ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2021Справа № 910/19595/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансенергомаш"

про зобов`язання вчинити дії та стягнення 523 776, 15 грн.

Представники:

від позивача: Гаркавенко І.Г.;

від відповідача: Авілова К.Є.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансенергомаш" (далі - відповідач), в якому просить суд:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансенергомаш" власними силами і засобами замінити редуктор колісної пари РМ 249.00.000 СБ в кількості 6 штук, поставлений до Акціонерного товариства "Українська залізниця" відповідно до видаткової накладної від 27.12.2019 № 125;

- стягнути з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 215 990, 40 грн та пеню у сумі 307 785, 75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № ПЗ/НХ-191381/НЮ від 29.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишено без руху. Встановлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" строк для усунення недоліків позовної заяви.

28.12.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.02.2021.

19.01.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшло клопотання, в якому позивач просить суд об`єднати в одне провадження справу №910/19595/20 та справу №910/14207/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансенергомаш" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання.

29.01.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансенергомаш" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що експертами у висновку №47/7 від 16.09.2020 не було виявлено ані виробничих дефектів товару про які позивач зазначає в акті №1, ані істотних дефектів, які б унеможливлювали використання товару за призначенням, що свідчить про безпідставність вимоги позивача про здійснення саме заміни товару, замість передачі товару відповідачу для усунення виявлених зауважень.

02.02.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансенергомаш" надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з участю представника в іншому судовому засіданні, призначеному у Дзерджинському районному суді міста Харкова.

Судове засідання призначене на 04.02.2021 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у період з 01.02.2021-05.02.2021 на навчанні в Національній школі суддів України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 призначено підготовче судове засідання на 04.03.2021.

03.03.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансенергомаш" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф у розмірі 215 990,40 грн.

У судовому засіданні 04.03.2021, суд, розглянувши клопотання про об`єднання справ в одне провадження, відмовив у його задоволенні (мотиви викладені в ухвалі суду від 08.04.2021).

Крім цього, у судовому засіданні 04.03.2021, розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву, судом задоволено клопотання відповідача та поновлено процесуальний строк для надання відзиву (мотиви викладені в ухвалі суду від 08.04.2021).

Також, у судовому засіданні 04.03.2021 оголошено перерву до 25.03.2021.

19.03.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав заяву про зміну предмету позову (уточнення позовних вимог), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансенергомаш" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф у розмірі 215 990,40 грн.

25.03.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав заяву про зміну предмету позову (уточнену позовну заяву), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансенергомаш" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф у розмірі 215 990,40 грн. та пеню у розмірі 307 785,75 грн.

Крім цього, у заяві про зміну предмету позову (уточненій позовній заяві) позивач просить суд заяву про зміну предмету позову (уточнення позовних вимог) від 18.03.2021, подану до суду 19.03.2021 вважати неподаною.

У судовому засіданні 25.03.2021 суд задовольнив клопотання позивача та залишив без розгляду заяву про зменшення позовних вимог від 03.03.2021 та заяву про зміну предмету позову (уточнення позовних вимог) від 18.03.2021, подану до суду 19.03.2021.

Крім цього, у судовому засіданні 25.03.2021, розглянувши заяву про зміну предмету позову (уточнену позовну заяву) подану до суду 25.03.2021, враховуючи що суд не перейшов до розгляду справи по суті, суд визнав подану заяву про зміну предмету позову такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України у зв`язку з чим прийняв її до розгляду.

За таких обставин, суд розглядає справу, виходячи з нового предмету позову, а саме стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 215 990, 40 грн та пені у сумі 307 785, 75 грн.

Також, у судовому засіданні 25.03.2021 судом оголошено перерву до 08.04.2021.

08.04.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансенергомаш" надійшло клопотання (надіслане на електронну пошту суду), в якому відповідач у зв`язку зі знаходженням директора на самоізоляції просить суд відкласти розгляд справи призначений на 08.04.2021.

08.04.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансенергомаш" надійшов відзив на уточнену позовну заяву (надісланий на електронну пошту суду), в якому відповідач зазначає, що він вживав заходи щодо належного виконання зобов`язання з усунення виявлених зауважень, а саме звертався до позивача з вимогою повернути товар та оскаржував ухвалу про накладення арешту на товар, проте з об`єктивних причин, які не залежали від відповідача виконати зобов`язання, передбачене п. 2.7. Договору було неможливо, а отже застосування до відповідача відповідальності, передбаченої п.8.6 Договору є безпідставним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/19595/20 призначено на 13.05.2021.

20.04.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав відповідь на відзив, в якій, зокрема зазначає, що факт неналежної якості товару та наявності істотних порушень встановлених договором вимог щодо якості товару також підтверджується висновком експертів від 03.09.2019 №12019110330000130.

12.05.2021 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання про поновлення строків на подання доказів, відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи додаткові докази.

У цьому судовому засіданні, розглянувши клопотання відповідача про поновлення строків на подання доказів, враховуючи приписи статті 207 Господарського процесуального кодексу України, а також те що документи, які просить долучити відповідач за своєю суттю не є новими, а лише засвідчують існування та виникнення раніше наданих доказів, та з огляду на те що Інформаційно-аналітичний висновок Харківської торгово - промислової палати датований 11.05.2021, тобто отриманий відповідачем після закриття підготовчого провадження, суд вважає за можливе долучити ці докази до матеріалів справи.

Також, у цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.05.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.11.2019 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансенергомаш" (далі - постачальник) укладено договір поставки № ПЗ/НХ-191381/НЮ, умовами якого передбачено, що постачальник зобов`язується у 2019 році поставити і передати у власність покупцю певну продукцію, далі товар, відповідно до специфікації № 1 (додаток № 1), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору.

Відповідно до умов п. 1.2., 1.3., 1.4. договору, найменування товару: запасні частини до електропоїздів (редуктор колісної пари), (2019 року випуску). Виробник товару: ТОВ "НВФ "Ротормаш", Україна. Кількість та асортимент товару визначається у специфікації № 1 (Додаток № 1), яка є невід`ємою частиною договору.

Згідно п. 2.1. договору, постачальник повинен поставити покупцеві товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у специфікації № 1 (додаток № 1).

За умовами п. 2.7. договору, термін усунення недоліків або заміни товару в межах гарантійного терміну - не пізніше 20 днів з моменту направлення відповідної вимоги на адресу постачальника. Постачальник усуває недоліки та проводить заміну товару на якісний за свій рахунок.

У відповідності до п. 3.2. договору, загальна сума договору становить 1 079 951, 98 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 179 992, 00 грн.

Пунктами 6.6.- 6.7. договору визначено, що приймання товару по кількості здійснюється згідно порядку, встановленому Інструкцією «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» від 15.06.1965 № П-6.

Приймання товару по якості здійснюється згідно порядку, встановленому Інструкцією «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» від 25.0.1966 № П-7.

Відповідно до п. 8.3.2. договору, за постачання товару неналежної якості постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20 % від вартості поставленого неякісного товару, при цьому власними силами і засобами замінює неякісний товар.

Згідно п. 8.6. договору, за порушення терміну усунення недоліків або заміни неякісного товару, вказаного в п. 2.7. договору, виявлених протягом гарантійного терміну, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості зазначеного товару за кожний день прострочення.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019 (п. 13.1. договору).

Відповідно до специфікації № 1, що є додатком № 1 до договору № ПЗ/НХ-191381/НЮ від 29.11.2019 позивач зобов`язаний передати відповідачу 6 редукторів колісної пари РМ249.00.000СБ загальна сума поставки - 1 079 951, 98 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 179 992, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 1 079 951, 98 грн, що підтверджується видатковою накладною № 125 від 27.12.2019, яка підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств.

Проте, як зазначає позивач при проведенні вхідного контролю було виявлено не відповідність товару умовам договору щодо якості та кількості, про що комісією, у складі якої був присутній представник відповідача, складено акт про фактичну якість і комплектність продукції № 1 від 09.01.2020.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не здійснив поставку товару належної якості відповідно до умов договору, тому просить суд стягнути з відповідача 215 990, 40 грн - штрафу у розмірі 20 % від вартості поставленого неякісного товару та 307 785, 75 грн. - пені за період з 28.02.2020 - 08.12.2020.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № ПЗ/НХ-191381/НЮ від 29.11.2019, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як зазначено судом вище, відповідачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 1 079 951, 98 грн, що підтверджується видатковою накладною № 125 від 27.12.2019, яка підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств.

Згідно п. 2.1. договору, постачальник повинен поставити покупцеві товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у специфікації № 1 (додаток № 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети (ч. 2 ст. 673 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 674 Цивільного кодексу України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 687 Цивільного кодексу України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

Пунктами 6.6.- 6.7. договору визначено, що приймання товару по кількості здійснюється згідно порядку, встановленому Інструкцією «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» від 15.06.1965 № П-6. Приймання товару по якості здійснюється згідно порядку, встановленому Інструкцією «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» від 25.0.1966 № П-7.

Згідно п. 16 Інструкції П-7 у разі виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування вхідної продукції, тари або пакування вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні та у супровідних документах, на підтвердження якості продукції (пункт 14 цієї Інструкції П-7), отримувач призупиняє подальше приймання та складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених під час приймання дефектів.

Згідно з пунктами 20, 30 Інструкції П-7 за наслідками приймання продукції за якістю та комплектністю за участю представників, зазначених у пунктах 19 та 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції. Акт має бути складено у день закінчення приймання продукції за якістю та комплектністю.

Акт повинен бути підписаний всіма особами, які брали участь у перевірці якості та комплектності продукції. Особа, не згодна зі змістом акта, зобов`язана підписати його із зауваженням про свою незгоду та викласти свою позицію.

В акті перед підписом осіб, які брали участь у прийманні, повинно бути зазначено, що ці особи попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акта, який містить дані про невідповідність дійсності.

Як зазначає позивач, при проведенні вхідного контролю було виявлено невідповідність товару умовам договору щодо якості та кількості, про що відповідачу було надіслано лист № НХ-4/08 від 03.01.2020 щодо направлення його представника для складання акту про фактичну якість та комплектність отриманої продукції.

Так, комісією у складі якої був присутній також представник відповідача (ТОВ "Трансенергомаш") складено акт про фактичну якість і комплектність продукції № 1 від 09.01.2020, відповідно до якого виявлені наступні недоліки: на верхніх та нижніх корпусах редукторів колісної пари відсутні заводські номери; не на всіх верхніх та нижніх корпусах редукторів колісної пари присутнє маркування (рік виготовлення товару, клеймо заводу виробника); на чотирьох корпусах редукторів колісної пари присутні відливи з позначенням ум. № 1224 ЗТЛ; на одному корпусі редуктора колісної пари в зборі дані відливи знищено засобами механічного впливу (на обох половинках), на останньому редукторі дані відливи знищено на одній із двох половин корпусу; на корпусах редукторів колісної пари відлито рік виготовлення 2012, 2013, 2018; редуктори колісної пари частково не укомплектовані заливними пробками та сапунами; у технічній документації (паспорт редуктора) відсутня інформація про технічні характеристики товару, комплектацію і складові редуктора колісної пари з вказанням номеру креслення виробника тощо.

Суд зазначає, що факт визнання відповідачем невідповідності поставленого позивачу товару умовам договору вбачається з листа ТОВ "Трансенергомаш" № 28 від 14.01.2020, в якому відповідач просив позивача повернути продукцію редуктор № РМ249.00.000СБ у кількості 6 шт., яка була задефектована за актом про фактичну якість і комплектність № 1 від 09.01.2020 для виконання ТОВ "Трансенергомаш" зобов`язань, передбачених п. 2.7. договору щодо заміну товару.

За умовами п. 2.7. договору, термін усунення недоліків або заміни товару в межах гарантійного терміну - не пізніше 20 днів з моменту направлення відповідної вимоги на адресу постачальника. Постачальник усуває недоліки та проводить заміну товару на якісний за свій рахунок.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20.01.2020 у справі № 381/3826/19 накладено арешт на майно ТОВ "Трансенергомаш", поставлене, зокрема за договором № ПЗ/НХ-191381/НЮ від 29.11.2019, а саме: шість редукторів колісних пар з ушкодженим (стертим механічним способом) маркуванням, вилучене згідно протоколу обшуку від 17.01.2020 року, шляхом заборони розпорядження, відчуження зазначеного майна (номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019110330000130).

Зокрема, судом встановлено, що:

- ТОВ «Трансенергомаш», шляхом внесення недостовірних даних у тенедерну документацію стосовно виробника продукції та демпінгування цін, отримало перемогу у конкурсних торгах серед інших учасників тендеру, які є реальними виробниками тягових редукторів.

- 28.12.2019 року ТОВ «Трансенергомаш» поставило до ВП «Моторвагонне депо Фастів-1» шість тягових редукторів для колісної пари на яких механічним шляхом знищено частину заводського маркування та відсутня повна комплектація.

- Відповідно до маркування, яке залишилося на чотирьох із поставлених тягових редукторів, зазначені запчастини були виготовлені у 2012, 201, 2018 роках заводом точного лиття (м. Рязань, Російська Федерація), що є прямим порушенням договору.

- При цьому ТОВ «Трансенергомаш» на вказані редуктори надало фіктивні паспорти та декларацію постачальника про відповідність, згідно з якими вони нібито виготовлені у 2019 році ТОВ «НВФ «Ротормаш». Зазначені факти зафіксовано актами вхідного контролю, який проводився у ВП «Моторвагонне депо Фастів-1».

Також згідно наявних у матеріалах справи висновків судової трасологічної експертизи № 38/6 від 02.06.2020 та судово-товарознавчої експертизи № 47/7 від 16.09.2020, проведених Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз, підприємством виробником наданих на дослідження тягових редукторів колісної пари (об`єкти №№ 1, 2, 3, 4, 6) за наявними на ньому маркуваннями є ТОВ "Завод точного лиття", м. Рязань, Росія, встановити підприємство-виробника редуктора колісної пари (об`єкт № 5) не видається за можливе у зв`язку з відсутністю на ньому відповідних маркувань.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки окрім зазначеного судом вище, факт поставки товару неналежної якості встановлений Господарським судом міста Києва під час розгляду справи № 910/14207/20.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансенергомаш" зверталося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості у розмірі 1093541,62 грн. за договором № ПЗ/НХ-191381/НЮ від 29.11.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 у справі № 910/14207/20 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансенергомаш" відмовлено.

Зокрема, судом під час розгляду справи № 910/14207/20 встановлено, що переданий ТОВ "Трансенергомаш" товар за договором № ПЗ/НХ-191381/НЮ від 29.11.2019 не відповідає вимогам щодо якості, відсунє маркування, що уможливило встановити його виробника та час виготовлення відповідно до умов договору. Враховуючи, що доказів, які б підтверджували належне виконання ТОВ "Трансенергомаш" договору в частині передачі товару належного виробника та відповідної якості суду не надано, то права вимагати оплати за договором № ПЗ/НХ-191381/НЮ від 29.11.2019 ТОВ "Трансенергомаш" в установленому порядку не набуло.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Таким чином, факти, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 у справі № 910/14207/20, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи та мають обов`язкову силу для вирішення даної справи.

При цьому, суд також не приймає до уваги наданий відповідачем Інформаційно-аналітичний висновок Харківської торгово-промислової палати № ИС-15 від 11.05.2021 наданий відповідачем, оскільки в останньому лише зазначено що ТОВ «НВФ «Ротормаш» у 2019 році мало у своєму розпорядженні необхідні виробничі потужності, а саме орендовані виробничі площі, власне та орендоване виробниче обладнання, кваліфікованих працівників та підприємство у 2019 році виготовило редуктор колісної пари РМ 249.00.000СБ у кількості 6 шт, який поставлено ТОВ "Трансенергомаш", тобто такий висновок у сукупності з іншими доказами наявними у матеріалах даної справи не спростовує факт поставки позивачу товару за договором № ПЗ/НХ-191381/НЮ від 29.11.2019 неналежної якості, враховуючи що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик та стороною договору № ПЗ/НХ-191381/НЮ від 29.11.2019 є ТОВ "Трансенергомаш", а не ТОВ «НВФ «Ротормаш».

Так, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом № НГ-08/208 від 07.02.2020 звертався до відповідача, в якому просив відповідача в семиденний строк сплатити штраф у розмірі 215 990, 39 грн за неякісно поставлений товар, а також власними силами і засобами замінити неякісний товар у повному обсязі, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку від 07.02.2020.

За умовами п. 2.7. договору, термін усунення недоліків або заміни товару в межах гарантійного терміну - не пізніше 20 днів з моменту направлення відповідної вимоги на адресу постачальника. Постачальник усуває недоліки та проводить заміну товару на якісний за свій рахунок.

Таким чином, суд зазначає, що відповідач зобов`язаний був усунути недоліки або замінити товару на якісний не пізніше 20 днів з моменту направлення відповідної вимоги на адресу постачальника, тобто до 27.02.2020, відповідно, починаючи з 28.02.2020 почалося прострочення виконання зобов`язання відповідачем.

Згідно п. 8.6. договору, за порушення терміну усунення недоліків або заміни неякісного товару, вказаного в п. 2.7. договору, виявлених протягом гарантійного терміну, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості зазначеного товару за кожний день прострочення.

Тож, позивач просить суд стягнути з відповідача 215 990, 40 грн - штрафу у розмірі 20 % від вартості поставленого неякісного товару та 307 785, 75 грн. - пені за період з 28.02.2020 - 08.12.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК),

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Отже, сторонами у договорі погоджено, що за порушення терміну усунення недоліків або заміни неякісного товару, вказаного в п. 2.7. договору, виявлених протягом гарантійного терміну, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості зазначеного товару за кожний день прострочення.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.

Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/2220/19, від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19 та від 16.02.2021 у справі № 910/1972/20.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що в останньому допущено помилки у визначенні періоду та, відповідно, розміру нарахування пені, розрахунок проведено за період більше 6 місяців в порушення положень ч. 6 ст. 232 ГК України.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума пені в розмірі 197 631, 21 грн., яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання із заміни неякісного товару за період не більше 6 місяців з 28.02.2020 по 28.08.2020.

Крім того, відповідно до п. 8.3.2. договору, за постачання товару неналежної якості постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20 % від вартості поставленого неякісного товару, при цьому власними силами і засобами замінює неякісний товар.

У випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Судом перевірено розрахунок заявленого до стягнення з відповідача розміру штрафу, з урахуванням приписів чинного законодавства України та п. 8.3.2. договору, та встановлено, що сума нарахована вірно, відповідно до вимог законодавства та умов договору, а тому визнається обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача 215 990, 40 грн - у розмірі 20 % від вартості поставленого неякісного товару (1 079 951, 98 грн).

Тож, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансенергомаш» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» підлягають стягненню 197 631, 21 грн - пені, 215 990, 40 грн - штрафу.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансенергомаш» (вул. Зоологічна, буд. 4 А, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код - 36562474) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код - 40075815) в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Лисенка, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код - 40081221) 197 631 (сто дев`яносто сім тисяч шістсот тридцять одну) грн 21 коп. - пені, 215 990 (двісті п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн 40 коп. - штрафу та 6 204 (шість тисяч двісті чотири) грн 32 коп. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 24.05.2021.

Суддя С. О. Щербаков