Справа № 308/5673/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В.Й., розглянувши заяву першого заступника начальника управління Мішко Є. комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної радипро відстрочення виконання рішення суду,у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, начальника Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради Малик Юлії Леонідівни, про визнання незаконним та скасування наказу від 26.04.2018 року №10-к, поновлення на роботі, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник начальника управління Мішко Є. комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання рішення суду,у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, начальника Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради Малик Юлії Леонідівни, про визнання незаконним та скасування наказу від 26.04.2018 року №10-к, поновлення на роботі, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Мотивує вимоги заяви тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 07.07.2020 року по справі №308/5673/18 за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, Начальника Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради Малик Ю.Л., за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Закарпатської обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди позовні вимоги задоволено частково та вирішено: визнати незаконним та скасувати наказ № 10-к від 26.04.2018 року начальника Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради Малик Юлії Леонідівни «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника фінансово господарського відділу головногобухгалтера Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради.

Стягнути з Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 27.04.2018 по 07.07.2020 в розмірі 717750/сімсот сімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят/грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника фінансово господарського відділу головногобухгалтера Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради та стягнення з Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць.

Стягнути з Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради на користь ОСОБА_1 сплачений позивачем судовий збір у розмірі 4188/чотири тисячі сто вісімдесят вісім/ грн. 25коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 16.02.2021 року апеляційну скаргу Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради задоволено частково, в іншій частині рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07.07.2020 року по справі №308/5673/18 залишено без змін.

Заявник зазначає, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради за організаційно-правовою формою є комунальною установою.Положенням про Комунальну установу «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, затвердженого рішенням Закарпатської обласної ради від 01.10.2020 №1858, визначено, що організаційно правова форма Управління:комунальна некомерційна установа (п.2.4. Положення). Управління є розпорядником коштів третього ступеня, рахунки якого відкриваються в органах казначейства відповідно до мережі (п.6.3. Положення).

Статус бюджетної організації додатково підтверджується копією листа Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області від 29.03.2018 №04-09/138-940,а також доданими до нього Реєстраційною карткою розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштівта Довідкою про включення розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

Також заявник вказує, що згідноРішення Головного управління ДФС у Закарпатській області №180701460095 від 04.04.2018 про включення Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Заявник зазначає, що відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2002фінансування бюджетної установи здійснюється відповідно кошторису та плану асигнувань. Кошторис - це основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень за кодами економічної класифікації видатків із збереженням цільового спрямування коштів. План асигнувань загального фонду бюджету - це помісячний розподіл бюджетних асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету), затверджених у загальному фонді кошторису, за скороченою формою економічної класифікації видатків, який регламентує протягом року взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів. План асигнувань загального фонду бюджету є невід`ємною частиною кошторису і затверджуються разом із цим кошторисом та визначає обсяг помісячних напрямів витрачання бюджетних коштів, в тому числі коштів на оплату праці та нарахування на оплату праці.

Окрім того заявник вказує і на те, щопостановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(зі змінами) на всій території України запроваджено карантин з 12.03.2020. Також,Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»вирішено установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.Розпорядженням Кабінету Міністрів України №338-р від 25.03.2020(зі змінами) «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті14та частини другої статті78 Кодексу цивільного захисту Україниустановлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 28 лютого 2021 року.

Посилаючись на вказані нормативні акти зазначає, що режим надзвичайної ситуації, спричинений коронавірусом SARS-CoV-2, є надзвичайною подією, яка унеможливлює здійснення господарської діяльності у звичайному режимі, що свідчить про наявність виняткових (особливих) і непереборних обставин, через які істотно ускладнюється виконання судового рішення по справі №308/5673/18.

У заяві вказано, що запровадження в Україні карантинних заходів та встановлення ряду заборон, які негативно впливають на здійснення господарської діяльності багатьох підприємств, є загальновідомою обставиною, яка не підлягає доказуванню.

Як зазначає заявник, приписами Статуту Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, джерелами формування кошторису Управління є також плата за оренду майна та надходження від реалізації майна.

Вказує, що рішенням Закарпатської обласної ради від 18.03.2020 №1713 «Про тимчасове припинення нарахування орендної плати» вирішено з 11 березня 2020 року та до закінчення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не здійснювати нарахування орендної плати за нерухоме майно, що передано в користування підприємствам, установам, організаціям та іншим особам за ставками орендної плати, визначеними згідно з Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженої рішенням обласної ради від 16.03.2006 №724 (зі змінами та доповненнями),щопризвело до зменшення надходжень від орендної плати.

Так, заявник зазначає, що з огляду на наведене, запровадження карантинних заходів та встановлення ряду заборон в Україні, призвели до зменшення надходжень від орендної плати, та відповідно, недоотримання за період березень 2020 - січень 2021 року включно коштів на суму 1 146 074,32 грн. (з ПДВ), що становить 19% нарахувань орендної плати без врахування рішення за відповідний період.

Окрім того, у заяві містяться посилання і на те, що на виконання п. 10 протоколу від 11.03.2020 №1 Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Комунальній установі «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради доручено на постійній основі забезпечувати проведення в адміністративних будівлях, що знаходяться на балансі Управління, превентивних заходів дотримання санітарно-гігієнічних вимог до регламентованого мікроклімату та режиму вологого прибирання з використанням засобів дезінфекції, а також доручено забезпечити наявність в санвузлах адміністративних будівель миючих та дезінфікуючих засобів з метою дотримання працівниками та відвідувачами санітарно-гігієнічних вимог, Комунальною установою «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради в період з 11.03.2020 вжито відповідних заходів та придбано необхідні захисні та дезінфікуючі засоби. Загальна сума коштів, направлених Управлінням на запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, які не були попередньо заплановані та передбачені кошторисом Управління, складає 262 023,06 гривні.

Стверджує, що виконання рішення суду по справі №308/5673/18 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 грошових кошів у сумі 717 750, 00 грн., замість спрямування таких коштів на боротьбу з коронавірусом, істотно збільшує ризики зараження вірусом, захворювань значної кількості людей, перевантаження медичних закладів під час лікування серйозних випадків і, у гіршому випадку, зростання смертності.

Зазначає, що виконання рішення суду по справі №308/5673/18 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 грошових кошів у сумі 717 750, 00 грн. шляхом встановлення судом відстрочення виконання судового рішення є єдиним можливим способом зберегти пропорційність між несприятливими наслідками для Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, як боржника, який зобов`язаний виконати судове рішення, та відновленням порушених прав ОСОБА_1 , якій належить виплати заробітну плату за час вимушеного прогулу, без повного зупинення діяльності Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради та порушення бюджетного законодавства в частині цільового використання коштів.

Окрім того, як вказує заявник, відстрочка виплати ОСОБА_1 суми в розмірі 717 750,00 грн. до завершення дії карантину на території України дозволить Комунальній установі «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради здійснити її за рахунок встановленого Закарпатською обласною радою, як головним розпорядником бюджетних коштів, фонду оплати праці та продовжувати належним чином виконувати покладені на неї завдання та функції, в тому числі в частині забезпечення експлуатації та підтримка відповідного технічно-санітарного стану низки адміністративних будівель, що знаходяться в місті Ужгороді, створення належних умов для роботи органів державної влади, установ і організацій, які орендують приміщення в цих будівлях, а також задля здійснення протиепідемічних заходів задля збереження здоров`я та життя людей.

Так, з огляду на викладене заявник просить суд: відстрочити виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 16.02.2021 по справі № 308/5673/18, до завершення дії карантину на території України.

Представник заявника в судове засідання не з`явився повторно. Однак суд констатує, що заявник будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду заяви повторно не забезпечив явку представника в судове засідання.

Позивач по справі ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак представник ОСОБА_2 до суду подала клопотання про розгляд заяви про відстрочення виконання рішення суду за її відсутності, просила в задоволені заяви відмовити.

Таким чином, суд вважає можливим розглянути заяву у відсутності заявника і інших учасників, повідомлених у відповідності до вимогЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця(у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1)ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2)щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Рішенням Ужгородськогоміськрайонного судувід 07.07.2020року посправі №308/5673/18запозовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, Начальника Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради Малик Ю.Л., за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Закарпатської обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди позовні вимоги задоволено частково та вирішено: визнати незаконним та скасувати наказ № 10-к від 26.04.2018 року начальника Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради Малик Юлії Леонідівни «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника фінансово господарського відділу головногобухгалтера Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради.

Стягнути з Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 27.04.2018 по 07.07.2020 в розмірі 717750/сімсот сімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят/грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника фінансово господарського відділу головногобухгалтера Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради та стягнення з Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць.

Стягнути з Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради на користь ОСОБА_1 сплачений позивачем судовий збір у розмірі 4188/чотири тисячі сто вісімдесят вісім/ грн. 25коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 16.02.2021 року рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07 липня 2020 року в частині визначеного розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінено, та викладено четвертий абзац резолютивної частини рішення у наступній редакції:

Стягнути з Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Шандора Перефі, 14, код ЄДРПОУ 33165909) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 27.04.2018 по 07.07.2020 у розмірі 713835 гривень.

Присуджена сума визначена без утримання відповідних податків та обов`язкових платежів.

В іншій частині рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07.07.2020 року по справі №308/5673/18 залишено без змін.

Також ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 15.03.2021 виправлено описку, допущену у постанові Закарпатського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року та у резолютивній частині судового рішення виправлено помилково зазначену суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 713 835 гривень, на правильну 696 839,71 гривень (шістсот дев`яносто шість тисяч вісімсот тридцять дев`ять гривень сімдесят одну копійку).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Аналогічне право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене такожстаттею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Судом встановлено, що підставою відстрочення виконання рішення суду перший заступник начальника управління Мішко Є. комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної радизазначив запровадження на території України карантину для запобігання поширенню коронавірусної хвороби, у зв`язку з чим вважають вказане надзвичайною подією, яка унеможливлює здійснення господарської діяльності у звичному режимі, призвела до зменшення надходжень від орендної плати, придбання необхідних захисних та дезінфікуючих засобів.

З матеріалів справи встановлено, що пунктом 12 частини першоїстатті 2 Бюджетного кодексу Українипередбачено, що бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради за організаційно-правовою формою є комунальною установою, вказане підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ що міститься у додається.

Положенням про Комунальну установу «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, затвердженого рішенням Закарпатської обласної ради від 01.10.2020 №1858, визначено, що організаційно правова форма Управління:комунальна некомерційна установа (п.2.4. Положення). Управління є розпорядником коштів третього ступеня, рахунки якого відкриваються в органах казначейства відповідно до мережі (п.6.3. Положення).

Статус бюджетної організації додатково підтверджується копією листа Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області від 29.03.2018 №04-09/138-940, а також доданими до нього Реєстраційною карткою розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів та Довідкою про включення розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

Відповідно до Рішення Головного управління ДФС у Закарпатській області №180701460095 від 04.04.2018 про включення Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Виходячи із вимогст. 435 ЦПК Україниі 33Закону України «Про виконавче провадження»відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Вказана вище правова позиція є відображенням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 р. у справі № 796/43/2018.

Отже, при вирішенні заяви сторони у справі про відстрочення виконання судового рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 435ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Крім того, під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Так, згідно положень статті 129-1Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З аналізу положень законодавства вбачається, що відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. При цьому, відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до статей12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Ураховуючи наведене, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності виняткових обставин, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вищенаведені заявником обставини не є підставою для відстрочення виконання рішень в розумінністатті 435 ЦПК України.

Доводи заявника про те, що необхідність виконання рішення суду зумовлює фактичне припинення роботи установи, в тому числі зменшення доходів, суд оцінює критично, оскільки заявником не надано доказів про наявність причинно-наслідкового зв`язку між вказаними обставинами та наявністю заборгованості по заробітній платі. Також боржником не підтверджено належними та допустимими доказами настання покращення фінансового стану установи за період відстрочки, яке призведе до виконання судового рішення на користь стягувача.

Крім того, слід звернути увагу, що спірні правовідносини між сторонами тривають понад 2 роки. Станом на день розгляду заяви відомостей про виконання частково рішення суду не надано.

Наведені обставини свідчать про довготривалість цих правовідносин, а тому відстрочення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, повторно призведе до порушення прав та законних інтересів стягувача ОСОБА_1 , що суперечитиме принципу обов`язковості виконання судових рішень та принципу правової визначеності.

Системний аналіз нормЦПК Українисвідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Вказане узгоджується з Постановою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 2-1230/11.

З огляду на вищенаведене, розстрочення виконання рішення можливе судом лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними, такими що не залежать від волі сторін.

Заявником не доведено наявність жодних виняткових обставин, що виникли в ході виконання рішення суду та мають особливий характер і ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, з наявністю яких ст.435ЦПК України пов`язує можливість здійснити розстрочення або відстрочення виконання судового рішення.

Суд вважає, що наявність ризику банкрутства, в разі виконання відповідачем вказаного рішення суду, є лише припущенням відповідача.

З огляду на наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд не знаходить підстав для відстрочення виконання рішення суду з огляду на те, що покликання заявника на скрутне матеріальне становище установи, зменшення надходжень від орендної плати, придбання необхідних захисних та дезінфікуючих засобів, як на підставу для відстрочення виконання судового рішення, не є винятковою обставиною у розумінні статті 435ЦПК України, матеріальний стан боржника враховується, коли таким є фізична особа, тому у задоволенні заяви відмовляє.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що у задоволенні заяви відповідача Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради про відстрочення виконання рішення суду слід відмовити.

Керуючись ст.260,261,435,353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви першого заступника начальника управління Мішко Є. комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної радипро відстрочення виконання рішення суду,у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, начальника Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради Малик Юлії Леонідівни, про визнання незаконним та скасування наказу від 26.04.2018 року №10-к, поновлення на роботі, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: В.Й. Данко