ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.05.2021Справа № 910/4504/21

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/4504/21

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РВП-Транс"

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

22 березня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 16.03.2021 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "РВП-Транс" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором № П/В-20249/НЮ від 26.02.2020 року в розмірі 80 385,85 грн., з них: основного боргу - 61 906,82 грн. (шістдесят одна тисяча дев`ятсот шість гривень 82 копійки), пені - 8922,07 грн. (вісім тисяч дев`ятсот двадцять дві гривні 07 копійок), 3% річних - 2230,85 грн. (дві тисячі двісті тридцять гривень 85 копійок) та інфляційних втрат - 7326,11 грн. (сім тисяч триста двадцять шість гривень 11 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором № П/В-20249/НЮ від 26.02.2020 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості виконаних позивачем робіт, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4504/21, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105474870037 ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 року у справі № 910/4504/21 вручено уповноваженому представнику відповідача - 31.03.2021 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 15.04.2021 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2020 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РВП-Транс" (надалі - відповідач, замовник) укладено договір № П/В-20249/НЮ (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, підрядник зобов`язується, відповідно до цього договору за завданням замовника виконати деповський ремонт 15 одиниць 4-х вісних цистерн (надалі - вагонів) замовника (надалі - роботи) на базі виробничого підрозділу «Ремонтне Вагонне депо Куп`янськ» (надалі - «ВЧД») регіональної філії «Південна залізниця», яке знаходиться за адресою: Харківська область, м. Куп`янськ, смт. Куп`янськ - Вузловий, вул. Тополина, 36в, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В п. 4.1. договору визначено, що вартість робіт з ремонту одного вагона за цим договором визначається актом виконаних робіт відповідно до фактично понесених витрат.

За умовами п. 4.5. договору остаточний розрахунок за цим договором між сторонами проводиться протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання акту(ів) виконаних робіт.

На виконання умов договору № П/В-20249/НЮ від 26.02.2020 року позивач виконав, а відповідач прийняв обумовлені договором роботи на загальну суму 186 068,38 грн., що підтверджується актами виконаних робіт: від 28.07.2020 року № 1374/484 на суму 38 257,84 грн., від 06.08.2020 року № 1419/484 на суму 1948,32 грн., від 06.08.2020 року № 1420/484 на суму 90 769,82 грн., від 11.08.2020 року № 1429/484 на суму 7726,66 грн., від 12.08.2020 року № 1444/484 на суму 2328,52 грн., від 13.08.2020 року № 1460/484 на суму 18 761,57 грн., від 14.08.2020 року № 1475/484 на суму 1263,07 грн., від 21.08.2020 року № 1518/484 на суму 3192,28 грн., від 27.08.2020 року № 1547/484 на суму 6544,63 грн., від 16.09.2020 року № 1695/484 на суму 5074,39 грн., від 17.09.2020 року № 1708/484 на суму 1404,84 грн., від 21.09.2020 року № 1754/484 на суму 1121,52 грн., від 24.09.2020 року № 1790/484 на суму 1061,44 грн., від 08.10.2020 року № 1915/484 на суму 6613,48 грн. Роботи за вказаними актами виконаних робіт за якістю та кількістю прийняті відповідачем без заперечень, про що свідчать підписи та печатки сторін на актах виконаних робіт.

Як зазначає позивач, за виконані роботи відповідач розрахувався лише частково у сумі 124 161,56 грн., відтак, відповідач, за розрахунками позивача, має заборгованість за договором в розмірі 61 906,82 грн.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, грошового зобов`язання з оплати виконаних згідно договору № П/В-20249/НЮ від 26.02.2020 року робіт, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 61 906,82 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання останнім зобов`язання щодо оплати робіт.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на положення пункту п. 4.5. договору строк оплати виконаних робіт є таким, що настав, а саме за актами виконаних робіт: від 28.07.2020 року № 1374/484 - 04.08.2020 року, від 06.08.2020 року № 1419/484 - 13.08.2020 року, від 06.08.2020 року № 1420/484 - 13.08.2020 року, від 11.08.2020 року № 1429/484 - 18.08.2020 року, від 12.08.2020 року № 1444/484 - 19.08.2020 року, від 13.08.2020 року № 1460/484 - 20.08.2020 року, від 14.08.2020 року № 1475/484 - 21.08.2020 року, від 21.08.2020 року № 1518/484 - 31.08.2020 року, від 27.08.2020 року № 1547/484 - 03.09.2020 року, від 16.09.2020 року № 1695/484 - 23.09.2020 року, від 17.09.2020 року № 1708/484 - 24.09.2020 року, від 21.09.2020 року № 1754/484 - 28.09.2020 року, від 24.09.2020 року № 1790/484 - 01.10.2020 року, від 08.10.2020 року № 1915/484 - 16.10.2020 року.

Судом встановлено, що за виконані роботи відповідач розрахувався лише частково на суму 125 298,56 грн. та з порушенням строку встановленого п. 4.5. договору, що підтверджується платіжними дорученнями: № 939 від 05.01.2021 року на суму 38 257,84 грн., № 881 від 04.12.2020 року на суму 1948,32 грн., № 968 від 04.02.2021 року на суму 30 000,00 грн., № 940 від 05.01.2021 року на суму 7726,66 грн., № 887 від 04.12.2020 року на суму 2328,52 грн., № 890 від 04.12.2020 року на суму 18 761,57 грн., № 885 від 04.12.2020 року на суму 1263,07 грн., № 888 від 04.12.2020 року на суму 3192,28 грн., № 884 від 04.12.2020 року на суму 6544,63 грн., № 886 від 04.12.2020 року на суму 5074,39 грн., № 882 від 04.12.2020 року на суму 1404,84 грн., № 880 від 04.12.2020 року на суму 1121,52 грн., № 883 від 04.12.2020 року на суму 1061,44 грн., № 889 від 04.12.2020 року на суму 6613,48 грн.

За розрахунками суду, неоплаченим залишився акт виконаних робіт від 06.08.2020 року № 1420/484 на суму 60 769,82 грн. (90 769,82 грн. - 30 000,00 грн.).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 60 769,82 грн.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення в повному обсязі оплати вартості виконаних позивачем робіт, тоді як строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати робіт настав, наявність заборгованості у розмірі 60 769,82 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідач доказів сплати боргу у розмірі 60 769,82 грн. станом на день розгляду справи суду не надав, контррозрахунку суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми боргу та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № П/В-20249/НЮ від 26.02.2020 року у розмірі 60 769,82 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 8922,07 грн., 3% річних у розмірі 2230,85 грн. та інфляційні втрати у розмірі 7326,11 грн. за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати робіт.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п. 6.1. договору визначено, що замовник, в разі несвоєчасного проведення платежів, передбачених цим договором, сплачує підряднику за весь час затримки проведення платежів пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом строку затримки, яка обчислюється виходячи із загальної суми несвоєчасно проведених платежів.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені окремо по кожному акту виконаних робіт, судом встановлено, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 8886,42 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 35,65 грн. позивачу належить відмовити.

Згідно з приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині нарахування інфляційного збільшення боргу судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19. Зокрема, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що загальна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 7326,11 грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, судом встановлено, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 2222,09 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 8,76 грн. позивачу належить відмовити.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 79 204,44 грн., з них: основного боргу - 60 769,82 грн. (шістдесят тисяч сімсот шістдесят дев`ять гривень 82 копійки), пені - 8886,42 грн. (вісім тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 42 копійки), інфляційних втрат - 7326,11 грн. (сім тисяч триста двадцять шість гривень 11 копійок) та 3% річних - 2222,09 грн. (дві тисячі двісті двадцять дві гривні 09 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2236,64 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РВП-Транс" (ідентифікаційний код 40907385, адреса: 03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 15, корп. 7, к. 316) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815, адреса: 03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40081216, адреса: 61052, м. Харків, вул. Котляра, 7) грошові кошти: основного боргу - 60 769,82 грн. (шістдесят тисяч сімсот шістдесят дев`ять гривень 82 копійки), пені - 8886,42 грн. (вісім тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 42 копійки), інфляційних втрат - 7326,11 грн. (сім тисяч триста двадцять шість гривень 11 копійок), 3% річних - 2222,09 грн. (дві тисячі двісті двадцять дві гривні 09 копійок) та судовий збір - 2236,64 грн. (дві тисячі двісті тридцять шість гривень 64 копійки).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 25.05.2021р.

Суддя О.В. Котков