Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 04.02.2021 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Справу призначено до судового розгляду.

Відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї, яку він отримав особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, а також відповідач був повідомлений про розгляд справи шляхом оголошення на веб-сайті Звенигородського районного суду, що відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України - з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

В судове засідання сторони не з`явились. Причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до положень ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 17.12 2019 року між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 122-047-19, згідно якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 299 988,00 грн. на споживчі цілі з процентною ставкою 19,5 процентів річних з терміном остаточного повернення не пізніше 16 грудня 2025 року (а.с. 6-11).

Згідно розрахунків позивача внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору його заборгованість станом на 20.01.2021 року становить 291358,64 грн. та складається із наступного: заборгованість за кредитом - 262489,50 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом - 28019,71 грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення боргу - 92,62 грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 166,07 грн.; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу - 141,66 грн.; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 449,08 грн. (а.с. 33-34).

На забезпечення виконання умов кредитного договору 17.12.2019 року між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено договір застави майна № 122-047-19/01 (а.с. 14-20).

Згідно з п. 2.4 цього договору предметом застави є Товар, що має наступні характеристики: назва обладнання та супутні матеріали, що забезпечують вироблення «зеленої» енергії, а саме: Фотомодуль mono 370w, інвертор Huawei33 KTL, кабельна продукція, металоконструкція з чорного металу, що придбані за Договором поставки та монтажу обладнання № 53 від 12.12.2019 року. Предмет застави буде встановлено, змонтовано та запущено в експлуатацію на підставі Договору поставки за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2.5. договору застави право власності Заставодавця на майно підтверджується договором поставки та монтажу обладнання № 53 від 12.12.2019 року.

Згідно з договором поставки та монтажу обладнання № 53 від 12.12.2019 року Приватне підприємство «Спецелектромонтаж» зобов`язалось передати у власність ОСОБА_1 обладнання та комплектуючі, необхідні для проведення монтажу Сонячної електричної станції згідно специфікації № 1, а саме: фотомодуль mono 370w - 81шт., інвертор Huawei33 KTL - 1шт., кабельна продукція 400 м., металоконструкція з чорного металу - 1шт. (а.с. 21-23).

Пункт 1.5 договору поставки передбачає, що Постачальник за завданням Замовника зобов`язується виконати своїми силами і засобами роботи з монтажу фотоелектричної станції на даху будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 2.1., 2.2 договору поставки загальна вартість товару за договором становить 468000,00 грн. оплата здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів 100% від суми в такому порядку: 168000 грн. покупець сплачує власними коштами, 300000 грн. за рахунок кредитних коштів.

Відповідно до п. 3.5 договору поставки перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент його передачі у місці поставки, вказаному у п. 3.2 договору ( АДРЕСА_1 ) та підписання сторонами акту приймання-передачі товару та накладної.

Пункт 3.14 договору поставки передбачає, що строк виконання робіт не пізніше 90-та робочих днів з моменту належного виконання Замовником умов п. 2.2 договору.

З акту перевірки переданого в заставу рухомого майна від 24.06.2020 року, складеного представником позивача, вбачається, що при виїзді за адресою АДРЕСА_1 встановлено відсутність обладнання, переданого в заставу банку згідно договору застави майна № 122-047-19/-01 від 17.12.2019 року. Зі слів клієнта ОСОБА_1 дане обладнання не було поставлене постачальником ПП «Спецелектромонтаж» (а.с. 65).

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

Відповідно до ст.ст. 546, 572, 574 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про заставу» (далі Закону)застава -це спосібзабезпечення зобов`язань. Всилу заставикредитор (заставодержатель)має правов разіневиконання боржником(заставодавцем)забезпеченого заставоюзобов`язанняодержати задоволенняз вартостізаставленого майнапереважно передіншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Предметом застави відповідно до ст. 4 Закону можуть бутимайно тамайнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Згідно зст.11Закону сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава.

Заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб

Власникові відповідно до ст. 317 ЦК України належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Право власності у набувача майна за договором відповідно до ст. 334 ЦК України виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Судом встановлено, що 12.12.2019 року між відповідачем ОСОБА_1 та третьою особою ПП «Спецелектромонтаж» було укладено договір поставки № 53, згідно якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця обладнання та комплектуючі для проведення монтажу Сонячної електричної станції з метою генерування та подальшого продажу в мережу електричної енергії за процедурою «Зелений тариф». Вказаний в договорі поставки товар мав бути поставлений відповідачу за адресою АДРЕСА_1 не пізніше 90-та робочих днів після його оплати.

Відповідно до п. 3.5 договору поставки перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент його передачі у місці поставки та підписання сторонами акту приймання-передачі товару і накладної, що повністю узгоджується з вимогами ст. 334 ЦК України.

Для здійснення повного розрахунку з ПП «Спецелектромонтаж» відповідач ОСОБА_1 отримав від позивача АТ «Державний ощадний банк України» кредитні кошти за договором від 17.12.2019 року, однак внаслідок неналежного виконання його умов у відповідача виникла заборгованість.

На забезпечення виконання умов кредитного договору в цей же день було укладено договір застави рухомого майна, згідно якого відповідач передав у заставу позивачу обладнання для вироблення «зеленої» енергії, придбане за договором поставки № 53 від 12.12.2019 року.

В п. 2.5 вказаного договору застави зазначено, що право власності заставодавця на майно підтверджується договором поставки № 53.

Разом з тим, відповідач зазначає, що на даний час ПП «Спецелектромонтаж» не передало йому обладнання за договором поставки № 53 та в нього не виникло право власності на цей товар. На підтвердження вказаних обставин надав суду акт перевірки переданого в заставу майна, з якого вбачається відсутність такого майна за місцем проживання відповідача станом на 24.06.2020 року.

Також відповідач надав суду копію протоколу зустрічі ПП «Спецелектромонтаж» та філії Черкаське облуправління АТ «Ощадбанк» від 14.09.2020 року, з якого вбачається, що ПП «Спецелектромонтаж» зобов`язується здійснити доставку товару за договором поставки № 53 від 12.12.2019 року (покупець ОСОБА_1 ) до 01.10.2020 року.

Оцінивши надані відповідачем докази, судом приходить до висновку, що в зв`язку з порушенням умов договору ПП Спецелектромонтаж відповідач ОСОБА_1 не набув права власності на майно, що було передане ним в заставу позивачу.

Відповідно дост.20Закону заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

На підставіст.21Закону реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 порушив свої зобов`язання за кредитним договором позивач має право на стягнення з нього заборгованості за кредитом. Разом з тим, оскільки у відповідача не виникло право власності на товар, що є предметом застави, звернення стягнення на нього, що полягає у реалізації такого майна, є неможливим. Однак це не позбавляє можливості позивача подати такий позов після набуття права власності відповідачем на предмет застави.

Відтак в задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, то судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,12,258,259,264,265,268,280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави відмовити повністю.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу Українирішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резулютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення підписане 17.05.2021.

Суддя Д.І. Сакун