ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2021 р. Справа№ 910/5099/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Гарник Л.Л.

Верховця А.А.

за участю секретаря судового засідання Кудько О.О.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 19.05.2021

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Школяр" Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації

на ухвалу господарського суду міста Києва від 01.04.2021

у справі №910/5099/21 (суддя Котков О.В. )

за заявою Комунального підприємства "Школяр" Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації

до Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації

про видачу судового наказ

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі № 910/5099/21 в задоволенні заяви Комунального підприємства "Школяр" Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації від 29.03.2021 №59 про видачу судового наказу у справі №910/5099/21 відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Комунальне підприємство "Школяр" Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/5099/21 про відмову у видачі судового наказу і питання про видачу судового наказу направити до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, скаржником вказано, 07.04.2020 між Управлінням освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі також - Замовник, Боржник) та Комунальним підприємством «Школяр» Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації було укладено Договір №121 про закупівлю послуг за державні кошти (надалі - Договір). Скаржник зазначає, що із наданих до суду копій письмових доказів, вбачається, що у КП «Школяр» виникло право грошової вимоги на суму 197 749,93 грн до Боржника за Договором. Скаржник вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про видачу судового наказу, послався на норму п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України та неправомірно обґрунтував відмову відсутністю у Боржника порушення права грошової вимоги, адже, скаржник обґрунтовував заяву виключно наявністю права грошової вимоги до боржника, яке виникло у апелянта у зв`язку із наданням послуг за Договором та підписанням актів виконання наданих послуг, акту звірки взаєморозрахунків, згідно з якими боржник визнає свою заборгованість на суму 197 749,93 грн по Договору. На думку скаржника, судом невірно було надано оцінку змісту заяви про видачу судового наказу та невірно надано оцінку доказам, які були додані до неї, внаслідок чого було прийнято незаконне рішення.

В судове засідання з`явився представник скаржника, представник боржника не з`явився, про причини не явки не повідомив.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

В той же час, за положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.

Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 (оприлюднено 21.04.2021), дізнавшись про дату, місце та час судового засідання у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку за можливе здійснювати розгляд скарги без участі боржника, що не з`явився у судове засідання, так як він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку: апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - скасувати, справу направити для вирішення питання про видачу судового наказу, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2021 до господарського суду міста Києва від Комунального підприємства "Школяр" Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації надійшла заява від 29.03.2021 №59 "Про видачу судового наказу" до Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 07.04.2020 № 121 в розмірі 197 749,93 грн.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що на виконання умов договору про закупівлю послуг за державні кошти від 07.04.2020 № 121 Комунальним підприємства "Школяр" Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації (виконавцем) було надано Управлінню освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (боржнику) обумовлені договором послуги на загальну суму 197749,93 грн, які боржником не оплачені, у зв`язку з чим у боржника наявна заборгованість перед заявником за договором у розмірі 197 749,93 грн.

Відмовляючи у видачі наказу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 4.4. договору розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України через Управління Державної казначейської служби Солом`янського району ГУДКСУ у м. Києві з відтермінуванням платежу до 60 банківських днів щомісячно з моменту фактичного надання послуг відповідно до актів виконаних робіт. За таких обставин, строк виконання зобов`язань у замовника перед виконавцем за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 07.04.2020 №121 станом на 30.03.2021 не настав, у заявника відсутнє право грошової вимоги.

Північний апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч. 2 ст. 148 ГПК України).

Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2020 між заявником, як виконавцем, та боржником, як замовником, було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №121, за умовами якого виконавець зобов`язався організувати безперервне гаряче харчування здобувачів освіти закладів загальної середньої освіти Солом`янського району міста Києва, а замовник зобов`язався прийняти і оплатити надані послуги.

Пунктом 5.3. договору визначено, що зобов`язання виконавця щодо надання послуг вважаються виконаними в повному обсязі з моменту підписання актів виконаних робіт сторонами.

У підтвердження викладених у заяві обставин заявник надав копії договору про закупівлю послуг за державні кошти від 07.04.2020 № 121, акту виконання наданих послуг від 17.03.2021 та акту звірки взаємних розрахунків за період з 25.02.2021 по 25.02.2021.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки за надані послуги проводяться за фактом надання послуг та після підписання сторонами акту виконаних робіт.

Тобто момент права грошової вимоги у заявника виникає після підписання сторонами акту виконаних робіт, який підтверджує факт надання послуг за договором.

В матеріалах справи міститься акт виконання наданих послуг від 17.03.2021, підписаний та скріплений печатками обох сторін, та акт звірки взаємних розрахунків за період 25.02.2021 - 25.02.2021, в якому повноважним представником боржника зазначено, що станом на 25.02.2021 заборгованість Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації перед Комунальним підприємства "Школяр" Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації становить 197 749, 93 грн.

Таким чином, з огляду на вищевказане, строк виконання зобов`язань у замовника перед виконавцем за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 07.04.2020 №121 станом на 30.03.2021 настав, на підставі чого у заявника виникло право грошової вимоги.

Висновки суду першої інстанцій відносно того, що строк виникнення права грошової вимоги у заявника не настав станом на 30.03.2021 із посиланням на п. 4.4. Договору не береться судом до уваги, адже, відповідний пункт регулює саме порядок виконання зобов`язання за відповідним договором, та не встановлює строк виникнення зобов`язання та момент виникнення права грошової вимоги, п. 4.4. Договору передбачає, що розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України через Управління Державної казначейської служби Солом`янського району ГУДКСУ у м. Києві з відтермінуванням платежу до 60 банківських днів щомісячно з моменту фактичного надання послуг відповідно до актів виконаних робіт.

Стаття 49 Бюджетного кодексу України передбачає, що розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити; оскаржувану ухвалу суду першої інстанції у даній справі скасувати; справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про видачу судового наказу.

Відповідно до п.2 ч.1, п. 2 ч. 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 282, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Школяр" Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації - задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/5099/21 - скасувати.

Справу №910/5099/21 направити до господарського суду міста Києва для вирішення питання про видачу судового наказу.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду, передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 24.05.2021.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Л.Л. Гарник

А.А. Верховець