Справа №474/321/21

Провадження №1-кс/474/137

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.21 року смт.Врадіївка

Слідчий суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , дізнавача СД ВП №2 Первомайського РВП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_4 розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача у кримінальному провадженні - начальника СД ВП №2 Первомайського РВП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_4 від 30.04.2021р.про частковувідмову взадоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12020150200000209 від 14.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172 КК України ,-

встановив:

У травні поточного року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеною скаргою. Скарга обґрунтована тим, що 28.04.2021 року в межах кримінального провадження №12020150200000209 від 14.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172 КК України він звернувся до відділу дізнання ВП №2 з клопотанням про витребування доказів з Управління соціального захисту населення та з відділу у Врадіївському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області. Цими доказами мав намір підтвердити обставини того, що вчитель фізичної культури ОСОБА_5 не є особою з високими моральними якостями та перевагу у прийнятті його на роботу було вчинено з порушенням вимог законодавства. А також на підтвердження тих обставин, що прийняття останнього на роботу є наслідком «договорняка» між директором школи та його дружиною, яка в статусі голови сільської ради допомогла синові директора школи отримати земельну ділянку.

Однак дізнавач відмовила у задоволенні цього клопотання в цій частині (за пунктами 2, 3). Вважає постанову слідчого незаконною, такою що не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки вона вмотивована двома реченнями без посилання на норми КПК, та ґрунтується на припущеннях. Окрім того в ній не було спростовано жодного доводу наведеного ним у клопотанні щодо доцільності проведення таких дій.

В судовому засіданні скаржник підтримав вимоги скарги та просив їх задовольнити.

Дізнавач ОСОБА_4 просила відмови в задоволенні скарги за безпідставністю.

Заслухав пояснення скаржника, дізнавача, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, вважаю встановленим наступне.

31.05.2019р. до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 внесено відомості щодо факту грубого порушення директором школи ОСОБА_6 законодавства про працю при наданні необґрунтованої відмови в укладенні трудового договору.

Під час проведення досудового розслідування слідчим проведено ряд слідчих дій щодо допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , витребувано від органів влади копію направлення РЦЗ на працевлаштування, відмова у прийнятті на роботу, а також витребувано посадову інструкцію директора Покровської ЗОШ І-ІІІ ступенів, наказ про виконання обов`язків діловода та робочу інструкцію діловода, вчинено інші слідчі дії.

Постановою слідчої СВ Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 від 17.02.2020р. ОСОБА_3 залучено потерпілим у даному кримінальному провадженні №12018150200000251.

14.07.2020 р. за результатми віділення матеріалів з кримінального провадження №12018150200000251 за ст. ст. 366, 172 КК України, кримінальне провадження за ст. 172 цього кодексу виділено в окреме провадження з присвоєнням йому номеру НОМЕР_1 .

28.04.2021 р. ОСОБА_3 звернувся доначальника СД відділення поліції №2 ОСОБА_4 з клопотанням про проведення слідчих дій, в якому, у п.п.2, 3 просив витребувати докази з Управління соціального захисту населення та з відділу у Врадіївському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області. У клопотанні посилався на необхідність витребування таких - з метою підтвердити обставини того, що вчитель фізичної культури ОСОБА_5 не є особою з високими моральними якостями та перевагу у прийнятті його на роботу було вчинено з порушенням вимог законодавства. А також на підтвердження тих обставин, що прийняття останнього на роботу є наслідком «договорняка» між директором школи та його дружиною, яка в статусі голови сільської ради допомогла синові директора школи отримати земельну ділянку.

30.04.2021 р. дізнавач ОСОБА_4 винесла постанову про часткову відмову в задоволенні вказаного клопотання (за п.п.2,3) з посиланням на те, що звернення ОСОБА_7 до УПСЗН та неповідомлення про зміну обставин у подальшому, як стверджує заявник, не свідчить про зниження моральних якостей особи. А також на ч.2 ст. 91 КПК України відповідно до якої доказування полягає у збиранні перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин що мають значення для кримінального провадження, а об`єктом даного кримінального провадження за ч.1 ст. 172 КК України є трудові права людини (право на працю, на заробітну плату, на відпочинок) а не дослідження обставин отримання права власності на земельну ділянку.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути: про скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Частинами 1 та 2 ст. 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Частиною 4 ст. 38 КПК України визначено, що орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Відповідно до ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Згідно п.п. 3, 4, 6, 14 ч. 1 ст. 56 КПК України потерпілий має право: подавати докази слідчому; давати пояснення, показання або відмовитися їх давати; заявляти клопотання, користуватися іншими правами, передбаченими КПК України.

Статтями 84-86 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Належними єдокази,які прямочи непрямопідтверджують існуваннячи відсутністьобставин,що підлягаютьдоказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

За приписами ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;5)обставини,що єпідставою длязвільнення відкримінальної відповідальностіабо покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Об`єктом кримінального правопорушення за ст. 172 КК України є трудові права людини, такі як право на працю, нормування праці (ст.ст.85-92 КЗпП), на оплату праці (ст. ст. 94-117 КЗпП), право на відпочинок та відпустки, інше.

При цьомузгідно постановиВСУ «Пропрактику призначення покарання»№7від 24.10.20003р. доданих проособу підозрюваного,обвинуваченого належать його вік, станздоров`я, поведінка у побуті, за місцемроботи чинавчання, наявністьне знятихчи непогашених судимостей, адміністративнихстягнень, склад сім`ї (наявність на утриманні дітей таосіб похилого віку), його матеріальний стан.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Частинами 1, 2 та 3 ст. 93 КПК України визначено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей.

Сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом, в т.ч. ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Частинами 1 та 2 ст. 110 КПК України визначено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

В свою чергу, ч. 5 ст. 110 КПК України визначено, що постанова слідчого, прокурора складається з:1)вступноїчастини,якаповиннамістити відомостіпро: місцеічасприйняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;2)мотивувальноїчастини,якаповиннамістити відомостіпро: змістобставин,якієпідставами дляприйняттяпостанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

За такого,враховуючи вищевикладене,те,що клопотанняпотерпілого провчинення слідчихдій щодо витребування доказів з Управління соціального захисту населення та з відділу у Врадіївському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, з огляду на приписи ст. 172 КК України щодо об`єкту кримінального правопорушення за даною статтею, не міститьжодних обставин,які згідност.91КПК Українипідлягають доказуваннюу кримінальномупровадженні зацією статтею (грубе порушення законодавства про працю), слідчий суддяприходить довисновку,що постановадізнавача про відмову у частковому задоволенні заявленого потерпілим клопотання відповідає вимогам ст. 110 КПК України (в тому числі і в частині викладення мотивувальної частини,яка містить відомостіпро змістобставин,які єпідставами дляприйняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК), а тому не підлягає скасуванню.

В зв`язку з цим скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст.303-307, 372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову дізнавача у кримінальному провадженні - начальника СД ВП №2 Первомайського РВП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_4 від 30.04.2021р. про частковувідмову взадоволенні клопотання від 28.04.2021 року про проведення слідчих дій ( витребування доказів з Управління соціального захисту населення та з відділу у Врадіївському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області) у кримінальному провадженні №12020150200000209 від 14.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172 КК України - відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Ухвала в повному обсязі буде виготовлена 20.05.2021 р.

Слідчий суддя ОСОБА_1