20.05.2021

Справа № 331/1774/21

Провадження № 3/331/817/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Пивоварова Ю.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Глухів, громадянина України, працевлаштованого завідувачем канцелярії Управління Запорізької Єпархії УПЦ, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 21.03.2021 року в період з 15-00 до 17-00 ОСОБА_1 (завідувач канцелярії Управління Запорізької Єпархії УПЦ) займався організаційними питаннями, пов`язаними із проведенням 21.03.2021 року єпархіального Хресного ходу по м. Запоріжжю (від храму Петра та Февронії, вул. Поштова,139 до Покровського архієрейського собору, пр. Соборний,37) за участю близько 300 людей, чим порушив п.п.6 п.3 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року зі змінами від 24.02.2021 року.

Представник превопорушника адвокат Товстонос Я.В. у судовому засіданніпояснила, що підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності немає, оскільки проведення Хресної ходи було узгоджено із усіма організаціями м. Запоріжжя та отримані дозволи на його проведення, під час руху вірян їх супроводжували працівники поліції, які не робили жодних зауважень з приводу недотримання карантинних вимог та не зупиняли проведення заходу. Крім того, просили врахувати, що ОСОБА_1 офіційно жодної посади у Запорізькій Єпархії не займає, а працює на громадських засадах та за дорученням керівництва готував листи-запрошення до різних установ та організацій, йому ніхто не доручав слідкувати за дотриманням карантинних вимог вірянами під час ходи. Просила закрити провадження по справі через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно дост. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно дост. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи із системного аналізу ст. ст.9,33 КУпАП, наявність вини особи є обов`язковою умовою для її притягнення до адміністративної відповідальності, тобто обов`язковим чинником складу адміністративного правопорушення.

Статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 рокувизначено, що карантинце адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Згідност. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 рокукарантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно дост. 32 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб. Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.

Згідно з вимогами п.п.6 п.3Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №1236 від 09.12.2020р., з 24 лютого 2021 р. на території України встановлюєтьсяжовтийрівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється проведення масових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних, наукових, освітніх, професійних тематичних та інших) заходів за участю більше однієї особи на 4 кв. метри площі будівлі або території (якщо захід проводиться на відкритому повітрі) або наповненістю залів понад 50 відсотків місць у кожному окремому залі, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, проведення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю, тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора, атестації здобувачів у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту (включно з апробаційним проведенням єдиного державного кваліфікаційного іспиту) та тестових екзаменів ліцензійних інтегрованих іспитівКрок(далі - атестація здобувачів), проведення заходів з оцінювання якості освіти (пробного зовнішнього незалежного оцінювання, зовнішнього незалежного оцінювання, вступних випробувань з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання тощо), здійснення яких належить до завдань Українського центру оцінювання якості освіти та його регіональних підрозділів (далі - заходи з оцінювання якості освіти), проведення офіційних спортивних заходів, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, та матчів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів із глядачами з наповненістю споруд, приміщень не більш як 50 відсотків місць та за умови дотримання учасниками таких заходів відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов`язкового щоденного контролю за станом здоров`я учасників. Організатор заходу є відповідальним за нанесення горизонтальної розмітки або інших засобів дистанціонування для дотримання між особами фізичної дистанції не менше ніж 1,5 метра у разі проведення заходу із розміщенням осіб стоячи.

Відповідно ст. 41 «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року, особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Частиною першоюстатті 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпередбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбаченихЗаконом України" Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є священнослужителем Запорізької Єпархії Української Православної Церкви. Канцелярією Запорізької Єпархії УПЦ ОСОБА_1 завідує на громадських засадах, при цьому він не є ні найманим співробітником, ні посадовою особою Єпархії.

Організаційні питання щодо Хресного ходу по місту Запоріжжю фактично полягали у складанні та поданні ОСОБА_1 листа до Запорізької міської ради з метою сприяння місцевої влади у проведенні заходу. Тобто, ОСОБА_1 не мав відношення до планування, визначення місця, часу, кількості учасників заходу, нанесення горизонтальної розмітки або інших засобів дистанціонування для дотримання між особами фізичної дистанції не менше 1,5 метра на території Покровського собору.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державногореєстру юридичнихосіб,фізичнихосіб-підприємців та громадських формувань засновником Управління Запорізької Єпархії Української Православної Церкви є ОСОБА_2 , який і є посадовою особою релігійної організації, яка виступила організатором зазначеного заходу.

Так, згідно листа засновника Управління Запорізької Єпархії Української Православної Церкви Митрополита Запорізького і Мелітопольського Луки ( ОСОБА_2 ) надісланого на ім`я міського голови м. Запоріжжя встановлено, що останнього просять посприяти проведення щорічного традиційного загальноєпархіального Хресного ходу по м. Запоріжжя за визначеним маршрутом, що відбудеться 21.03.2021 з 15-00 години у м. Запоріжжя. В той же час зазначений документ не містить будь-якої інформації про те, чи покладався на ОСОБА_1 обов"язок організувати релігійний захід - Хресна хода.

Таким чином, беручи до уваги, що ОСОБА_1 завідує Канцелярією Запорізької Єпархії УПЦ на громадських засадах, не займає жодної адміністративної посади у вказаній релігійній організації, яка була організатором заходу, інших офіційних документів, які б свідчили про покладення на нього обов"язків по організації релігійного заходу, судді не надано, приходжу до висновку про те, що в розумінні ч.1 статті 44-3 КУпАП він не є суб`єктом вказаного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно приписів ст.62КонституціїУкраїни обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Враховуючи, що ОСОБА_1 не є посадовою особою, відповідальною за організацію та проведення щорічного традиційного загальноєпархіального Хресного ходу по м. Запоріжжя, який проводився Управлінням Запорізької єпархії Української Православної Церкви, доходжу висновку, що у справі відсутні докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 251, 256, 280 КпАП України, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 44-3 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена учасниками процесу протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7, ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Суддя: Ю.О. Пивоварова