-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Провадження № 2/537/18/2021
Справа № 537/3453/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.05.2021 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:
головуючого судді - Мурашової Н.В.,
за участю секретаря - Мєняйлова О.О., Должаніци В.С., Скічко Н.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представників позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
представника відповідача ТОВ «РОВАС» - Трибрата В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОВАС Україна», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Черкасової Н.Б. про захист прав споживача, розірвання договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним та таким, що не підлягає виконанню, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
Короткий зміст позовних вимог:
12.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «РОВАС Україна», в якому просив захистити права споживача, розірвати договір про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, укладений 06.08.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «РОВАС Україна», визнати недійсними та таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черкасової Н.Б. від 22.03.2019 року, стягнути з ТОВ «РОВАС Україна» на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду у виді недоотриманої заробітної плати 1000 євро, що за курсом НБУ станом на 06.07.2019 року становить 29203 грн., а також моральну шкоду 90000 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 06.08.2018 року ОСОБА_1 та ТОВ «РОВАС Україна» уклали договір про надання послуг посередництва у працевлаштуванні за кордоном, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкасовою Н.Б. (далі - Договір від 06.08.2018 року). За умовами Договору від 06.08.2019 року ТОВ «РОВАС Україна» зобов`язався надати ОСОБА_1 послуги посередництва з працевлаштування у Литовській Республіці на посаді водія транспортного засобу міжнародного перевезення вантажів на строк 24 місяці з доходом за перші 2 місяці - по 800 Євро на місяць, в подальшому - не менше 1000 Євро на місяць, а також консультативні послуги з питань укладення трудового договору з дотриманням законодавства країни працевлаштування. ОСОБА_1 виконав свої зобов`язання за умовами Договору, оформив візу, страховку, пройшов курси навчання та здав іспити, про що отримав відповідні посвідчення. 31.08.2018 року при посередництві ТОВ «РОВАС Україна» було укладено трудовий договір №1008 між ОСОБА_1 та ЗАТ «Каміда», текст якого був складений двома мовами (литовською та російською).
Проте ТОВ «РОВАС Україна» не виконав свої зобов`язання за Договором про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, а саме не ознайомив ОСОБА_1 із трудовим законодавством країни перебування Литовської Республіки. Так, за посередництва ТОВ «РОВАС Україна», між ОСОБА_1 та ЗАТ «Каміда» був укладений договір про працевлаштування від 31.08.2018 року, умови якого не відповідали заздалегідь обумовленим умовам оплати праці в Договорі про надання послуг посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, але й були гіршими ніж мінімальна оплата праця, встановлена в Литовській Республіці. За два місяці роботи ЗАТ «Каміда» оплатило ОСОБА_1 за виконану роботу лише 600 Євро, тобто по 300 Євро за місяць роботи. За умовам трудового договору ОСОБА_1 встановлено більший робочий час і гірші умови оплати за понаднормовий час роботи, ніж встановлено законодавством Литовської республіки. Трудовим договором на ОСОБА_1 були покладені не лише обов`язки водія, але й обов`язки з виконання ремонтних робіт транспортного засобу, прибиральника майстерні, виробничих, побутових приміщень на території підприємства, що не було обумовлено Договором про надання консультативних послуг з працевлаштування за кордоном від 06.08.2018 року.
Крім того між ОСОБА_1 та ЗАТ «Каміда» були укладені додатковий договір про повну майнову відповідальність та конфіденційність від 02.10.2018 року, угода про не конкурування від 02.10.2018 року, а 03.10.2018 року ОСОБА_1 отримав за актом приймання-передачі в користування та зберігання Довідник «Керівництво працею водія» вартістю 3098 ЄВРО +ПДВ. ОСОБА_1 не розуміє ані литовської, ані російської мови, тому належним чином не був ознайомлений зі змістом підписаних ним договорів.
За домовленості із ЗАТ «Каміда», в грудні 2018 року ОСОБА_1 отримав відпочинок, тому повернувся в Україну, де повідомив ТОВ «РОВАС Україна» про неналежні умови праці, невідповідність їх договору про консультативні послуги з працевлаштування за кордоном від 06.08.2018 року, просив їх знайти нове місце роботи. Але таке звернення ОСОБА_1 було проігноровано.
ОСОБА_1 зазначав, що як споживач має право у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) вимагати розірвання договору на підставі положень ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів».
Також в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на наявність підстав, передбачених ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» про визнання недійсними умов договору, що обмежують його права як споживача. Але ОСОБА_1 не пред`являв позовної вимоги про визнання недійсним Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року.
ОСОБА_1 отримав від ТОВ «РОВАС Україна» вимогу від 28.02.2019 року про сплату винагороди за договором про надання послуг посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року в сумі 92201,88 грн., оскільки за повідомленням роботодавця ЗАТ «Каміда» він був звільнений з роботи 12.12.2018 року з підстав відсутності на робочому місці.
22.03.2019 року за заявою ТОВ «РОВАС Україна» приватний виконавець видав виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 вказаної суми.
В травні 2019 року ОСОБА_1 отримав постанову державного виконавця Крюківського ВДВС м. Кременчука від 11.05.2019 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №1170 від 22.03.2019 року про стягнення з нього на користь ТОВ «РОВАС Україна» 92201,88 грн.
ОСОБА_1 вважав, що вчинення виконавчого напису нотаріусом не відповідає положенням ЗУ «Про нотаріат», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5, ЗУ «Про виконавче провадження». Згідно з п.4.3 Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, право на винагороду виникає у ТОВ «РОВАС Україна» у випадку розірвання трудового договору. Але розірвання трудового договору між ОСОБА_1 та ЗАТ «Каміда» - не було. ОСОБА_1 повернувся в Україну на відпочинок за домовленістю з роботодавцем. Вимога про сплату винагороди оспорювалася ОСОБА_1 . Тому нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 оплати послуг за договором про надання послуг посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року в розмірі 92201,88 грн. З цих підстав такий виконавчий напис, виданий приватним нотаріусом, - є недійсним та не підлягає виконанню.
ТОВ «РОВАС Україна» вчинила протиправні дії по відношенню до ОСОБА_1 , а саме укладено договір на несправедливих умовах, не виконало зобов`язання за договором, пред`явило вимоги сплатити несправедливу винагороду, чим спричинили ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1000 Євро, що за курсом НБУ станом на 06.07.2019 року становить 29203 грн., яка складається з недоплаченої йому заробітної плати, обумовленої в Договорі про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року. А також спричинили моральну шкоду в розмірі 90000 грн.
За таких обставин ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Узагальнені доводи відзиву відповідача щодо предмета спору.
Представник відповідача ТОВ «РОВАС Україна» подав відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначено, що 06.08.2018 року ОСОБА_1 та ТОВ «РОВАС Україна» уклали договір про надання послуг посередництва у працевлаштуванні за кордоном, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкасовою Н.Б. ТОВ «РОВАС Україна» належним чином виконало свої зобов`язання за Договором, а саме надало ОСОБА_1 інформаційно-консультативні послуги у працевлаштуванні за кордоном, за їх посередництва ОСОБА_1 отримав візу, страховку, пройшов курси навчання, отримав всі необхідні посвідчення та був працевлаштований у ЗАТ «КАМІДА». ОСОБА_1 добровільно уклав із ЗАТ «КАМІДА» трудовий договір №1008 від 31.08.2018 року. За умовами п.4 Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, загальна вартість наданих ТОВ «РОВАС Україна» послуг складає 94199,06 грн., що є еквівалентом 3000 Євро на момент укладення договору. Оплата вартості послуг у вказаному розмірі сплачується Клієнтом посереднику лише у випадку невиконання зобов`язань Клієнтом протягом дії трудового контракту у разі відсутності на робочому місці без поважних причин та в інших випадках порушення Клієнтом трудової дисципліни. Так, наказом від 12.12.2018 року ОСОБА_1 звільнений із займаної посади водія ЗАТ «Каміда» у зв`язку із грубим порушенням посадових обов`язків, а саме відсутністю на робочому місці (п.1 ч.2 ст.58 КЗпП Литовської Республіки). ТОВ «РОВАС Україна» надіслало ОСОБА_1 вимогу від 28.02.2019 року про сплату винагороди в розмірі 92201,88 грн. за Договором про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року в строк протягом 5 днів з отримання вказаної вимоги. Проте у встановлений договором строк ОСОБА_1 не оплатив посередницькі послуги ТОВ «РОВАС Україна» з працевлаштування за кордоном. Тому 22.03.2019 року «РОВАС Україна» звернувся до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 безспірної заборгованості по оплаті наданих послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном за Договором від 06.08.2018 року. За таких обставин 22.03.2019 року нотаріус з дотриманням вимог законодавства вчинила виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОВАС Україна» заборгованості в розмірі 92201,88 грн. за Договором про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року. Твердження ОСОБА_1 про те, що ЗАТ «КАМІДА» платило йому заробітну плату меншу, ніж визначено трудовим законодавством Літовської Республіки та умовами Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, а також твердження про те, що він за згодою роботодавця перебував у відпустці та не залишав без дозволу робоче місце - не підтверджені належними та допустимими доказами. (т.1 а.с. 192-202).
Узагальнені доводи письмових пояснень третьої особи приватного нотаріуса Черкасової Н.Б. щодо предмета спору.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черкасова Н.Б. подала до суду письмові пояснення від 15.01.2020 року, в яких зазначила, що вчинений нею виконавчий напис від 22.03.2019 року, за реєстровим №1170, відповідає Законодавству України, в тому числі ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», п.2.1 п.2 глави 16, п.3.2. «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5. ТОВ «РОВАС Україна» подало заяву із зазначенням всіх передбачених законом відомостей та документів для вчинення виконавчого напису. Так, між ТОВ «РОВАС Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року. ТОВ «РОВАС Україна» виконало свої зобов`язання за вказаним Договором, а саме за їх посередництва 31.08.2018 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Каміда», Литовська Республіка, було укладено Трудовий договір, за умовами якого ОСОБА_1 прийнято на роботу водієм міжнародних перевезень. За умовами п.4 Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, загальна вартість наданих ТОВ «РОВАС Україна» послуг складає 94199,06 грн., Оплата вартості послуг у вказаному розмірі сплачується клієнтом посереднику лише у випадку невиконання зобов`язань Клієнта, протягом дії трудового контракту у разі відсутності на робочому місці без поважних причин та інші випадки порушення Клієнтом трудової дисципліни. Наказом від 12.12.2018 року ОСОБА_1 звільнений із займаної посади водія ЗАТ «КАМІДА» у зв`язку із грубим порушенням посадових обов`язків, а саме відсутністю на робочому місці (п.1 ч.2 ст.58 КЗпП Литовської Республіки). ТОВ «РОВАС Україна» надіслало ОСОБА_1 вимогу від 28.02.2019 року про сплату винагороди в розмірі 92201,88 грн. за Договором про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року. ТОВ «РОВАС Україна» надало документи про направлення ОСОБА_1 вказаних документів за адресою, зазначеною у договорі. ТОВ «РОВАС Україна» подало нотаріусу виписки по рахункам, якими підтверджено, що ОСОБА_1 не оплатив у зазначений в повідомленні термін посередницькі послуги з працевлаштування за кордоном. Отже, нотаріус вважала безспірною заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «РОВАС Україна» по оплаті послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном за Договором від 06.08.2018 року. Відповідно нотаріус вважала необґрунтованими та безпідставніми позовні вимоги ОСОБА_1 (т.1 а.с. 186-187).
Рух справи.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 16.08.2019 року залишено без руху позов ОСОБА_1 .
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 06.09.2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «РОВАС Україна» про розірвання договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, визнання недійсним та таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 23.12.2019 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черкасову Н.Б.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 17.02.2020 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у приватного нотаріуса Черкасової Н.Б. Відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «РОВАС Україна» про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ЗАТ «КАМІДА», яке знаходиться в Літовській Республіці, з огляду на положення ст.53 ЦПК України, оскільки за змісту позовних вимог позивач ОСОБА_1 оскаржував договір про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, укладений 06.08.2018 року з відповідачем ТОВ "РОВАС Україна", а також виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Черкасовою Н.Б. від 22.03.2019 року про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОВАС Україна» заборгованості на виконання оспорюваного договору. Не є предметом позову трудові відносини, що виникли між ОСОБА_1 та ЗАТ "Каміда", а також наказ про звільнення позивача. За таких обставин, суд не вбачав підстав вважати, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки ЗАТ «КАМІДА», яке зареєстровано та здійснює свою діяльність в Литовській Республіці. Також суд відмовив у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 в частині витребування доказів у ТОВ «РОВАС Україна» та ЗАТ "Каміда" з дотриманням положень ч.2 ст.84 ЦПК України, оскільки суду не було надано доказів, що у позивача виникли складнощі в наданні доказів про отримання ним своєї заробітної плати, а також в отриманні даних доказів у ТОВ «РОВАС Україна» та ЗАТ "Каміда". Не зазначено, які вживалися заходи для отримання цих доказів самостійно, або причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Навпаки, в підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник повідомили, що не зверталися до ТОВ «РОВАС Україна» та ЗАТ "Каміда" із заявою про надання таких документів. Підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позиції учасників в судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 та його представники підтримали позов, просили його задовольнити з наведених в ньому підстав.
Представник відповідача ТОВ «РОВАС Україна» адвокат Трибрат В.М. просив відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві.
Приватний нотаріус Черкасова Н.Б. не з`явилася в судове засідання, хоча повідомлялася належним чином про місце і час розгляду справи. Подала письмову заяву про розгляд справи без її участі. (т.1 а.с.189).
Фактичні обставини справи та правова позиція суду першої інстанції.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ст.2 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст.4 ЦПК України, ч.1 ст.15 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного в ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Загальними засадами цивільного законодавства, визначеними в ст. 3 ЦК України є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.
В ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; … 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Відповідно до ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, (ст. 13 ЦК України).
Відповідно до ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Судом встановлено, що предметом позовних вимог є правові відносини, які виникли між ОСОБА_1 та ТОВ «РОВАС Україна» з підстав укладення та виконання Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, посвідченим 06.08.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкасовою Н.Б.
Аналізучи правову природу відносин, що виникли на підставі договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, аналізу характерних рис (особливостей) та істотних умов посередницьких договорів, суд керувався наступними положеннями законодавства України.
Так, відповідно до положень ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
В ст. 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В цивільному судочинстві встановлено презумпцію правомірності правочину. Тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. (ст. 204 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
В ст. 209 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу. За бажанням фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.
В ст. 212 ЦК України визначено правочини, щодо яких правові наслідки пов`язуються з настанням певної обставини. Так, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала. Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала.
В ст. 213 ЦК України встановлено, що порядок тлумачення змісту правочину. Так, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
В ст. 509 ЦК України дано визначення поняття зобов`язання та підстави його виникнення. Так, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто зокрема на підставі договору. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
В ст. 627 ЦК України встановлено принцип свободи договору. Так, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В ч.2 ст.628 ЦК України встановлено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
В ст. 630 ЦК України встановлено, що договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
В ст. 637 ЦК України встановлено, що тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Аналізуючи окремі види договірних зобов`язань, наведених в ЦК України, та положення укладеного між сторонами договору з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, суд вважає, що відповідно до положень ч.2 ст.628 ЦК України сторони скористалися правом укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). Тому до відносин сторін ОСОБА_1 та ТОВ «РОВАС Україна» у змішаному договорі про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, а саме положення щодо договору про надання послуг, положення щодо договору доручення та договору комісії (ст.901-1028 ЦК України), а також Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. №1060 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2018 року №140), Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Так, посередницьке договірне правовідношення - це зобов`язання, в якому одна сторона (посередник, послугонадавач) зобов`язується за завданням іншої сторони (замовника, послугоотримувача) надати посередницьку послугу, яка споживається в процесі вчинення першою стороною (посередником, послугонадавачем) визначеної фактичної та/або юридичної дії (здійснення діяльності), діючи в інтересах та за рахунок цієї сторони (замовника, послугоотримувача), та сприяючи останній у встановленні, зміні або припинені правовідносин в сфері підприємницького обороту чи сфері особистих майнових чи немайнових прав, а інша сторона (замовник, послугоотримувач) зобов`язується оплатити їй надану послугу. За посередницьким зобов`язанням, основний обов`язок виконавця послуги (посередника, послугонадавача) полягає у безпосередньому наданні посередницької послуги, а замовника послуги (послугоотримувача) - в оплаті послуги у розмірі, строки та порядку, визначеному законом або за згодою сторін.
За суб`єктним складом договори про надання посередницьких послуг є переважно двосторонніми. Сторонами посередницького договору є посередник, котрий діє в інтересах та за рахунок замовника щодо надання останньому посередницької послуги, а також безпосередньо сам замовник, задля задоволення потреб якого така діяльність здійснюється. За ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. №1060 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2018 року №140), діяльність з надання посуг посередництва у працевлаштуванні за кордоном підлягає ліцензуванню. За таких обставин надавачем відповідних послуг може бути лише особа, яка отримала відповідну ліцензію в установленому законом порядку.
За змістом позвоних вимог, ОСОБА_1 не оспорював факту наявності у ТОВ «РОВАС Україна» ліцензії на наданя послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Не спростовуюється наявність відповідної ліцензії у ТОВ «РОВАС Україна» і з відомостей реєстру ліцензій на надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.
Договори про надання посередницьких послуг - це договори, що мають чітко визначену економічну та правову мету.
За юридичною підставою укладення договору про надання посередницьких послуг належить до тих договорів, які укладаються на підставі вільних намірів сторін, юридично виражених істотними умовами договору (тобто є регульованим договором).
За способом виникнення договір про надання посередницьких послуг відноситься до числа формальних, тобто таких, для укладення яких необхідні два моменти: узгодження волевиявлення сторін (консенсус) та вираження волі у певній (визначеній законом) формі.
Форма такого договору, як і будь-якого іншого договору з юридичною особою, - письмова.
За способом оферти і визначення змісту договір про надання посередницьких послуг є договором, зміст якого сторони визначають при його укладенні.
Змістом посередницького договору є посередницька господарська діяльність посередника з надання відповідних послуг замовникові.
Мета посередницького договору - забезпечення інтересів однієї особи (клієнта) діями іншої особи (посередника).
Посередницький договір є оплатним договором, за яким посередник має право вимагати виплати йому обумовленої угодою сторін винагороди на надану ним посередницьку послугу, вчинені юридичні та/або фактичні дії в інтересах замовника, а також відшкодування понесених ним у зв`язку з цим фактичних витрат.
Сутність посередницького договору розкривається через зміст його істотних умов. До істотних умов посередницького договору слід віднести умови про предмет (юридичні та/або фактичні дії, які повинен виконати посередник в інтересах замовника, а також "корисний ефект", що є бажаним для замовника результатом діяльності посередника), строк виконання посередницької послуги (вчинення відповідних дій посередницького характеру), розмір винагороди посередника (порядок оплати його послуг).
З матеріалів справи вбачається, що 06.08.2018 року між ТОВ «РОВАС Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкасовою Н.Б.
Форма договору відповідає пложенням 208 ЦК України.
За умовами п.1.1. Договору ТОВ «РОВАС Україна», як Посередник, прийняв на себе зобов`язаня надати ОСОБА_1 , як Клієнту, послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, а саме працевлаштування Клієнта на посаду водія транспортного засобу для міжнародного перевезеня вантажів в Літовській Республіці на строк 24 місяці з доходом перші два місяці після підписання трудового договору по 800 Євро на місяць, надалі не менше 1000 Євро на місяць, що є предметом договору, який становить "корисний ефект", який є бажаним для Замовника результатом діяльності Посередника.
Предмет Договору з посередництва у працевлаштуванні за кордоном становить юридичні та/або фактичні дії, які повинен виконати посередник в інтересах замовника, визначені в п.1.2., п.2.1 Договору.
Згідно з п.1.2.Договору, Послуга з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном включає: 1.2.1. супровід процесу працевлаштування Клієнта водієм транспортного засобу для міжнародного перевезення вантажів; 1.2.2. сприяння та організація проходження Клієнтом курсу лекцій для водіїв транспортного засобу для міжнародного перевезення вантажів за програмою Т; 1.2.3. сприяння та організація проходження Клієнтом курсу лекцій програми ADR із отриманням ADR-свідоцтва міжнародного зразка; інформаційно-консультативні послуги щодо проходження медичного огляду з отриманням медичної картки; 1.2.4. інформаційно-консультаційні послуги щодо проходженя медичного огляду з отриманням медичної картки; 1.2.5. заповнення анкет та інших необхідних документів в процесі працевлаштування Клієнта; 1.2.6. інформаційно-консультаційні послуги щодо укладення трудового договору з роботодавцем; 1.2.7. інформаційно-консультативні послуги щодо отримання трудової візи, інструктаж біля посольства Литовської Республіки перед отриманням трудової візи, роз`яснення правил та процедур Посольства Литовської Респбліки та посольства України в Литовській Республіці; 1.2.8. інформаційно-консультативні послуги щодо отримання посвідки про право тимчасового проживання в Литовській Республіці; 1.2.9. інформаційно-консультативні послуги щодо оформлення чіп-карти (карти-водія для цифрового тахографа).
Відповідно до п. 2.1. Договору від 06.08.2018 року, ТОВ «РОВАС Україна» як посередник зобов`язаний: 2.1.1. ознайомити клієнта ОСОБА_1 із законодавством про працю та про статус іноземця в країна перебування, а також з діючими правилами митного та валютного регулювання; 2.1.2. не розголошувати та не використовувати у корисних цілях інформацію, яку отримав від Клієнта; 2.1.3. надавати інформаційно-консультативні послуги з питань, зазначених п.1.1. та 1.2. цього Договору; 2.1.4. сприяти у пошуку потенційного роботодавця у Литовській Республіці; 2.1.5. надавати допомогу у ознайомленні Клієнта з трудовим договором, узгодженим з потенційним роботодавцем; 2.1.6. Підготувати резюме Клієнта на підставі наданих ним матеріалів; 2.1.7. Надавати інформаційно-консультативні послуги з питань інтерв`ювання Клієнта потенційним роботодавцем; 2.1.8. приступити до виконання прийнятих на себе зобов`язань в день підписання даного Договору Клієнтом та надання повного переліку необхідних документів.
Клієнт ОСОБА_1 зобов`язаний за Договором від 06.08.2018 року: п.3.1.3 сплатити Посереднику ТОВ «РОВАС Україна» винагороду за послуги, що надаються за даним Договором, в розмірі, зазначеному в п.4.1., на умовах та в порядку, передбаченому в п.п. 4.2-4.3 даного Договору; 3.2. Сплатити Посереднику грошові кошти у випадках та в порядку, передбачених п.п.6.5 та п.6.6 даного Договору.
В п.4.1. Договору встановлено, що загальна вартість послуг, що надаються Клієнту за цим Договором складає 94199,06 грн., що є еквівалентом 3000 Євро, за курсом НБУ на момент підписання цього договору.
Відповідно до п.4.2., 4.3. Договору оплата вартості в розмірі. Визначеному в п.4.1. даного Договору, сплачується Клієнтом Посереднику лише у випадку невиконання зобов`язань Клієнта за цим Договором та/або п.п.4.2.2. протягом дії трудового контракту: у разі виявлення факту перебування Клієнта в робочий час у стані алкогольного або наркотичного сп`яніння; відсутності на робочому місці без поважних причин та інші випадки порушення Клієнтом трудової дисципліни; звільнення з роботи в країні працевлаштування до закінчення трудового контракту з ініціативи Клієнта. Оплата вартості послуг за цим Договором здійснюється в національній валюті на поточний рахунок посередника в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на день платежу протягом 5 банківських днів з дати розірвання трудового договору.
Порядок прийому-передачі послуг посередництва у працевлаштуванні за кордоном встановлений в розділі 5 Договору від 06.08.2018 року. Так, відповідно до п.5.1. Договору, прийняття наданих послуг здійснюється шляхом підписання обома сторонами акту здачі-приймання наданих послуг, який підписують Сторони в день надання послуги, та який є невід`ємною частиною Договору. В акті здачі-приймання наданих послуг зазначається найменування (вид) послуги та вартість послуги, яка надана Клієнту. В п.5.2. Договору встановлено, що у випадку, якщо Клієнт не підписує акт здачі-приймання наданих послуг, він повинен протягом 3 календарних днів із моменту його отримання надати Посереднику вмотивовану письмову відмову. Відповідно до п.5.3., у випадку не підписання Клієнтом акту здачі-приймання наданих послуг без вмотивованої відмови протягом 3 календарних днів, акт вважається підписаним, а послуги - вважаються наданими повністю та відповідної якості, та підлягають оплаті в розмірі та в порядку, визначеному даним Договором та актом здачі-приймання послуг.
В п.6.4 Договору встановлено, що у разі невиконання Клієнтом свого зобов`язання по сплаті винагороди за надані за цим Договором послуги в порядку та на умовах, визначених в п.п.4.1.-4.3. даного Договору, Посередник вправі звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису нотаріуса на даному Договорі. Виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, є підставою для примусового виконання умов даного Договору.
Відповідно до п.п.6.6 Договору, у разі відмови Клієнта від даного Договору на будь-якому етапі його виконання, розуміючи, що задля працевлаштування Клієнта за кордоном Посередник поніс суттєві грошові витрати по наданню послуг, вказаних в п.1.1., п.1.2. даного Договору, Сторони погодилися, що у момент припинення даного договору у Клієнта виникає зобов`язання сплатити Посереднику винагороду за фактично надані ним послуги.
В п.п.6.7. Договору встановлено, що у разі несплати Клієнтом грошових коштів, які передбачені п.6.5., п.6.6. даного Договору, посередник вправі звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису нотаріуса на даному Договорі. Виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, є підставою для примусового виконання умов даного Договору.
Відповідно до п.7.1, Договір вступає в силу з моменту підписання обома Сторонами та нотаріального посвідчення, діє до повного виконання своїх договірних зобов`язань, а саме до дати початку роботи Клієнта на підставі трудового договору у іноземного роботодавця, послуги з працевлаштування у якого були надані Клієнту за цим Договором, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань.
Відповідно до п.7.2, Договір може бути розірваний за домовленістю сторін, або у випадках, передбачених Законом та даним Договором. (а.с. 17-19).
З огляду на наведене, між ТОВ «РОВАС Україна» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання посередницьких послуг з працевлаштування за кордоном від 06.08.2018 року, який містить всі істотні умови для відповідного договору, який вважається укладеним з моменту посвідчення його приватним нотаріусом.
В ст.526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов`язання. Так, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В ч.2 ст.526 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до положень ст.527 ЦК України, Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.
В ст. 545 ЦК України передбачено порядок підтвердження виконання зобов`язання.
Так, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Відповідно до положень ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
В ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В обґрунтування виконання своїх зобов`язань за Договором про надання посередницьких послуг з працевлаштування за кордоном від 06.08.2018 року представником відповідача ТОВ «РОВАС Україна» було надано:
1) Акт від 02.12.2018 року прийому передачі наданих послуг до Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, який був підписаний лише Посередником директором ТОВ «РОВАС Україна» Щербіна К.Є .
2) Акт про відмову від підписання Акту прийому-передачі наданих послуг від 02.10.2018 року, складений т.в.о. директора ЗАТ «КАМІДА» Дануте Йанерикайте та представником ТОВ «РОВАС Україна» Линас Малишко в приміщенні офісу ЗАТ «Каміда» за адресою Литовська Республіка, м. Каунас, вул.. Йовару, за змістом якого ОСОБА_1 було запропоновано підписати 2 екземпляра акта прийома-передачі наданих послуг на підтвердження надання йому послуг як Клієнту згідно з Договором про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, оскільки ОСОБА_1 уклав трудовий договір з роботодавцем ЗАТ «КАМІДА» від 02.10.2018 року з додатком №1 про прибуття до місця роботи 02.10.2018 року. Проте ОСОБА_1 відмовився підписати Акт від 02.10.2018 року прийома-передачі наданих послуг до Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року. При цьому ОСОБА_1 було проінформовано про положення статті 5 Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, щодо правових наслідків відмови від підписання Акта прийому-передачі наданих послуг.
3) Акт прибуття працівника від 02.10.2018 року, підписаний представником роботодавця та працівником ОСОБА_1 (додаток №1до Трудового договору №1008, укладеного між ЗАТ «КАМІДА» та ОСОБА_1 ), яким підтверджено, що 02.10.2018 року ОСОБА_1 прибув до місця роботи, щоб приступити до роботи 03.10.2018 року.
Суду не було подано обґрунтовану письмову відмову ОСОБА_1 про підстави не підписання ним 02.10.2018 року акту прийому-передачі послуг ТОВ «РОВАС Україна» на виконання Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, яку за умовами п.5.2. Договору він зобов`язаний був надати Посереднику в строк протягом 3 календарних днів з моменту отримання відповідного акту, тобто до 05.10.2018 року.
З пояснень позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні вбачається, що ТОВ "РОВАС Україна" не пропонував йому підписати акт прийому-передачі послуг на підтвердження виконання своїх зобов`язань по Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, а він не подавав посереднику ТОВ «РОВАС Україна» письмової відмови від підписання акту прийому-передачі послуг, наданих за оскаржуваним Договором, хоча він добровільно приступив до роботи в Литовській Республіці за трудовим договором, укладеним за посередництва ТОВ «РОВАС Україна».
Згідно ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 34-35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12-ц зроблено висновок, що поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.
Аналізуючи наведені положення п.1.1., 1.2., п.7.1. Договору про надання посередницьких послуг з працевлаштування за кордоном від 06.08.2018 року, щодо предмету договору, строку його дії, а саме до дати початку роботи Клієнта ОСОБА_1 на підставі трудового договору у іноземного роботодавця, послуги з працевлаштування у якого були надані Клієнту за цим Договором, положення п.5.1., п.5.2. Договору щодо прийняття Клієнтом послуг за цим Договором, вимоги ст.212, ст.527, ст.545 ЦК України, суд вважає, що Посередник ТОВ «РОВАС Україна» виконав належним чином свої зобов`язання перед Замовником ОСОБА_1 за Договором про надання посередницьких послуг з працевлаштування за кордоном від 06.08.2018 року, порядок прийому-передачі цих послуг виконано з дотриманням положень цього Договору.
За таких обставин, суд вважає встановленим, що зобов`язання Посередника ТОВ «РОВАС Україна» перед Клієнтом ОСОБА_1 за Договором про надання посередницьких послуг з працевлаштування за кордоном від 06.08.2018 року припинено виконанням, проведеним належним чином, що відповідає положенням ст. 599 ЦК України.
Доводи ОСОБА_1 про порушення ТОВ «РОВАС Україна» виконання зобов`язання за Договором про надання посередницьких послуг з працевлаштування за кордоном від 06.08.2018 року - не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджені доказами, які були подані суду сторонами на виконання свого обов`язку довести обставини, на які вони посилаються. (ст. 81 ЦПК Україна).
Так, з матеріалів справи вбачається, що Посередник ТОВ «РОВАС Україна» виконав посередницькі, інформаційно-консультативні дії, визначені положеннями п.1.2., 2.1 Договору про надання посередницьких послуг з працевлаштування за кордоном від 06.08.2018 року, що об`єктивно підтверджено фактичними обставинами, а саме, що ОСОБА_1 пройшов в Литовській Республіці навчання для водіїв транспортного засобу, пройшов медичний огляд та отримав медичну картку, отримав трудову візу, добровільно уклав з іноземним роботодавцем ЗАТ «КАМІДА» безстроковий трудовий договір №1008 від 31.08.2018 року, прибув на робоче місце 02.10.2018 року в м. Каунас Литовської Республіки, а також 03.10.2018 року приступив до виконання трудових обов`язків, що відповідно до положень п.7.1. Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року фактично і є моментом припинення зобов`язань Посередника ТОВ «РОВАС Україна» за цим договором.
З огляду на необгрунтованість відмови від підписання ОСОБА_1 02.10.2018 року акту прийому-передачі послуг, враховуючи презумпцію правомірності правочину - п.5.3, п.7.1. Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, при тому що 03.10.2018 року він фактично приступив до роботи за кордоном за трудовим договором, укладеним за посередництва ТОВ «РОВАС Україна», суд не вбачає такою, що підтверджує невиконання ТОВ «РОВАС Україна» своїх зобов`язань за цим Договором, що відповідає положенням ст.212, ст.526, ст.527, ст.531, ст.545 ЦК України.
Виконання посередником ТОВ «РОВАС Україна» своїх обов`язків за договором про надання посередницьких послуг від 06.08.2018 року підтверджується тим, що 31.08.2018 року між роботодавцем ЗАТ «КАМІДА» з Литовської Республіки та ОСОБА_1 укладено трудовий договір №1008, за умовами якого ОСОБА_1 прийнятий на роботу до ЗАТ «КАМІДА» на посаду водія міжнародних вантажних перевезень. Трудовий договір безстроковий.
Згідно з п.3 Трудового договору, Роботодавець зобов`язався платити Робітнику мінімальну погодинну ставку, встановлену урядом Литовської республіки, застосовуючи коефіцієнт підвищення годинної ставки в розмірі 1,3, пропорційно кількості відпрацьованих протягом місяця робочих годин + 0,1 євро. За понаднормову роботу і роботу в нічний час платити відповідно до вимог КЗпП.
Заробітну плату платити один раз на місяць шляхом банківського переказу на особистий рахунок або виплати готівкою в касі підприємства: заробітна плата - через 10 робочих днів.
Сторони також домовилися, що якщо службове відрядження в Литві триває не більше одного робочого дня, добові за службове відрядження Працівникові можуть не бути виплачені. Під час відрядження Працівникові сплачується 50% від суми добових, встановлених правовими актами. З урахуванням умов конкретного відрядження, на розсуд Роботодавця може бути виплачена сума добових, що перевищує 50%.
Згідно з п.4 Трудового договору, ОСОБА_1 було встановлено іспитовий термін 3 місяці з метою перевірки придатності Робітника до роботи за цим Трудовим договором.
Згідно з п.5 Трудового договору, встановлюється наступна норма робочого часу: Робочі години - 25 робочих годин в тиждень. Застосовується підсумований облік робочого часу. При виникненні у Роботодавця необхідності, Працівник згоден працювати і понад зазначені години. Працівник працює за робочим графіком.
Сторони домовилися, що відпрацьований працівником час, який перевищує неповний робочий час, але не перевищує 48 годин на тиждень і 12 годин протягом робочого дня (зміни), а також в період підсумованого обліку робочого часу не перевищує закріпленого КЗпП нормального робочого часу (8 робочих годин в день і 40 робочих годин на тиждень), не є і не може трактуватися як надурочний і оплачується як нормальний робочий час. Роботодавець платить Працівникові за фактично відпрацьовані працівником години, но встановлено п.3 КЗпП.
Згідно з п.7 Трудового договору, порядок надання щорічної відпустки, тривалість і умови оплати встановлюються відповідно до положень КЗпП Литовської Республіки. Надається за попередньою письмовою згодою.
Згідно з п.9 Трудового договору, якщо працівник не може виконувати роботу в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших причин, він повинен особисто або через інших осіб, якомога швидше, але не пізніше початку першого дня відсутності на робочому місці, повідомити свого безпосереднього керівника про неявку на роботу, причини неявки та прогнозований термін відсутності на роботі. Працівник зобов`язаний в найкоротші строки надати Роботодавцю встановлені правовими актами документи, в обґрунтування поважності причини неявки на роботу. Якщо Працівник не повідомить про неявку протягом 1 робочого дня, це вважається грубим порушенням трудових обов`язків. (а.с. 26-29).
02.10.2018 року між роботодавцем ЗАТ «КАМІДА» та робітником ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, договір про конфіденційність, угода про не конкурування. 03.10.2018 року сторони Трудового договору ЗАТ «КАМІДА» та ОСОБА_1 склали акт прийома-передачі керівництва праці водія. (а.с.30-41).
02.10.20218 року ОСОБА_1 подав ЗАТ «КАМІДА» заяву про прийняття на роботу на посаду подія міжнародних перевезень. (т.2 ст.185).
03.10.2018 року ОСОБА_1 почав роботу у ЗАТ «КАМІДА» на посаді водія, що підтверджено наказом т.в.о. директора підприємства про звільнення робітника із займаної посади від 12.12.2018 року.
Договір про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року вступає в силу з моменту підписання обома Сторонами та нотаріального посвідчення, діє до повного виконання своїх договірних зобов`язань, а саме до дати початку роботи Клієнта на підставі трудового договору у іноземного роботодавця, послуги з працевлаштування у якого були надані Клієнту за цим Договором, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань. (п.7.1 Договору).
За таких обставин суд вважає, що ТОВ «РОВАС Україна» виконало свої зобов`язання перед ОСОБА_1 , встановлені в розділі 1, п.1.2, п.2.1. Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, оскільки 31.08.2018 року між ЗАТ «КАМІДА» та ОСОБА_1 укладено безстроковий трудовий договір №1008, за умовами якого ОСОБА_1 прийнятий на роботу до ЗАТ «КАМІДА» на посаду водія міжнародних вантажних перевезень.
Суд критично відноситься к твердженням ОСОБА_1 про те, що за умовами Трудового договору від 31.08.2018 року встановлено оплату його праці менше мінімальної оплати праці, визначеної законодавством Литовської Республіки, оскільки такі твердження спростовуються п.3 Трудового договору, за умовами якого Роботодавець зобов`язався платити Робітнику мінімальну погодинну ставку, встановлену урядом Литовської республіки, застосовуючи коефіцієнт підвищення годинної ставки в розмірі 1,3, пропорційно кількості відпрацьованих протягом місяця робочих годин + 0,1 євро. Також встановлено за понаднормову роботу і роботу в нічний час платити відповідно до вимог КЗпП.
Не виплата добових або оплата добових в розмірі 50% від суми добових, встановлених правовими актами Литовської республіки, стосується виконання службових обов`язків водія з перевезення вантажу на території Литовської Республіки, яке триває не більше одного робочого дня. (п.3 Трудового договору).
Суд критично відноситься к твердженням ОСОБА_1 про невиконання посередником ТОВ «РОВАС Україна» своїх зобов`язань за Договором про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року. А саме, що ТОВ «РОВАС Україна» не роз`яснив йому умови укладеного ним із ЗАТ «КАМІДА» Трудового договору від 31.08.2018 року, яким було суттєво порушено право на оплату праці для ОСОБА_1 , оскільки за цим трудовим договором розмір доходу встановлений нижче ніж обумовлено в п.1.1.4. Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, було суттєво порушено право на відпочинок для ОСОБА_1 , оскільки він мав працювати понаднормово і за це йому не виплачувались передбачені законом кошти.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він не розумів підписаний ним трудовий договір, який складений двома мовами: литовською та російською, - є безпідставними. Так, розуміння ОСОБА_1 російської мови підтверджено написаними ними особисто заявами на російській мові (т.2 а.с.183, 185), його виступами в суді на російській мові, виступом його представника ОСОБА_2 в суді на російській мові, щодо чого він не заперечував.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 не надав належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження оплати його праці на посаді водія ЗАТ «КАМІДА» в розмірі менше мінімальної погодинної ставки, встановленої Законодавством Литовської Республіки, чи нижче ніж 800 Євро, як обумовлено в Договорі про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року. А у суду відсутні відомості з офіційних джерел про розмір мінімальної ставки оплати праці в Литовській Республіці в 2018 році.
Оскільки посередницькі договори є договорами про надання послуг, предметом їх є дії нематеріального характеру (юридичні та/або фактичні). А характерними ознаками нематеріальних послуг як предмета зобов`язання з надання послуг є: по-перше, те, що діяльність послугодавця не виражається в речовому результаті, по-друге, те, що послугодавець не гарантує досягнення передбачуваного результату.
З огляду на наведене, оскільки правовідносини, які виникли між сторонами процесу ОСОБА_1 та ТОВ «РОВАС Україна» виникли з правовідносин щодо виконання Договору про надання послуг посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, тому умови п. 1.1. Договору щодо розміру доходу в перші два місяці після підписання трудового договору є предметом договору, який є бажаним для Замовника результатом діяльності Посередника, але не гарантованим досягненням передбачуваного результату.
До особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи належить право на вибір роду занять (ст. 312 ЦК України).
Так, фізична особа має право на вибір та зміну роду занять. Фізичній особі може бути заборонено виконувати певну роботу або обіймати певні посади у випадках і в порядку, встановлених законом. Використання примусової праці забороняється.
Умови п. 1.1. Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном щодо розміру доходу в перші два місяці після підписання трудового договору є предметом договору, який обумовлює бажаний для Замовника результат діяльності Посередника, але не є гарантованим досягненням передбачуваного результату, не входить до переліку дій та зобов`язань, які згідно з п.1.2. та п.2.1. Посередник зобов`язаний виконати.
Суд вважає, що ОСОБА_1 , підписавши із ЗАТ «КАМІДА» трудовий договір №1008 від 31.08.2018 року, добровільно реалізував своє особисте немайнове право на вибір роду занять, що забезпечує його соціальне буття, а також шляхом виконання дій (приступив фактично до роботи) визнав припиненими зобов`язання ТОВ «РОВАС Україна» щодо посередницьких послуг з працевлаштування його за кордоном у зв`язку з їх виконанням.
Вказаний трудовий договір не оскаржений ОСОБА_1 , тому діє презумпція його правомірності.
Зі аналізу поданих суду доказів вбачається, що ЗАТ «КАМІДА» сплатив безпосередньо ОСОБА_1 350 Євро 14.11.2018 року, 245,34 Євро 15.11.2018 року. Також ЗАТ «КАМІДА» сплатив 24.10.2018 року ОСОБА_6 300 Євро з призначенням платежу як добові ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що за залишення ОСОБА_1 ввіреного йому транспортного засобу в аеропорту Франкфурта та невиконання поставленого роботодавцем завдання, ЗАТ «Каміда» спричинені збитки 2942,60 Євро, без врахування претензій від клієнта. (а.с.201-202).
Після підписання 31.08.2018 року трудового договору між ЗАТ «Каміда» та ОСОБА_1 , останній власноручно написав заяву від 25.05.2018 року про відрахування грошових сум з його заробітної плати за отримані ним штрафи та спричинені збитки. Також 02.10.2018 року між ЗАТ «Каміда» та ОСОБА_1 було підписано договір про повну матеріальну відповідальність.
ОСОБА_1 не зазначав, що оплатив ЗАТ «Каміда» будь-які грошові кошти на відшкодування вказаної шкоди. ОСОБА_1 не вказував, що оскаржував дії ЗАТ «Каміда» про не виплату йому заробітної плати.
За таких обставин є достатньо обґрунтовані підстави вважати, що заподіяна роботодавцю шкода правомірно могла бути погашена за рахунок заробітної плати працівника, що її спричинив.
Разом з тим слід зазначити, що у ОСОБА_1 не було труднощів з поданням суду доказів про оплату його праці під час роботи водієм ЗАТ «КАМІДА», в тому числі виписок з власного банківського рахунку. В підготовчому засіданні ОСОБА_1 визнав, що навіть не звертався до роботодавця за отриманням інформації про оплату його праці. Наслідки такої процесуальної поведінки були роз`яснені судом. Більш того інтереси ОСОБА_1 в судовому засіданні представляли 3 професійні адвокати, які зобов`язані були представляти його інтереси в суді з дотриманням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, виконати обов`язок доказування доводів, викладених у позові.
При укладенні Договору від 06.08.2018 року, оговорюючи надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном з доходом в перші два місяці роботи по 800 Євро, Посередник не міг такої поведінки Клієнта та спричинення ним вказаної шкоди роботодавцю, яка за договором повної матеріальної відповідальності повинна бути ним відшкодована.
З огляду на наведене, суд не вбачає підстав вважати, що ТОВ «РОВАС Україна» не виконав свої зобов`язання за Договором про надання послуг посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, в тому числі п.1.1.4. про бажаний дохід при отриманні послуг посередництва у працевлаштуванні в Литовській Республіці.
Так, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). (ст. 610 ЦК України) .
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. (ст.611 ЦК України).
В ст. 907 ЦК України встановлено, що Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
В ст. 651 ЦК України наведено загальні підстави для розірвання договору.
Так, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним.
Правові наслідки розірвання договору наведені в ст.653 ЦК України.
Так, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
У разі розірвання договору зобов`язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов`язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо договір розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Відповідно до ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.
Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.
Оскільки з аналізу поданих суду доказів встановлено, що при укладенні Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року не було допущено істотних порушень умов Договору, що ТОВ «РОВАС Україна» виконало в повному обсязі свої зобов`язання перед ОСОБА_1 , визначені у вказаному Договорі, таким чином зобов`язання ТОВ «РОВАС Україна» припинені за вказаним договором, то відсутні підстави, передбачені ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст. 651 ЦК України, для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.
Посилання у мотивувальній частині позову на положення ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» щодо визнання недійсними умов договорів, які обмежують права споживача, - не є правовою підставою для розгляду позовної вимоги про розірвання договору, що відповідно до положень ст.189 ЦПК України було роз`яснено судом в підготовчому засіданні на виконання завдання підготовчого провадження, яким серед інших є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог. В підготовчому засіданні позивач та його представник підтримали позов в поданій редакції, просили розглянути та задовольнити саме позовні вимоги про розірвання договору.
Визнання договору недійсним та розірвання договору - є взаємовиключними позовними вимогами.
Позивач ОСОБА_1 не вказував предметом свого позову визнання недійсним Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року чи його окремих положень.
За таких обставин, оцінюючи положення вказаного Договору, суд виходив з презумпції правомірності правочину.
Стосовно вимог позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ТОВ «РОВАС Україна» матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої заробітної плати 1000 Євро та моральної шкоди в розмірі 90000 грн., суд керувався наступними положеннями Закону.
В ст. 623 ЦК України встановлені підстави для відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання.
Так, Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Отже, підставою для такої відповідальності, як відшкодування збитків, - є порушення зобов`язання.
В ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Враховуючи, що ТОВ «РОВАС Україна» виконав свої зобов`язання за Договором про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, тому відсутні підстави встановлені ст. 623 ЦК України для відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання.
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ТОВ «РОВАС Україна» не було укладено трудового договору. Тому вимога ОСОБА_1 до ТОВ «РОВАС Україна» про стягнення недоотриманої заробітної плати - заявлена до неналежного відповідача, заподіяння матеріальної шкоди яка складється з упущеної вигоди в розмірі недоотриманої заробітної плати - не підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами, а тому відповідно з цих підстав слід відмовити в її задоволенні..
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
В ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Оскільки з аналізу поданих суду доказів встановлено, що ТОВ «РОВАС Україна» не було допущено істотних порушень своїх зобов`язань при виконанні Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, тому відсутні підстави вважати, що з вини ТОВ «РОВАС Україна» було заподіяно моральну шкоду ОСОБА_1 . А відповідно суд не вбачає підстав, визначених в ст.23, 1167 ЦК України, для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «РОВАС Україна» моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «РОВАС Україна» про розірвання Договору про наданя послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Разом з тим судом встановлено, що ОСОБА_1 не виконав свого обов`язку за Договором про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року щодо оплати наданих Посередником ТОВ «РОВАС Україна» послуг.
30.11.2018 року керівник транспорту ОСОБА_7 повідомив директора ЗАТ «КАМІДА» про те, що водій ОСОБА_1 та стажер ОСОБА_8 29.11.2018 року на тягачі KMD433 вивантажились в аеропорту Цюріха та поїхали до місця навантаження, що знаходиться на Фруар. Водії запізнилися, і тому навантаження було перенесено на 30.11.2018 року о 06 год. 00 хв. О 20 год. 40 хв. було отримано останнє повідомлення про зупинку. Вранці 30.11.2018 року тягач KMD433 був знайдений в аеропорту Франкфурта, оскільки водії залишили його на паркувальному майданчику для легкових автомобілів. Вартість паркування склала 168 Євро, ключі були залишені в середині тягача, телефони обох водіїв були відключені. Таким чином підприємству нанесені збитки 2942,60 Євро, без врахування претензій від клієнта. (т.1 а.с. 201-202).
12.12.2018 року членами комісії з працівників ЗАТ «КАМІДА» складено акт про те, що 12.12.2018 року водій ОСОБА_1 12.12.2018 року не з`явився в офіс підприємства та не розписався в документі про рейс. ОСОБА_1 був звільнений по п.1 ч.5 ст.58 КЗпП ЛР (за неявку на робоче місце, оскільки від нього в компанію не надходило жодних документів з проханням про звільнення за власним бажанням. (т.2 а.с.24).
Наказом т.в.о.директора ЗАТ «КАМІДА» від 12.12.2018 року ОСОБА_1 звільнений з посади водія міжнародних вантажних перевезень на підставі п.1 ч.2 ст.58 КЗпП Литовської Республіки у зв`язку з грубим порушенням посадових обов`язків. (т.1 а.с.200, т.2 а.с.23).
На вказаному наказі т.в.о.директора ЗАТ «КАМІДА» від 12.12.2018 року про звільнення відсутній підпис ОСОБА_1 на підтвердження ознайомлення з ним.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повідомив, що не був обізнаний про своє звільнення, не оскаржував наказ про звільнення його з посади водія ЗАТ «КАМІДА».
Зазначені в позові обставини про те, що роботодавець ЗАТ «КАМІДА» надав ОСОБА_1 відпустку тривалістю більше 2,5 місяців за період роботи близько 2 місяців під час обумовленого Трудовим договором 3-х місячного іспитового строку - не підтверджені відповідним наказом чи письмовою угодою, як передбачено п.7 Трудового договору, суперечать умовам Трудового договору.
Хоча в позові сказано, що ОСОБА_1 передав відповідальній особі ЗАТ «КАМІДА» ввірений йому вантажний автомобіль, за збереження якого на нього покладено повну матеріальну відповідальність, проте на підтвердження вказаного факту суду не було подано відповідного акту прийому-передачі чи будь-яких інших доказів.
07.03.2019 року ТОВ «РОВАС Україна» направило ОСОБА_1 вимогу від 28.02.2019 року про сплату винагороди впродовж 5 днів з моменту отримання цієї вимоги в розмірі 92201,88 грн. за Договором про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, укладеним між ним 06.08.2018 року. В обґрунтування вимоги ТОВ «РОВАС Україна» посилались на п. 4.1, п.4.2., п.2.1. Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, оскільки ТОВ «РОВАС Україна» виконало свої обов`язки за вказаним договором в повному обсязі, проте 12.12.2018 року ОСОБА_1 був звільнений з посади водія міжнародних перевезень ЗАТ «КАМІДА» у зв`язку з порушенням посадових обов`язків, а саме відсутністю водія на робочому місці (п.1 ч.2 ст.58 КЗпП ЛР). (т.1 а.с.20, т.2 а.с.87-88).
Позивач ОСОБА_1 визнав, що отримав вимогу ТОВ «РОВАС Україна» від 28.02.2019 року про сплату винагороди за Договором про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, на яку одразу надав відповідь.
Позивач ОСОБА_1 03.04.2019 року направив ТОВ «РОВАС Україна» відповідь на вимогу про сплату винагороди. ОСОБА_1 відмовився сплатити ТОВ «РОВАС Україна» винагороду в розмірі 92201,88 грн. за Договором про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, укладеним між ним 06.08.2018 року. В обґрунтування ОСОБА_1 зазначив, що не порушував трудове законодавство Литовської Республіки, був відсутній на робочому місці з поважних причин, оскільки за домовленістю з роботодавцем ЗАТ «КАМІДА», відпрацювавши 2 місяці, перебував у відпустці. ОСОБА_1 дізнався про звільнення його з посади водія ЗАТ «КАМІДА» у зв`язку з відсутністю на робочому місці, отримавши вимогу ТОВ «РОВАС Україна» про сплату винагороди за надані послуги. Також ОСОБА_1 вказував на порушення роботодавцем ЗАТ «КАМІДА» його права на оплату праці, оскільки за умовами договору роботодавець за відпрацьовані 2 місяці роботи мав оплатити йому заробітну плату менше, ніж розмір мінімальної заробітної плати Литовської Республіки. За весь відпрацьований час ОСОБА_1 так і не отримав заробітної плати від ТОВ «РОВАС Україна». (а.с. 21).
Ані суду, ані нотаріусу не подано докази на підтвердження дати вручення ОСОБА_1 вимоги ТОВ «РОВАС Україна» від 28.02.2019 року, відправлену йому поштовим зв`язком 07.03.2019 року, про сплату винагороди за Договором про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, що має суттєве значення для встановлення строку сплати ТОВ «РОВАС Україна» винагороди, яка за змістом цієї вимоги рахується впродовж 5 днів з моменту її отримання в розмірі 92201,88 грн.
ТОВ «РОВАС Україна» надано довідку про понесені ним витрати за Договором про надання ОСОБА_1 послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, посвідченим приватним нотаріусом 06.08.2018 року. (а.с.198-199).
22.03.2019 року ТОВ «РОВАС Україна» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черкасової Н.Б. із заявою, в якій просив вчинити виконавчий напис на Договорі про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, посвідчений 06.08.2018 року приватним нотаріусом Черкасовою Н.Б., для звернення у безспірному порядку стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОВАС Україна» в розмірі 92201,88 грн. До заяви додано установчі документи, виписки по рахунку ТОВ «РОВАС Україна» в АТ КБ «ПриватБанк» за період з 03.12.2018 року по 22.03.2019 року на підтвердження факту, що ОСОБА_1 не оплатив послуги Посередника, надані за Договором про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року (т.2 а.с.2-38).
22.03.2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черкасова Н.Б. вчинила виконавчий напис на Договорі про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, посвідчений 06.08.2018 року приватним нотаріусом, за яким у безспірному порядку звернуто стягнення заборгованості, строк сплати якої настав 19.12.2018 року, в розмірі 92201,88 грн. з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОВАС Україна». Виконавчий напис набрав чинності з дати його реєстрації в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, тобто з 22.03.2019 року. (а.с.22).
Постановою державного виконавця Крюківського віділу державної виконавчої служби м.Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Яременка О.О. від 11.05.2019 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого напису №1170, виданого 22.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкасовою Н.Б. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОВАС Україна» заборгованості в розмірі 92201,88 грн. (а.с.23).
Постанова державного виконавця Крюківського віділу державної виконавчої служби м.Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Яременка О.О. про відкриття виконавчого провадження від 11.05.2019 року була направлена боржнику ОСОБА_1 , що підтверджено супровідним листом №20581 від 11.05.2019 року. (а.с.23).
При вирішенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним та таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Черкасової Н.Б. від 22.03.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОВАС Україна» заборгованості в розмірі 92201,88 грн. за надані послуги, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 вказував, що 22.03.2019 року на час вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкасовою Н.Б. виконавчого напису за заявою ТОВ «РОВАС Україна» у розпорядженні нотаріуса не було усіх необхідних документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, а також нотаріусом не були дотримані вимоги законодавства, яке регулює порядок вчинення виконавчих написів на документах, які свідчать про безспірність заборгованості, внаслідок чого було порушено його матеріальні права.
Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Так, відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, для одержання виконавчого напису на підставі нотаріально посвідченого договору, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1цього переліку) подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 року (справа №645/1979/15-ц, провадження №14-706цс19) зазначено, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.03.2019 року (справа №137/1666/16-ц провадження №14-84цс19) зазначено, що для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Так, дослідивши умови Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні від 06.08.2018 року, суд звернув увагу, що в п. 5 Договору передбачено порядок здачі-приймання послуг шляхом підписання акту, який є невід`ємною частиною договору. За таких обставин ТОВ «РОВАС Україна» з метою доведення безспірності вимог повинен був надати нотаріусу для вчинення виконавчого напису не лише договір про надання послуг, а і його невід`ємну частину -акт здачі-приймання наданих послуг.
Натомість з відповіді приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черкасової Н.Б. встановлено, що заявником не надався зазначений акт до документів, на підставі яких було вчинено оскаржений виконавчий напис.
Не подав ТОВ «РОВАС Україна» приватному нотаріусу і засвідчену копію ліцензії на провадження ним господарської діяльності з надання послуг посередництва у працевлаштуванні за кордоном, чинної на момент укладення відповідного договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року, та наказу уповноваженого органу про її видачу, для перевірки нотаріусом безспірності заборгованості за договором.
Крім того, в даному випадку значення має саме факт подання приватному нотаріусу такого акту та ліцензії на надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном для одержання виконавчого напису як невід`ємну частину договору та документ, що підтверджує право заявника займатися відповідною діяльністю та безспірність заборгованості боржника.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий же правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).
Також суд прийшов до висновку щодо недоведеності ТОВ «РОВАС Україна» безспірності заборгованості, оскільки за умовами п. 4.1 Договору від 06.08.2018 року загальна вартість послуг (винагорода Посередника) складає 94199,06 грн., що є еквівалентом 3000 Євро, за курсом НБУ на момент підписання договору. Натомість виконавчим написом звернуто стягнення на грошові кошти у розмірі 92201,88 грн.
Втім, в матеріалах справи відсутні відповідні розрахунки з нормативним обґрунтуванням та з посиланням на відповідні умови укладеного раніше договору. Вбачається, що зазначені документи також не було надано нотаріусу.
Крім цього, слід звернути увагу, що п. 4.2 Договору передбачено, що у разі розірвання трудового договору, укладеного Клієнтом з роботодавцем в Литовській Республіці за сприянням Посередника на підставі даного Договору, Клієнт приймає на себе зобов`язання сплатити Посереднику винагороду за послуги в розмірі, передбаченому п. 4.1 даного Договору.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що оплата винагороди Посередника за даним Договором здійснюється в національній валюті України на поточний рахунок Посередника в еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ на день платежу, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати розірвання трудового договору, тобто станом на 19.12.2018 року.
Проте, з копії вимоги про сплату винагороди, яка була надана приватному нотаріусу, вбачається, що розмір винагороди ТОВ «Ровас Україна» визначило в еквіваленті за курсом НБУ станом на 22.03.2019 року (т. 2 а.с. 2). Враховуючи, що ТОВ «Ровас Україна» посилається на розірвання трудового договору ОСОБА_1 із ЗАТ «KAMIDA» 12.12.2018 року, суд констатує, що сума визначена з порушенням п. 4.3 Договору.
Також, не можуть бути прийняті доводи представника відповідача про беспірність настання права вимоги за договором про надання посередницьких послуг з працевлаштування за кордоном, оскільки ОСОБА_1 не був ознайомлений з наказом про звільнення з посади водія ЗАТ «Каміда» від 12.12.2018 року. Нотаріусу не було подано підтвердження про отримання ОСОБА_1 вимоги ТОВ «РОВАС Україна» від 28.02.2019 року оплатити надані послуги за договором посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року в строк 5 днів з моменту отримання цієї вимоги, що мало істотне значення для перевірки нотаріусом настання строку виконання зобов`язання та його безспірності.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкасовою Н.Б., зареєстрований в реєстрі за № 1170, щодо звернення стягнення на грошові кошти у розмірі 92201,88 грн. як заборгованості за Договором про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 06.08.2018 року з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ровас Україна».
До аналогічного висновку прийшов Запорізькій Апеляційний Суд у постанові від 17.11.2020 року у подібній справі №315/202/20, провадження № 22-ц/807/3255/20.
Враховуючи положення ст.202, 203 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», «Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», за якими вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, що не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. За таких обставин, визнання недійсним виконавчого напису, вчиненого нотаріусом, - є неналежним способом захисту щодо оскарження такої виконавчої дії.
З огляду на наведене, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд визначився з характером спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, встановив обставини справи, внаслідок чого визнав за необхідне частково задовольнити позов ОСОБА_1 , а саме в частині визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, вчиненого нотаріусом. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача ТОВ «РОВАС Україна» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на судовий збір в сумі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОВАС Україна», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Черкасової Н.Б., про захист прав споживача, розірвання договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним та таким, що не підлягає виконанню, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черкасової Наталії Борисівни від 22.03.2019 року, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОВАС Україна» на грошові кошти у розмірі 92201,88 грн. на підставі укладеного ними Договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, посвідченого 06.08.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкасовою Н.Б.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОВАС Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір 768,40 грн.
Інформація про сторони:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 05.02.2019 року органом 5317, місце реєстрації за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "РОВАС Україна" - місцезнаходження м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 4, квартира 23, Ідентифікаційний код юридичної особи 39915431.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 21.05.2021 року.
Суддя Крюківського районного суду
м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.
скопійовано
-
скопійовано
-
