ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2021м. ДніпроСправа № 904/3357/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Одеса)

до Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

про стягнення суми штрафу за неправильне зазначення відомостей про масу вантажу в залізничній накладній у розмірі 32 970 грн. 00 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) суму штрафу за неправильне зазначення відомостей про масу вантажу в залізничній накладній у розмірі 32 970 грн. 00 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, як вантажовідправником, свого обов`язку з оформлення перевізних документів, а саме: в результаті контрольного зважування вантажу було встановлено, що у вагоні № 56813728 фактична вага вантажу не відповідає даним, зазначеним у накладній. Так, у залізничній накладній № 46804381 маса нетто вантажу зазначена 70 000 кг, а за даними контрольного зважування виявилось 73 490 кг, що на 3 490 кг більше, ніж зазначено у перевізному документі, про що було складено комерційний акт № 414115/1/2 від 09.01.2021.

Крім того, позовна заява містить клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 31.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 20691/21 від 23.04.2021), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі посилаючись на таке:

- правом перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, залізниця скористалась під час його перевезення на станції Тимкове Одеської залізниці. Різницю у дійсній вазі та зазначений відповідачем у накладній позивач оформив комерційним актом № 414115/1 від 09,01.2021, при цьому слід відмітити, що відповідно до пункту а) частини 2 статті 129 Статуту Залізниць України комерційний акт засвідчує лише невідповідність найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

- комерційний акт від імені залізниці має бути обов`язково підписаний двома особами, що обіймають керівні посади, та працівником станції, який особисто здійснював перевірку (комерційний агент, приймальник поїздів тощо).

- відповідач зазначає, що з аналізу доданого до позовної заяви комерційного акту №414115/1/2 від 09.01.2021 вбачається, що останній не містить підпису другої особи керівної посади начальник вантажного району, начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, або завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи). При цьому, позивачем до позову не додано документів підтверджуючих відсутність за штатним розкладом начальника вантажного району, начальника станції (його заступник), начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи);

- зважування вагонів, у тому числі і вагону № 56813728, які відправлялися по залізничній накладній № 46804381 відповідач здійснював у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме на справній ваговимірювальній техніці, дані про масу вантажу у залізничну накладну № 46804381 внесені з протоколу зважування партії завантажених вагонів, тобто останній не міг зазначити іншу вагу в залізничній накладній, ніж та, що вказана у даному протоколі зважування;

- посилання позивача, на той факт, що відповідач у залізничній накладній № 46804381 у вагоні № 56813728 не вірно вказав масу вантажу є безпідставним;

- відповідач зазначає, що відправлення спірного вагону відбувалося зимою, тобто в момент слідування вагону могли бути атмосферні опади у вигляді снігу, та/або дощу, а концентрат гематит своїми властивостями відноситься до гігроскопічного матеріалу, тобто поглинає вологу, за рахунок чого збільшується маса вантажу, а враховуючи той факт, що перевезення товару відбувалося у відкритих напіввагонах, то маса вантажу могла бути збільшена, по незалежним від підприємства відповідача причинам;

- відповідач вказує, що у зв`язку з тим, що збільшення маси вантажу, відбулося по незалежним від відповідача підставам, то вина АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не доведена і є необхідність з`ясування в судовому засіданні обставин справи, щодо наявності вини останнього;

- відповідно до абзацу 2 пункту 2.4 довіреності АТ "Українська залізниця" від 11.09.2020, яка додана до позовної заяви, правочини та інші вихідні документи вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу для філії, довірителя та третіх осіб виключно к разі, коли вони укладені (вчинені) з дотриманням правила двох підписів, а також з урахуванням обмежень, передбачених пунктами 5.6 та 5.7 Положення про філію. З аналізу позовної заяви, направленої на адресу відповідача вбачається, що остання має підпис лише одного представника позивача, тобто є такою, що не має юридичної сили.

Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 20693/21 від 23.04.2021), в якому останній просив суд призначити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду від 27.04.2021 було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на те, що заявлені позовні вимоги про стягнення штрафу за невірно зазначену масу вантажу мають незначну складність, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не виключають можливість встановлення обставин справи на підставі доказів і письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи, та не вимагають заслуховування усних пояснень учасників справи. Крім того, судом вказано, що у поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідачем викладені заперечення на позов, які прийняті судом до уваги. За необхідності, відповідач має право та не позбавлений можливості надати додаткові письмові заперечення та докази в разі їх наявності.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позову заяву (вх. суду 21838/21 від 29.04.2021), в якій він заперечував проти доводів відповідача та зазначив таке:

- як вбачається із електронної накладної № 46804381 правильність внесених відомостей підтверджена відправником (оператор - Македон), про що свідчить ЕЦП від 09.01.2021, маса вантажу визначена відправником. Спосіб визначення маси на вагонних вагах (150 т). Завантаження вантажу у вагон здійснено вантажовідправником. Всі ці данні відправник особисто вніс до відповідних граф накладної;

- Комерційний акт складений у точній відповідності з вимогами Правил складання актів;

- даний комерційний акт у передбаченому правилами порядку відповідачем не оскаржено та не піддано сумніву.

- якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта. Копії посадових інструкцій додані до позовної заяви (Аналогічна позиція викладена в постанові ВСУ 23.11.2018 по справі №916/2450/17);

- щодо можливих опадів, то відповідач сам зазначає, що це є припущенням без посилання на конкретні докази.

Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 22679/21 від 07.05.2021), в якій він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі посилаючись на таке:

- комерційний акт від імені залізниці має бути обов`язково підписаний двома особами, що обіймають керівні посади, та працівником станції, який особисто здійснював перевірку (комерційний агент, приймальник поїздів тощо);

- з аналізу доданого до позовної заяви комерційного акту №414115/1 від 09.01.2021, вбачається, що останній не містить підпису другої особи керівної посади - начальник вантажного району, начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, або завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи);

- при цьому, позивачем не додано документів підтверджуючих відсутність за штатним розкладом начальника вантажного району, начальника станції (його заступник), начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи);

- комерційний акт засвідчує лише невідповідність маси вантажу в натурі з даними зазначеними у транспортному документі. Тобто комерційний акт № 414115/1 від 09.01.2021 не є належним доказом неправильності зазначення в залізничній накладній № 46804381 (вагон № 56813728) маси вантажу;

- відповідно до абзацу 2 пункту 2.4 довіреності АТ "Українська залізниця" від 11.09.2020, яка додана до позовної заяви, правочини та інші вихідні документи вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу для Філії, Довірителя та третіх осіб виключно к разі, коли вони укладені (вчинені) з дотриманням правила двох підписів, а також з урахуванням обмежень, передбачених пунктами 5.6 та 5.7 Положення про Філію;

- з аналізу позовної заяви вбачається, що остання має підпис лише одного представника позивача, тобто є такою, що не має юридичної сили. З викладеного вбачається, що суд мас залишити даний позов без розгляду.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки в усіх учасників справи було достатньо часу для подання як заяв по суті справи так і доказів, на підтвердження своїх вимог і заперечень.

Судом також враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору перевезення вантажу залізничним транспортом; факт надання послуг; наявність перевізних документів - залізничних накладних; наявність порушення в оформленні накладної в частині неправильного зазначення в ній маси вантажу; обставини складання актів загальної форми ГУ-23, комерційних актів; правомірність здійснення розрахунку заявленого до стягнення штрафу за неправильне зазначення відомостей про масу вантажу у залізничній накладній.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, у січні 2021 року Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - вантажовідправник, відповідач) на підставі залізничної накладної №46804381 відправило, зокрема, вагон № 56813728 з вантажем зі станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці на станцію Черноморська Одеської залізниці (а.с.9-10).

Вантажоодержувачем за зазначеною залізничною накладною (графа № 4) є ТОВ "Тис" (далі - вантажоодержувач) за адресою: 60000, Україна, Одеська область, Комінтерновський район, с. Визирка, вулиця Чапаєва, 50.

Під час оформлення перевізних документів відповідач у накладній зазначив номер вагону, залученого до перевезення вантажу, зокрема, - № 56813728, його вантажопідйомність - 70 000 кг та масу вантажу у вагоні - 70 000 кг. Як зазначено у графі 28 вказаної накладної, вантаж було завантажено у вагони відповідачем, як вантажовідправником, і ним же визначено масу вантажу на вагонних вагах, про що зазначено у графі 26 накладної.

В процесі перевезення вантажу 09.01.2021 на станції Тимкове Одеської залізниці виявлено, що зазначена в накладній № 46804381 маса вантажу у вагоні № 56813728 фактично складає 73 490 кг, у зв`язку з чим вагон був відчеплений, здійснено його огляд та контрольне зважування на вагонних вагах, про що складені акти загальної форми а за результатами контрольного зважування - Комерційний акт № 414115/1/2 від 09.01.2021 (а.с.17).

Комерційний акт № 414115/1/2 від 09.01.2021 засвідчує, що під час комісійного зважування вагону № 56813728 на справних 150 т. зал. тензометричних статичних вагах ст. Тимкове ВТВ-1СТ (державна повірка 09.12.2020) було встановлено розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною в закладній масою, а саме:

- в документі зазначено: "Навалом. Гематит (концентрат залізорудний); тара 23 150 кг; маса вантажу 70 000 кг; вантажопідйомність вагона 70 т;

- фактично виявилось: брутто 96 640 кг, тара з ПД 23 150 кг, нетто 73 490 кг, що більше документу та перевантаження понад вантажопідйомність вагона на 3 490 кг;

- вантаж завантажений навалом, в чотири пагорби;

- вагон глуходверний, люка зачинені щільно, просипання вантажу немає;

- зважування вагону № 56813728 проводилось двічі, вага більше документу та перевантаження понад вантажопідйомність вагону на 3 490 кг підтвердилось, що є порушенням вимоги пункту 4.1. глави 1 додатку 3 до СМГО (а.с.17).

Посилаючись на те, що у відповідності до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності відомостей, зазначених ними у накладних, позивач просить суд стягнути з відповідача, як вантажовідправника, штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за неправильно зазначену у накладній № 46804381 масу вантажу у вагоні № 56813728, відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць України, посилаючись на статтю 129 Статуту залізниць України та комерційний акт № 414115/1/2 від 09.01.2021. Позивач вважає, що відповідно до статей 24, 118, 122 Статуту залізниць України викладені обставини є підставою для стягнення з відповідача штрафу у сумі 32 970 грн. 00 коп., виходячи з розрахунку:

6 594 грн. 00 коп. х 5 = 32 970 грн. 00 коп., де

- 6 594 грн. 00 коп. - провізна плата за вагон № 56813728 від станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці на станцію Черноморська Одеської залізниці;

- 5 - кількість провізних плат.

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем вказаного штрафу за неправильне зазначення відомостей про масу вантажу у залізничній накладній № 46804381 у добровільному порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статтею 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

У відповідності до пункту 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (в редакції наказу Міністерства інфраструктури України № 138 від 08.06.2011), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів, відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих правил.

Згідно з пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів, накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення.

Відповідно до пункту 1.3 Правил оформлення перевізних документів, всі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ.

Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Судом встановлено, що накладна № 46804381 містить, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Згідно з пунктом 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов`язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Таким чином, заперечення відповідача в цій частині відхиляються судом.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Відповідно до статті 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Положеннями статті 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

З огляду на наведене, при заповненні накладної на перевезення вантажу відповідальність за точність та повноту відомостей, зазначених у відповідній накладній, покладається на вантажовідправника.

Водночас, відповідачем при заповненні залізничної накладної № 46804381 було допущено помилку у масі вантажу у вагоні № 56813728, що підтверджується комерційним актом № 414115/1/2 від 09.01.2021. При цьому, в комерційному акті зазначено, зокрема, що вантаж завантажений навалом, в чотири пагорби; вагон глуходверний, люка зачинені щільно, просипання вантажу немає.

Отже, має місце факт невідповідності маси вантажу, зазначеної в накладній та встановленої при контрольному зважуванні.

Згідно з нормами статті 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених статтею 129 Статуту.

За змістом статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до статті 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

У відповідності до графи 31 накладної № 46804381 розмір провізної плати за вагон №56813728 становить 6 594 грн. 00 коп. (а.с. 9-10).

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Підсумовуючи викладене, саме на відправника покладається обов`язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість до укладання договору перевезення перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ. Відповідальність за неправильне оформлення залізничної накладної несе вантажовідправник. При цьому, підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Позивачем на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує заявлені вимоги, надано: накладну № 46804381; акти загальної форми №№ 18А. 162, 167, 60002, 60003; комерційний акт № 414115/1/2 від 09.01.2021; технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки - тип ВТВ-1СТ № 87.

При цьому, дослідивши розрахунок заявленого до стягнення штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу, здійснений позивачем у позовній заяві (а.с.3), суд прийшов до висновку, що він є такими, що виконаний у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи, є обґрунтованим та арифметично вірними.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Заперечення відповідача про те, що комерційний акт не містить підпису другої особи керівної посади, судом не приймається на підставі наступного.

Відповідного пункту 10 Правил складання актів, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

На виконання пункту 10 Правил, комерційний акт № 414115/1/2 від 09.01.2021 підписаний начальником станції Л.В.Лаврукович (згідно з посадовими обов`язками), заступником начальника станції Ванди Д.І., старшим приймальником поїздів Шангіри М.А, приймальником поїздів ОСОБА_1 .

За змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарства, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, яким призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці яких відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимог щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.

Повноваження осіб, що підписали комерційний акт підтверджується копіями робочих інструкцій (а.с. 31-38).

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23.11.2018 у справі № 916/2450/17.

Щодо посилання відповідача на те, що відправлення вагону відбулося взимку та в момент слідування вагону могли бути атмосферні опади у вигляді дощу чи снігу, у зв`язку з чим могла збільшитися маса вантажу, суд зазначає наступне.

Відповідно до параграфу 1статті 15 СМГС в накладній повинні міститися відомості, зокрема, щодо найменування вантажовідправника, найменування вантажу, його код та вид упаковки.

За приписами параграфу 2 цієї статті в накладній, крім відомостей, перерахованих в параграфі 1, у разі необхідності повинні міститися наступні відомості: заяви відправника, що стосуються вантажу та інші відомості, передбачені Правилами перевезень вантажу.

Частиною 2 статті 32 Статуту встановлено, що відправник зобов`язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов.

Відповідно до пункту 4 Правил приймання вантажів до перевезення відправник зобов`язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б його збереження на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього середовища згідно з законодавством.

Згідно з частиною 3 пункту 27 Правил видачі вантажів надлишок вантажу порівняно з вагою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищив норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення ваги нетто, яке становить 0,2%.

Водночас, тип вантажу, що перевозився у спірному вагоні гематит (концентрат залізорудний) знаходиться у переліку вантажів, які дозволено перевозити у вагонах відкритого типу згідно з Правил перевезення вантажів.

Посилання відповідача на опади під час перевезення, судом не приймаються, оскільки вони є лише припущенням та відповідачем не надано жодного доказу який би підтверджував наявність опадів в період перевезення.

Отже, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наявності надлишку вантажу у вагоні № 56813728.

Заперечення відповідача в частині підписання позовної заяви лише одним представником позивача, та як наслідок клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відхиляються судом, як такі спростовуються матеріалами справи. Так, з позовної заяви вбачається. що вона підписана провідним юрисконсультом юридичної служби філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" Пашко С.Г. та провідним юрисконсультом юридичної служби філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" Стрілець О..С.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу у розмірі 32 970 грн. 00 коп. визнаються судом обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Слід відзначити, що у застосуванні статей 118 та 122 Статуту, визначено, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки. Збитки (додаткові витрати), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у статтях 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки згідно із статтею 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Отже, відправник був зобов`язаний зазначити в накладній вірну масу вантажу, який знаходився у даному вагоні, і провізна оплата в даному випадку в накладній визначалася, виходячи із маси всього вантажу, який знаходився у даному вагоні. Проте, відповідач свого обов`язку щодо зазначення у накладній № 46804381 правильної маси вантажу не виконав.

Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/2339/17, від 27.03.2020 у справі № 917/500/19.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 270 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення суми штрафу за неправильне зазначення відомостей про масу вантажу в залізничній накладній у розмірі 32 970 грн. 00 коп. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191000) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вулиця Пантелеймонівська, будинок 19; ідентифікаційний код 40081200) 32 970 грн. 00 коп. - штрафу за неправильне зазначення відомостей про масу вантажу та 2 270 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 24.05.2021.

Суддя Ю.В. Фещенко