилися, суд вважає, що інший запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, так, як ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що маючи не погашені судимості, в період іспитового строку, повторно вчинив злочин середньої тяжкості, не працює, у відношенні нього до судів м. Кривого Рогу направлено 7 обвинувальних актів за ст. ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2; 15 ч. 3, 185 ч. 2; 309 ч. 2, 369 ч. 1 КК України, за одним із яких він вже засуджений до позбавлення волі, може переховуватися від суду, продовжити свою злочинну діяльність, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення, чим перешкоджати кримінальному провадженню, яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Доводи обвинуваченого та його захисника про відсутність підстав щодо продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об`єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_4 , та встановлена наявність ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, а будь-яких об`єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовження строку його дії, стороною захисту не наведено.
Крім цього, засудження обвинуваченого у іншому кримінальному провадженні до реального позбавлення волі, не є забороною для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час розгляду цього кримінального провадження, як і не є підставою для зміни тримання під вартою на домашній арешт, або взагалі скасування запобіжного заходу.
Наявність вказаних ризиків, на які посилався слідчий суддя при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та суд при продовженні строку його дії, продовжує існувати.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час розгляду неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, продовжують існувати та не зменшилися.
Самі по собі наявність місця проживання, можливий тривалий час перебування під вартою не є підставами для зміни запобіжного заходу на більш м`який, в даному випадку з тримання під вартою на домашній арешт.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 315 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 23.07.2021 р..
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії.
Суддя:
