Справа №461/3412/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2021 року суддя Галицького районного суду м.Львова Фролова Л. Д., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що зареєстрована та проживаюча за адресою АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.44-3 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,

в с т а н о в и в :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 354683, 18 квітня 2021 року, близько 17 год. 00 хв., за адресою м. Львів, вул. Вітовського, 43 А, перебуваючи на посаді адміністратора допустила діяльність закладу, чим порушила постанову КМУ №1236 від 09 грудня 2020 року, та протокол №8 комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 17 березня 2021 року.

В судовому засіданні, ОСОБА_1 вину не визнала, та зазначила, що вона не є суб`єктом господарювання, як це передбачає інкримінована їй стаття КУпАП, тому, провадження по справі просила закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 254 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно загального визначення адміністративного правопорушення у ст. 9 КУпАП, обов`язковою ознакою складу правопорушення є вчинення особою певної дії або бездіяльності, які згідно з ст. 256 КУпАП мають бути конкретно визначені у протоколі.

Формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, з зазначенням місця, часу, способу його вчинення і форми вини, фактів, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Статтею 44-3 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за порушення митних правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

Згідно ст.252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Разом з тим, обставини зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення повинні підтверджуватися належними доказами (покази свідків, аудіо-відео-фото докази, пояснення особи, яка притягається до відповідальності та інше), але ці обставини нічим окрім розмитої та поганої якості фотокопії не підтверджені.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є:1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

З вищенаведеного вбачається, що суб`єктом вказаного правопорушення є суб`єкт господарювання, який здійснює діяльність у вищезазначених сферах життя.

Виходячи зі змісту диспозиції статті 44-3 КУпАП, це бланкетна норма, яка відсилає до інших актів законодавства, рішень органів місцевого самоврядування.

Отже, суб`єктом правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 може бути лише суб`єкт господарювання.Однак,у якості доказів вчинення правопорушення органом поліції надано суду протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 354683, фотокопії з яких неможливо встановити будь-які фактичні дані, рапорт та витяг Львівського районного управління поліції ГУНП у Львівській області

В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 перебувала на посаді адміністратора, з такого запису неможливо зробити висновок що остання є суб`єктом господарської діяльності. Ніяких належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного, суду не надано.

В той же час, рапортом є усне або письмове офіційне повідомлення про що-небудь вищій інстанції, керівництву. Тобто, такий є внутрішнім документом органу Національної поліції та не може вважатися доказом вчинення адміністративного правопорушення.

На спростування позиції про винуватість ОСОБА_1 суду надано:

-наказ №19-к, по особовому складу на прийняття від 18 вересня 2020 року, про прийняття ОСОБА_1 на посаду адміністратора;

-копію трудової книжки ОСОБА_1 , що підтверджує прийняття останньої на посаду адімністратора;

-копіях ліцензій з Державної податкової служби України, з додатками, з яких вбачається, що суб`єктом господарювання є товариство з обмеженою відповідальністю «Парк2»;

-витягу з Реєстру платників податку на додану вартість №1813044500063, товариства з обмеженою відповідальністю «Парк2»;

-виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариства з обмеженою відповідальністю «Парк2», з якої вбачається, що керівником суб`єкту господарювання є ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .

Слід зазначити, що порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством. При цьому, необхідно враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення (ст.ст.254, 255 КУпАП). Натомість такий протокол не містить офіційних відомостей про посаду /рід діяльності/ ОСОБА_1 . Більше того, в протоколі про адміністративне правопорушення, що наданий суду зазначено, що ОСОБА_1 порушено постанову КМУ №1236 від 09 грудня 2020 року, однак не зазначено який саме пункт. Тому, з огляду на зміст протоколу, суд позбавлений можливості встановити вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вище викладене суддя вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, у зв`язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.247,283-284,307-308 КУпАП України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ст. 44-3 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом десяти діб з дня її винесення.

Суддя Л.Д. Фролова