Справа № 211/7205/20

Провадження № 2/211/964/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Папариги В.А.,

при секретарі Чернушкіній Г.В.

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення недоплаченого розміру матеріальної допомоги на оздоровлення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який в послідуючому уточнив, в якому просив стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», суму в розмірі 13171,70 грн. недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення. В обґрунтування позову посилався на те, що він працює машиністом електровоза в структурному підрозділі «Криворізьке локомотивне депо» (ТЧ-2 Кривий Ріг) регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця». З 15.07.2017 року по 07.08.2017 року, з 15.12.2018 року по 10.01.2019 року, з 15.12.2019 року по 10.01.2020 року, з 15.07.2020 року по 07.08.2020 року йому надавалась щорічна тарифна відпустка. З цього приводу він кожного разу при наданні відпустки звертався з заявою до керівника з проханням надати йому матеріальну допомогу на оздоровлення відповідно до п. 3.1.5 Колективного договору, яка повинна складати не менше мінімальної заробітної плати по Україні на момент виплати допомоги. Але, за невідомих йому обставин, йому не була надана матеріальна допомога у повному обсязі, лише у розмірі: за 2017 рік 2128,48 грн., за 2018 рік 2709,58 грн., за 2019 рік 2995,12 грн., за 2020 рік 2995,12 грн.. ППО ВПЗУ КЛД, членом якої є позивач, направила подання від 15.11.2020 року № 86 «Про усунення порушення законодавства про працю (колективного договору) до начальника СП «Криворізьке локомотивне депо» РФ «Придніпросвська залізниця» АТ «Українська» - ОСОБА_2 , але подання залишилось без задоволення, з посиланням на те, що відповідно до спільної Постанови керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці ОСОБА_3 № Н32/20, П-4-5г від 31.03.2017 року постановлено застосовувати з 01.04.2017 року замість мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів, заробітної плати та інших виплат передбачених колективними договорами, величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом. У зв`язку з чим, він змушений звернутись до суду за захистом своїх трудових прав.

Представник відповідача до суду надав відзив, в якому заперечував проти позову. В обгрунтування послався на те, що пунктом 3.1.5 Колективного договору на 2011-2012 роки, укладеного між відокремленим структурним підрозділом «Криворізьке локомотивне депо» та спільним представницьким органом профспілок залізничників і транспортних будівельників України та Вільної профспілки машиністів в особі їх виборного органу, зареєстрованого за № 60/11 від 24.10.2011 року встановлено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується за письмовою заявою працівника у розмірі 40% відсотків ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні на момент виплати допомоги. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати розрахункової величини вона застосовувалася у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Зокрема, у пункті 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-УІІІ від 06.12.2016 року зазначено: «Установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом застосовується як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів. До внесення змін до колективних договорів і угод усіх рівнів щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб». У відповідності до вищезазначеного спільною вказівкою голови правління «Укрзалізниця», члена Правління та голови Профспілки залізничних транспортних будівельників України від 29.03.2017 № Ц/6-25/713-17 та спільною постановою керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці № Н32/20, П-4-5г від 31.03.2017 року постановлено застосовувати з 01.04.2017 року замість мінімальної заробітної платі як розрахункової величини для визначення посадових окладів, заробітної плати та інших виплат передбачених колективними договорами, величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом». Крім того, просили врахувати, що обов`язковими до застосування є висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду, а тому викладене у Постанові Дніпровського апеляційного суду від 22.04.2020 року у справі № 211/7250/19 не створює будь-якого обов`язку суду щодо застосування висновків Дніпровського апеляційного суду. Також просила суд врахувати, що у позовній заяві позивач, при розрахунку недоплаченої частки матеріальної допомоги за 2017-2020 роки за основу розрахунку бере мінімальну заробітну плату по Україні, що встановлена з 1 січня 2021 року у розмірі 6000,00 гривень, що суперечить п. 3.1.5 Колективного договору, відповідно до якого розмір матеріального допомоги розраховується на момент виплати допомоги, тобто у конкретні періоди 2017-2020 років. Просили в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

У судове засідання сторони не з`явилися, до суду надали заяви про розгляд справи у їх відсутність. Представники позивача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити.

Повноважний представник АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Соломатіна О.О. просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цьогокодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працює машиністом електровоза в структурному підрозділі «Криворізьке локомотивне депо» ( ТЧ-2 Кривий Ріг) регіональної філії «Придніпровську залізниця» АТ «Українська залізниця».

З 15.07.2017 року по 07.08.2017 року, з 15.12.2018 року по 10.01.2019 року, з 15.12.2019 року по 10.01.2020 року, з 15.07.2020 року по 07.08.2020 року позивачу надавалась щорічна тарифна відпустка. З цього приводу він кожного разу при наданні відпустки з особовою заявою звертався до керівника з проханням надати йому матеріальну допомогу на оздоровлення відповідно до п. 3.1.5 Колективного договору, яка повинна складати не менше мінімальної заробітної плати по Україні ( а. 15).

Відповідно до вище вказаних заяв позивачу була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення: 2017 рік 2128,48 грн., за 2018 рік 2709,58 грн., за 2019 рік 2995,12 грн., за 2020 рік 2995,12 грн. ( а.с. 16-19 копії розрахунків).

Первинна профспілковаорганізація Вільноїпрофспілки залізничниківУкраїни Криворізькоголокомотивного депо,членом якоїє позивач,направила поданнявід 15.11.2020року №86«Про усуненняпорушення законодавствапро працю(колективного договору)до начальникаСП «Криворізькелокомотивне депо»РФ «Придніпросвськазалізниця» АТ«Українська» - ОСОБА_2 ,але поданнязалишилось беззадоволення. ( а.с. 20-23).

Згідност. 10 КЗпП України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.Відповідно дост. 13 КЗпП Українитаст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди», зміст колективного договору визначається сторонами.Статтею 13 КЗпП Українивизначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т.і.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.

Згідност.18 КЗпП України, положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця та працівника.

Відповідно до ч. 2ст. 97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Як вбачається із матеріалів справи, пунктом 3.1.5 Колективного договору на 2011-2012 роки, укладеного між відокремленим структурним підрозділом «Криворізьке локомотивне депо» та спільним представницьким органом профспілок залізничників і транспортних будівельників України та Вільної профспілки машиністів в особі їх виборного органу, зареєстрованого за № 60/11 від 24.10.2011 року, який є чинним станом на 2019 року, встановлено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується за письмовою заявою працівника у розмірі 40% відсотків ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні на момент виплати допомоги ( а.с. 11-14).

Відповідно до спільної Постанови керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці ОСОБА_3 № Н32/20, П-4-5г від 31.03.2017 року постановлено застосовувати з 01.04.2017 року замість мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів, заробітної плати та інших виплат передбачених колективними договорами, величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом».

Згідно з п. 1.4 Колективного договору, зміни і доповнення до колективного договору, що не погіршують соціального та економічного становища працівників депо, вносяться протягом строку його дії за погодженням сторін на спільному засіданні керівництва депо і профспілкових комітетів, а всі іншіна конференції трудового депо.

Відповідно доЗакону України «Про державний бюджет України на 2017 рік», тобто на момент прийняття спільної Постанови керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці ОСОБА_3 № Н32/20, П-4-5г від 31.03.2017 року, мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3200 грн.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік»прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, був встановлений на рівні 1600 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2000 грн. , мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3200 грн.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік»прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць,був встановлений на рівні 1762 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2205,50 грн., мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3723 грн.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік»прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, був встановлений на рівні 2007 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2508,75 грн. мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 4173 грн.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, був встановлений на рівні 2197 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2746,25 грн., мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 4723 грн.

Таким чином, прийняття 31.03.2017 року спільної Постанови керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці Букреєва О.В. № Н32/20, П-4-5г від 31.03.2017 року про застосовування з 01.04.2017 року замість мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів, заробітної плати та інших виплат передбачених колективними договорами, величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом» є діями, що погіршували становище працівників порівняно із законодавством та вказана постанова повинна була прийматися не за погодженням сторін на спільному засіданні керівництва депо і профспілкових комітетів, а на конференції трудового депо, оскільки на момент прийняття вказаної постанови, мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3200 грн., отже вказана сума є більшою за 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, така різниця між вказаними величинами має місце і в наступних роках, тому суд вважає, що при визначенні позивачу розміру матеріальної допомоги на оздоровлення підлягає застосуванню не спільна Постанова керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці Букреєва О.В. № Н32/20, П-4-5г від 31.03.2017 року, яка погіршує становище працівників, а п. 3.1.5 Колективного договору.

Відповідно дост. 9 КЗпП України, умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Ст. 9 КЗпПУкраїни не вимагає будь-якої процедури визнання недійсними умов договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством. Вона безпосередньо оголошує такі умови недійсними і не вимагають судової процедури визнання їх недійсними.

Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач попереджав позивача про погіршення існуючих умов оплати праці.

Суд вважає, щоприйняттяЗакону України «Про внесення змін до законодавчих актів України» № 1774-УІІІ від 06.12.2016 рокуне створює юридичних наслідків щодо застосування п. 3.1.5 Колективного договору, укладеного між відокремленим структурним підрозділом «Криворізьке локомотивне депо" Криворізького локомотивного депо» та спільним представницьким органом залізничників і транспортних будівельників України та Вільної профспілки машиністів виборного органу, зареєстрованого за № 60/11 від 24.10.2011 року, в частині виплати допомоги на оздоровлення, оскільки питання виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, умови виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обставини, за яких вона виплачується, а також кому саме вона може бути виплачена першочергово, визначається, в даному випадку, колективним договором, п. 3.1.5 якого визначено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується за письмовою заявою працівника у розмірі 40% відсотків ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні на момент виплати допомоги, а прийнята 31.03.2017 року спільна Постанова керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці ОСОБА_3 № Н32/20, П-4-5г від 31.03.2017 року про застосовування з 01.04.2017 року замість мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів, заробітної плати та інших виплат передбачених колективними договорами, величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом», прийнята з порушенням вимог Колективного договору, отже не підлягає застосуванню при визначні розміру матеріальної допомоги на оздоровлення.

При цьому, приймаючи до уваги, що відповідно до положень п. 3.1.5 Колективного договору визначено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується за письмовою заявою працівника у розмірі 40% відсотків ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні саме на момент виплати допомоги, а виплата матеріальної допомоги позивачу відбувалася у відповідні роки, суд вважає за необхідне при визначенні розміру недоплаченої частини вказаної допомоги виходити з розміру мінімальної заробітної плати по Україні встановленої за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік та 2020 рік відповідно, тому суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь позивача підлягає стягненню недоплачена матеріальна допомога в розмірі 4990,70 грн., що складається з: 1071,52 гривень недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2017 рік, 1013,42 гривень недоплаченої допомоги за 2018 рік, 1177,88 гривень недоплаченої допомоги за 2019 рік, 1727,88 гривень матеріальної допомоги за 2020 рік.

Відповідно до положеньст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання позову в розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,258,259,263,265,268, ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення недоплаченого розміру матеріальної допомоги на оздоровлення задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоплачену матеріальну допомогу на оздоровлення за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік та 2020 рік в розмірі 4990 ( чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто ) гривень 70 копійок.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпретровської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20 травня2021 року.

Суддя: В. А. Папарига