-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ
Справа №554/8098/17
Провадження № 2/552/851/21
У Х В А Л А
20.05.2021 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Шаповал Т.В.,
при секретарі - Дубовик І.О.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в приміщенні суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка про визнання недійсними виборів ректора, скасування наказу про оголошення конкурсу, зобов`язання укласти трудовий договір,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 13 жовтня 2017 року звернувся в Октябрський районний суд м. Полтави з позовом до Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка про визнання недійсними виборів ректора, скасування наказу про оголошення конкурсу, зобов`язання укласти трудовий договір.
Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 30 жовтня 2017 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду.
16 травня 2018 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка про визнання недійсними виборів ректора, скасування наказу про оголошення конкурсу, зобов`язання укласти трудовий договір передані на розгляд до Київського районного суду м. Полтави.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22.06.2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 19.11.2018 року рішення Київського районного суду м. Полтави скасовано в частині вирішення питання про стягнення судових витрат, в іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 03.03.2021 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 22.06.2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19.11.2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 21 квітня 2021 року справу передано на розгляд судді Шаповал Т.В.
Ухвалою Київського районного суду від 26.04.2021 року цивільну справу прийнято до провадження та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявив клопотання про відкладення розгляду справи для подання відповіді на відзив.
Крім того, зауважив на тому, щоб суд перевірив юрисдикцію у частині його позовних вимог, врахувавши висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №522/8650/18.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 щодо заявленого клопотання поклався на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Постановою Верховного Суду від 03.03.2021 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 22.06.2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19.11.2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У вищевказаній постанові Верховний Суд звертає увагу на те, що при новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати висновки, викладені у постанові Великої Палати Верхового Суду від 15.05.2019 року у справі №522/8650/18 та перевірити юрисдикцію у частині позовних вимог ОСОБА_1 ..
Відповідно до ч.1 ст. 417 ЦПК України, вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 15 травня 2019 року у справі №522/8650/18 зазначила наступне.
Згідно із частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першоюстатті 19 ЦПК Українивизначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до частини першоїстатті 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Отже, одним із учасників адміністративного спору є суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.
ТакожКАС Українинадає визначення публічно-правового спору - як спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 1 частини першої статті 4) та адміністративного судочинства - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення справ у порядку, встановленому цим законом (пункт 5 частини першої статті 4).
Відповідно до частини першоїстатті 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановленихКонституцієюта законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8)спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставіЗакону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбаченіЗаконом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставіЗакону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбаченузакономдіяльність тощо.
Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Таким чином, під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, та зокрема управління закладом вищої освіти в частині обрання керівника вищого навчального закладу урегульовано уЗаконі № 1556-VII.
За змістом частини третьоїстатті 42 цього Законузасновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов`язаний оголосити конкурс на заміщення посади керівника закладу вищої освіти не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку контракту особи, яка займає цю посаду. У разі дострокового припинення повноважень керівника закладу вищої освіти конкурс оголошується протягом тижня з дня утворення вакансії. Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) протягом двох місяців з дня оголошення конкурсу на посаду керівника закладу вищої освіти приймає (приймають) пропозиції щодо претендентів на посаду керівника закладу вищої освіти і протягом 10 днів з дня завершення терміну подання відповідних пропозицій вносить (вносять) кандидатури претендентів, які відповідають вимогам цьогоЗакону, до закладу вищої освіти для голосування. Керівник закладу вищої освіти обирається шляхом таємного голосування строком на п`ять років у порядку, передбаченому цимЗакономі статутом закладу вищої освіти.
Методичні рекомендації щодо особливостей виборчої системи, порядку обрання керівника закладу вищої освіти та типова форма контракту з керівником державного закладу вищої освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина п`ятастатті 42 цього Закону).
Згідно з пунктами 4-6 Методичних рекомендацій забезпечення проведення виборів здійснюється засновником (засновниками) вищого навчального закладу або уповноваженим ним (ними) органом (особою). Процедура обрання керівника складається з таких етапів: 1) оголошення конкурсу та прийом документів від претендентів на посаду керівника; 2) підготовка виборів; 3) проведення виборів. Конкурс оголошується засновником.
Пунктом 12 вказаних Рекомендацій визначено, що засновник проводить перевірку відповідності претендентів вимогам до керівника, встановленим частиною першоюстатті 42 Закону № 1556-VII, і протягом десяти календарних днів з дати завершення строку подання претендентами документів подає перелік кандидатів на посаду керівника, які відповідають зазначеним вимогам, до вищого навчального закладу для голосування.
Відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що засновником Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка є МОН України.
Згідно з пунктом 1 Положення про МОН України, затвердженимпостановою від 16 жовтня 2014 року № 630 Кабінету Міністрів України, МОН України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка в частині позовних вимог про визнання виборів ректора Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, проведених 08.09.2017 року, недійсними та визнання підсумків голосування на виборах ректора Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, що відбулися 08.09.2017 року, такими, за якими було неможливо встановити достовірні результати голосування на виборах ректора Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка є публічно правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Отже, справа в частині даних позовних вимог не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно дост..255ЦПК Українисуд своєюухвалоюзакриваєпровадження усправі,якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, провадження у справі підлягає закриттю, так як розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Крім того, суд приходить до висновку про задоволення клопотання позивача про відкладення розгляд справи.
На підставі викладеного, керуючисьст. 255 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка про визнання недійсними виборів ректора, скасування наказу про оголошення конкурсу, зобов`язання укласти трудовий договір в частині позовних вимог про визнання виборів ректора Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, проведених 08.09.2017 року, недійсними та визнання підсумків голосування на виборах ректора Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, що відбулися 08.09.2017 року, такими, за якими було неможливо встановити достовірні результати голосування на виборах ректора Полтавського національного технічного університету імені ОСОБА_3 закрити.
Роз`яснити позивачу право на звернення в частині даних позовних вимог до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства.
Відкласти розгляд справи до 10 червня 2021 року о 09 год. 00 хв..
Ухвала суду в частині закриття провадження в справі може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк апеляційної скарги.
Повний текст ухвали виготовлено 21.05.2021 року.
Головуючий суддя Т.В.Шаповал
скопійовано
-
скопійовано
-
