ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" травня 2021 р. Cправа № 902/67/21

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросем" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 9 В)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський аграрний край" (21000, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Сергеєва-Ценського, буд. №14)

про стягнення 27 891,22 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Гнатик Є.Б.

Представники сторін не з`явились

В С Т А Н О В И В :

25.01.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросем" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський аграрний край" про стягнення 477 014, 43 грн.

В якості заявлених позовних вимог позивачем вказується на неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами договору поставник № 30.03.20-80 від 30.03.2020 р. в частині оплати за поставлений товар.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 902/67/21 розподілено судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 28.01.2021 р. відкрито провадження у справі № 902/67/21. визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 17.02.2021 р. На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник відповідача. Представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 28.01.2021 р.

Суд зазначає, що на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № канц.01-34/1378 від 12.02.2020 р.), в кому останній зазначає, що між сторонами на даний час ведуться перемовини щодо врегулювання спору, а також зазначає про часткове погашення суми боргу, тому просить суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні суд повідомив про надходження до суду клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання.

Судом задоволено дане клопотання. Ухвалою суду від 17.02.2021 р. повідомлено учасників справи про судове засідання у справі, що відбудеться 17.03.2021 р.

16.03.2021 р. від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив ( вх. № канц. 01-34/2465/21 від 16.03.2021 р.), в якій останній зазначив, що між сторонами не ведуться мирні переговори та зазначає про часткову сплату боргу відповідачем.

На визначену дату судом в судове засідання представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 17.02.2021 р.

Ухвалою суду від 17.03.2021 р. визначено перейти до розгляду справи № 902/67/21 за правилами загального позовного провадження. Продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/67/21 на 30 днів. Призначено підготовче судове засідання на 07.04.2021 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник відповідача. Представник позивача не з`явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 17.03.2021 р.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 07.04.2021 р. повідомлено учасників справи про підготовче засідання у справі, що відбудеться 21.04.2021 р.

На визначену дату судом представники сторін не з`явились, про місце, дату та час проведення даного судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 07.04.2021 р.

При цьому, суд зауважує, що від представника позивача та представника відповідача надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Разом з тим, 19.04.2021р. від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів.

Ухвалою суду від 21.04.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/67/21 для судового розгляду по суті на 20.05.2021 р.

На визначену дату судом в судове засідання представник позивача та представник відповідача не з`явились.

Водночас суд зауважує, що від представника позивача 20.05.2021 р. надійшла заява (вх. № канц. 01-34/4551/21 від 20.05.2021 р.) про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача лише штрафні санкції, а саме пеню в розмірі 19 091,93 грн, 4 705,15 грн 3 % річних; 4 094,14 грн скорегованої вартості товару, оскільки відповідачем суму основного боргу сплачено в повному обсязі. Окрім того, просить суд в зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог повернути надмірно сплачений судовий збір.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Передбачені статтею 46 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов`язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв`язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

За таких обставин, враховуючи що позивач скористався правом на зменшення позовних вимог, вказана заява приймається судом, як така, що не суперечить приписам ст. 46 ГПК України.

Водночас від представника відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання (вх. № канц.01-34 /4487/21 від 19.05.2021 р.) про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив.

30.03.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросем» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський аграрний край" було укладено Договір поставки № 30.03.20-80 (надалі за текстом позовної заяви - Договір).

Згідно п. 1.1. зазначеного договору, Позивач зобов`язується передати (поставити) Відповідачу у його власність продукцію виробничо-технічного призначення (надалі за текстом цієї позовної заяви - Товар), а Відповідач зобов`язується прийняти зазначений Товар та оплатити його вартість на умовах, визначених договором.

У відповідності до п.п. 1.1., 2.1., 3.1. договору, Сторонами за договором, було узгоджено в Специфікації № 1 від 30.03.2020 р., яка є невід`ємною частиною цього Договору, асортимент, кількість та вартість Товару, що постачається згідно умов Договору, а саме:

Оплата поставленого Товару згідно п.3 вказаної Специфікації, мала здійснюватися на наступних умовах:

а) оплата Товару в розмірі 20% загальної вартості Товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 06.04.2020 р.;

б) решта вартості Товару в розмірі 80% загальної вартості Товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 20.10.2020 р.

ТОВ «Агросем» взяті на себе зобов`язання виконало в повному обсязі, відвантаживши Товару загальною вартістю 1 061 715,32 грн, що підтверджується видатковими накладними, а саме: №АГ-15/04212 від 15.04.2020 р.; №АГ-15/04213 від 15.04.2020 р.; №АГ-16/04205 від 16.04.2020 р.; №АГ-17/04272 від 17.04.2020 р.; №АГ-21/04219 від 21.04.2020 р.; №АГ-23/04250 від 23.04.2020 р.; №АГ-23/04247 від 23.04.2020 р.; №АГ-23/04260 від 23.04.2020 р.; №АГ-20/05262 від 20.05.2020 р..

Так як свідчать матеріали справи покупець, в свою чергу, здійснив лише часткову оплату в розмірі 622 592,11 грн з порушенням встановлених договором строків.

Також, відповідач направив ТОВ «АГРОСЕМ» лист вих. №20 від 19.06.2020 р. з проханням зарахувати оплату в розмірі 10 000,00 грн. згідно з платіжним дорученням №65 від 30.03.2020 р. як оплату за насіння згідно іншого договору № 28.10.19-80 від 28.10.19р. позивач погодився на зміну призначення вказаного платежу.

Таким чином, розмір здійсненої відповідачем оплати згідно Специфікації №1 від 30.03.2020 р. становить 612 592,11 грн, решту зобов`язання по оплаті Товару вартістю 449 123,21 грн покупець залишив без виконання.

У відповідності до п.п. 1.1., 2.1., 3.1. Договору. Сторонами за Договором, було узгоджено в Специфікації від 04.05.2020 р., яка є невід`ємною частиною цього Договору, асортимент, кількість та вартість Товару,

Оплата поставленого Товару згідно п. 3 вказаної Специфікації, мала здійснюватися на наступних умовах:

а)оплата Товару в розмірі 30% загальної вартості Товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 04.05.2020 р.;

б) решта вартості Товару в розмірі 70% загальної вартості Товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 20.10.2020 р.

ТОВ «Агросем» взяті на себе зобов`язання виконало в повному обсязі, відвантаживши Товару загальною вартістю 20 227,56 грн, підтвердженням чому є видаткова накладна №АГ-05/05159 від 05.05.2020 р.

Так позивачем в позові зазначено, що оскільки, у день здійснення оплати курс іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України збільшився, вартість Товару було скориговано відповідно до п. 3.6. Договору. За наслідками чого, в порядку, встановленому п. 3.8. Договору, Сторонами було підписано Акт коригування вартості №14890.

З врахуванням викладеного вартість поставленого Постачальником товару згідно Специфікації №3 від 04.05.2020 р. збільшено на суму 706,80 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 117,80 грн.

Покупець, в свою чергу, здійснив з порушенням встановлених договором строків оплату Товару в розмірі 20 227,56 грн та скоригованої вартості в розмірі 706,80 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед ТОВ «Агросем» станом на 19.01.2021 р. становила 449 123,21 грн, що і стало підставою звернення позивача з позовом до суду.

При цьому суд зазначає, що станом на день розгляду справи в суді відповідачем платіжними дорученнями № 1107 від 01.02.2021 р., № 1156 від 12.03.2021 р., № 1244 від 13.04.2021 р. було сплачено суму основного боргу в розмірі 449 123,21 грн, що становить суму боргу за укладеним договором, про що зазначено позивачем у заяві про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов висновків, що предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 19 091,93 грн та 4 705,15 грн 3 % річних за період з 07.04.2020р.-18.01.2021р.; 4 094,14 грн скорегованої вартості товару.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

З моменту укладення сторонами договору поставки №30.03.20-80 від 30.03.2020 р. між ними виникли зобов`язання які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 cт.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3,4 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Так судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем порушено умови договору в частині сплати коштів за поставлений товар.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 ЦК України).

Згідно зі ст. 220 ГК України боржник, який прострочив виконання господарського зобов`язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Відповідно до ч.1ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 9.2. договору, у випадку порушення термінів або умов оплати товар, відповідач сплачує позивачу пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Суд зауважує, що сторони договору, керуючись п. 4 ст. 179 ГК України, вирішили на свій розсуд за вільним волевиявленням встановити порядок сплати відповідачем скоригованої вартості Товару позивачу.

Статтею 189 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни.

Статтею 190 ГК України визначено, що вільні ціни встановлюються на всі види продукції та визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін.

Так умовами договору, а саме п. 3.6. договору між сторонами було погоджено, що у разі збільшення курсу іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України, якщо інше не визначене в Договорі чи специфікації, Покупець, у день здійснення оплати за Товар, зобов`язаний самостійно визначити суму в гривнях, яку він повинен сплатити Постачальнику, як скориговану вартість Товару, за наступною формулою: X2=X1*Y2/Y1, де XІ - вартість/частина вартості Товару у гривнях, зазначена у відповідній Специфікації. YI - курс продажу іноземної валюти до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, то передує даті підписання Специфікації, якщо інше не визначене в Договорі чи специфікації, Y2 - курс продажу іноземної валюти до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті оплати, якщо інше не визначене в Договорі чи специфікації, Х2 - кінцева вартість неоплаченої частини Товару, у гривнях.

Покупець вправі звернутися до Постачальника, з проханням провести розрахунок, відповідно до вказаної формули, та повідомити йому суму, що підлягає оплаті за Товар (його частину).

Сторони домовились, що в якості курсу іноземної валюти до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України, використовується курс продажу іноземної валюти на момент закриття торгів. Сторони домовились, що курс продажу іноземної валюти до гривні визначається згідно інформації, опублікованої за посиланням; https://minfin.com.ua/currencv/mb/.