ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2021 р. Справа №914/29/20

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Зварич О.В.

Якімець Г.Г.

секретар судового засідання Гулик Н.Г.,

явка учасників справи:

від позивача Бандирський А.Ф. (довіреність №007.1Др-102-1220 від 31.12.2020);

від відповідача Ковальчук А.Л. (довіреність №37 від 08.02.2021);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Модем» вих.№561 від 16.11.2020 (вх.№ 01-05/3315/20 від 18.11.2020),

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.10.2020 (повний текст рішення складено 20.10.2020, суддя Запотічняк О.Д.)

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз», м. Луцьк,

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Модем», м. Львів,

про відшкодування майнової шкоди в сумі 126 314,95 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

08.01.2020 у Господарський суд Львівської області звернулось акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» (далі по тексту АТ «Волиньгаз») з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Модем» (далі по тексту ТзДВ «Модем») про відшкодування 126 314,95 грн. збитків з яких: 63 331,94 грн. вартість втраченого об`єму газу внаслідок пошкодження газопроводу високого тиску та вартість втрат газу при продувці та заповнення газопроводу газом; 3 618,00 грн. витрати по ремонтно-відновлювальних роботах системи газопостачання підземного газопроводу; 59 365,01 грн. витрат на повторний пуск газу.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що представниками ТзДВ «Модем» під час проведення земляних робіт : прокладення оптоволокного кабелю для мережі «Internet» у лісі між селами Буцинь та Седлище Старовижівського районe Волинської області, з використанням землерийної техніки - кабелеукладачем на базі трактора «К-700», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , було пошкоджено підземний підвідний поліетиленовий газопровід високого тиску, діаметром 100 мм. (розрив труби розміром 20x5 см.), в районі ПК 16+40, в результаті чого відбувся неконтрольований витік природного газу. Площа пориву газової труби становила 0.0045 м, витік природного газу тривав 2 400 секунд (40 хвилин).

Вважає, що при проведенні відповідних робіт, відповідачем було порушено пункт 2 глави 4 розділу 3 Кодексу газорозподільних систем, в якому передбачено, що не допускається проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт на відстані менше ніж: 15 м від ГРМ без дозволу на порушення об`єктів благоустрою, який видається відповідним виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт, та письмового погодження Оператора ГРМ, а також п. 1.34 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, які затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №285 від 15.05.2015 згідно якого перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.

Всупереч наведених положень ТзДВ «Модем», перед початком проведенням земляних робіт не було проінформовано газорозподільне підприємство - АТ «Волиньгаз» про проведення земляних робіт з прокладення оптоволокного кабелю та відповідно такі земляні роботи проводились без присутності представника газорозподільного підприємства.

Правовими підставами позову зазначає ст.ст. 22, 1166, 1172, 1187, 1188 ЦК України та ст.ст. 173, 193, 224-226 ГК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.10.2020 вищезазначений позов задоволено. Стягнуто з ТзДВ «Модем» на користь АТ «Волиньгаз» 126 314,95 грн. шкоди та 1921,00 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на підставі наявних доказів судом встановлено цивільно-правову відповідальності у формі відшкодування шкоди, а саме: вчинення відповідачем (винною особою) цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв`язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності відповідача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що:

1)місцевий господарський суд встановив взаємосуперечливі обставини про те, який газопровід був пошкоджений: поліетиленовий високого тиску чи сталевий середнього тиску, що має значення для справи, оскільки клас газопроводу впливає на вимоги щодо його технічної експлуатації;

2)обмежившись фактом пошкодження газопроводу суд першої інстанції не з`ясував наявність порушення будь-яких прав АТ «Волиньгаз», які підлягають судовому захисту;

3)фотографії, які подані позивачем, не містять достовірних відомостей, що стосуються предмета спору в даній справі, а тому безпідставно враховані судом першої інстанції;

4)суд першої інстанції не врахував, що в силу п. 10.2 Порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання, який затверджений наказом Міністерства енергетики і вугільної промисловості України №640 від 24.10.2011, факт пошкодження газопроводу зобов`язаний відображатись не лише в акті аварійної ситуації, яким керувався суд, а також в паспорті технічного стану газопроводу, який судом не досліджувався;

5)висновок місцевого господарського суду про те, що ТзДВ «Модем» здійснював роботи з прокладення оптоволоконного кабелю для мережі «Internet» без погодження АТ «Волиньгаз» не відповідає фактичним обставинам справи;

6)судом першої інстанції не враховано долучений відповідачем витяг із робочого проекту в якому не зазначено про наявність газопроводу на ділянці ПК 16+40, яка в акті аварійної ситуації мітить відмітку про такий газопровід.

Узагальнені доводи та заперечення позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Волиньгаз» погодилось з висновками місцевого господарського суду, просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін. Доводи відзиву на апеляційну скаргу аналогічні висновкам місцевого господарського суду, що викладені у оскаржуваному рішенні.

Додатково вказує на те, що відповідач пошкодив газопровід позивача повторно, що підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області від 03.01.2019 у справі №914/2061/18, залишеним без змін Західним апеляційним господарським судом від 09.04.2019.

В судове засідання 12.05.2021 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив її задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що актом аварійної ситуації від 23.07.2019, який складено у с. Буцинь, Седлище - 23.07.2019 о 19:10 год. аварійною бригадою у складі начальника /майстра ОСОБА_1 , водія ОСОБА_2 , слюсаря ОСОБА_3 , встановлено що під час проведення земляних робіт по прокладанню оптоволоконного кабелю для мережі «Internet» у лісі між селами Буцинь та Седлище Старовижівського районe Волинської області, з використанням землерийної техніки - кабелеукладчиком на базі трактора «К-700», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , було пошкоджено підземний підвідний поліетиленовий газопровід високого тиску, діаметром 100 мм. (розрив труби розміром 20x5 см.), в районі ПК 16+40, в результаті чого відбувся неконтрольований витік природного газу. Площа пориву газової труби становила 0.0045 м , витік природного газу тривав 2 400 секунд (40 хвилин).

За 20 м від місця події стояла будівельна техніка (екскаватор) фірми «Модем». При розкритті ділянки стального газопроводу діаметром 100 х 3,0 було виявлено розрив труби розміром 20 х5 см. Пошкодження відбулося кабелеукладчиком фірми «Модем» до половини діаметра труби, о 18:30 - 18:40 год. Витік газу ліквідовано (локалізовано) о 19:10 год. 23.07.2019.

Також, в даному акті зазначено, що до виникнення аварійної ситуації призвели дії виконавців робіт ТзДВ «Модем».

Зазначений акт підписано членами аварійної бригади: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Проте, представник ТзДВ «Модем», який був присутній під час складання акту відмовився від підпису, про що зазначено в акті.

В обґрунтування своїх вимог., позивач посилається на довідку ДОП Старовижівського ВП Ратнівського ВП Головного управління поліції у Волинській області б/н від 27.07.2019, відповідно до якої зазначено що виконанням робіт 23.07.2019 у вечірню пору доби, а саме прокладання кабелю зв`язку займалися працівники ТзДВ «Модем» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . З письмових пояснень ОСОБА_4 вбачається, що на ділянці відсутні попереджувальні знаки, в тому числі про охоронну зону газопроводу і з боку дороги відсутні відповідні позначки, окрім цього охоронна зона не очищена від рослинних насаджень. Про пошкодження газопроводу відразу повідомлено представнику АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» Морозу В.І .

З письмових пояснень представника АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» Мороза В.І. вбачається, що даний газопровід не є магістральним являється міжселищним газопроводом високого тиску зі сталі 108 х3,0 мм. Побудований в 1986 році, являється державною власністю.

Вказані роботи виконувалися з використанням землерийної техніки кабелеукладачем на базі трактора КУ - 1 , реєстраційний номер 05847 жовтого кольору.

Позивачем проведено розрахунок об`єму газу, втраченого внаслідок аварійної ситуації та розгерметизації підвідного газопроводу високого тиску на суму 126 314,95 грн. з ПДВ із яких вартість втраченого газу 63 331,94 грн. відшкодування втрат на повторний пуск газу 59 365,01 грн. та втрати на аварійно - відновлювальні роботи 3 618,00 грн.

Судами встановлено, що 08.08.2019 за №43006.1-сл.3333-0819 позивач скерував відповідачу лист про погашення збитків за наслідками пошкодження та розгерметизації підземного підвідного сталевого газопроводу високого тиску та рахунок № 69008979 від 06.08.2019 і розрахунок об`єму газу внаслідок пошкодження газопроводу.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача з проханням надати дозвіл на виконання відповідних робіт на момент проведення, однак таке звернення було після аварійної ситуації , а саме 26.07.2019 (лист за № 286).

Предметом даного судового розгляду є вимога позивача про відшкодування шкоди, заподіяної пошкодження газопроводу.

За загальними положеннями статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду наведено у статті 1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №902/320/17).

Окрім цього, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв`язку із наявністю вини іншої особи або через дію об`єктивних обставин (аналогічна усталена правова позиція наведена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 686/10520/15, від 08.05.2018 у справі № 922/2026/17, від 21.09.2018 у справі № 910/19960/15).

Крім цього згідно правової позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 суд самостійно встановлює наявність чи відсутності складу цивільного правопорушення у деліктних правовідносинах.

Пунктом 2 глави 4 розділу 3 Кодексу газорозподільних систем (в редакції Постанови Національної комісії за № 750 від 17.05.2019) встановлено, що проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт на відстані менше ніж 15 м від газорозподільної системи без дозволу на порушення об`єктів благоустрою, який видається відповідним виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт, та письмового погодження Оператора газорозподільної системи - не допускається.

Згідно з пунктом 1.34 розділу 5 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285, перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.

Судами встановлено, що відповідач перед проведенням земляних робіт не отримав письмового погодження на такі дії від оператора газорозподільної системи, яким є позивач - АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз». Представники оператора газорозподільної системи не були присутніми під час проведення відповідачем земляних робіт.

А тому спростовуються доводи апелянта про відсутність його вини, оскільки не було складено протоколу про адміністративне правопорушення згідно зі ст.254 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Такі доводи також спростовуються довідкою ДОП Старовижівського ВП Ратнівського ВП Головного управління поліції у Волинській області б/н від 27.07.2019.

Разом з тим, спростовуються доводи апелянта про те, що акт аварійної ситуації від 23.07.2019, не може братись судом до уваги, оскільки це буде суперечити вимозі щодо допустимості доказів відповідно до ст.77 ГПК України, в якій презюмується, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В графі акту «Заяви та зауваження всіх присутніх осіб», зазначено, що безпосередній виконавець та техніка на місці події відсутні, однак відповідач умисно не зазначає ,що в цій графі зазначено « пояснення про скоєння аварії присутня особа давати відмовилась . Представник відповідача відмовився підписувати акт, що знайшло своє відображення у акті аварійної ситуації, та повністю спростовує заперечення відповідача.

Посилання апелянта на те, що із долучених фотографій не вбачається жодних обставин для справи - не вказано координати, де було вчинено такі фотографії, не вбачається жодних осіб чи техніки, яка належала б позивачу чи відповідачу, виявити будь-які пошкодження газопроводу та вину ТзДВ «Модем» в цьому з таких фотографій неможливо, фотографії зроблені 24.07.2019, тобто не в день заявленого пошкодження спростовуються тим, що фотографії робились на наступний день в світлу пору року, оскільки як вбачається із заявки №192 час завершення робіт зазначено 22 год. 20 хв. 23.07.2019.

Доводи апеляційної скарги про те, що долучена позивачем до позовної заяви довідка №430007.1-Сл4573-1219 від 09.12.2019, не підтверджує право власності чи права господарського відання позивача на газопровід, із довідки неможливо встановити протяжності газопроводу, точне його місцезнаходження, а також його діаметр, хоча саме на такі його характеристики посилається позивач при встановленні розміру завданої шкоди спростовуються тим, що дана довідка засвідчує інвентарний номер на підприємстві згідно відомостей про державне майно. Більше того суду не надано доказів щодо невідповідності цієї довідки тим фактам, які вона підтверджує та не надано доказів яким би вона суперечила.

Таким чином, оцінюючи елемент складу цивільного правопорушення - протиправна поведінка, судом встановлено, що поведінка відповідача суперечила вимогам законодавства. Відтак, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем доведено, що у діях відповідача є елемент складу цивільного правопорушення - протиправна поведінка.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Згідно п. 2 глави 4 розділу 3 Кодексу газорозподільних систем (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що проведення ремонтних робіт, будівельних та земляних робіт на відстані менше ніж 15 м від газорозподільної системи без дозволу на порушення об`єктів благоустрою, який видається відповідним виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт, та письмового погодження оператора газорозподільної системи не допускається.

Згідно з пунктом 1.34 розділу 5 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285, перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.

Як вбачається з обставин справи, відповідач перед проведенням земляних робіт не отримав письмового погодження на такі дії від оператора газорозподільної системи ПАТ по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз».

Відтак, враховуючи наведене, місцевим господарським судом вірно встановлено, що поведінка відповідач суперечила вимогам законодавства, що свідчить про її протиправність.

Позивач є Оператором газорозподільної системи. Відповідно до пунктів 1 та 4 глави 1 розділу 3 Кодексу газорозподільної системи (в редакції Постанови Національної комісії за № 750 від 17.05.2019) експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператори газорозподільних систем. У разі виникнення аварійної ситуації Оператор газорозподільної системи зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 7 глави 4 розділу 11 Кодексу газорозподільної системи (в редакції Постанови Національної комісії за № 750 від 17.05.2019) об`єм витоку (витрати) природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопровід третіми особами, що є юридичними особами чи фізичними особами - підприємцями, визначається відповідно до пункту 6 цієї глави.

Пунктом 6 глави 4 розділу 11 Кодексу газорозподільної системи (в редакції Постанови Національної комісії за № 750 від 17.05.2019) встановлено, що якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-5 цієї глави, неможливо достовірно встановити номінальну потужність газового обладнання (відмова в доступі до об`єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об`єму природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об`єм необлікованого природного газу, пропускної спроможності площі отвору, сопла, пальника або газопроводу за відповідною формулою.

З метою відновлення газопостачання на пошкодженій ділянці газопроводу відповідно до пункту 23 ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання" проведено випробування газопроводу шляхом продування та заповнення газопроводів газом. Розрахунок виконаний позивачем на основі розрахунків відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 №264.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позивачем доведено, що у діях відповідача є елемент складу цивільного правопорушення - наявність шкоди в розмірі 126 314,95 грн., із яких вартість втраченого газу 63 331,94 грн. відшкодування втрат на повторний пуск газу 59 365,01 грн. та втрати на аварійно - відновлювальні роботи 3 618,00 грн.

Незаконне проведення земляних робіт відповідаем, пошкодження газопроводу спричинили шкоду позивачу, а тому судом першої інстанції правильно зроблено висновок про наступний елемент складу правопорушення - причинний зв`язок.

Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, законом встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди.

Обставин, які б підтверджували відсутність вини Товариства з додатковою відповідальністю Модем - відсутні.

Судам не подано доказів відсутності вини у діях відповідача, а тому колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позивачем доведено, що у діях відповідача є елемент складу цивільного правопорушення - вина.

У відповідності до вимог ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та відшкодування з Товариства з додатковою відповідальністю Модем на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" майнової шкоди в сумі 126 314,95грн.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Апелянтом не спростовано наведених висновків суду першої інстанції, які тягли б за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення та не доведено неправильного застосування норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставин по справі та його правильні висновки, а тому апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю Модем підлягає залишенню без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Заперечення позивача щодо доводів апеляційної скарги відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору в розмірі 2 881,50 грн., який сплачений згідно з платіжним дорученням за №937 від 01.12.2020.

Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Модем» вих.№561 від 16.11.2020 (вх.№ 01-05/3315/20 від 18.11.2020) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 13.10.2020 у справі №914/29/20 залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 2881,50 грн. покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя: С.М. Бойко

Судді:О.В. Зварич

Г.Г. Якімець

Повний текст постанови складено 24.05.2021.