Справа № 216/4010/20

Провадження 2/216/702/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

20 квітня 2021 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Сидорак В.В.

за участю секретаря судового засідання Баля А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Штефана Дмитра Юрійовича до ОСОБА_2 , про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності, -

Стислий виклад позиції позивача.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Штефан Д.Ю. звернувся з позовом до суду про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності. Позовні вимоги, мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка за життя була власником двокімнатної квартири, загальною площею 54,8 кв.м., житловою площею 30,1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 склала заповіт від 18.12.2013 року, яким заповідала належній їй 30/100 частин квартири АДРЕСА_2 та цінні папери із грошовими внесками відповідачу ОСОБА_2 , а 70/100 частин даної квартири ОСОБА_1 . Звернувшись до приватного нотаріуса КМНО Пахомової Н.І., позивач ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 09.02.2017 року, відповідно до якого успадкувала 7/10 частин двокімнатної квартири, загальною площею 54,8 кв.м., житловою площею 30,1 кв.м., розташованої на другому поверсі триповерхового житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на інші 3/10 частини квартири на момент видачі вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за заповітом видане не було. Після отримання вищевказаного свідоцтва позивач ОСОБА_1 оселилася у вказаній квартирі, 20 лютого 2017 року зареєструвала за адресою житла своє місце проживання. відповідача ОСОБА_2 позивач жодного разу не бачила, намагалася зв`язатися із ним за допомогою адвоката, надіславши листа від 18.04.2017 року за адресою його реєстрації до м. Зеленодольськ Апостолівського району. Проте, зазначений лист повернувся без вручення. Тому просить суд, припинити ОСОБА_2 право власності на 3/10 частки двокімнатної квартири АДРЕСА_2 в обмін на грошову компенсацію вартості вказаної частки квартири. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/10 частки двокімнатної квартири АДРЕСА_2 .

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

30.07.2020 року ухвала про відкриття провадження та призначення підготовчого судового засідання.

07.12.2020 року - ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Представник позивача - адвокат Штефан Д.Ю. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивачки, наполягав на задоволенні позовних вимог, не заперечував щодо заочного розгляду справи у разі неявки відповідача в судове засідання.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи за місцем реєстрації, а тому згідно ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що справу можна вирішити у його відсутності, на підставі наявних у ній даних та доказів.

У зв`язку із здійсненням розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату,час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно заповіту посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Пахомовою Н.І. від 18.12.2013 року реєстровий номер 5457, ОСОБА_3 заповідала належній їй 30/100 частин квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також належні їй будь-які цінні папери та всі грошові внески з усіма компенсаційними, індексаційними та іншими нарахуваннями в будь-яких кредитних та банківських установах, товариствах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; належні їй 70/100 частин квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 9).

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.02.2017 року реєстровий номер 519 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 успадкувала 7/10 частин, а ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 3/10 частин двокімнатної квартири, загальною площею 54,8 кв.м., житловою площею 30,1 кв.м., розташованої на другому поверсі триповерхового житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Пахомовою Наталією Іванівною 17.06.1997 року за реєстровим № 3604, зареєстрованого в Криворізькому БТІ у Дніпропетровській області у реєстровій книзі за № 8ПВ-152-152, згідно архівної довідки № 152343, виданої КП ДОР "Криворізьке БТІ" 23.01.2017 року. Свідоцтво про право на спадщину на 3/10 частин квартири не видане (а.с. 10).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.02.2017 року право власності на 7/10 частин квартири АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с. 11).

Згідно листа адвоката Прокопенко Н.В., яка представляла інтереси ОСОБА_1 , вона зверталася до відповідача ОСОБА_2 з пропозицією сплати йому грошової компенсації за частку в нерухомому майні, а саме вартість 3/10 частини житлової квартири по АДРЕСА_1 . Однак даний лист ОСОБА_2 не отримав, оскільки був відсутній за вказаною адресою.

Згідно висновку експерта № 80-20 від 11.11.20 р. за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи за заявою ОСОБА_1 , виділити в натурі 3/10 частини квартири за адресою АДРЕСА_2 технічно не мжливо. Варіантів виділу частки не існує. На ідеальну частку 3/10 - що належить ОСОБА_2 припадає площі 16,44 кв.м. Загальна площа квартири АДРЕСА_3 становить 54,8 кв.м.

Відповідно до звіту з незалежної оцінки майна № 0610, ринкова вартість 3/10 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 становить 61601,0 грн. (а.с. 15-16).

Позивачем ОСОБА_1 внесено на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області 61601 грн. вартості 3/10 частки квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується квитанцією № 0.0.1784867859.1 від 29.07.2020 року (а.с. 23).

Відповідно до ст. 317 ЦК України зміст права власності полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 355ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частиною 1 ст. 346 ЦК України наведено перелік випадків, за наявності яких право власності може бути припинено. Виходячи зі змісту частини 2 цієї статті, даний перелік не є вичерпним та право власності може бути припиненим і в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 365 ЦК України, яка регулює підстави та умови припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Зокрема, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі: 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Верховний Суд при розгляді справи № 347/2115/17 (касаційне провадження № 61-42572св18) у постанові від 12 серпня 2020 року щодо припинення права на частку в майні погодився з рішенням судів першої та апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог, та виклав наступ ний висновок: «У статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Із наведених норм права вбачається, що законодавцем передбачено обставини, з огляду на існування яких суд може припинити право особи на частку у спільному майні на підставі позову інших співвласників.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року в справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18) зроблено висновок, що «відсутність конструкції («за наявності одночасно») в статті 365 ЦК України свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності».

Суд вважає встановленим, що частка відповідача ОСОБА_2 є незначною і не може бути виділена в натурі, розподілити вказану квартиру неможливо, спільне володіння і користування сторонами спірною квартирою є неможливим, припинення не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача, оскільки відповідач не проживає в даній квартирі, витрати по утриманню майна не несе.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 такими, що підлягають до задоволення повністю.

Враховуючи те, що позивач не наполягала на стягненні з відповідача судових витрат, судовий збір покладається судом на позивача у цій справі.

Керуючись ст. ст. 4, 12-13, 76-82, 206, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Штефана Дмитра Юрійовича до ОСОБА_2 , про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності, задоволити.

Припинити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 право спільної часткової власності 3/10 частки двокімнатної квартири, загальною площею 54,8 кв.м., житловою площею 30,1 кв.м., розташованої на другому поверсі триповерхового житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в обмін на грошову компенсацію вартості вказаної частки квартири у розмірі 61601,00 гривень.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 3/10 частки двокімнатної квартири, загальною площею 54,8 кв.м., житловою площею 30,1 кв.м., розташованої на другому поверсі триповерхового житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Центрально - Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подачі апеляційної скарги рішення суду, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники цивільного провадження:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Головуючий суддя В.В. Сидорак