Справа № 185/7882/19
Провадження № 2/185/143/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Клипач А.А., представника позивача адвоката Кущ Д.С., представника відповідача Тюлькіної О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про стягнення моральної шкоди, суд
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 300 000 грн. в зв`язку зі смертю матері.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що ОСОБА_2 працюючи машиністом електровозу підземним дільниці шахтного транспорту № 2 ВСП «Шахтоуправління «Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», 28.07.2016 року працюючи в першу зміну отримав наряд на перевезення вантажів та виконання маневрових операцій по горизонту 260 м на шахті «Ювілейна» ВСА «Шахтоуправління «Першотравенське». О 12.50 ОСОБА_2 перебуваючи в районі пікету № 0+17,5 м. східного відкаточного квершлагу горизонту 260 метрів, відчепив електровоз від причепного присторою ДКНУ-1 і почав рух на електровозі АМ 8 Д у напрямку гаражу-зарядної горизонту 260 м. Проїхавши приблизно 20 метрів ОСОБА_2 зупинився біля працівників технологічної служби, серед яких була ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які зайшли в кабіну електровозу. ОСОБА_2 став біля контролера, ОСОБА_4 сіла на сидіння, ОСОБА_5 стала по центру кабіни, ОСОБА_3 з лівого боку кабіни біля входу. Приблизно о 13.00 год. почав рух електровозу, проїхавши приблизно 10 метрів ОСОБА_3 була затиснута між акумуляторною батарею електровоза АМ-8Д та металевим кріпленням виробки, внаслідок чого, була травмована. О 15.37 год. ОСОБА_3 померла. Вироком Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04.07.2019 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України. Даним вироком встановлено, що ОСОБА_2 являючись особою, зобов`язаною дотримуватися правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, допустив порушення вимог ст. 41 Гірничого закону України, пункту 1 глави 5 розділу IV, пункту 17 глави 1 розділу IV, пункту 13 глави 1 розділу VII Правил безпеки у вугільних шахтах, п.п. 1.11, 3.13, 3.17 Інструкції № 5 з охорони праці, безпечного виконання робіт і поведінки в шахті машиніста електровозу підземного, що спричинило смерть ОСОБА_3 . У зв`язку зі смерті матері, причиною якої є недотримання працівником відповідача вимог чинного законодавства у сфері безпеки праці, позивачу спричинено моральну шкоду, пов`язану із втратою рідної людини, люблячої матері, опори та морально підтримки, що призвело до душевних страждань, порушення нормальних життєвих зв`язків.
Представник відповідача ОСОБА_6 надала до суду відзив на позов відповідно до змісту якого зазначила, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі оскільки у відповідності до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затвердженого ПКМУ від 30.11.2011 № 1232, 29.07.2019 року було призначено комісію за спеціального розслідування. За результатами роботи комісії зі спеціального розслідування були складені Акти за формою Н-5 та Н-1, які у подальшому 16.08.2016 року затверджені начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. Комісією були встановлені обставини за яких стався нещасний випадок та в тому числі встановлено що ОСОБА_3 , гірничий інженер з гірничих робіт технологічної служби ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», яка пересувалася по гірничим виробкам шахти на електровозі не обладнаним для перевезення людей, тим самим порушила вимоги п. 13, гл. VII,Р.1 НПАОП 10.0-1.01-10 «Правил безпеки у вугільних шахтах». Отже в даному випадку вина відповідача відсутня, оскільки основними причинами настання нещасного випадку є порушення трудової та виробничої дисципліни на підприємстві. Крім того, у позові не зазначено якими доказами підтверджується спричинення моральної шкоди і чим обґрунтовується розмір моральної шкоди, відсутні медичні дані про перенесення стресових, депресивних та інших негативних проявів у стані здоров`я позивача. Вважають що позивач не відноситься до кола осіб які мають право на відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю матері. У зв`язку зі смертю матері позивач втратив близьку, рідну людину, та не втратив жодного права відносно матері гарантованого СК України. Просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Представником позивача адвокатом Кущ Д.С. до суду надано відповідь на відзив, де останній зазначає, що позивачем наведені у позові обставини встановлені вироком Першотравенського міського суду від 04.07.2019 року, які не підлягають доказуванню. Висновки комісійного розслідування нещасного випадку не спростовують встановлених даним вироком обставин. Аргументи відповідача щодо відсутності вини відповідача в загибелі ОСОБА_3 спростовуються наведеним вироком суду. Крім того з метою доведення факту заподіяння позивачу моральної шкоди та її грошової оцінки сторона позивача ініціює проведення судово-психологічної експертизи.
Ухвалою від 10.09.2019 року було відкрито провадження за даним позовом за правилами спрощеного провадження.
Ухвалою від 16.10.2019 року задоволено клопотання представника відповідача та витребувано в Першотравенському міському суді належним чином завірену копію висновку судово інженерно-технічної експертизи № 168-18 від 19.02.2018 року, що знаходиться в матеріалах справи за обвинуваченням ОСОБА_2 .
Ухвалою від 09.01.2020 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_6 щодо розгляду справи в загальному позовному провадженні.
Ухвалою від 09.01.2020 року задоволено клопотання представника позивача та призначено по даній справі судово-психологічну експертизу. Провадження на час проведення експертизи зупинено.
Представником відповідача ОСОБА_6 подана апеляція на ухвалу суд від 09.01.2020 року про призначення експертизи.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2020 року апеляційна скарга ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» залишена без задоволення. Ухвала Павлоградського міськрайонного суду від 09.01.20202 року залишена без змін.
20.11.2020 року судом отримано висновок експерта № 2-12/11 за результатами проведеної судово-психологічної експертизи, у зв`язку з чим, ухвалою від 25.11.2020 року відновлено провадження у справі.
В підготовчому засіданні 28.01.2021 року задоволено клопотання сторін про виклик свідків.
Ухвалою від 28.01.2021 року по даній цивільній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та пояснив, що з матір`ю у нього були дуже теплі близькі стосунки. Він був єдиною дитиною в сім`ї і мати дуже ним опікувалася. В 6 річному віці його майже не збив автобус, після чого у нього почалося заїкання. Мати постійно займалась з ним і він перестав заїкатися. Після того як він дізнався про смерть матері він тривалий час перебував у депресії, не міг спати, заїкання знову з`явилося. Він не міг працювати оскільки постійно був у пригніченому стані, втратив сенс життя.
Представник позивача адвокат Кущ Д.С. в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги посилаючись на доводи викладені в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнала на підставах викладених у відзиві на позов.
Вислухав учасників справи, свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. (ч. 1. ст. 13 ЦПК України).
В судовому засіданні встановлено, що позивач є сином ОСОБА_10 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 . (а.с. 8, т. 1)
28.07.2016 року з ОСОБА_3 , яка працювала гірничим інженером з гірничих робіт ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» стався нещасний випадок, про що складений акт № 31 по формі Н-1 про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом. (а.с. 83-90, т.1)
В результаті даного нещасного випадку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла (а.с. 8, т.1)
Вироком Першотравенського міського суд Дніпропетровської області від 04.07.2019 року встановлено що, 28.07.2016 року ОСОБА_2 , працюючи машиністом електровозу підземним дільниці шахтного транспорту № 2 ВСП «Шахтоуправління «Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», в першу зміну отримав наряд на перевезення вантажів та виконання маневрових операцій по горизонту 260 м на шахті «Ювілейна» ВСА «Шахтоуправління «Першотравенське». О 12.50 ОСОБА_2 перебуваючи в районі пікету № 0+17,5 м. східного відкаточного квершлагу горизонту 260 метрів, відчепив електровоз від причепного присторою ДКНУ-1 і почав рух на електровозі АМ 8 Д у напрямку гаражу-зарядної горизонту 260 м. Проїхавши приблизно 20 метрів ОСОБА_2 зупинився біля працівників технологічної служби, серед яких були провідні гірничі інженери гірничих робіт технологічної служби: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , які зайшли в кабіну електровозу. При цьому ОСОБА_2 став біля контролера, ОСОБА_4 сіла на сидіння, ОСОБА_5 стала по центру кабіни, ОСОБА_3 з лівого боку кабіни біля входу. ОСОБА_2 діючи у порушення вимог ст. 41 Гірничого закону України, пункту 1 глави 5 розділу IV, пункту 17 глави 1 розділу IV, пункту 13 глави 1 розділу VII Правил безпеки у вугільних шахтах, п.п. 1.11, 3.13, 3.17 Інструкції № 5 з охорони праці, безпечного виконання робіт і поведінки в шахті машиніста електровозу підземного, при відсутності на електровозі другої кабіни (сидіння) та пасажирської вагонетки, після посадки людей до кабіни електровозу не припинив роботу, не доповів ІТР дільниці чи гірничому (підземному) диспетчеру про порушення вимог нормативних актів з охорони праці, та приблизно о 13.00 год почав рух електровозу АМ-8Д, не виконавши вимог нормативних актів з охорони праці, що стосуються його професії, та своїми діями піддаючи небезпеці життя та здоров`я людей. Після того, як електровоз проїхав, приблизно 10 метрів ОСОБА_3 була затиснута між акумуляторною батарею електровоза АМ-8Д та металевим кріпленням виробки, внаслідок чого, була травмована, отримавши тілесні ушкодження у вигляді тупої закритої травми грудної клітки: переломів тіла грудини, 1-7 ребер справа, 1-6 ребер зліва по різних анатомічних лініях, із пошкодженням пристінкової плеври, розрив кореня правої легені; садна ліво половини обличчя, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення.
О 15.37 год. ОСОБА_3 померла. Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок травматичного шоку, зумовленого тяжкою травмою грудної клітки, яка супроводжувалася множинними переломами ребер з обох боків, переломом грудини,розривом правої легені та внутрішньо-грудною кровотечею в об`ємі 600 мл рідкої крові. (а.с 4,5,т.1)
Даним вироком ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України. Вирок набрав законної сили.
За частиною 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
В судовому засіданні за клопотанням сторін були допитані свідки.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що з 2009 року зустрічалась з позивачем, разом навчались, часто була у них вдома, знає що у нього були дуже близькі стосунки з матір`ю. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, він був у шоковому стані з того часу він не міг спати, перестав їсти, він не міг знаходитися в квартирі, де вони жили з матір`ю. ОСОБА_1 не міг працювати він постійно був у депресивному стану, вона з друзями постійно намагалися його вивести з цього стану.
Свідок ОСОБА_8 пояснив, що знає позивача з 2012 року вони разом проживали гуртожитку, добре знав його батьків, вони дуже допомагали ОСОБА_1 . Після закінчення навчання вони продовжували дружити та спілкуватися. Знає що у ОСОБА_1 померла мати, він після її смерті був у депресії всі друзі постійно його підтримували. ОСОБА_1 знаходив роботу однак не міг працювати через депресивний стан. Вони з ОСОБА_7 змінювали місце проживання, жили в Дніпрі потім повернулись до Першотравенська. Через три місяці після смерті матері, загинув його батько і це ще більше на нього вплинуло. ОСОБА_1 нічого не хотів, його нічого не цікавило він втратив сенс життя.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що з позивачем знайомий з 1991 року, його мати була його хрещеною. Вони дружили сім`ями і продовжують дружити до теперішнього часу. Після смерті матері ОСОБА_1 дуже змінився замкнувся у собі, з`явилося заїкання, набрав вагу, потім дуже схуд, він не міг працювати і вимушений був звільнитися. Тільки після народження у нього дитини він набув сенс життя.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що в 2016 році працював на підприємстві відповідача машиністом електровозу, даний електровоз призначений для перевозу вантажу та не призначений для людей. В кабіні міг знаходитися тільки машиніст та учень машиніста. В той день коли стався нещасний випадок він зупинив електровоз та пішов передати положення. Коли прийшов побачив у кабіні ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_3 . Він пішов повідомити диспетчера про те, що вони в електровозі однак диспетчера не було. Він робив їм зауваження щоб вони вийшли, однак вони не виходили. Як тільки розпочали рух ОСОБА_3 піднялась у весь зріст і її затисло. Після цього випадку його життя змінилося він був засуджений, до теперішнього часу не може знайти нормальну роботу та утримувати родину. Вирок він не оскаржував і обвинувачення визнав у повному обсязі.
Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Відповідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
За ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною першою ст. 1172 ЦК України, визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Статтею 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку з між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до положень статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи виникає у зв`язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров`я або смерть фізичної особи.
Розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.
Відповідно до висновку експерта № 2-12/11 за результатами проведеної судово-психологічної експертизи від 12.11.2020 року встановлено: 1) Внаслідок загибелі ОСОБА_3 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 , в її сина, ОСОБА_1 , виникали негативні психоемоційні переживання та психологічні зміни, які перешкоджали активному соціальному функціонуванню особистості, поглибилися та зафіксувалися після наступного значного стресу (смерті батька); 2, 3) Смерть матері постала для ОСОБА_1 як інтенсивно психотравмуюча ситуація, що спричинила тривалі негативні психоемоційні переживання, обумовила несприятливі психологічні зміни, тобто заподіяла ОСОБА_1 моральні страждання; 4) Орієнтовний еквівалент компенсації заподіяних ОСОБА_1 моральних страждань внаслідок смерті матері становить 32 мінімальні заробітні плати; 5) Внаслідок смерті матері ОСОБА_1 відразу були заподіяні інтенсивні стресові переживання, які потім поглибилися смертю батька, продовжуються пожиттєво, що проявляється в усвідомленні втрати матері як емоційно-найближчої особи, котра допомагала душевно, підтримувала морально, яку сприймав своєю життєвою опорою, майбутньою найкращою бабусею своїм дітям, що очікував бути незмінним на протязі всього її життя; 7) Після смерті матері ОСОБА_1 переніс інтенсивний душевний стрес, який супроводжувався тривалими психоемоційними та психосоматичним змінами: переживання горя, безнадії, стала емоційна пригніченість, порушення сну, посилення та фіксація проблем мовлення (заїкання), зміни ваги, актуалізація (поява) негативних звичок, з необхідністю вживання снодійних та заспокійливих засобів. В ОСОБА_1 спостерігається заїкання, яке, за наданими матеріалами, виникало та дещо компенсувалося в дитинстві, поглибилося з часу смерті матері та продовжується наразі; завдає дискомфорту в спілкуванні з оточуючими, знижує почуття впевненості при контактах, погіршуючи якість соціального функціонування особистості.
Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
Свої моральні страждання, пов`язані зі смертю матері позивач оцінює в розмірі 300 000,00 гривень.
Разом з тим, суд вважає, що з урахуванням висновку експерта № 2-12/11 та роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин, виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги конкретні обставини по справі, а саме обставини смерті матері позивача, беручи до уваги характер і тривалість моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, який назавжди втратив турботу та підтримку близької людини, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, вважає, що справедливою компенсацією перенесених позивачем моральних страждань, пов`язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 192 000,00 гривень, (що становить 32 мінімальні заробітні плати) буде відповідною мірою матеріальної компенсації в даному випадку, а в задоволенні іншої частини позову слід відмовити.
Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Вищезазначені вимоги закону у поєднанні зі статтями 3 і 8 Конституції України дають підстави для висновку про те, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України висловленою у постанові № 6-156 цс 14 від 24 грудня 2014 року, яка у силу ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для усіх судів України.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що у загибелі ОСОБА_3 відсутня вина відповідача, оскільки комісією з розслідування нещасного випадку та висновком експерта від 25.01.2019 року (в рамках кримінального провадження) встановлено порушення ОСОБА_3 трудової та виробничої дисципліни. Дані висновки не спростовують встановлених вироком Першотравенського міського суду від 04.07.2019 року обставин, які в свою чергу не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Отже з відповідача підлягає стягненню витрати понесені позивачем на проведення експертизи в розмірі 14 600 грн. та судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 11-13, 81, 95, 263-265 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 192 000 (сто дев`яносто дві тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті експертизи в сумі 14 600 (чотирнадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) гривень 00 копійок.
В іншій частині - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня її проголошення (складення).
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення виготовлено 21.05.2021 року.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», ЄДРПОУ 00178353, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76.
Суддя С. Г. Юдіна
