ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/915/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154) до Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал страхування" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія", в якому просить стягнути з відповідача суму майнової шкоди у розмірі 16736,57 грн. Витрати зі сплати судового збору позивач також просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.03.2020 в м. Харків на вул. Рибалка, 89Б, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Honda", д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу "Opel" р/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .. Відповідно до постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харків по справі № 644/2189/20 ДТП сталося з вини ОСОБА_2 .. В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в ПРАТ "СК "Арсенал Страхування" автомобіль за Договором страхування наземного транспорту № 415/19-Т/П від 07.10.2019, у зв`язку з чим страховиком було сплачено суму страхового відшкодування у розмірі 19336,57грн. Враховуючи, що цивільна відповідальність особи, винної в скоєнні ДТП була застрахована у відповідача згідно Поліса № ЕР 111810837, позивач звернувся до останнього з вимогою про сплату суми страхового відшкодування. Проте, відповідачем сума відшкодування сплачена не була, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/915/21. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Також, роз`яснено сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

15.04.2021 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву за вх. № 8590, в якому останній просить в задоволенні позовних вимог відмовити, з огляду на те, що позивач в позовній заяві посилається на договір страхування наземного транспорту № 415/19-Т/П від 07.09.2019, проте вказаний договір не було надано до матеріалів справи. Наявний в матеріалах справи договір не має відношення до позовних вимог, які розглядаються у даній справі: по-перше за реквізитами (невідповідність дати укладення), по-друге підпис, яким скріплено поданий до суду договір не є підписом Страхувальника ОСОБА_3 , що виходить з аналізу паспорту громадянина України, копія якого долучена до матеріалів справи. На думку відповідача, представлений в додатках документ не можна вважати належним доказом встановлення цивільно-правових відносин позивача із Страхувальником ОСОБА_4 . Також, відповідач звертає увагу, що в акті виконаних робіт № 33114 від 30.04.2020 на загальну суму 16139,98 грн. та у видатковій накладній № АИ-0781 від 05.05.2020, яка зазначена у платіжному дорученні № 16665171 від 25.03.2020 про перерахування коштів у розмірі 19336,57 грн., міститься підпис не ОСОБА_3 , оскільки він різниться від підписів, які є в паспорті та договорі. Окрім того, заперечуючи позову, відповідач зазначає, що позивачем пред`явлено вимогу без урахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу.

Відзив долучено до матеріалів справи.

19.04.2021 від позивача до канцелярії суду надійшла про надання доказів в підтвердження розміру судових витрат за вх. № 8844, в якій позивач просить вирішити питання про судові витрати понесені ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" у справі № 922/915/21 та стягнути з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. у відшкодування судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи на професійну правничу допомогу.

Заяву долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд звертає увагу, що кінцевим строком вирішення даного спору, у відповідності до ст. 248 ГПК України, є 22.05.2021, який є вихідним днем, а отже рішення у даній справі постановлено у перший робочий день, тобто 24.05.2021.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

07.10.2019 року між ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_3 було укладено договір страхування наземного транспорту №415/19-Т/П, згідно якого ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь- яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Ноnda», д/н НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

09.03.2020 року в м. Харків, на вул. Рибалка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ноnda», д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Ореl» р/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Відповідно до Постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харків від 15.04.2020 по справі № 644/2189/20, дана дорожньо-транспортна пригода, сталася з вини водія транспортного засобу «Ореl» р/н НОМЕР_2 , ОСОБА_2 .

Внаслідок даної ДТП транспортному засобу марки «Ноnda», д/н НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику, завданий матеріальний збиток.

Відповідно до Рахунку СТО № АИ-101068 від 23.03.2020р., наданого ТОВ «АИКОН-АВТО», вартість ремонту склала 19336,57 грн.

На підставі вказаного рахунку, Страхового акту № 006.01207520-1 від 24.03.2020 та на підставі умов договору добровільно страхування наземного транспорту № 415/19-Т/П від 07.10.2019, ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 19 336,57грн., що підтверджується платіжним дорученням №16665171 від 25.03.2020.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Ореl» р/н НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована ПрАТ "ХМСК" (Поліс ЕР 111810837).

26.06.2020 Позивач надіслав на адресу Відповідача Претензію про сплату суми страхового відшкодування з додатком копій необхідних документів. Проте, вимога позивача залишилась без задоволення та відповідачем сума страхового відшкодування сплачена не була.

Зважаючи на вказане, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму майнової шкоди у розмірі 16736, 57 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Страхування, згідно з приписами ст. 1 Закону України "Про страхування", який регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування", яка кореспондується зі статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим випадком, за умовами ч.2 ст.8 Закону України "Про страхування", є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За положеннями ст. 9 Закону України "Про страхування" страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Франшизою є частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст.25 Закону України "Про страхування").

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Враховуючи наведене, заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов`язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.

При цьому, визначаючи обов`язок страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ виплатити страхове відшкодування законодавцем у положеннях статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено випадки, з настанням яких страховик набуває правових підстав для відмови у здійсненні такої виплати, зокрема, у випадку, коли потерпілим чи особою, яка має право на отримання відшкодування, не було протягом року з моменту скоєння ДТП подано заяви про виплату страхового відшкодування.

За змістом статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже зазначалось, положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов`язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди, відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов`язаннях: у деліктному зобов`язанні винуватця; у зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

В такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов`язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Відтак, у силу приписів статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов`язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування).

Зазначена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17.

Враховуючи наведене, у справі, що розглядається, у відповідача у зв`язку із настанням страхового випадку (ДТП) виник обов`язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, право на вимогу якої перейшло до позивача у зв`язку з виплатою страхового відшкодування, за мінусом франшизи.

Як було встановлено судом, виконуючи свої зобов`язання за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 415/1-Т/П від 07.10.2019, ПрАТ "СК"Арсенал Страхування" виплатило суму страхового відшкодування у розмірі 19336,57 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 16665171 від 25.03.2020.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" сума сплати страхового відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами укладеного договору.

Полісом № ЕР-111810837 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено ліміт відповідальності страховика за завдання шкоди майну у розмірі 130000,00 грн. та франшизою -2600,00грн.

Зважаючи на вказане, відповідачем повинна бути відшкодована шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 16736,57 грн.

В той же час, Відповідач доказів виплати страхового відшкодування позивачу до суду не надав.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що позивач в позовній заяві посилається на договір страхування наземного транспорту № 415/19-Т/П від 07.09.2019, проте вказаний договір не було надано до матеріалів справи, а наявний в матеріалах справи договір не має відношення до позовних вимог, які розглядаються у даній справі. Вказане, на думку відповідача, є підставою для відмови в позові.

Однак, не погоджуючись з доводами відповідача, слід звернути увагу на те, що предметом позову у дані справі є не стягнення заборгованості за договором, а стягнення шкоди за страховим випадком, право на вимогу якої перейшло до позивача у зв`язку з виплатою страхового відшкодування.

Як було вище зазначено, судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Ноnda», д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_3 на момент вчинення ДТП була застрахована у ПрАТ "СК Арсенал Страхування" за договором добровільного страхування наземного транспорту № 415/19-Т/П від 07.10.2019, який наявний в матеріалах справи та на підставі якого було здійснено страхове відшкодування.

При цьому, суд вважає, що наявна в позовній заяві описка в даті договору, а саме в місяці укладення договору № 415/19-Т/П, не є підставою для відмови в задоволенні позову.

Окремо, суд звертає увагу, що посилання відповідача на те, що підписи ОСОБА_3 на документах не є справжніми підписами Страхувальника, є тільки припущеннями заявника, які не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.

Щодо доводів відповідача про незастосування позивачем під час розрахунку та виплати страхового відшкодування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу, слід звернути увагу на наcтупне.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України Про ОСЦПВ у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно п. 3.9. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 № 142/2092, фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації.

Згідно п. 7.38. Методики, значення Ез (коефіцієнту фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ;

3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД;

4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів;

5 років - для мототехніки.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що рік випуску пошкодженого під час ДТП транспортного засобу «Ноnda», д/н НОМЕР_1 , є 2015 рік, а отже строк експлуатації даного транспортного засобу не перевищує 7-ми років, у зв`язку з чим, суд вважає, що під час розрахунку страхового відшкодування та здійснення виплати страхового відшкодування, позивачем вірно було визначено коефіцієнт фізичного зносу, що дорівнює нулю. А отже, слід дійти висновку, що твердження відповідача про неврахування позивачем під час здійснення розрахунку страхового відшкодування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу є необґрунтованими.

Відповідно дост. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про стягнення з відповідача суми майнової шкоди (сплаченого страхового відшкодування) у розмірі 16736, 57 грн. є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, не спростовані відповідачем і є такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з позовом, позивачем в заяві про попередній (орієнтовний) розрахунок витрат заявлено, що позивач очікує понести витрати на отримання правничої допомоги у розмірі 10000,00 грн.

Однак, 19.04.2021 позивачем до суду було подано заяву за вх. № 8844, в якій позивач просить вирішити питання про судові витрати та стягнути з відповідача 3000,00 грн., які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч. 3. ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Положеннями ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. позивач надав: копію договору № 110119 про надання правової допомоги від 11.01.2019, копію ордеру адвоката на надання правової допомоги ЗП № 66708 від 11.01.2019, копію Акту виконаних робіт від 30.03.2021, копію рахунку № 922/915/21 від 30.03.2021, а також платіжне доручення № 17971204 від 05.04.2021 на суму 3000,00 грн. про оплату згідно договору № 110119 від 11.01.2019.

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не надав. Доказів неспівмірності заявлених витрат до суду також надано не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Дослідивши надані докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також враховуючи задоволення позову, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача по стягненню з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме у розмірі 3000,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із задоволенням позову, судовий збір у розмірі 2270,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63, код ЄДРПОУ 21186813) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, код ЄДРПОУ 33908322) суму майнової шкоди (страхового відшкодування) у розмірі 16736,57 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн., витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, код ЄДРПОУ 33908322).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63, код ЄДРПОУ 21186813).

Повне рішення складено "24" травня 2021 р.

СуддяВ.В. Суслова

справа № 922/915/21