ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2021Справа № 910/19570/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Ярошевської І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Логістік Інтернешнл», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Компані СМ», м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Волинська обл., м. Луцьк

про стягнення 265 687,50 грн,

Представники сторін:

від позивача: Кудрявцев О.В.;

від відповідача: не з`явилися;

від третьої особи: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АС-Логістік Інтернешнл» (далі - ТзОВ «АС-Логістік Інтернешнл»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Компані СМ» (далі - ТзОВ «Вайт Компані СМ»/відповідач) про стягнення 265 687,50 грн, у тому числі: 15 570,50 грн - вартості транспортно-експедиторських послуг, 224 000,00 грн - штрафу за понаднормовий простій, 25 004,00 грн - штрафу за додатковий пробіг, 1 113,00 грн - додаткових витрат, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором транспортно-експедиторського обслуговування №300920-1 від 30.09.2020.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.12.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 01.02.2021.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.01.2021 повідомив сторін про перенесення підготовчого засідання з 01.02.2021 на 11.02.2021, у зв`язку із направленням судді Бондарчук В.В. на підготовку для підтримання кваліфікації суддів господарських судів на 2021 рік згідно з Календарним планом Національної школи суддів України.

14.01.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТзОВ «АС-Логістік Інтернешнл» про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому ТзОВ «Вайт Компані СМ» (ідентифікаційний код 41966766) в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.01.2021 відмовив у задоволенні заяви ТзОВ «АС-Логістік Інтернешнл» про забезпечення позову.

10.02.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ТзОВ «Вайт Компані СМ» заперечує проти заявлених позовних вимог, посилаючись на відсутність заборгованості перед позивачем.

11.02.2021 від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та відповідача відповідно, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Волинської митниці Держмитслужби.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.02.2021 залучив до участі у справі Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та відклав підготовче засідання у справі на 15.03.2021.

05.03.2021 до канцелярії суду від позивача надійшли докази про направлення копії позовної заяви на адресу третьої особи.

12.03.2021 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 15 570,50 грн - вартості транспортно-експедиторських послуг, 567 000,00 грн - штрафу за понаднормовий простій, 25 004,00 грн - штрафу за додатковий пробіг та 1 113,00 грн - додаткових витрат.

15.03.2021 на електронну пошту суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог.

15.03.2021 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для подання відповіді на відзив, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання відзиву на позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

15.03.2021 у підготовчому засіданні суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та відклав підготовче засідання на 12.04.2021.

12.04.2021 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

12.04.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.05.2021.

12.04.2021 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу з доказами понесених витрат.

17.05.2021 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, при цьому подав заяву, в якій зазначив, що у позовній заяві та у заяві про збільшення розміру позовних вимог, саме у резолютивних їх частинах, помилково вказано суму до стягнення 25 004,00 грн у вигляді штрафу, тому просив суд вважати цю суму заборгованістю за додатковий пробіг, як про це вмотивовано у заявах.

Суд прийняв до розгляду заяву про виправлення описок у заявах позивача.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, при цьому, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АС-Логістік Інтернешнл» (далі - експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайт Компані СМ» (далі - замовник) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування № 300920-1.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. та 1.3. договору експедитор зобов`язався за винагороду вчиняти певні юридичні дії: від імені і за дорученням замовника за його рахунок укладати угоди на надання послуг з перевезення вантажів в міжнародному і внутрішньодержавному сполученні з третіми особами, далі перевізниками. Експедитор зобов`язується за плату організувати виконання вказаних в договорі послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу: надати замовникові рекомендації відносно оптимального маршруту перевезення, забезпечувати замовника про місцезнаходження вантажу і тому подібне. Замовник в свою чергу зобов`язався забезпечити експедитора засобами, необхідними для виконання передбачених договором доручень і сплатити вартість послуг експедитора.

Згідно п. 1.4. договору маршрут спрямування, пункти призначення, термін транспортування і інші умови перевезення визначаються на підставі погоджених між сторонами заявок, що є невід`ємною частиною цього договору. Заявка вважається прийнятою до виконання, якщо вона підтверджена підписами уповноважених осіб та закріплена печаткою з обох сторін.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що експедитор та замовник домовилися вважати нормативним часом простою транспортних засобів наступне: 48 годин для операцій завантаження/вивантаження і митного оформлення/очищення - при міжнародних перевезеннях (за винятком вихідних і святкових днів, якщо автомобіль був поданий під відповідну операцію менше ніж за 36 годин).

У разі порушення нормативного простою транспортних засобів, обумовлених в п. 3.3., замовник оплачує експедиторові штраф в розмірі: при перевезенні по території України і країнам СНД за кожну почату добу простою - 2 800,00 грн; при перевезенні по території інших держав за кожну почату добу простою - 3 500,00 грн, якщо інше не передбачено в заявці (п. 3.12. договору).

Відповідно до п. 3.13. договору, у разі зміни замовником місця завантаження/вивантаження або митного оформлення/очищення, вказаного в підтвердженій сторонами заявці, вартість перевезення розраховується шляхом додавання 1 000,00 грн за кожну адресу завантаження/вивантаження на території України і країн СНД, 3 500,00 грн - на території інших держав. Крім того, за додатковий пробіг стягується сума з розрахунку 28,00 грн на території України і країн СНД і 35,00 грн на території інших країн за 1 км.

В п. 4.2. договору сторони погодили, що вартість послуг експедитора і розмір відшкодування (авансування) витрат, понесених експедитором у зв`язку з виконанням умов цього договору, узгоджується у кожному конкретному випадку в заявці до цього договору.

У відповідності до п. 4.3. договору замовник зобов`язаний в порядку і терміни, визначені цим договором, оплачувати вартість транспортно-експедиторського обслуговування, а також відшкодовувати (авансувати) витрати, понесені експедитором у зв`язку з виконанням умов цього договору, що в сукупності включає зокрема, але не виключно: винагороду експедитора за укладання від імені замовника договору перевезення вантажу; суму компенсації послуг перевізника, з яким був укладений від імені замовника договір на здійснення перевезення; оплату інших послуг, пов`язаних із здійснення перевезення, а також штрафи і пені. Далі суми, визначені в п. 4.3.2. і 4.3.3., називатимуться платою за перевезення вантажу.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що замовник зобов`язується здійснювати плату усіх належних з нього за цим договором і кожною заявкою платежів авансом у розмірі 50% не пізніше 2 банківських днів з моменту виставляння рахунку експедитором і 50% не пізніше 5 календарних днів з моменту доставки вантажу вантажоодержувачу, якщо інше не обумовлене в заявці. Основою для оплати є комплект документів (рахунок, акт виконаних робіт, CMR (ТТН)з відміткою вантажоодержувача, а також інші документи за взаємною домовленістю сторін), наданих замовникові експедитором по засобах факсимільного або електронного зв`язку з подальшим наданням оригіналів таких документів.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 (п. 7.1. договору).

Відповідач, згідно з умовами цього договору, звернувся до позивача із заявою про здійснення перевезення вантажу:

Вантажовідправник - ТзОВ «Вайт Компані СМ»;

Маршрут - м. Чоп (Україна) - м. Вільнюс (Литва);

Вантаж - конопляне масло, 1 100 кг брутто, 2 палети, по CMR;

Дата і адреса завантаження/вивантаження - адреса завантаження: СП «Ревайвел-Експрес» у формі ТзОВ, Мукачівське шосе, 10, м. Чоп, Закарпатська обл., 89500, 01.10.2020 на 09.00;

Митний перехід - п/п Ягодин;

Митне очищення - м. Вільнюс;

Адреса доставки - м. Вільнюс (05.10.2020).;

Ставка та умови розрахунку - 550 євро по курсу НБУ на день завантаження, безготівковий розрахунок у гривні у день розвантаження;

Виконавець - експедитор ТзОВ «АС-Логістик Інтернешнл»;

Марка а/м та держ номер - Opel, НОМЕР_2 ;

П.І.Б. водія - ОСОБА_1;

Додатково - нормативний простій 24/48 годин; понаднормовий простій - 100 євро/24 год.; водію мати комплект CMR.

За твердженням позивача, ТзОВ «АС-Логістік Інтернешнл» вчасно організувало перевезення вантажу, уклавши відповідний договір з перевізником - ФОП ОСОБА_1, та у визначений у заявці термін подав автомобіль під завантаження.

Зокрема, як вбачається з листа Волинської митниці Держмитслужби №9713-7.3-28-01 від 09.11.2020, міжнародне перевезення товару здійснювалось згідно з митною декларацією №UA 305130/2020/023283.

Як стверджує позивач, 04.10.2020 під час перетину кордону з Республікою Польща, працівниками митниці було виявлено, що вантаж втратив свої споживчі властивості у зв`язку із закінченням строку їх придатності, внаслідок чого товар був повернутий польською стороною в Україну.

Так, у листі Волинської митниці Держмитслужби №9713-7.3-28/01 від 09.11.2020, зазначено таке:

«У міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ягодин» митного поста «Ягодин» з 05.10.2020 знаходиться транспортний засіб з р.н. НОМЕР_2 з товаром «олія конопляна, упакована в скляні пляшки по 0,2 л (200 мл.) - 2 640 шт.», вагою 1 082 кг, вартістю 6 600 євро, який згідно з митною декларацією типу ЕК11АА № UA 305130/2020/023283, CMR 853501 від 29.09.2020, рахунку-фактури № 1 від 25.09.2020 вивозився за межі митної території України та був повернутий польською стороною. Згідно з МД № UA 305130/2020/023283 відправником товару виступає ТзОВ СП «Ревайвел-Експрес» (м. Чоп, вул. Берег, 2; код ЄДРПОУ 20438543). Відповідно до інформації, зазначеної в рахунку-фактурі № 1 від 25.09.2020, продавцем виступає ТзОВ «Вайт Компані СМ» (м. Київ, пр. Академіка Глушкова, буд. 30, кв. 125; код ЄДРПОУ 419966766).

Волинською митницею Держмитслужби на адресу відправника товару ТзОВ СП «Ревайвел-Експрес» та продавця ТзОВ «Вайт Компані СМ» скеровано лист від 30.10.2020 №9445-7.3-28-01, у якому викладено інформацію про ситуацію, що склалася з перевезенням вищевказаного товару «олія», та проінформовано про необхідність забезпечення дотримання вимог статті 194 Митного кодексу України».

Водночас, митницею запропоновано вжити заходів щодо забезпечення поміщення вищевказаних товарів у митний режим знищення.

Отже, починаючи з 05.10.2020 виник понаднормовий простій транспортного засобу Opel реєстраційний номер НОМЕР_2 , оскільки цей транспортний засіб перебуває на території Волинської митниці Держмитслужби разом з вантажем, продавцем якого є відповідач.

20.11.2020 позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № 1, в якій просив погасити заборгованість у розмірі 190 433,00 грн, яка виникла у зв`язку із виконанням умов договору-замовлення на надання траснопортних послуг, зокрема щодо перевезення олії конопляної за маршрутом м. Чоп (Україна) - м. Вільнюс (Литва), яка скдадається з наступних витрат: вартості експедиторських послуг, заборгованості за понаднормовий простій транспортного засобу, витрат на додатковий пробіг по Україні та витрат на оформлення супровідних документів для проїзду на території ЄС.

Проте, ця претензія залишена ТзОВ «Вайт Компані СМ» без відповіді та задоволення.

У зв`язки з тим, що станом на час розгляду справи, відповідачем так і не вчинено будь-яких дій щодо вирішення ситуації, що склалася з вантажем, який перевозив позивач, останній звернувся до суду з цим позовом про стягнення з ТзОВ «Вайт Компані СМ»:

- вартості транспортно-експедиторських послуг у розмірі 550 євро, що станом на 01.10.2020 за офіційним курсом НБУ становить 15 570,50 грн;

- штрафу за понаднормовий простій транспортного засобу за період з 05.10.2020 по 15.03.2021 у розмірі 567 000,00 грн;

- заборгованості за додатковий пробіг транспортного засобу на відстань 893 км (з м. Луцьк до м. Чоп, та з м. Чоп до міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Ягодин»), що становить 25 004,00 грн (28,00 грн * 893 км);

- витрати на оформлення супровідних документів для проїзду транспортного засобу з вантажем на території Європейського Союзу (Т1) у розмірі 1 113,00 грн.

Відповідач, в свою чергу, заперечуючи проти задоволення позову зазначає, що згідно з митною декларацією № UA 305130/2020/023283 вантаж вивезено за межі митної території України, відтак у нього відсутня заборгованість перед позивачем за надані послуги перевезення.

При цьому, на підтвердження оплати наданих послуг, відповідачем не надано суду будь-яких доказів.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» наведено наступні визначення.

Транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо.

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Частинами 2 та 3 ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачено, що транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Експедитори за дорученням клієнтів, в тому числі: забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України; здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів; оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог; надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Положеннями статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Для систематичного надання послуг експедитора можуть укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування. У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор має право, в тому числі: на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Крім того, статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №300920-1 від 30.09.2020, відповідно до якого позивач зобов`язався за винагороду вчиняти певні юридичні дії, зокрема: від імені і за дорученням відповідача за його рахунок укладати угоди на надання послуг з перевезення вантажів в міжнародному і внутрішньодержавному сполученні з перевізниками; організувати виконання вказаних в договорі послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, а відповідач, в свою чергу, зобов`язався забезпечити експедитора засобами, необхідними для виконання передбачених договором доручень і сплатити вартість послуг експедитора.

Так, згідно з умовами цього договору, відповідач звернувся до позивача із заявою про здійснення перевезення вантажу, в якій погоджено умови перевезення, в тому числі: вантажовідправником виступає відповідач за маршрутом з м. Чоп (Україна) до м. Вільнюс (Литва); вантаж - конопляне масло, 1 100 кг брутто, 2 палети, по CMR; дата і адреса завантаження/вивантаження - адреса завантаження: СП «Ревайвел-Експрес» у формі ТзОВ, Мукачівське шосе, 10, м. Чоп, Закарпатська обл., 89500, 01.10.2020 на 09.00; митний перехід - п/п Ягодин; ставка та умови розрахунку - 550 євро по курсу НБУ на день завантаження, безготівковий розрахунок у гривні у день розвантаження; виконавець - експедитор ТзОВ «АС-Логістик Інтернешнл»; марка а/м та держ номер - Opel, НОМЕР_2 , перевізником виступає третя особа.

Зокрема, матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що позивач організував перевезення вантажу, уклавши відповідний договір з третьою особою, та у визначений у заявці термін подав автомобіль під завантаження, при цьому, міжнародне перевезення товару здійснювалось згідно з митною декларацією № UA 305130/2020/023283.

Водночас, судом встановлено, що під час перетину кордону з Республікою Польща, працівниками митниці було виявлено, що вантаж втратив свої споживчі властивості у зв`язку із закінченням строку їх придатності, внаслідок чого товар не перетнув кордон та був повернутий польською стороною в Україну, внаслідок чого цей вантаж поміщено в режим реекспорту та знаходиться на зберіганні на митному посту «Ягодин».

Так, починаючи з 05.10.2020 транспортний засіб Opel з р.н. НОМЕР_2 , який належить перевізнику - ФОП ОСОБА_1 разом з товаром «олія конопляна, упакована в скляні пляшки по 0,2 л (200 мл.) - 2 640 шт.», вагою 1 082 кг, вартістю 6 600 євро, продавцем якого є відповідач, знаходиться на зберіганні на митному посту «Ягодин», що підтверджується листом Волинської митниці Держмитслужби № 9713-7.3-28/01 від 09.11.2020.

Крім того, з цього листа вбачається, що Волинською митницею Держмитслужби на адресу продавця - ТзОВ «Вайт Компані СМ» скеровано лист від 30.10.2020 № 9445-7.3-28-01, у якому викладено інформацію про ситуацію, що склалася з перевезенням вищевказаного товару та проінформовано про необхідність забезпечення дотримання вимог статті 194 Митного кодексу України.

Проте, відповідачем не вчинено будь-яких дій для вирішення питання щодо вказаного вище вантажу.

За таких обставин, митницею запропоновано вжити заходів щодо забезпечення поміщення вищевказаних товарів у митний режим знищення.

Так, згідно ст. 175 Митного кодексу України знищення або руйнування - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари під митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливість їх використання, з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Частинами 1, 2 та 3 ст. 176 Митного кодексу України встановлено, що знищення або руйнування товарів допускається з письмового дозволу митного органу за заявою власника товарів чи уповноваженої ним особи. Дозвіл на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування видається митним органом, якщо власником чи уповноваженою ним особою:1) укладено договір на знищення (руйнування) товарів з підприємством, уповноваженим відповідно до законодавства України на знищення (руйнування) відповідних категорій товарів;2) отримано дозволи на знищення (руйнування) товарів від державних органів, до повноважень яких належить контроль за переміщенням таких товарів.

Дозвіл на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування видається митним органом безоплатно протягом трьох робочих днів з дати реєстрації відповідної заяви. У разі відмови у видачі дозволу митний орган зобов`язаний у зазначений строк письмово або в електронній формі повідомити особу, яка звернулася за отриманням дозволу, про підстави відмови.

Проте, на час розгляду цієї справи відповідачем так і не вжито заходів щодо забезпечення поміщення вищевказаних товарів у митний режим знищення, відповідно транспортний засіб, який належить третій особі, та яким здійснювалось перевезення цього вантажу, також знаходиться на митному посту «Ягодин», внаслідок чого виник понаднормовий простій транспортного засобу, що станом на 15.03.2021 (день подання заяви про збільшення позовних вимог) складає 162 доби.

Згідно п. 3.12. договору, у разі порушення нормативного простою транспортних засобів, обумовлених в п. 3.3., замовник оплачує експедиторові штраф при перевезенні по території інших держав за кожну почату добу простою в розмірі 3 500,00 грн.

Отже, сума штрафу за понаднормовий простій транспортного засобу складає 567 000,00 грн (3 500,00 грн * 162 доби).

Крім того, у відповідача виникла заборгованість за надані послуги з перевезення вантажу в розмірі 550 євро, що станом на 01.10.2020 (день звернення позивача до суду з цим позовом) за офіційним курсом НБУ становить 15 570,50 грн.

При цьому, відповідач стверджує, що перевезення вантажу здійснено позивачем в повному обсязі, проте підтверджуючих документів здійснення оплати за надані послуги в розмірі 550 євро, ТзОВ «Вайт Компані СМ» суду не надано.

Також, як вбачаться з матеріалів справи, під час здійснення перевезення вантажу, у позивача виникли додаткові витрати, зокрема: позивачем понесені витрати на оформлення супровідних документів для проїзду транспорту з вантажем на території ЄС (Т1) в розмірі 1 113,00 грн, а також понесені витрати, у зв`язку з додатковим пробігом транспортного засобу на відстань 893 км (з м. Луцьк до м. Чоп - 424 км та з м. Чоп до міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Ягодин»).

Зокрема, в п. 3.13. договору сторони погодили, що за додатковий пробіг стягується сума з розрахунку 28,00 грн на території України і країн СНД за 1 км.

Отже, витрати за додатковий пробіг транспортного засобу складають 25 004,00 грн (28,00 * 893 км).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Отже, ураховуючи встановлене вище, приймаючи до уваги доводи позивача, відповідача та пояснення третьої особи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Логістік Інтернешнл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Компані СМ» про стягнення вартості транспортно-експедиторських послуг у розмірі 15 570,50 грн, штрафу за понаднормовий простій в сумі 567 000,00 грн, заборгованості за додатковий пробіг транспортного засобу в розмірі 25 004,00 грн та 1 113,00 грн - додаткових витрат, що має наслідком задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14 065,00 грн.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: договір №8-19/11 про надання правової допомоги від 19.11.2020, укладений між Адвокатським бюро «Олександра Кудрявцева» та ТзОВ «АС-Логістік Інтернешнл», рахунок-фактура №19/11 від 19.11.2020 на суму 14 065,00 грн, платіжне доручення № 1204 від 19.11.2020 з призначенням платежу: «оплата за надання правової допомоги згідно договору №8-19/11 від 19.11.2020» на суму 14 065,00 грн та звіт про надану правову допомогу на суму 14 065,00 грн від 02.04.2021.

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем надано суду докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в межах даної справи у розмірі 14 065,00 грн.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Логістік Інтернешнл» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Компані СМ» (03187, місто Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 30, квартира 125; ідентифікаційний код 41966766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Логістік Інтернешнл» (04080, місто Київ, вулиця Вікентія Хвойки, будинок 15/15; ідентифікаційний код 42345678) вартість транспортно-експедиторських послуг у розмірі 15 570 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот сімдесят) грн 50 коп., штраф за понаднормовий простій у сумі 567 000 (п`ятсот шістдесят сім тисяч) грн 00 коп., заборгованість за додатковий пробіг у розмірі 25 004 (двадцять п`ять тисяч чотири) грн 00 коп., понесені додаткові витрати в сумі 1 113 (одна тисяча сто тринадцять) грн 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 14 065 (чотирнадцять тисяч шістдесят п`ять) грн 00 коп. та 9 139 (дев`ять тисяч сто тридцять дев`ять) грн 31 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 25.05.2021.

Суддя В.В. Бондарчук