Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/117/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2021 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Позарецької С.М.,

при секретарі Осадчій А.Ю.,

за участю представника

позивача за довіреністю Бодня І.В.,

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача

адвоката Вакуленко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в:

Позивач Черкаський міський центр зайнятості звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь Черкаського міського центру зайнятості кошти в сумі 3220 грн. 13 коп., а також судові витрати (судовий збір).

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 21.12.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Черкаського міського центру зайнятості щодо сприяння у працевлаштуванні. Наказом Черкаського міського центру зайнятості № НТ 181227 від 27.12.2018 року ОСОБА_1 , на підставі поданої нею заяви, було надано статус безробітної з 21.12.2020 року, відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення». Наказом Черкаського міського центру зайнятості №НТ 181228 від 28.12.2020 року їй було призначено виплату допомоги по безробіттю, відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

З метою з`ясування належності ОСОБА_1 до категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, згідно з ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення», 24.09.2020 року її було направлено до Головного управління ПФУ в Черкаській області, з метою встановлення дати, з якої вона матиме право на пенсійну виплату.

23.10.2019 року, на наступному відвідуванні фахівця Черкаського міського центру зайнятості, Кочерга Л.О. надала довідку Головного управління ПФУ в Черкаській області за №88380/02-18 від 09.10.2019 року, згідно якої вбачається, що ОСОБА_1 має право на пенсійну виплату з 19.08.2019 року.

За результатом обробки отриманих даних, Черкаським міським центром зайнятості було складено Акт перевірки достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків №548 від 23.10.2019 року, яким було встановлено, що ОСОБА_1 , в період перебування на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості в статусі безробітної, своєчасно не повідомила про факт отримання нею права на пенсію, чим порушила вимоги ст. 43, ч.3 ст.44, п.13 ч.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення» та п.1 ч.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття».

На виконання вищенаведених вимог законодавства, згідно наказу Черкаського міського центру зайнятості №НТ 191023 від 23.10.2019 року було припинено реєстрацію як безробітної ОСОБА_1 , у зв`язку з отриманням нею права на пенсію, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», п.13. ч.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення». Того ж дня, ОСОБА_1 було припинено виплату допомоги по безробіттю, у зв`язку з отриманням нею права на пенсію та призначення пенсійних виплат, в т.ч. на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку, відповідно до п.7 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття».

Зважаючи на вимоги, встановлені ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття», позивач вважає, що відповідач не мала права на перебування в статусі безробітної, а відповідно - на отримання допомоги по безробіттю з 19.08.2019 року, а відтак - допомога по безробіттю отримана нею з 19.08.2019 року, в сумі 3670грн. 13 коп., - є незаконно отриманою нею сумою.

З огляду на наведене вище, керуючись ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття», 23.10.2019 року Черкаським міським центром зайнятості видано наказ № 287 «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю», згідно якого ОСОБА_1 було зобов`язано повернути кошти, виплачені їй Черкаським міським центром зайнятості в якості допомоги по безробіттю в сумі 3670 грн. 13 коп.

З метою досудового врегулювання спору, наказ № 287 від 23.10.2019 року вручено відповідачу 24.10.2019 року під її особистий підпис. Пунктом першим вказаного наказу ОСОБА_1 було запропоновано добровільно відшкодувати кошти в сумі 3670 грн. 13 коп. протягом 15 календарних днів після отримання копії вказаного наказу.

Ознайомившись зі змістом наказу, вона звернулась до керівництва Черкаського міського центру зайнятості з проханням надати дозвіл здійснювати погашення заборгованості частинами протягом 8 місяців, починаючи з листопада 2019 року, проте здійснила лише один платіж в листопаді 2019 року повернувши лише 450 грн. 00 коп., а залишок заборгованості в сумі 3220 грн. 13 коп. на момент подання даної позовної заяви залишається нею не погашеним.

Згідно із вимогами, встановленими абз. 5, ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Фонд має право стягувати, відповідно до закону, кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою, що і спонукало до звернення позивача з даним позовом для вирішення питання в судовому порядку.

Тож, враховуючи викладене вище, позивач просить суд, - стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаського міського центру зайнятості кошти в сумі 3220 грн. 13 коп., а також судові витрати.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2021 року по справі відкрито провадження та призначене судове засідання. Дана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.

29.03.2021 року судом отримано відзив на позовну заяву від 29.12.2020 року (а.с.31-34), датований 27.03.2021 року, в якому відповідачем обґрунтовано її позицію проти даного позову, вважає вимоги позивача сумнівними та неоднозначними, мотивуючи наступним.

Так, 27.12.2018 року відповідач скористалася правом на надання їй статусу безробітної, звернувшись із відповідною заявою до Черкаського міського центру зайнятості населення.

Вказує, що відповідно до вимог ст. 52 Закону України «Про зайнятість населення», державний контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення здійснює уповноважений орган з реалізації державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в межах їх повноважень.

Тож, вважає, що саме Черкаський міський центр зайнятості населення повинен був відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття», разом з Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі- Фонд) та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, скористатися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, так як Фонд зобов`язаний контролювати правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених вказаним вище законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття. Крім того, контролювати правильність призначення та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю, а також інформувати застрахованих осіб про результати своєї роботи через засоби масової інформації.

Зауважує, що вона перебувала на обліку як застрахована особа, відповідно до ст. ст. 11, 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в якому вказано, що непрацюючі працездатні особи, особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю 1 групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства (ст.11 Закону), між тим зазначаючи, що для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять, в т.ч. і від органів державної служби зайнятості (ст. 21 Закону).

Таким чином, вказує, що Черкаський міський центр зайнятості, щомісячно надавав відомості до органів Пенсійного фонду України в Черкаській області, в т.ч. і стосовно неї, також здійснював обмін інформацією про її трудовий та страховий стаж, і достовірно знав про отримання нею права на призначення пенсії за віком саме з 19.08.2019 року, але про даний факт її не повідомив, а тільки в жовтні 2019 року запропонував їй особисто звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, де їй надали довідку від 09.10.2019 року про наявний страховий стаж в 33 роки 6 місяців 18 днів та дату, з якої вона матиме право на пенсійну виплату, а саме - 19.08.2019 року.

Крім того, посилаючись на п.3 ст.44, п.13 ч.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення», а також п.7 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», вказав на відповідальність саме ОСОБА_1 за достовірність поданих нею даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг - зобов`язавши її повернути, буцімто, незаконно отримані нею кошти в розмірі 3670,13 грн.

Між тим, зазначила, що жодних недостовірних даних нею до Черкаського міського центру зайнятості не подавалося. Звернула увагу також на те, що з 19.08.2019 року, тобто з дня коли вона мала право на отримання пенсії за віком, згідно довідки ГУ ПФУ в Черкаській області від 09.10.2020 року, вона пенсійних виплат не отримувала до лютого 2020 року включно, вперше отримавши пенсію в сумі 2100,00 грн. в лютому 2020 року.

Крім того, відповідач звертає увагу, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», персоніфіковані відомості щодо застрахованих осіб до органів Пенсійного фонду України, у випадку, про який йдеться, подаються державною службою зайнятості. Вказує, що якби позивач, на її думку, діяв відповідно до вимог ст.52 Закону України «Про зайнятість населення», то не було б у нього необхідності звернення до суду, більш того - починаючи з 19.08.2019 року - відповідач отримувала б пенсію щомісяця набагато більшого розміру, ніж допомога по безробіттю.

Тож, зважаючи на викладене вище, ОСОБА_1 вважає, що відсутній факт саме умисного невиконання нею, як застрахованою особою, своїх обов`язків та зловживання ними; переконана у відсутності своєї вини, а відтак, посилаючись на ст.1215 ЦК України - відсутня і цивільно-правова відповідальність, що полягає, в даному випадку, у примусовому стягненні з неї коштів, виплачених їй як допомога по безробіттю.

В підсумку, автор відзиву інформувала, що її вина полягає лише в тому, що під примусом працівників Черкаського міського центру зайнятості, нею поставлено особистий підпис про ознайомлення зі змістом наказу Черкаського міського центру зайнятості №287 від 23.10.2019 року «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 в сумі 3670 грн. 13 коп.».

02.04.2021 року за вих. №08-08/424, судом отримано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій викладені пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх відхилення, які полягають у наступному.

Відповідно до ч.1 ст.58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», визначено спеціальний орган - Пенсійний фонд України, на який покладено функції прийняття рішень про призначення пенсій, в т.ч. і за віком, а також обрахунку страхового стажу необхідного для їх призначення. В свою чергу, Державна служба зайнятості не наділена вказаними правами та позбавлена законодавчої можливості приймати будь - які рішення про припинення реєстрації безробітних, припинення виплати допомоги по безробіттю у зв`язку з призначенням пенсії за віком, не отримавши офіційні дані від Пенсійного фонду України або безпосередньо від безробітних.

Між тим, вказує, що твердження відповідача про те, що Черкаський міський центр зайнятості знав про отримання ОСОБА_1 права на призначення пенсії за віком - є хибним та позбавленим будь-якої логіки, оскільки відразу після отримання таких відомостей від органу Пенсійного фонду України у вигляді довідки, датованої 09.10.2019р., Черкаським міським центром зайнятості були прийняті рішення про припинення реєстрації та виплати допомоги по безробіттю відповідачу.

Крім того, звертає увагу, що діючим законодавством про пенсійне забезпечення встановлена вікова градація настання права на пенсію в залежності від наявного страхового стажу. Так, громадяни мають можливість отримувати пенсію за віком по досягненню 60, 63, 65 років, за умови наявності необхідного страхового стажу або після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на дату досягнення відповідного віку. Саме на територіальні органи Пенсійного фонду України покладено функцію обрахунку стажу необхідного для призначення пенсії по досягненню відповідного віку, згідно поданих особою документів.

Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу, або уповноваженій особі, особисто або через представника, який діє на підставі довіреності, посвідченої нотаріально, відповідно до ст. 44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, подання заяви про призначення пенсії та необхідних документів є правочином, який здійснюється у вигляді чіткої та регламентованої законодавством дії, а відповідно не може бути вчинений без відома або участі особи-заявника.

На виконання вимог п.4 ч.2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення», зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про наявність обставин для припинення реєстрації, визначених у ч.1 ст. 45 цього Закону. Разом з тим, реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі досягнення особою встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років (п.13 ч.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення»). Тож, вказує, що законодавець поклав на безробітного обов`язок протягом трьох робочих днів інформувати службу зайнятості про настання пенсійного віку.

Стаття 52 Закону України «Про зайнятість населення», а також ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», на які посилається відповідач у відзиві, надають органам Державної служби зайнятості право та зобов`язують здійснювати контроль за використанням коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а також перевіряти законність перебування на обліку безробітних. Проте, вказані норми не зобов`язують та не надають право органам Державної служби зайнятості здійснювати обрахунок страхового стажу для призначення пенсії за віком та повідомляти безробітних про настання у них права на пенсію. Інформація про страховий стаж, яка надходить з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (далі - Реєстр застрахованих осіб), використовується виключно для визначення розміру допомоги по безробіттю у відповідності до ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно якої встановлено різний відсоток виплати безробітним, які мають від 0 до 10 років страхового стажу. Вказана інформація - є неповною, оскільки Реєстр застрахованих осіб ведеться з моменту введення загальнообов`язкового страхування та не містить дані про трудовий стаж, що прирівняний до страхового.

Представник позивача окремо зазначила, що претензії, викладені відповідачем у відзиві стосовно розміру призначеної їй пенсії - взагалі не відносяться до предмету розгляду у даній справі.

Тож, підсумувавши наведене вище, вважає доводи, викладені у відзиві та документи, додані до нього, такими, що не спростовують правової позиції, викладеної у позові з доданням письмових доказів до нього, а відтак - не повинні прийматися судом до уваги при розгляді справи по суті.

26.04.2021 року до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь позивача на відзив, зі змісту якого відповідачем позиція заперечень проти позову обґрунтовується тими ж доводами, які вказано нею у відзиві на позов. Позовні вимоги не визнає, стверджує, що наказ № 287 від 23.10.2019 року стосовно повернення виплачених коштів як допомоги по безробіттю та заяву від 24.10.2019 року про дозвіл на реструктуризацію повернення коштів, нею було підписано особисто, але саме шляхом обману її недобросовісними працівниками Черкаського міського центру зайнятості.

Між тим, зазначає, що вона, як особа яка має інвалідність 3 групи з 2008 року, отримувала пенсію по інвалідності до січня 2020 року в розмірі - 2000,00 грн. Вважає, що вона, маючи пенсію по інвалідності, мала законне право на отримання допомоги по безробіттю, оскільки особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, отримують пенсію по інвалідності; у разі відсутності підходящої для них роботи, мають право на отримання статусу безробітного.

Зазначила, що Черкаський міський центр зайнятості, своїм рішенням надав їй статус безробітної до серпня 2020 року і достеменно знав про наявність у неї інвалідності та факту отримання пенсії, у зв`язку з інвалідністю. Разом з тим зауважила, що відповідно до довідки з ГУ ПФУ в Черкаській області від 09.10.2019 року про наявний страховий стаж, на яку посилається Черкаський міський центр зайнятості, як підставу припинення виплати їй допомоги по безробіттю, вказано, що відповідач має право на пенсійну виплату з 19.08.2019, а також, що на обліку в органах Пенсійного фонду України не перебуває, пенсію не отримує.

Тож, вважає неправдивою цю інформацією, оскільки достовірно було відомо позивачу, оскільки на підставі вказаної довідки позивачем було складено Акт №548 від 23.10.2019 року та наказ № 287 від 23.10.2019 щодо повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю. Переконана, що документи, на які посилається позивач в обгрунтування своїх позовних вимог - є неналежними, недопустимими та недостовірними доказами, в розумінні вимог ст.ст. 77, 78 і 79 ЦПК України, а тому не можуть братися судом до уваги.

Стверджує, що нею уже отримувалася пенсія по інвалідності з 2008 року, на обліку в Пенсійному фонді України вона перебувала., тому в силу ст.10 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особі, яка має право на різні види пенсій (за віком, по інвалідності та у зв`язку з втратою годувальника) призначається один із цих видів пенсії за її вибором. При цьому, за власним бажанням можна змінити вид пенсії. Для того, щоб з`ясувати доцільність переходу з одного виду пенсій на інший, потрібно звернутися в управління Пенсійного фонду України, що виплачує пенсію. Саме цим відповідач і обґрунтувала свою позицію стосовно того, що перехід з одного виду пенсії на інший є її правом, а не обов`язком. Зважаючи на викладене вище, позовні вимоги Черкаського міського центру зайнятості не визнає в повному обсязі, просить у їх задоволенні відмовити.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю - Бодня І.В. позов підтримала, вважає, що його слід задовольнити. Пояснила, що 21.12.2018 року відповідач звернулася до Черкаського міського центру зайнятості з метою її працевлаштування. Їй було надано статус безробітної і здійснювалися виплати допомоги по безробіттю, термін до якого встановлено виплати не вказувався.

Також пояснила, що позивачем було здійснено відповідні запити, крім того, 23.10.2019 року відповідач надала довідку ГУ ПФУ в Черкаській області, з якої вбачається, що ОСОБА_1 з 19.08.2019 року має право на пенсію. Отже, в період перебування її на обліку як безробітної, відповідач не повідомила про те, що вона має право на пенсію. Тож, 23.10.2019 року їй припинено реєстрацію як безробітної і припинено виплату допомоги по безробіттю. В статусі безробітної відповідач перебувала в період часу з 27.12.2018 року по 23.10.2019 року. ОСОБА_1 не мала права на реєстрацію по безробіттю і на отримання належних даному статусу виплат. 23.10.2019 року видано наказ за №287 «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 в сумі 3670 грн. 13 коп.», відповідно до якого її зобов`язано повернути вказану суму коштів. Копію зазначеного наказу відповідачу вручено 24.10.2019 року, добровільно вона їх не сплатила. Між тим, ОСОБА_1 звернулася до Черкаського міського центру зайнятості з проханням надання їй можливості сплатити кошти частинами, і лише в листопаді 2019 року нею повернуто кошти в розмірі 450,00 грн., а залишок - 3220 грн. 13 коп. не погасила до цього часу.

Між тим, зауважила, що по віку особи було очевидним, що вона може мати право на пенсію за віком, що і спонукало позивача до направлення відповідних запитів, тому відповідача зобов`язали надати довідку з органів Пенсійного фонду України в регіоні. 23.10.2019 року позивачу відповідачем надано довідку, датовану 09.10.2019, з якої вбачається, що ОСОБА_1 матиме право на пенсію з 19.08.2019 року, якщо вона на час свого звернення про постановлення на облік отримувала пенсію по інвалідності, то це не впливає на постановлення її на облік як безробітної. Важливим - є право відповідача на пенсію за віком, а тому особа не може перебувати в статусі безробітної і отримувати допомогу по безробіттю.

Також додала, що відповідач повинна була у триденний термін повідомити позивача про те, що вона має право на отримання пенсії за віком, не з часу коли датовано довідку (09.10.2019 року), а з часу коли вона набула право - з 19.08.2019 року. Саме ОСОБА_1 несе відповідальність за достовірність даних, але вона не повідомила про це Черкаський міський центр зайнятості.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнала в повному обсязі, запевняла, що вона нікого не мала наміру обманути. Пояснила, що їй було роз`яснено, що вона, як інвалід може перебувати на обліку як безробітна. Зауважила, що вона не знала про те, що при наявності у неї права на пенсію за віком, вона не може перебувати на обліку як безробітна. У Черкаському міському центрі зайнятості всі необхідні документи стосовно неї були наявні. Між тим, вказала, що їй складно повертати отримані нею кошти, так як перебуває у важкому матеріальному становищі, оскільки хворіє її чоловік, який є інвалідом, а також хворіє її мати. Доводиться існувати на кошти в розмірі 2100 грн. 00 коп.

Представник відповідача за довіреністю, адвокат Вакуленко О.П. позов не визнав в повному обсязі. Вказав, що в період з 21.12.2018 року по серпень 2020 року, відповідач мала статус безробітної. Так як, ОСОБА_1 у серпні 2020 року виповнилося 60 років, вважає що допомогу по безробіттю остання отримувала на законних підставах. Довідку від 09.10.2019 року, видану ГУ ПФУ в Черкаській області про наявний у відповідача страховий стаж, вважає безпідставною. Свою позицію мотивує тим, що право отримувати пенсію по інвалідності чи переходити на пенсію за віком - є правом ОСОБА_1 . Умислу у відповідача на неподання позивачу доказів не було, пенсію за віком вона отримує з 30.01.2020 року. Тож, вважає позов безпідставним, у задоволенні якого слід відмовити.

Заслухавши думку представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків:

з матеріалів справи вбачається, що відповідачем 21.12.2018 року до Черкаського міського центру зайнятості подано заяву про надання статусу безробітної. Результатом розгляду вказаної заяви, заявнику 27.12.2018 року вирішено надати статус безробітної з 21.12.2018 року (а.с.3). Крім того, 21.12.2018 року ОСОБА_3 до Черкаського міського центру зайнятості подано заяву про призначення виплати допомоги по безробіттю. За результатом розгляду зазначеної заяви відповідачу 28.12.2018 року вирішено призначити виплату допомоги по безробіттю з 28.12.2018 року (а.с.4).

Між тим, у матеріалах справи міститься довідка про наявний страховий стаж ОСОБА_1 , видана Управлінням обслуговування громадян Черкаського відділу обслуговування громадян №1 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 09.10.2019 року за №88380/02-18, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка звернулася 09.10.2019 року до вказаного вище органу ПФУ, має вік, визначений ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж передбачений нормою зазначеної статті - 26 років і має наявний страховий стаж - 33 роки 6 місяців 18 днів. Також зазначено, що відповідач з 19.08.2019 року матиме право на пенсійну виплату, а також на обліку в органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує (а.с.10).

Отримавши вказану довідку від 09.10.2019 року, Черкаським міським центром зайнятості 23.10.2019 року складено Акт №548 перевірки достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків зі змісту якого вбачається, що проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебувала на обліку з 21.12.2018р. по 19.08.2019р., період матеріального забезпечення становив з 28.12.2018р. по 23.09.2019р. Перебуваючи на обліку у Черкаському міському центрі зайнятості відповідач не повідомила про призначення їй пенсії з 19.08.2019р., а тому за результатами вказаної перевірки зроблено висновок: допомога по безробіттю, нарахована за період з 19.08.2019р. по 23.09.2019р. у розмірі 3670 грн. 13 коп. - підлягає поверненню (а.с.5-6). Зі змістом Акту №548 від 23.10.2019 року ОСОБА_1 ознайомилася 24.10.2019 року, що підтверджено її особистим підписом (а.с.6).

За підсумками проведеної перевірки достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків від 23.10.2019р., Черкаським міським центром зайнятості видано наказ від 23.10.2019р. №287 «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 в сумі 3670 грн. 13 коп.» (а.с.7). Даним наказом визначено, що ОСОБА_1 необхідно повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 3670 грн. 13коп. на рахунок №37171001706380, (отримувач Черкаський МЦЗ, код отримувача 21367756, банк отримувача Держказначейська служба України, МФО банку 820172) протягом 15 календарних днів після отримання копії наказу. Копію наказу, про який йдеться, відповідач отримала 24.10.2019р., що підтверджується її особистим підписом (а.с.7).

Також у матеріалах справи наявна Персональна картка ОСОБА_1 про надання соціальних послуг за №230018122100025, в якій акумульовано інформацію про неї як особу, яка перебувала на обліку як безробітна (а.с.8-9).

Судом також встановлено, що відповідачем 24.10.2021 року на адресу керівництва Черкаського міського центру зайнятості надано заяву, в якій вона просила дозволити їй повертати кошти частинами протягом 8-ми місяців, починаючи з 24.10.2019р. по червень 2020р. включно, а саме: листопад 2019р. - 450 грн. 13 коп.; наступні місяці - по 460 грн. 00 коп.(а.с.11). Вказану заяву відповідача було вирішено позитивно, позивачем надано розстрочку повернення коштів в термін 8 місяців, про що свідчить відповідна відмітка у Акті №548 від 23.10.2019 року (а.с.6). Також позивачем складено Відомість виплат по ПК ОСОБА_1 , з якої вбачається, що згідно наказу №287 від 23.10.2019р., до повернення підлягає допомога по безробіттю в розмірі 3670 грн. 13 коп., а також вказано про сплату відповідачем 25.11.2019р. коштів в розмірі 450,00грн., а звідси - станом на 07.11.2019 року заборгованість становить 3220 грн. 13 коп. (а.с.12).

За таких обставин, оцінивши докази надані сторонами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Черкаського міського центру зайнятості підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Так, судом встановлено, що відповідно до ч.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; суб`єкти страхування на випадок безробіття - застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик; страховик - Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі-Фонд); об`єкт страхування на випадок безробіття - страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім`ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону.

Статтею 7 вказаного вище Закону, передбачено види забезпечення та соціальні послуги, до яких, крім інших, відноситься і допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності (абз. 1 ч.1 ст. 7 Закону).

Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду (ч.1 ст. 8 Закону). Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом (ч.2 ст. 8 Закону).

Згідно з п. 3 Прикінцевих положень Закону, функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, які здійснювалися органами державної служби зайнятості відповідно до цього Закону, починаючи з 2013 року покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи.

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України «Про зайнятість населення», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах є юридичними особами публічного права.

Відповідно до п.2 Розділу III Положення про Державну службу зайнятості, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 16.12.2020 року № 2663, яке набрало чинності з 12.01.2021 року (далі - Положення), Державний центр зайнятості виконує повноваження безпосередньо та через регіональні центри зайнятості та їхні філії, базові центри зайнятості (у разі їх створення).

Згідно з абз. 14 п.п.1 п.3 Розділу ІІІ Положення, Державний центр зайнятості забезпечує організацію та координацію роботи, в т.ч. і щодо надання соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення відповідно до законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення».

Відповідно до п.п.2 п.3 Розділу ІІІ Положення, Державний центр зайнятості здійснює управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», управління майном, в межах, визначених чинним законодавством, а також здійснює контроль за використанням коштів Фонду (п.п.3 п.3 Розділу ІІІ Положення).

Відповідачу, згідно з ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» позивачем з 21.12.2018 року надано було статус безробітної.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення», зареєстровані безробітні зобов`язані, крім іншого, також інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного (ч.3 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення»).

Застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг (ч.2 ст.36 Закону України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Тож, твердження відповідача про те, що позивач повинен здійснювати контроль за зміною інформації відносно зареєстрованої особи як безробітної, маючи доступ до інформаційних ресурсів, зокрема, Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, - є безпідставними, як і доводи відповідача про те, що вона не знала про наявність законодавчо закріпленого саме її обов`язку, як особи, що перебуває на обліку як безробітна, повідомляти позивача про наявність обставин, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг.

Варто зазначити, що стаття 52 Закону України «Про зайнятість населення», а також ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», на які посилається відповідач у відзиві, надають органам Державної служби зайнятості право та зобов`язують здійснювати контроль за використанням коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а також перевіряти законність перебування на обліку безробітних. Проте, вказані норми не зобов`язують та не надають право органам Державної служби зайнятості здійснювати обрахунок страхового стажу для призначення пенсії за віком та повідомляти безробітних про настання у них права на пенсію. Інформація про страховий стаж, яка надходить з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, використовується виключно для визначення розміру допомоги по безробіттю у відповідності до ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно якої встановлено різний відсоток виплати безробітним, які мають від 0 до 10 років страхового стажу. Вказана інформація - є неповною, оскільки Реєстр застрахованих осіб ведеться з моменту введення загальнообов`язкового страхування та не містить дані про трудовий стаж, що прирівняний до страхового. Підтвердження викладеного, вбачається з наявної у матеріалах справи копії Персональної картки ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб, яка дійсно містить інформацію про наявність страхового стажу - 21 рік та 5,55 місяців, яка в подальшому використовується виключно для визначення розміру допомоги по безробіттю (а.с.42).

Реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється, крім іншого, у разі: досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років (п.13 ч.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення»). Аналогічна норма міститься і у абз. 13 п.п.1 п.30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 792.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Таким чином, ОСОБА_1 не мала права на перебування у статусі безробітної, а також і отримання допомоги по безробіттю, починаючи з 19.08.2019р., оскільки саме з цієї дати вона набула право на пенсійну виплату, передбачену ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою визначено умови призначення пенсії за віком.(а.с.10).

Тож, доводи відповідача щодо того, що починаючи з 19.08.2019 року, тобто дня з якого вона мала право на пенсію за віком, нею ніяких пенсійних виплат отримано не було до лютого 2020 року, всупереч ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», також є безпідставними, оскільки зважаючи на вимоги п.7 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, про яку відповідач достеменно знала і зобов`язана була повідомити позивача.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Варто зазначити, що як вбачається зі змісту відзиву на позов (а.с.34), відповідач стверджує, що вини її немає, оскільки вона не вважає, що її дії мали ознаки умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними, а відтак - відсутні підстави до притягнення її до цивільно-правової відповідальності, а саме: не підлягає до примусового стягнення з неї коштів в сумі 3220,13 грн.

Зазначені твердження відповідача спростовуються наступним. Зі змістом Акту №548 від 23.10.2019 року вона ознайомлена 24.10.2019 року, що свідчить про її поінформованість про результати проведеної позивачем перевірки достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків. Зі змістом наказу Черкаського міського центру зайнятості №287 від 23.10.2019 року, відповідно до якого вона повинна була повернути кошти виплачені їй як допомога по безробіттю в сумі 3670 грн. 13 коп., вона ознайомилася 24.10.2019р., що підтверджується її особистим підписом (а.с.7).

Доказів, які б підтверджували її доводи, що вона підписала вказані документи під примусом чи шляхом обману з боку працівників Черкаського міського центру зайнятості нею не надано, до правоохоронних органів з приводу неправомірних, на її думку, дій з боку працівників Черкаського міського центру зайнятості, вона теж не зверталася.

Більш того, відповідачем ініційовано написання заяви 24.10.2019р. на адресу керівництва Черкаського міського центру зайнятості з проханням дозволити їй повертати кошти частинами протягом 8-ми місяців, починаючи з 24.10.2019р. по червень 2020р. включно, а саме: листопад 2019р. - 450 грн. 13 коп.; наступні місяці - по 460 грн. 00 коп.(а.с.11).

Вказану заяву відповідача було вирішено позитивно, позивачем надано розстрочку повернення коштів в термін 8 місяців, про що свідчить відповідна відмітка у Акті №548 від 23.10.2019 року (а.с.6). Також позивачем складено Відомість виплат по ПК ОСОБА_1 , з якої вбачається, що згідно наказу №287 від 23.10.2019р., до повернення підлягає допомога по безробіттю в розмірі 3670 грн. 13 коп., а також сплата відповідачем 25.11.2019р. коштів в розмірі 450,00 грн., а звідси - станом на 07.11.2019 року заборгованість становить 3220грн. 13 коп. (а.с.12).

Таким чином, дії відповідача свідчать про усвідомлення нею обов`язку сплатити заборгованість в сумі 3220 грн. 13 коп. та безпідставність її доводів проти задоволення вимог позивача.

Між тим, варто зазначити, що відповідач не скористалася своїм правом на оскарження, як на її переконання, неправомірних дій позивача, як того передбачає ч.4 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення», якою встановлено право зареєстрованої особи на оскарження, у тому числі до суду, дій або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових осіб, що призвели до порушення прав щодо зайнятості особи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст.ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Оскільки відповідачем не було повідомлено позивача про зміну обставин, що вплинули на призначення та виплату грошової допомоги по безробіттю, це призвело до надмірної виплати бюджетних коштів у вигляді вказаної допомоги в розмірі 3220 грн. 13 коп. Вказані виплати не повернуті відповідачем на вимогу позивача до цього часу, тому суд приходить до висновку про задоволення позову Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплачених коштів в розмірі 3220грн. 13 коп. Слід також зазначити, що ні відповідач, ні його представник не довів та не спростував неправомірність доводів та розрахунків позивача. Відповідач до матеріалів справи не надав контррозрахунку до розрахунків позивача та не спростував ні поясненнями, ні нормами чинного законодавства, ні письмовими доказами свою позицію, викладену у відзиві на позов від 27.03.2021р., запереченнях від 25.04.2021р., а відтак, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та письмовими доказами, не суперечать нормам чинного законодавства та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України, відповідно до вимог якої, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які понесені позивачем в ході судового розгляду, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачений судовий збір в розмірі 2102,00 грн., що підверджується платіжним дорученням № 4264 від 23.12.2020 року (а.с. 13).

Отже, відповідно до ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір в розмірі 2102 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12-13, 76-84, 89, 141, 223, 259, 264-265, 268, 353, 354 ЦПК України, Закону України «Про зайнятість населення», Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 792, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Черкаського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 21367756, м. Черкаси, вул. Гоголя, 330, р/р НОМЕР_2, ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018) грошові кошти в розмірі 3220грн. 13коп., а також судовий збір в розмірі 2102грн., а всього - 5322грн. 13коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст судового рішення складений 14.05.2021 року.

Головуючий: С. М. Позарецька