Єдиний унікальний номер справи 333/6361/20

Номер провадження 2/333/889/21

РІШЕННЯ

Іменем України

17 травня 2021 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Стоматова Е.Г., за участю: секретаря судового засідання Артеменко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя, цивільну справу за первісною позовною заявою Комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення та за зустрічною позовною заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61) про захист прав споживачів, про визнання заборгованості безнадійною, -

ВСТАНОВИВ:

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява КП «Водоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Відповідачі користуються послугами КП «Водоканал», але плату за послуги підприємства вносять не в повному обсязі, і тому за період з 01 листопада 2015 року по 30 вересня 2020 року по 31 жовтня 2020 року утворилася заборгованість в сумі 11 478 гривень 08 копійок.

На підставі вищевикладеного позивач просив суд солідарно стягнути ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення в сумі 11 478 гривень 08 копійок за період з 01 листопада 2015 року по 30 вересня 2020 року та, крім того, судовий збір в сумі 2 102 гривня 00 копійок.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2020 року прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. / а.с.16/

11 грудня 2020 року на адресу суду від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що зазначений позов вважає таким, що порушує її права, у зв`язку з чим є неправомірним. Вважає, що відповідач ОСОБА_2 є неналежним відповідачем, оскільки вона вже більше 3-х років не проживає за адресою: АДРЕСА_3 , хоча там зареєстрована. Послугами не користується, договір з КП «Водоканал» не укладала. Щодо заборгованості. Письмовий договір не укладався між сторонами. Як вказано в позовній заяві, заборгованість виникла з 01.08.2011 року, однак, до теперішнього часу КП «Водоканал» не звертався до суду із заявами про стягнення заборгованості. Згідно розрахунку, наданого КП «Водоканал» у позовній заяві, починаючи з березня 2018 року відповідачем систематично, а з січня і по серпень 2020 року, щомісяця проводяться платежі за надані послуги. Тобто фактично заборгованість перед КП «Водоканал» виникла до грудня 2017 року. Зважаючи на зазначене, вважаю, що строк позовної давності на стягнення заборгованості минув. 26.08.2020 року відповідач звернулась до КП «Водоканал» із заявою-вимогою про визнання безнадійною та списання (або анулювання) з її особового рахунку заборгованість по 25.08.2017 року за надані відповідачем послуги, посилаючись на пп.14.1.11 Податкового кодексу України, ст..ст. 256, 157, 261 ЦК України. Враховуючи пропуск КП «Водоканал» без поважних причин строку позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за отриманні послуги з водопостачання та водовідведення включно по 01.07.2017 року, нарахована сума боргу знаходиться поза межами строку позовної давності, а тому не може бути виставлена мені до сплати, оскільки є безнадійною та підлягає списанню з її особового рахунку. Окрім цього, зазначає, що вона є пенсіонеркою за віком, і н ладанний час перебуває в особливо скрутному матеріальному становищі, оскільки на початку року було отримано важку фізичну травму, через яку 23.06.2020 року присвоєно ІІІ групу інвалідності та потребує вживання коштовних лікарських препаратів. /а.с.22-29/

11 грудня 2020 року на адресу суду від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява, в якій позивач за зустрічної позовної заявою просить суд виключити зі складу відповідачів у первісній позовній заяві ОСОБА_2 , яка не проживає за адресою: АДРЕСА_3 , більше 3х років; визнати заборгованість ОСОБА_1 перед КП «Водоканал» за надані послуги з водопостачання та водовідведення включно по грудень 2017 року безнадійною та такою, щодо якої минув строк позовної давності; зобов`язати КП «Водоканал» списати або анулювати з особового рахунку ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення включно по грудень 2017 року. /а.с.30-37/

11 грудня 2020 року на адресу суду від відповідача за первісним позовом - ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву. Зазначає, що зазначений позов вважає таким, що порушує її права, у зв`язку з чим є неправомірним. Вважає, що вона є неналежним відповідачем, оскільки вона вже більше 3-х років не проживає за адресою: АДРЕСА_3 , хоча там зареєстрована. А проживає за адресою: АДРЕСА_4 , разом з чоловіком. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними. Отже, питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами має істотне значення для правильного вирішення спору. За місцем реєстрації вона не проживає, та фактично послугами КП «Водоканал» за місцем реєстрації не користується. У зв`язку з чим вважаю, що її має бути виключно зі списку відповідачів в даній справі. Щодо заборгованості. Письмовий договір не укладався між сторонами. Як вказано в позовній заяві, заборгованість виникла з 01.08.2011 року, однак, до теперішнього часу КП «Водоканал» не звертався до суду із заявами про стягнення заборгованості. Згідно розрахунку, наданого КП «Водоканал» у позовній заяві, починаючи з березня 2018 року відповідачем ОСОБА_1 систематично, а з січня і по серпень 2020 року, щомісяця проводяться платежі за надані послуги. Тобто фактично заборгованість перед КП «Водоканал» виникла до грудня 2017 року. Зважаючи на зазначене, вважає, що строк позовної давності на стягнення заборгованості минув. 26.08.2020 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до КП «Водоканал» із заявою-вимогою про визнання безнадійною та списання (або анулювання) з її особового рахунку заборгованість по 25.08.2017 року за надані відповідачем послуги, посилаючись на пп.14.1.11 Податкового кодексу України, ст..ст. 256, 157, 261 ЦК України. Враховуючи пропуск КП «Водоканал» без поважних причин строку позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за отриманні послуги з водопостачання та водовідведення включно по 01.07.2017 року, нарахована сума боргу знаходиться поза межами строку позовної давності, а тому не може бути виставлена мені до сплати, оскільки є безнадійною та підлягає списанню з її особового рахунку. /а.с.38-42/

17 грудня 2020 року на адресу суду від представника позивача за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) Пармузіна А.С. надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що ознайомившись із відзивами на позовну заяву, вважає, що доводи відповідачів викладені в них є безпідставними та необґрунтованими. Відповідно до п. 3 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року, передбачено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Згідно інформації, наявної в КП «Водоканал» відповідач або члени його родини, з заявою та підтверджуючими документами, щодо не проживання за вказаною адресою, не звертались. Щодо строків позовної давності. Відповідачі користувались послугами, які надаються КП "Водоканал", знали про свій обов`язок оплачувати послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та були обізнані про наявність боргу.

Відповідачі не звертались до підприємства з проханням не надавати послугу з централізованого водопостачання та водовідведення. Відповідно до ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням , особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Відповідачі не спростовують, що користуються послугами водопостачання та

водовідведення та здійснюють оплати за використані послуги (підтверджується розрахунком та не

й спростовується Відповідачами). Таким чином, згідно ст.264 ЦК України, своїми діями Відповідачі переривають перебіг позовної давності.

Щодо виключення з активів підприємства (списання) безнадійної дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Згідно ст. 267 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі,зробленою до винесення ним рішення. Отже, позовна давність є строком для пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права. Отже, до вирішення спору по суті,мне має правових підстав для перерахунку суми боргу з підстав спливу терміну позовної давності. /а.с.47-49/

05 лютого 2021 року на адресу суду від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в котрих зазначила, що вважає представник позивача пропустив строк позовної давності та подав позовну заяву після спливу строку. Відповідно до розрахунку наданого КП «Водоканал» у позовній заяві,починаючи з листопада 2017 року і по вересень 2020 року нараховані до сплати загалом за вказаний період 15096 гривень. Як зазначено в тому ж розрахунку, за цей же період сплачено 16 253 гривні 34 копійки. Тобто за останні три роки повністю сплачено рахунки за надані послуги. А фактично заборгованість перед КП «Водоканал», за стягненням якої звернувся до суду, виникла до листопаду 2017 року. У задоволені позову відмовити повністю. /а.с.56-65/

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2021 року зустрічну позовну заяву було залишено без руху та надано строк позивачу за зустрічним позовом (відповідачу за первісним позовом) строк для усунення недоліків. /а.с.75/

10 березня 2021 року на адресу суду від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 надійшла уточнена зустрічна позовна заява. /а.с.79-91/

31 березня 2021 року на адресу суду від представника позивача за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) Пармузіна А.С. надійшла уточнена позовна заява.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи наведені в обґрунтування уточненої позовної заяви, відповіді на відзив. Просив задовольнити позовні вимоги та відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви.

В судове засідання відповідач - ОСОБА_1 не з`явилась, але надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримує доводи наведенні в обґрунтування відзиву, письмових пояснень.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заперечувала, щодо задоволення позовних вимог, просила відмовити, підтримала доводи наведенні в обґрунтування відзиву.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, вислухавши думку представника позивача, відповідача, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відносини з приводу надання фізичним особам послуг з постачання питної води та водовідведення регулюються ст.ст. 19 - 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (далі Правила), Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Житловим Кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Постачання фізичним особам питної води та водовідведення за загальним правилом має здійснюватися на підставі договору про надання цих послуг.

Разом з тим, фактичне надання цих послуг і відкриття особового рахунку на ім`я споживача слід вважати фактичним укладанням договору на умовах, передбачених Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», а також Правилами.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20, ч.1-2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами та вноситься у встановлені строки.

За рішенням Запорізької міської ради № 546 від 28.10.1999, збирання абонентської плати з населення за водокористування та водовідведення проводиться окремо від інших комунально-побутових послуг, а функції зі збору платежів з населення передано КП «Водоканал».

У відповідності до п. 18 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» державна політика у сфері питної води та питного водопостачання базується на принципах: науково обґрунтованого нормування якості питної води, нормативів її споживання та формування тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення; відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у сфері питної води та питного водопостачання; додержання єдиних правил, норм і стандартів усіма суб`єктами відносин у цій сфері тощо.

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат та повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об`єктів централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Статтею 6 Закону України від 3 грудня 1990 року № 507-ХІІ «Про ціни та ціноутворення» (далі - Закон № 507-ХІІ) передбачено, що крім вільних цін і тарифів у народному господарстві застосовуються також державні фіксовані та регульовані ціни. При цьому застережено, що вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів, послуг, за винятком тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів (стаття 7 зазначеного Закону).

Стаття 9 Закону № 507-ХІІ визначає, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 28 Закону № 280/97-ВР до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Послуги з централізованого водопостачання і водовідведення відносяться до комунальних послуг.

Частиною першої статті 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» визначено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг, які затверджують органи місцевого самоврядування, визначає Кабінет Міністрів України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_5 , що підтверджується відповіддю Департаменту реєстраційних послуг на запити суду (а.с. 14-15), та являються споживачами послуг з водопостачання і водовідведення, особовий рахунок, № НОМЕР_1 .

Договір між сторонами про надання послуг не укладався, проте КП «Водоканал» надавав відповідачам як споживачам за вказаною адресою послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідачі такі послуги прийняли, від їх отримання не відмовлялись.

Отже, судом встановлено, що між сторонами склались правовідносини з надання послуг з водопостачання та водовідведення, в яких одна сторона зобов`язана надавати другій стороні такі послуги, а друга - зобов`язана своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами.

Відповідачі користуються послугами КП «Водоканал», але оплату за послуги підприємства вносять не в повному обсязі, у зв`язку з чим за період з 01 листопада 2015 року по 30 вересня 2020 року утворилася заборгованість в розмірі 11 478 гривні 08 копійок, що підтверджується розрахунком заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення (а.с. 3-5) та довідковою по особовому рахунку (а.с. 6).

Згідно ч. 3 ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20, ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власник та наймач (орендатор) будинку, квартири - споживач послуг зобов`язаний, у тому числі сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором, дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житло-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил.

Відповідно до п.1 Правил «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», ці правила регулюють правовідносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

За таких обставин, з урахуванням наведених норм права зобов`язання по оплаті послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення несе користувач/власник житлового будинку, квартири, як споживач.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймачі (власники) зобов`язані своєчасно вносити оплату за комунальні послуги.

Статтею 64 ЖК України передбачено, що наймач і всі повнолітні члени сім`ї несуть солідарну майнову відповідальність за зобов`язаннями, пов`язаними з найманням житла.

Крім того, ст. ст. 11, 526 ЦК України договір не є єдиною підставою виникнення правовідносин між сторонами.

Недотримання відповідачами вимог закону щодо обов`язкового укладення договору із водопостачання не звільняє їх від обов`язку сплати отриманих послуг, від яких вони не відмовлялися і які надавалися їм водопостачальником у централізованому порядку.

За таких обставин, з урахуванням наведених норм права зобов`язання по оплаті послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення несе користувач/власник житлового будинку, квартири, як споживач.

Наданий стороною позивача в обґрунтування своїх позовних вимог розрахунок заборгованості складений з чітким зазначенням суми заборгованості за кожен місяць отримання споживачами централізованого опалення (а.с. 3-6), а тому приймається судом та покладається в основу рішення, оскільки будь-якого іншого розрахунку чи обґрунтованого заперечення проти зазначеного розрахунку відповідачами не надано.

Від відповідачів надійшла заява про застосування строку позовної давності.

Так, суд виходить з того, що згідно з ст.257 та ч.3 ст.267 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.252-255 ЦК України.

Крім того, відповідно до ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, а також у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Враховуючи, що відповідачами періодично сплачувалась заборгованість, отже вони визнали заборгованість та перебіг позовної давності переривався.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Так, безнадійною заборгованістю вважається заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

Оскільки, судом було відмовлено у застосуванні позовної давності, то відсутні підстави для задоволення вимоги, щодо визнання заборгованості безнадійною

Аналізуючи перелічені норми матеріального права, дослідивши письмові докази по справі та перевіривши їх відповідність вимогам ЦК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Водоканал» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення в сумі 11 478 гривень 08 копійок за період з 01 листопада 2015 року по 30 вересня 2020 року є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, у разі задоволення позову.

При подачі позовної заяви до суду позивач по справі - Комунальне підприємство «Водоканал» сплатило судові витрати при розгляді справи: а саме: судовий збір у сумі 2 102 гривня 00 копійок (а.с. 1), а тому зазначені витрати згідно вимог ст.. 142 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача по справі.

Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справі від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи викладене, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру позовних вимог, тобто у рівних частинах.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 67-68 Житлового кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.. ст.. 509, 526 ЦК України, ст. ст. 263-265, 280-282 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Водоканал» (ін. номер юр.особи 03327121, р/р НОМЕР_4 в ПАО «ПУМБ», м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61) заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01 листопада 2015 року по 31 вересня 2020 року в сумі 11 478 гривні 08 копійок (одинадцять тисяч чотириста сімдесят вісім гривень вісім копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Водоканал» (ін. номер юр.особи 03327121, р/р НОМЕР_4 в ПАО «ПУМБ», м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61) судовий збір в розмірі по 1051 гривень 00 копійок (одній тисячі п`ятдесят одній гривні гривень нуль-нуль копійок).

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61) про захист прав споживачів, про визнання заборгованості безнадійною - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Повний текст судового рішення буде складено 21 травня 2021 року.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов