1Справа № 335/2395/21 2/335/1509/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Жукової В.Е., представника позивача - адвоката Марцих Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Запорізький ДБК» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В обґрунтування позову зазначав, що він перебував у трудових відносинах із відповідачем у справі та 09.07.2020 був звільнений за угодою сторін, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. У день звільнення із ним не було проведено розрахунок по заробітній платі у повному обсязі. Остаточний розрахунок при звільненні було проведено 02.12.2020, на виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.10.2020, у справі № 335/6186/20. 18.01.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню, за період з 09.07.2020 по 03.12.2020. Проте, на вказану заяву він відповіді не отримав.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Запорізький ДБК» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 09.07.2020 по 03.12.2020 у розмірі 141 461 грн. 84 коп., виходячи із періоду затримки розрахунку, який становить 104 робочих дні, та розміру його середньоденної заробітної плати, яка, за його підрахунком, складає 1 360 грн. 21 коп.

Ухвалою судді від 05.03.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та позивачу надано строк для усунення її недоліків, сплати судового збору.

18.03.2021 позивач усунув недоліки позовної заяви, надавши суду квитанцію про сплату судового збору у сумі 1 414 грн. 62 коп.

Ухвалою судді від 18.03.2021 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 16.04.2021, яке було відкладено на 17.05.2021, у зв`язку з витребуванням судом доказів по справі.

Ухвалою суду від 16.04.2021 витребувано у ТОВ «Запорізький ДБК» довідку про розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 , обрахований у відповідності до вимог Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 «Про порядок обчислення заробітної плати».

13.05.2021 від ТОВ «Запорізький ДБК», на виконання ухвали суду, до суду надійшла довідка про розрахунок компенсації за затримку розрахунку при звільненні, за 101 робочий день, в якій зазначено, що середньоденна заробітна плата позивача становить 746 грн. 90 коп.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача двічі у судове засідання не з`явився, у своїй заяві щодо виконання ухвали суду про витребування доказів просив справу розглядати без участі відповідача.

Враховуючи, що судом не встановлено визначених ЦПК України підстав для відкладення судового розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за участю представника позивача та відсутності представника відповідача.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із ТОВ «Запорізький ДБК», де працював на посаді монтажника залізобетонних конструкцій 4 розряду, та був звільнений із роботи за угодою сторін, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, з 09.07.2020.

У день звільнення ОСОБА_1 з роботи, з ним не було проведено розрахунок, що встановлено рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.10.2020, згідно якого з ТОВ «Запорізький ДБК» стягнуто на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 61 560 грн. 75 коп.

Рішення суду від 02.10.2020 про стягнення заборгованості по заробітній платі виконано відповідачем 03.12.2020, що підтверджується платіжним дорученням № 8353 від 03.12.2020.

Пояснення представника відповідача про те, що рішення суду було виконано ТОВ «Запорізький ДБК» 01.12.2020, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, оскільки з наданого суду відповідачем платіжного доручення № 61505180/3 від 01.12.2020, убачається, що у цей день відбулося перерахування коштів на виконання рішень судів, у тому числі і у справі щодо ОСОБА_1 , на рахунок Держказначейської служби України, між тим, належні позивачу кошти надійшли на рахунок ОСОБА_1 лише 03.12.2020.

В силу ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

У відповідності до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівнику належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначеній статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З огляду на викладені обставини, суд доходить до висновку, що ТОВ «Запорізький ДБК» допустило порушення вимог ст. 116 КЗпП України, а відтак з відповідача необхідно стягнути на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з наступного дня після звільнення (ст. 253 ЦК України), 10.07.2020, по день виплати заборгованості по заробітній платі - 03.12.2020, тобто до 02.12.2020 включно, що з урахуванням вихідних та святкових днів становить 102 робочі дні.

Обчислюючи розмір середнього заробітку за весь час затримки рорахунку, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі за текстом - Порядок), середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Такою подією є звільнення працівника.

Абзацем 1 п. 8 зазначеного Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судом встановлено, що останніми місяцями роботи позивача, що передували його звільненню, були травень та червень 2020 року, а відтак середньоденна заробітна плата позивача повинна вираховуватися виходячи із даних нарахованої йому заробітної плати саме у цих місяцях. Відтак, включаючи до розрахунку своєї середньоденної заробітної плати нараховані суми за червень та липень місяці 2020 року, позивач припустився помилки, оскільки липень місяць є місяцем, в якому відбулася подія звільнення, а не місяцем який передував цій події

З наданої, на виконання ухвали суду, відповідачем довідки установлено, що середньоденна заробітна плата позивача становить 746 грн. 90 коп.

Враховуючи, що кількість робочих днів у період з дня звільнення по день фактичного розрахунку становить 102 робочі дні, на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі становить 76 183 грн. 80 коп., що розраховано шляхом множення середньоденного заробітку позивача (746,90 грн.) на кількість робочих днів за період затримки розрахунку (102 дні).

У відповідності до абз. 3 п. 3 Порядку всі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, а винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Тобто згідно з даним порядком довідка про середньоденний заробіток позивача надана без попереднього відрахування податків та зборів.

Верховний Суд у постанові від 18.07.2018 в справі № 359/10023/16-ц дійшов висновку, що суд має визначати суму середнього заробітку працівника за час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.

Відповідно до приписів підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, компенсація за затримку розрахунку при звільнені є базою для оподаткування податком з доходу фізичних осіб.

В силу ст. 18 Податкового кодексу України відповідач є особою, на яку покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику (позивачу), та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків (позивача).

Отже, зважаючи на наведене, сума компенсації за затримку розрахунку при звільненні має бути виплачена позивачу після утримання передбачених законодавством податків та зборів.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Крім того, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 762 грн. 48 коп. (оскільки судом задоволено позовні вимоги на 53,9%, то сума судового збору визначена, виходячи з наступного: 1414,62х53,9/100=762,48)

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 272-273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» (місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Олександра Пивовара буд. 4, код ЄДРПОУ 30616508) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 76 183 (сімдесят шість тисяч сто вісімдесят три) гривні 80 (вісімдесят) копійок, яку визначено без відрахування з неї податків та зборів.

Позовні вимоги у заявленому розмірі залишити без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» (місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Олександра Пивовара буд. 4, код ЄДРПОУ 30616508) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 762 (сімсот шістдесят дві) гривні 48 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17.05.2021.

Повне рішення суду складено 20 травня 2021 року.

Суддя К.В. Гашук