Справа № 752/7182/21

Провадження 3/336/1442/2021

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 травня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м.ЗапоріжжяКарабак Л.Г., розглянувши матеріали, що надійшли до суду з УПП м. Києві ДПП НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

17 березня 2021 року справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП надійшла до Голосіївського районного суду м.Запоріжжя, ухвалою від 31.03.2021 року зазначена справа передана за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя.

24 квітня 2021 року, згідно протоколу про автоматизований розподіл судової справи між суддями від 24.04.2021 року справа передана на розгляд судді Карабак Л.Г.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №046052 від 21.02.2021 року, 21.02.2021 року о 00 годині 10 хвилин у м. Київ пр. Голосіївський, 108 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував т/з MitsubishiPajero НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зі згодом водія в присутності двох свідків за допомогою приладу «Драгер» проба позитивна 2,01 % проміле.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував щодо складеного відносно нього протоколу за ч. 1 ст.130КУпАП та пояснив, що дійсно 21.02.2021 року, в м. Києві, на пр. Голосіївському, був в присутності двох свідків за допомогою приладу «Драгер» було встановлено, що проба на вміст алкоголю позитивна - 2,01 % проміле.

Проте, ОСОБА_1 не керував транспортним засобом MitsubishiPajero НОМЕР_1 . В той день він разом з друзями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у кафе розташованому по пр.Голосіївському в м. Києві, вживав спиртні напої, причому автомобіль MitsubishiPajero НОМЕР_1 був з 12-00був припаркований, та стояв біля буд. 108, по пр. Голосіївському. Близько 22 годин 00 хвилин вийшовши з кафе на проспект були зупиненні співробітниками спеціального призначення поліції, які вимагали надати їм документи на автомобіль, який на їх думку був припаркований з порушенням. У зв`язку з тим, що його документи завжди знаходяться у транспортному засобі, він на очах працівників поліції прослідував до автомобіля, якій та надав водійське посвідчення для перевірки. Після чого, працівники поліції почали оглядати автомобіль, вимагати відкрити багажник, тощо на що він не погодився і почав сперечатися з працівниками поліції, при чому з самого початку він не приховував, що вживав алкогольні напої та відчуває себе нетверезим. Поліцейські спеціального призначення викликали патрульних поліцейських, які прибули через годину, фактично не проводячи розгляд справи склали на нього протокол. Його ствердження, що він не керував транспортним засобом працівниками поліції до уваги взяті не були. Патрульним поліцейським він також пояснював, що нетверезий, вживав алкоголь.Пояснив, що плануючи зустріч із знайомими, заздалегідь знав, що буде вживати алкоголь, припарку вав автомобіль на проспекті, недалеко від кафе і мав намір залишити його там на ніч, оскільки жив неподалік, а снігові замети завадили поставити автомобіль у дворі.

Адвокат Мамедов Т.К. просить закрити провадження по справі, оскільки жодного доказу того, що ОСОБА_1 , 21.02.2021 року керував автомобілем «MitsubishiPajero», державний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння,до протоколу не додано.

Протокол складений інспектором УПП, який не бачив і не міг бачити, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Реальних свідків керування ОСОБА_1 транспортним засобом не має. ОСОБА_1 у той день автомобілем не керував, доказів протилежного суду не надано. Пояснення свідків вказують, що в дійсності ОСОБА_1 у їх присутності пройшов перевірку на стан алкогольного сп`яніння та на нього складений протокол про адміністративне правопорушення. З пояснень не вбачається, що ОСОБА_1 керував будь-яким транспортним засобом.Свідками засвідчено лише проходження огляду та складення протоколу. При чому з відеозапису вбачається, що інспектор двом особам, яких було запрошено у якості свідків розповідає свідками чого вони були, при цьому чітко викладає свою версію.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , адвоката, ознайомившись з відеозаписом з нагрудних камер патрульного поліцейського, суддя вважає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУАП з наступних підстав.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст.251КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У статті 17Закону Українивід 23.02.2006року «Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У практиці Європейського суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки(рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії»), отже адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Відповідно до принципу V, викладеного у Рекомендації № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», ухваленій Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13.10.1994 року, судді, зокрема, зобов`язані проводити справу неупереджено, спираючись на власну оцінку фактів та власне тлумачення закону; забезпечити, щоб кожна сторона мала однакові можливості бути заслуханою, і щоб процедурні права кожної із сторін дотримувались відповідно до положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст.61Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Доводи ОСОБА_1 у частині того, що не він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, не спростовуються письмовими поясненнями свідків. З матеріалів адміністративної справи вбачається, що свідки були запрошені в момент складання протоколу, особисто не бачили, що ОСОБА_1 керував автомобілем.

При дослідженні у судовому засіданні відеозапису події із нагрудних камер відеореєстратора вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений в момент керування автомобілем, окрім того, на відео зафіксовано, що ОСОБА_1 неодноразово повідомляв, що він не керував транспортним засобом.

Крім того, з протоколу не вбачається, що до нього долучено носій із записом події, на диску міститься фрагмент з якого можна зробити висновок лише про те, що проводиться проба на вміст алкоголю.

Таким чином, відеозаписом не зафіксовано керування автомобілем ОСОБА_1 безпосередньо перед здійснення обстеження на стан алкогольного сп`яніння, адже відеозаписом зафіксовано певну частину складання протоколу.

Обов`язок проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими, передбачений «Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису», затвердженою наказом МВС України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в МЮ України 11.01.2019 за № 28/3299 (в подальшому Інструкція від 18.12.2018). Відповідно до п.5. розділу ІІ цієї Інструкції включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу. Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.

Метою обов`язкової відеофіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчиняються поліцейським є забезпечення збирання об`єктивних доказів вчиненого правопорушення, усунення суперечностей, які можуть виникати у ході вчинення цих дій, перевірка правильності та законності дій як поліцейських, так і інших учасників у ході їх вчинення. Відсутність відеозапису ставить під сумнів законність проведених поліцейськими процесуальних дій та позбавляє можливості об`єктивно перевірити обставини пов`язані із виявленням та фіксацією адміністративного правопорушення у випадку їх оспорювання.

Згідно висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеному у постанові по справі № 357/10134/17від 23.10.2019 року,підставою для накладення інспектором поліції штрафу може бути фото - та відеофіксація, а також показання свідків. У протоколі та додатках до нього відсутні дані про носій та реєстратор з якого проводилася віддеофіксація.

Вищезазначені докази в матеріалах адміністративного провадження відсутні.

За п.10 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МОЗ/МВС09.11.2015,№ 1452/735 результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Будь-яке обвинувачення особи має бути конкретним, зрозумілим та підтверджено належними, достовірними та допустимими доказами.

У матеріалах адміністративного провадження відсутній акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, до протоколу акт не доданий.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Таким чином, вочевидь працівником поліції порушено процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності та порядку складання відносно особи адміністративного протоколу.

Додані до протоколу пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , написані не власноручно свідками, а є фактично виготовленими заздалегідь бланками, вонинадруковані не під час проведення перевірки та складення адміністративного протоколу працівниками патрульної поліції, у низ внесені певні твердження. Тому суд критично ставитися до пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Крім того, з пояснень свідків вбачається, що вони були присутні тільки при проходженні огляду ОСОБА_1 та складення на нього протоколу, а не при самому керуванні транспортним засобом. Крім того, на відео працівник поліції розповідає двом жінками свідками чого саме вони були, хоча очевидним є той факт, що їх привели значно пізніше, при них проводився огляд ОСОБА_1 вони безумовно прийняли пояснення працівника поліції.

Згідно із ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, і ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Частиною 3 ст.62КонституціїУкраїни передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом

Відповідно до вимог ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо встановлено, що в діях особи відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожньогоруху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно ч. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Предметом доказування є факт керування у стані алкогольного сп`яніння і докази саме керування мають бути належними, допустимими та переконливими.

Оскільки судом встановлено, що жодним з наявних у справі та досліджених судом доказів не доведено того, що ОСОБА_1 , керував автомобілем т/з MitsubishiPajero НОМЕР_1 , а саме, виконував функцій водія, а той факт, що він був у стані сп`яніння не може тягти за собою відповідальність, передбачену ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому, провадження по справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КК України.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 247 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: