open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Єдиний унікальний номер 448/564/21

Провадження № 3/448/324/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2021 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Білоус Ю.Б., при секретарі судового засідання Романченко І.А., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла з Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді начальника управління агропромислового розвитку Мостиської РДА Львівської області (на момент вчинення), на даний час непрацюючого,

за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

учасники справи:

особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

прокурор Шуст Я.Р.,

про права передбачені ст.268 КУпАП, ст.ст.10,63 Конституції України учасникам роз`яснено,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про наступне:

встановив:

І. Обставини адміністративного правопорушення:

Громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника управління агропромислового розвитку Мостиської РДА Львівської області, являючись відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до статті 172-6 КУпАП, суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік. Зокрема, з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вбачається, що ОСОБА_1 , подав декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік об 22:00 год., 01.06.2020 року, коли таку відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» необхідно було подати в строк до 00:00 год., 01.06.2020 року.

ІІ. Пояснення учасників справи:

Прокурор Шуст Я.Р., в судовому засіданні зазначив, що вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, оскільки він, в порушення вимог ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», не своєчасно, 01.06.2020 року, без поважних причин, подав декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік. Також, зазначила, що вина ОСОБА_1 , доведена зібраними по справі доказами, згідно вимог закону проведено перевірку та складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

Просив визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. При цьому, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, врахувати фактичні обставини вчиненого.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в судовому засіданні зазначив, що не подав своєчасно декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, оскільки хворів та перебував в медичному закладіть у зв`язку із захворюванням. Вказує, що жодного наміру ухилитися від фінансового моніторингу і контролю у нього не було. Він не вперше декларує майно та доходи, відноситься до цього відповідально і ніколи не допускав порушень при декларуванні.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених суддею обставин, застосоване судом законодавство та оцінка суду щодо обставин справи:

Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, допитавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вислухавши думку прокурора Шуста Я.Р., приходжу до наступного висновку.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно із ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності до статті 256 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 , за обставинами справи показав, що умислу на несвоєчасне подання без поважних причин декларації не мав.

Так, ОСОБА_1 , перебував на посаді начальника управління агропромислового розвитку Мостиської РДА Львівської області та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом на якого поширюються вимоги вказаного антикорупційного Закону.

Законом від 17.03.2020 року №530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID19)» встановлено, що декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік., які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1-го квітня, у 2020 році суб`єкти декларування подають до 1-го червня.

Слід зазначити те, що ОСОБА_1 , дійсно подав декларацію за 2019 рік, однак лише 01.06.2020року, тобто невчасно.

Статтею 1 Закону №1700-VІІ «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст.49 Закону України «Про запобігання корупції», державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов`язані перевіряти факт подання суб`єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.

Національне агентство перевіряє факт подання відповідно до цього Закону декларацій особами, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону.

Якщо за результатами контролю встановлено, що суб`єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб`єкта про факт неподання декларації, і суб`єкт декларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону.

Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, вищому органу управління відповідного громадського об`єднання, іншого непідприємницького товариства про факт неподання декларації відповідним суб`єктом декларування.

Вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати:

- об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.

Для розкриття об`єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм.

Примітка до ст.172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб`єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст.45 Закону, в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч.1 ст.172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.

Для кваліфікації діяння за ч.1 ст.172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.

Безпосереднім об`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, є встановлений законодавством (зокрема Законом України «Про запобігання корупції») порядок і кореспондуючі йому обов`язки суб`єкта декларування подавати декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зважаючи на те, що адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП є правопорушеннями з формальним складом, обов`язковими ознаками їх об`єктивної сторони є діяння (дія чи бездіяльність), наслідки у вигляді порушення встановленого порядку та причинний зв`язок між діянням та зазначеними наслідками.

Згідно ч.1 ст.68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У даному випадку, є очевидним та ніким не оспорюваним фактом несвоєчасне подання декларації ОСОБА_1 ..

Щодо поданих в судовому засіданні заперечень ОСОБА_1 , про те, що не подав своєчасно вищевказану декларацію через те, що хворів та перебував на стаціонарному лікуванні у медичному закладі, то з даного приводу наголошую на тому, що з виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1949, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 , перебував на стаціонарному лікуванні у медичному закладі з 15.03.2021р., по 19.04.2021р.

Надалі, зокрема в період із 20.04.2021 року по 31.05.2021 року даних про те, що ОСОБА_1 хворів у матеріалах справи відсутні, а також не представлені в судове засідання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_1 , не був позбавлений можливості заповнити та подати декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік у зазначений вище період (20.04.2021 року по 31.05.2021 року).

На переконання судді є очевидним, що ОСОБА_1 , допустив відповідне порушення Закону та подав декларацію з пропуском встановленого строку.

Факти вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбачений ч.1 ст.172-6 КУпАП є доведеними та підтверджується дослідженими судом належними і допустимим наступними доказами по справі:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення №47-01/71/21 від 29 квітня 2021 року;

- особова книжка державного службовця ОСОБА_1 за №115;

- розпорядження голови Мостиської РДА Мартина М., від 26.11.2015 року за № 148/01-05 «Про призначення ОСОБА_1 »

- розпорядження голови Мостиської РДА Галіва Л., від 26.12.2019 року за № 79/01-05 «Про звільнення ОСОБА_1 »

- посадова інструкція начальника управління агропромислового розвитку;

- роздруківками з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019р. та іншими матеріалами справи.

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

ІV. Накладення адміністративного стягнення:

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статей 34 і 35 КУпАП, - не встановлено.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан (не працевлаштований), приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до гр. ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в межах санкції статті ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Підстав для застосування ст.22 КУпАП до ОСОБА_1 , суд не вбачає.

Визначений вид покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

V. Судові витрати:

Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн.

Керуючись ч.1 ст. 172-6, ст.ст. 1, 9, 23, 33, 34, 40-1, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Копію постанови протягом трьох днів вручити або надіслати особі, щодо якої її винесено.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення через Мостиський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначений постановою; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат визначається КМУ.

Суддя Ю.Б. Білоус

Постанова набралазаконної сили« » 20 р.

Суддя Ю.Б. Білоус

Джерело: ЄДРСР 97131407
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку