Номер провадження: 22-ц/813/2990/21

Номер справи місцевого суду: 947/6047/20

Головуючий у першій інстанції Васильків О. В.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Князюка О. В.,

суддів: Погорєлової С.О., Заїкіна А. П.,

за участю секретаря - Феленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2020 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю та інших вимог, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

09.03.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовом до відповідача, в якому просила зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати пристрої для сушки білизни (кронштейни та мотузки), встановлені за межами балкона квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 30.03.2020 року провадження у справі відкрито.

08.05.2020 року відповідач надав відзив на позовну заяву.

17.09.2020 року позивач надала уточнену позовну заяву, в якій просила:

- зобов`язати ОСОБА_2 за власні кошти привести зовнішній фасад балкону, що знаходиться в межах квартири АДРЕСА_1 , до попереднього стану на момент здачі будинку в експлуатацію шляхом демонтування кронштейнів і мотузок для сушки білизни;

- заборонити ОСОБА_2 і особам, які проживають у його квартирі, будь-яким чином вивішувати речі поза межами фасаду будинку АДРЕСА_1 ;

- стягнути на користь позивача з ОСОБА_2 судовий збір, сплачений при подачі до суду позовної заяви.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2020 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (про усунення перешкод в користуванні власністю та інших вимог було відмовлено.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими та недоведеними, а отже підстав для задоволення позову немає.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Не погоджуючись із вказаним рішенням, 21 грудня 2020 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2020 року, відповідно до якої просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції під час розгляду справи неповно з`ясував всі фактичні обставини справи, та, не дослідив і не дав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.

Вказує, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач без погодження та без дозволу на виконання відповідних робіт самочинно облаштував балкон своєї квартири зовнішніми кронштейнами між якими натягнув мотузки і використовує цю споруду для сушки білизни. Вказані зміни, впливаючи на фасад будинку вцілому погіршують його зовнішній вигляд і порушують права позивача, як співвласника будинку.

Відзиву на апеляційну скаргу матеріали справи не містять.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.12.2020 року провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2020 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю та інших вимог було відкрито.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.12.2020 року вказану цивільну справу було призначено до розгляду.

У судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримала, просила суд її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Відповідач заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована з 27.08.1999 року за адресою АДРЕСА_4 (а.с.5).

Судом оглянуті фотокартки, надані позивачем разом з позовом та які містяться в матеріалах справи (а.с.7-11).

Згідно відповіді Начальника відділу Таїровського ВП Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області №6203 від 25.05.2017 року позивачу повідомлено, що її заява розглянута та зареєстрована, в ході відпрацювання заяви з ОСОБА_3 була проведена бесіда профілактичного характеру (а.с.12).

З листа Голови ОСББ «Дружний-59» Ткач Н.Н. вбачається, що звернення позивача розглянуто, та зазначено, що Правилами благоустрою території м.Одеси не регламентовано порядок і правила встановлення кронштейнів для сушки білизни, з даного питання мешканцям не потрібно отримувати будь-який дозвіл (а.с.14).

Судом досліджено лист від Голови правління ОСББ «Дружний-59» Ткач Н.Н. №1-ВН від 12.02.2019 року, в якій Голова ОСББ зазначає, що звернення позивача розглянуто, та повідомляє, що ОСББ не має прав на складання адміністративних протоколів про правопорушення, говорить про те, що їх відносини сусідів відносяться до цивільно-правових відносин, та можуть бути вирішенні у порядку встановленим законом (а.с.13).

Згідно Акту про проживання від 06.05.2020 року від мешканців будинку за адресою АДРЕСА_1 , а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 зазначено, що вони підтверджують факт, що за адресою АДРЕСА_1 з червня 2013 року фактично в квартирі відповідача мешкають ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (а.с.22).

Судом досліджено довідки КНП «Дитячої міської лікарні №6» від 27.01.2020 року, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , хворіють на простудні захворювання, у зв`язку з чим сушити білизну у житлову приміщенні не рекомендовано (а.с.23).

Судом дослідженні фотокартки надані стороною відповідача /а.с.24-27/.

Відповідач по справі звернувся до Голови ОСББ «Дружний-59» з заявою від 13.05.2020 року, в якій відповідач зазначає, що позивачем ОСОБА_1 на 8 поверсі будинку за адресою АДРЕСА_1 , була зрізана частина труби мусоропроводу, своїми діями вона порушила конструкцію будинку, за наслідками чого частина труби на 9 поверсі в кладовці була пошкоджена. Просить зобов`язати позивача демонтувати залишену частину труби на 9 поверсі та відремонтувати дах, так як демонтаж вказаної труби був виконаний без згоди сусідів (а.с.30).

Позивач ОСОБА_1 надала до суду завірені Головою ОСББ «Дружний - 59» Правила користуванням приміщення кладовкою від 17.07.2018 року, а саме використання приміщення площею 3,5 кв.м. між дев`ятим та восьмим поверхами, на яких позивач підтвердила факт переобладнання нею приміщення для сушки білизни (а.с. 47).

З матеріалів справи вбачається, що мешканка за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_11 зверталась до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, та отримала відповідь №01-10/208-3Г від 05.08.2020 року, що за адресою місця проживання позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_4 , проведено перевірку та встановлено, що власник квартири №28 влаштувала дверний проріз в несучій конструкції будинку, провела роботи по розширенню балкона. Зафіксовано, що в приміщенні санвузла також проведені додаткові роботи щодо отримання комунальних послуг. На вказані роботи відсутні дозвільні документи, тому вони являються об`єктом самочинного будівництва (а.с.87-89).

У судовому засіданні 25.11.2020 року були допитані свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_3 .

Допитана у суді першої інстанції у якості свідка ОСОБА_12 , є Головою правління ОСББ «Дружний-59», проживає за адресою АДРЕСА_6 . У судовому засіданні повідомила, що з сторонами по справі має нейтральні стосунки. Будинок старий, не фасадний, йому 30 років, 90% мешканців сушать білизну на балконах. Свідок мешкає в квартирі, яка має такі ж розміри, як і квартира позивача. Кімната глибока, в неї потрапляє світло, засвідчила також, що конфлікт між сторонами був і раніше, що сторони викликали її кожен раз коли відбувались конфлікті ситуації.

Допитана у суді першої інстанції у якості свідка ОСОБА_3 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , є донькою відповідача, повідомила, що з позивачем погані стосунки вже на протязі семи років. Претензії позивача не визнає, оскільки її діти мають проблеми з здоров`ям, а саме з диханням, вона завжди купує моючі вироби гіпоалергенні, ніколи ніякого запаху білизна не має.

Мотивувальна частина

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У частинах 1 та 2 статті 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Положеннями ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

У відповідності до вимог ст. 10 Житлового Кодексу Української РСР громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.

Відповідно до ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. п. 1. 4. 4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається.

Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Згідно з п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.

У відповідності до ч. 1 ст.177 Житлового кодексу Української РСР громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і при домової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.

В своїх вимогах позивач ОСОБА_1 просить зобов`язати ОСОБА_2 за власні кошти привести зовнішній фасад балкону, що знаходиться в межах квартири АДРЕСА_1 , до попереднього стану на момент здачі будинку в експлуатацію шляхом демонтування кронштейнів і мотузок для сушки білизни, однак належних та допустимих доказів в сенсі ст. ст. 77, 78 ЦПК України з даних вимог суду не надано.

Так, стороною позивача надані фото таблиці, з яких вбачається, що сторона відповідача вивішує та сушить білизну на кронштейні. Вказані фототаблиці не є належними доказами щодо заявлених вимог, оскільки не підтверджують порушення прав позивача.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 4. ч.1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до приписів ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положеннями ст.ст. 77, 78 ЦПК України щодо належності та допустимості доказів передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій не зазначено, що мешканцям будинку не дозволено встановлення кронштейнів на балконах та фасадах будинку, у п.п. 4.2.1.5 зазначено лише, що не допускається ослаблення кріплень виступаючих деталей стін: карнизів, балконів, пасків, кронштейнів, розеток, тяги та ін., руйнація й ушкодження облицювального шару, у тому числі лицювальних плиток.

Відносно облаштування власником балкону, позивач отримала відповідь Голови правління ОСББ «Дружний-59» з якої вбачається, що мешканцям будинку не потрібно отримувати дозвіл на встановлення кронштейнів на балконах. Дана інформація була підтримана показами Голови правління, допитаної у якості свідка у судовому засіданні в суді першої інстанції, дані конструкції на фасаді не є порушенням.

Крім цього, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що споруджене пристосування для сушки білизни порушує права позивача щодо користування належною їй квартирою.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що дійсно наявні погані відносини між позивачем та відповідачем і мешканцями квартири АДРЕСА_1 , які не можуть дозволити суду дійти висновку про принцип добросусідства співвласників багатоквартирного будинку. Однак більша частина наданих доказів не відноситься до предмету спору цієї справи, тому не приймається судом до уваги.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржене рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.1 ЦПК України).

Оскільки колегія суддів відхилила апеляційну скаргу, судові витрати за подачу апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2020 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю та інших вимог - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 21 травня 2021 року.

Головуючий: О. В. Князюк

Судді: С.О. Погорєлова

А.П. Заїкін